Натрію оксибутират

діюча речовина: натрію оксибутират;

1 мл розчину містить 200 мг оксибутирату натрію у перерахуванні на 100 % речовину;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина зі слабким специфічним запахом.

Фармакодинаміка

Натрію оксибутират є сіллю натрієвої g-оксимасляної кислоти (ГОМК). За хімічною будовою та фармакологічними властивостями схожий на g-аміномасляну кислоту (ГАМК), основного гальмівного медіатора центральної нервової системи. Легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат має елементи ноотропної активності та чинить седативну, снодійну, наркотичну, центральну міорелаксуючу дію, посилює болезаспокійливу активність наркотичних і ненаркотичних аналгетиків, посилює стійкість організму, у тому числі головного мозку, серця, сітківки ока до гіпоксії, активує.

Фармакокінетика

Дані щодо фармакокінетики обмежені. Легко проникає через гематоенцефалічний та інші гістогематичні бар'єри. Після введення виводиться з крові протягом 2-3 годин.

Неінгаляційний наркоз, ввідний та базисний наркоз у хірургії, акушерстві та гінекології.

У психіатричній та неврологічній практиці – інтоксикації, травматичні ураження центральної нервової системи.

Гіпокаліємія, міастенія, токсикоз вагітних з гіпертензивним синдромом, гіперчутливість до компонентів препарату, важка депресія, дефіцит дегідрогенази напівальдегіду янтарної кислоти, феохромоцитома.

При одночасному застосуванні оксибутирату натрію та бензодіазепінів підвищується ризик пригнічення дихального центру.

При одночасному застосуванні оксибутирату натрію з опіоїдними аналгетиками, барбітуратами, міорелаксантами, препаратами, що пригнічують ЦНС, седативний ефект потенціюється.

Оскільки оксибутират натрію метаболізується ГОМК - дегідрогеназою, то існує потенційний ризик взаємодії з препаратами, що стимулюють або пригнічують цей фермент (вальпроат, фенітоїн та етосукцимід).

Ефект антидепресантів, алкоголю, седативних снодійних засобів при одночасному застосуванні з оксибутиратом Натрію може посилюватися.

Частота побічних ефектів збільшується при одночасному призначенні оксибутирату натрію та трициклічних антидепресантів.

Натрію оксибутират пригнічує дихальний центр. Натрію оксибутират не слід застосовувати пацієнтам з порфірією, оскільки в експерименті на тваринах був виявлений порфіріногенний ефект. При проведенні загальної анестезії Натрію оксибутират не слід застосовувати пацієнтам з тяжкою гіпертензією, брадикардією, порушенням серцевої провідності, епілепсією, еклампсією, нирковою недостатністю і у разі зловживання алкоголем.

Пацієнти з депресивними розладами та/або суїцидальними спробами в анамнезі потребують постійного контролю в період лікування Натрію оксибутиратом. В період лікування рекомендовано дотримуватися безсольової дієти пацієнтам із серцевою недостатністю, гіпертензією помірного та середнього ступеня тяжкості або порушеннями функції нирок помірного та середнього ступеня тяжкості. У пацієнтів з порушенням функції печінки може збільшуватися період напіввиведення і час системної експозиції Натрію оксибутирату. Вживання алкоголю в період застосування препарату не допускається.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Натрію оксибутират не рекомендується застосовувати у період вагітності (за винятком акушерських операцій).

Діти

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У період застосування препарату пацієнту слід утримуватися від керування транспортними засобами та виконання іншої роботи, яка потребує підвищеної уваги, швидких психічних і рухових реакцій.

Для наркозу натрію оксибутират застосовують внутрішньовенно, внутрішньом'язово або внутрішньо. Внутрішньовенно препарат слід вводити дорослим із розрахунку 70-120 мг/кг маси тіла, ослабленим пацієнтам - 50-70 мг/кг маси тіла. Розчин вводять повільно зі швидкістю 1-2 мл/хв. Препарат також можна розчинити у 50-100 мл 5 % (40 %) розчину глюкози і вводити внутрішньовенно краплинно. Через 5-7 хвилин після початку введення пацієнт засинає. Дорослим оксибутират Натрію можна також вводити внутрішньовенно у дозі 35-40 мг/кг маси тіла одночасно з тіопенталом натрію (4-6 мг/кг).

Внутрішньом'язово Натрію оксибутират слід вводити у дозах 120-150 мг/кг при мононаркозі або 100 мг/кг у комбінації з барбітуратами (тіопентал натрію).

Дітям слід вводити внутрішньовенно у дозі 100 мг/кг у 30-50 мл 5% розчину глюкози протягом 5-10 хвилин.

Для лікувального акушерського наркозу препарат вводять внутрішньовенно повільно (1-2 мл/хв) у дозі 50-60 мг/кг у 20 мл 40% розчину глюкози протягом 10-15 хвилин або застосовують усередину в дозі 40-80 мг/кг. Сон або поверхневий наркоз триває 1,5-3 години. При переході до акушерських операцій препарат вводити внутрішньовенно протягом 10-15 хвилин у дозі 60-70 мг/кг і на цьому тлі інтубаційний наркоз при дрібному введенні міорелаксантів.

У разі патології та травматичних уражень головного мозку, токсичних уражень організму, що супроводжуються гіпоксичним набряком головного мозку, оксибутират Натрію застосовують внутрішньовенно в дозі 50-100 мг/кг (у комплексі з іншими заходами).

У вигляді 5 % розчину оксибутирату натрію можна застосовувати перорально, якщо умови приготування оксибутират натрію гарантуватимуть безпеку застосування і точне дозування.

Внутрішньо для наркозу дорослим призначають 5 % розчин із розрахунку 100-200 мг/кг за 40-60 хвилин до операції.

Дітям внутрішньо призначають для вступного наркозу в дозі 150 мг/кг у 20-30 мл 5% розчину глюкози за 40-60 хвилин до операції.

Купити Натрію оксибутират можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на Натрію оксибутират вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Симптоми: артеріальна гіпотензія, брадикардія (до 40–50 уд/хв), гіпотермія, судоми, атаксія, блювання, пригнічення дихання (можлива зупинка дихання), виражена міорелаксація зі збереженням очних рефлексів, можливе посилення проявів побічних реакцій. При виході з наркозу можливе психомоторне збудження.

Лікування. Для усунення цих симптомів застосовують штучну вентиляцію легень (ШВЛ), барбітурати, нейролептики. Симптоматична терапія для підтримання функцій дихальної, серцево-судинної систем.

До найбільш частих побічних реакцій при застосуванні натрію оксибутирату належать: запаморочення, нудота.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

Порушення метаболізму та харчування: анорексія, зниження апетиту.

З боку психіки: депресія, катаплексія, незвичні сновидіння, сплутаність свідомості, дезорієнтація, нічні жахи, сомнамбулізм, порушення сну, суїцидальні спроби/думки, психоз, параноя, галюцинації, патологічні думки, ажитація.

З боку нервової системи: запаморочення, вертиго, головний біль, сонливість, тремор, порушення рівноваги, порушення уваги, гіпоестезія, парестезія, дисгевзія, судомне посмикування м'язів, амнезія, синдром неспокійних ніг, судоми.

З боку органів зору: нечіткість зору.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, гіпертензія, брадикардія.

З боку органів дихання: задишка, закладеність носа, назофарингіт, синусити, пригнічення дихання, апное.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, нетримання калу.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: гіпергідроз, висипання, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, м'язовий спазм, біль у попереку.

З боку сечостатевої системи: нетримання сечі, ніктурія.

Інше: астенія, втомлюваність, відчуття сп'яніння, гіпокаліємія, периферичні набряки, збільшення маси тіла.

Зберігати у захищеному від світла місті при температурі від 15 °C до 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.