Мезопрал

Дорослі

Антисекреторна терапія у разі, коли неможливо застосовувати пероральний шлях введення, наприклад:

• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) у пацієнтів з езофагітом та/або тяжкими симптомами рефлюксу;
• лікування виразок шлунка, пов’язаних з терапією нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ);
• попередження виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, пов’язаних з терапією НПЗЗ, у пацієнтів, які входять до групи ризику.

Профілактика повторної кровотечі у пацієнтів після ендоскопічного лікування гострої кровотечі внаслідок виразки шлунка або дванадцятипалої кишки.

Діти віком від 1 до 18 років

Антисекреторна терапія у разі, коли неможливо застосовувати пероральний шлях введення, наприклад:

• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) у пацієнтів з ерозивним рефлюксним езофагітом та/або тяжкими симптомами рефлюксу.

Підвищена чутливість до діючої речовини, інших заміщених бензимідазолів або до будь-якої із допоміжних речовин.

Езомепразол не слід застосовувати одночасно з нелфінавіром.

Кров та лімфатична система - лейкопенія, тромбоцитопенія,агранулоцитоз, панцитопенія.

Психіка - безсоння, збудження, сплутаність свідомості, депресія.

Нервова система - головний біль, запаморочення, парестезія, сонливість, порушення смаку.

Травна система - біль у животі, запор, діарея, метеоризм, нудота/блювання, залозисті поліпи дна шлунка (доброякісні), сухість у роті.

Шкіра та підшкірна клітковина - реакції у місці введення, дерматит, свербіж, висип, кропив’янка.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Певна кількість даних про застосування лікарського засобу вагітним (від 300 до 1000 випадків вагітності) вказує на відсутність ризику вроджених вад розвитку або токсичного впливу езомепразолу на стан плода / здоров’я новонародженої дитини.

У дослідженнях на тваринах не виявлено прямої чи опосередкованої шкідливої дії лікарського засобу на репродуктивну функцію.

Невідомо, чи проникає езомепразол у грудне молоко. Інформації про вплив езомепразолу на новонароджених/немовлят недостатньо. Езомепразол не слід застосовувати в період годування грудьми.

Діти

Застосовувати дітям віком від 1 року як засіб для антисекреторної терапії у разі, коли неможливо використовувати пероральний шлях введення.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Езомепразол має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Відомо про такі побічні реакції езомепразолу, як запаморочення (нечасто) і нечіткість зору (нечасто). Якщо такі розлади виникають, пацієнтам не слід керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Досвід навмисного передозування на цей час дуже обмежений. Після перорального прийому дози 280 мг виникали прояви з боку шлунково-кишкового тракту та слабкість. Разовий пероральний прийом 80 мг езомепразолу та внутрішньовенне введення 308 мг езомепразолу протягом 24 годин наслідків не спричиняли. Специфічний антидот невідомий. Езомепразол значним чином зв’язується із білками плазми крові, і тому погано виводиться за допомогою діалізу. Як і у разі будь-якого передозування, слід надати симптоматичне лікування та вжити загальних підтримувальних заходів.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла. Флакони можна зберігати під дією звичайного кімнатного освітлення без картонної коробки до 24 годин.

Зберігати при температурі не вище 30 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.