Неосинус

Застосовувати для лікування гострого риніту (нежитю) будь-якого походження: інфекційного, вірусного, вазомоторного або алергічного (поліноз); у комплексному лікуванні синуситу, євстахіїту, середнього отиту.

Для полегшення проведення риноскопії та хірургічних маніпуляцій у порожнині носа.

• Підвищена індивідуальна чутливість до оксиметазоліну, інших адреноміметиків або до будь-яких допоміжних компонентів лікарського засобу.
• Атрофічний риніт.
• Застосування одночасно з інгібіторами моноаміноксиадази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО, а також застосування одночасно з іншими препаратами, що сприяють підвищенню артеріального тиску.
• Підвищений внутрішньоочний тиск, особливо при закритокутовій глаукомі.
• Тяжкі форми серцево-судинних захворювань (наприклад, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія).
• Виражений атеросклероз, порушення серцевого ритму (наприклад, тахікардія).
• Ниркова недостатність.
• Феохромоцитома.
• Метаболічні порушення (гіпертиреоз, тиреотоксикоз, цукровий діабет).
• Гіпертрофія простати.
• Не застосовувати після транссфеноїдальної гіпофізектомії або іншого хірургічного втручання з відкриванням твердої мозкової оболонки.
• Запалення або пошкодження шкіри навколоносових ходів або слизової оболонки носа.

При частому і тривалому застосуванні можуть виникнути відчуття печіння, поколювання у носі, припливи крові до обличчя, чхання, сухість слизової оболонки носа. Рідко — після того, як ефект від застосування лікарського засобу закінчиться, – відчуття сильної закладеності носа (реактивна гіперемія). Тривале безперервне застосування судинозвужувальних препаратів може призвести до тахіфілаксії або розвитку медикаментозного риніту. У новонароджених та дітей молодшого віку може виникати апное (особливо у разі передозування). Загалом, тяжких побічних ефектів не очікується.

Розлади з боку серцево-судинної системи. Дуже рідко можлива тахікардія, пальпітація (відчуття серцебиття), підвищення артеріального тиску, біль у серці, аритмії.

З боку органів зору. Рідко може спостерігатися подразнення, дискомфорт або почервоніння очей, затуманений зір.

При впорскуванні у порожнину носа не закидати голову і не перевертати флакон. Не рекомендується користуватися одним флаконом кільком особам, щоб уникнути поширення інфекції.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Оксиметазолін не був пов’язаний із несприятливим закінченням вагітності. Слід з обережністю застосовувати хворим з гіпертензією або ознаками зменшення кровопостачання плаценти. Часте або тривале застосування високих доз може призводити до зменшення плацентарного кровотоку. Застосування лікарського засобу жінкам у період вагітності можливе лише у разі, якщо, на думку лікаря, користь від застосування для матері переважає потенційний ризик для плода/дитини.

Невідомо, чи оксиметазолін потрапляє у грудне молоко. Через відсутність даних, оксиметазолін не слід застосовувати у період годування груддю.

Діти

Лікарський засіб не слід застосовувати дітям віком до 6 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оксиметазолін не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами. У разі тривалого застосування препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, не можна виключити загальний вплив на серцево-судинну систему. Як наслідок, здатність керувати транспортним засобом може погіршитися.

При місцевому застосуванні зазвичай не виникають побічні системні реакції. Передозування можливе після назального або випадкового внутрішнього прийому.

Симптоми передозування оксиметазоліну різні. Виділяють стадії гіперреактивності і пригнічення центральної нервової системи, серцево-судинної та легеневої систем. Стимуляція центральної нервової системи проявляється у вигляді тривожності, збудження, галюцинацій, судом.

Пригнічення функцій центральної нервової системи проявляється у вигляді зниження температури тіла, млявості, сонливості, брадикардії, артеріальної гіпотензії, колапсу, шоку, дихальних розладів та зупинки дихання, втрати свідомості та коми.

Інші симптоми можуть включати міоз, мідріаз, гарячку, підвищену пітливість, блідість, ціаноз, відчуття серцебиття, тахікардію, брадикардію, аритмію серця, зупинку серця, артеріальну гіпертензію, шокову гіпотензію, нудоту та блювання, пригнічення дихання та апное, психогенні розлади.

У дітей передозування часто призводить до домінування центрального нервового ефекту із судомами та комою, галюцинаціями, брадикардією, апное та артеріальною гіпертензією, що змінюється гіпотензією.

У разі застосування інших препаратів до початку застосування лікарського засобу Неосинус® рекомендується звернутися до лікаря.

Застосовувати Неосинус® разом з іншими судинозвужувальними засобами (незалежно від способу введення) або з іншими назальними деконгестантами, а також трициклічними антидепресантами, мапротиліном слід після консультації з лікарем, оскільки можливе підвищення артеріального тиску. Лікарський засіб уповільнює всмоктування місцевоанестезувальних засобів та пролонгує їхній ефект. Посилює дію інгібіторів МАО на центральну нервову систему. Через ризик підвищення артеріального тиску не слід застосовувати інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти та інші препарати, що спричиняють підвищення артеріального тиску та аритмії, разом із лікарським засобом Неосинус®.

Оксиметазолін може знижувати ефективність β-адреноблокаторів, метилдопи або інших антигіпертензивних препаратів.

При одночасному застосуванні симпатоміметиків і антипаркінсонічних засобів можлива адитивна токсична дія на серцево-судинну систему.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.