Промедол

• Для зменшення сильного болю в разі поранень, переломів кісток, опіків, інфаркту міокарда, гострого панкреатиту, ниркових, печінкових і кишкових колік, при злоякісній пухлині, а також після хірургічних операцій.
• Для зменшення родових болів і для сприяння родовій діяльності в разі дисфункції шийки матки, при відсутності можливості проводити епідуральну анестезію і якщо народження дитини прогнозується не раніше ніж через 2 години.
• Премедикація перед операцією.

Купити Промедол можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна Промедолу вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

• Підвищена чутливість до активної речовини.
• Пригнічення дихання.
• Обструктивні захворювання дихальних шляхів, у тому числі напади бронхіальної астми.
• Паралітичний ілеус або ризик його розвитку.
• Болі неясного походження в животі.
• Підвищений внутрішньочерепний тиск або травма голови.
• Інтоксикація алкоголем.
• Судоми.
• Стан коми.
• Феохромоцитома.
• Тримеперидину гідрохлорид не можна призначати одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО), а також протягом 2 тижнів після припинення їх застосування.
• Дитячий вік до 2 років.
• Вік понад 65 років.
• Період вагітності або годування груддю.

Зазвичай тримеперидин гідрохлорид переноситься добре. Найпоширеніші побічні дії, що спостерігаються найчастіше, - нудота, блювання, запор, сонливість, дезорієнтація.

Нижченаведені побічні реакції представлено відповідно до класифікації систем органів та частоти виникнення (MedDRA): дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до 1/1000), дуже рідко (1/10 000), з невідомою частотою (неможливо визначити за наявними даними).

З боку імунної системи: рідко - свербіж, кропив'янка, висипання; анафілактичні реакції (після внутрішньовенного введення); з невідомою частотою - контактний дерматит.

З боку психіки: нечасто - дезорієнтація; рідко - занепокоєння, зміни настрою, галюцинації, дисфорія.

З боку нервової системи: нечасто - запаморочення, сонливість; з невідомою частотою - головний біль.

З боку органів зору: рідко - міоз, двоїння в очах.

З боку серцево-судинної системи: рідко - артеріальна гіпотензія (при застосуванні великих доз); нечасто - брадикардія, трепет серця; з невідомою частотою - ортостатична гіпотензія, підвищений внутрішньочерепний тиск.

З боку дихальної системи: рідко - пригнічення дихання (при застосуванні великих доз).

З боку травного тракту: часто - запор, нудота, блювання; нечасто - відчуття сухості у роті.

З боку гепатобіліарної системи: з невідомою частотою - спазми жовчовивідних шляхів.

З боку кістково-м'язової системи: з невідомою частотою - ригідність м'язів (при застосуванні великих доз), судоми (особливо у дітей).

З боку сечовидільної системи: з невідомою частотою - утруднене сечовипускання, спазми сечовивідних шляхів.

З боку репродуктивної системи: з невідомою частотою - зменшення лібідо або потенції.

Загальні порушення та реакції у місці введення: рідко - загальна слабкість; з невідомою частотою - посилене потовиділення, почервоніння обличчя, гіпотермія, біль та запалення у місці введення.

Лабораторні показники: з невідомою частотою - зміни показників ферментів печінки, гіперглікемія.

Залежність. Повторне застосування гідрохлориду тримеперидину пов'язане з можливим виникненням залежності.

У разі фізичної залежності при раптовому припиненні застосування тримеперидину гідрохлориду може розвинутися синдром абстиненції (див. розділ «Особливості застосування»), для якого характерні такі симптоми: нудота, блювання, діарея, підвищене потовиділення, мідріаз, сльози в очах, озноб у животі, м'язах або суглобах, тремор м'язів, тривога, занепокоєння, дратівливість, безсоння, а також прискорене серцебиття, дихання, підвищений кров'яний тиск. Для запобігання розвитку абстиненційного синдрому пацієнтам із ризиком виникнення залежності застосування препарату слід припиняти поступово.

Ейфорична дія гідрохлориду тримеперидину може бути причиною зловживання цим препаратом.

Якщо у разі повторного застосування препарату спостерігається нудота, блювання, запор, сонливість, запаморочення, дезорієнтація або загальна слабкість, дозу препарату слід знизити.

Ліки промедол не можна вживати одночасно з інгібіторами МАО (включаючи моклобемід) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.

При одночасному застосуванні з антидепресантами можливий збуджувальний або пригнічувальний ефект на ЦНС.

Пригнічувальний ефект на ЦНС посилює також одночасне застосування засобів анестезії та трициклічних антидепресантів.

При одночасному застосуванні з антипсихотичними засобами посилюється седативний і гіпотензивний ефект гідрохлориду тримеперидину.

Тримеперидин гідрохлорид посилює дію седативних і снодійних засобів.

Тривале застосування барбітуратів (особливо фенобарбіталу) або наркотичних анальгетиків спричиняє розвиток перехресної толерантності.

Промедол-ЗН сумісний з нейролептиками (галоперидолом, дроперидолом), холінолітиками, міотропними спазмолітиками, антигістамінними засобами.

Опіоїди уповільнюють всмоктування антиаритмічного мексилетину.

Якщо пацієнт застосовує ципрофлоксацин як антибіотик, у разі премедикації опіоїдом може знизитися його концентрація у плазмі.

При одночасному застосуванні гідрохлориду тримеперидину з цизапридом, метоклопрамідом або домперидоном спостерігають антагонізм щодо впливу на шлунково-кишковий тракт.

Засіб проти виразки циметидину інгібує метаболізм опіоїдів.

Алкоголь посилює седативну та гіпотензивну дію опіоїдів.

Взаємодія опіоїдних знеболювальних засобів та інгібіторів ВІЛ-протеази або інгібіторів зворотної транскриптази є складною; невелика кількість досліджень та результати in vivo не завжди підтверджують прогнози характеру можливої взаємодії.

Слід дотримуватися обережності та застосовувати менші дози гідрохлориду тримеперидину при призначенні препарату літнім або ослабленим пацієнтам, пацієнтам із порушеннями функції нирок та/або печінки, з бронхіальною астмою або зменшеними резервами дихання, а також у разі гіпотензії, гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіпер кишкової непрохідності та міастенії.

Пацієнтам із порушеннями функції печінки краще застосовувати внутрішньо препарати негайної дії або проводити парентеральне введення опіоїдів короткочасної дії, ніж призначати опіоїди тривалої дії, наприклад трансдермальні препарати або лікарські форми тривалого вивільнення.

При застосуванні препарату пацієнтам із порушеннями гепатобіліарної системи (також при панкреатиті біліарного походження) слід дотримуватися обережності; у таких випадках тримеперидин гідрохлорид слід застосовувати одночасно зі спазмолітичними засобами.

У період вагітності опіоїдні препарати можуть застосовуватися тільки після ретельної оцінки потенційної користі для жінки та ризику для плода.

Якщо під час пологів мати отримує гідрохлорид тримеперидину, слід ретельно контролювати дихання та серцебиття новонародженого.

Через ейфоричну дію тримеперидину гідрохлорид може спричинити психічну та фізичну залежність, у зв'язку з чим - наркоманію. Однак малоймовірно, що короткочасне застосування у післяопераційний період спричинить залежність.

При раптовому припиненні застосування тримеперидину гідрохлориду можливий розвиток абстиненційного синдрому.

Під час терапії тримеперидином гідрохлоридом не можна вживати алкоголь.

Антидопінгове попередження. У спорті внутрішньовенні інфузії заборонені, за винятком інфузій, легально отриманих у лікарні або в клінічних дослідженнях.

Застосування у період вагітності та годування груддю

При застосуванні тримеперидину гідрохлориду безпосередньо перед пологами можливе пригнічення дихання новонародженого. Своєю чергою, у новонародженого, матері якого тривало застосовували гідрохлорид тримеперидину у період вагітності, можливий розвиток синдрому абстиненції. У період вагітності опіоїди можуть застосовуватися тільки після ретельної оцінки співвідношення потенційної користі для жінки та ризику для плода.

Тримеперидину гідрохлорид можна застосовувати для зменшення пологового болю та сприяння родовій діяльності згідно з показаннями, однак слід ретельно контролювати дихання та серцебиття новонародженого (див. розділ «Показання» та «Особливості застосування»).

Протипоказаний у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортом або іншими механізмами

При застосуванні гідрохлориду тримеперидину не можна керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.

Симптоми: Симптоми подібні до таких при передозуванні морфіну: сильне пригнічення дихання, гіпотензія, звужені зіниці очей (у разі вираженої гіпоксії - розширені), підвищений внутрішньочерепний тиск і кома. Можливе збудження ЦНС і судоми. Повідомлялося про рабдоміолез і пов'язану з ним ниркову недостатність. Ранній і небезпечний прояв - пригнічення дихального центру.

Лікування: Загальнореанімаційні заходи, призначення антагоністів (налоксон) і агоністів-антагоністів опіоїдних рецепторів (налорфін), симптоматична терапія.

Налоксон усуває пригнічення дихання та аналгезію, спричинені наркотичними аналгетиками. Налорфін усуває депресію дихання, спричинену наркотичними аналгетиками, при збереженні їхньої знеболювальної дії.

Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.