Мексиприм

Мексиприм — антиоксидантний та антигіпоксичний лікарський засіб.

В аптеках продається ліки Мексиприм у таблетках (по 10 шт. у блістерах, в упаковці 3 блістери та інструкція) та Мексиприм в ампулах у формі розчину для ін'єкцій (по 2 та 5 мл в ампулах, у картонній пачці 5 або 10 ампул).

Як активний компонент ліки містять етилметилгідроксипіридину сукцинат. Його кількість в 1 таблетці становить 125 мг, в 1 мл розчину — 50 мг.

В аптеці Мексиприм можна купити за рецептом лікаря.

Діючий компонент препарату має кілька видів дії на організм людини: протисудомну, протиішемічну, антигіпоксичну, анксіолітичну, антиоксидантну, ноотропну, стреспротекторну.

За рахунок комплексного впливу препарат Мексиприм:

• поліпшує кровопостачання мозку;
• розслаблює скелетну мускулатуру;
• пригнічує тривогу й занепокоєння, усуває емоційну напругу;
• підвищує стійкість до стресу, концентрацію уваги та працездатність;
• запобігає розвитку чи прогресу когнітивних порушень;
• зменшує вміст холестерину в крові й токсичні ефекти етанолу.

Препарат поліпшує реологічні властивості крові, нормалізує метаболічні процеси та фізіологічні функції ішемізованих ділянок міокарда, підвищує ефективність терапії при інфаркті.

Фармакодинаміка.

Мексиприм є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, має антигіпоксичну дію, стрес-протекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних факторів, що ушкоджують, до кисневих патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем і антипсихотичними засобами (нейролептиками).

Препарат покращує мозковий метаболізм та кровопостачання головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів та тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.

Механізм дії обумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Він пригнічує перекисне окислення ліпідів, збільшує активність супероксидоксидази, збільшує співвідношення ліпід-білок, зменшує в'язкість мембрани. Модулює активність мембранозв'язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінової, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їхню можливість зв'язуватися з транспортом. нейромедіаторів та покращення синаптичної передачі Мексиприм підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Приводить до посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії зі збільшенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) та креатинфосфату, активації енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізації клітин.

Мексиприм нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює та покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарії. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Мексиприм сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія та гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки та зорового нерва, збільшуючи гостроту зору.

Фармакокінетика.

При внутрішньом'язовому введенні препарат визначається у плазмі протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить від 0,45 до 0,5 годин. Максимальна концентрація при дозах 400–500 мг – 3,5–4,0 мкг/мл. Мексиприм швидко переходить із кров'яного русла до органів та тканин і швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон'югованій формі та у незначних кількостях – у незміненому вигляді.

Незалежно від лікарської форми препарат може бути рекомендований при:

• нейроциркуляторній дистонії;
• черепно-мозкових травмах та обумовлених ними наслідках;
• алкогольному абстинентному синдромі, що супроводжується неврозоподібними й вегетосудинними симптомами;
• гострій інтоксикації психотропними медикаментами;
• невротичних і псевдоневротичних станах, що виявляються тривожними симптомами;
• порушенні мозкового кровообігу, у тому числі хронічному.

Таблетки, крім того, використовують для лікування таких станів і захворювань:

• легкі когнітивні розлади будь-якого походження, у тому числі зумовлені порушеннями мозкового кровообігу, інтоксикаціями, атрофічними процесами, інфекційними захворюваннями центральної нервової системи, ЧМТ, астенічними та психоорганічними синдромами;
• погіршення пам’яті й інтелектуальних здібностей, зниження розумової працездатності в людей похилого віку;
• енцефалопатії.

Розчин Мексиприм для ін’єкцій також застосовують у терапії нейроциркуляторної дистонії. Він ефективний при дисциркуляторній енцефалопатії та значно поліпшує стан пацієнтів із когнітивними порушеннями, що розвинулися на тлі захворювань атеросклеротичного походження.

У рамках комплексної терапії застосування Мексиприму рекомендоване хворим, які перенесли інфаркт міокард, а також особам з ішемічною хворобою серця, первинною відкритокутовою глаукомою.

Купити Мексипр можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна Мексиприму вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Мексиприм заборонений пацієнтам із гострими функціональними порушеннями печінки та нирок.

Не можна використовувати препарат для лікування дітей до 18 років, вагітних і жінок, які годують груддю.

Мексиприм призначати внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струменево або краплинно). При інфузійному способі слід розводити препарат у 0,9% розчині натрію хлориду (200 мл). Почати лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Мексиприм слід вводити повільно протягом 5-7 хвилин, крапельно зі швидкістю 40-60 крапель на хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу. Мексиприм призначати в комплексній терапії у перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно дорослим по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 днів.

При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм. Мексиприм застосовувати протягом 10–15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення 200-500 мг 2-4 рази на день.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації. Мексиприм слід призначати внутрішньовенно струминно або краплинно у дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводити внутрішньом'язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводити внутрішньом'язово в дозі 100 мг двічі на добу протягом 10-14 днів.

При легких когнітивних порушеннях у пацієнтів похилого віку та при тривожних станах препарат вводять внутрішньом'язово у добовій дозі 100–300 мг на добу протягом 14–30 днів.

При гострому інфаркті міокарда у складі комплексної терапії Мексиприм вводити внутрішньовенно або внутрішньом'язово протягом 14 діб, на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АП). антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажано внутрішньовенне введення Мексиприму, в наступні 9 діб можливе внутрішньом'язове введення Мексиприму. Внутрішньовенне введення проводити шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), на 0,9% розчині хлориду натрію або 5% розчині глюкози в обсязі 100-150 мл протягом 30-90 хвилин. У разі потреби можливе повільне струменеве введення Мексиприму протягом не менше 5 хвилин.

Введення Мексиприму (внутрішньовенне або внутрішньом'язове) здійснювати 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6–9 мг на кожний кілограм маси тіла на добу, разова доза – 2–3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.

При відкритокутовій глаукомі різних стадій у складі комплексної терапії Мексиприм вводити внутрішньом'язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу протягом 14 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі Мексиприм вводити в дозі 100–200 мг внутрішньом'язово 2–3 рази на добу або внутрішньовенно крапельно 1–2 рази на добу протягом 5–7 діб.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат внутрішньовенно вводять у дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначати в першу добу як передопераційний, так і післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу та варіантів клінічного перебігу. Скасування препарату слід проводити поступово лише після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.

При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Мексиприм призначати по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (в 0,9% розчині натрію хлориду) та внутрішньом'язово.

Легкий ступінь тяжкості некротичного панкреатиту: по 100-200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (в 0,9% розчині хлориду натрію) та внутрішньом'язово. Середній ступінь тяжкості: по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (0,9% розчині натрію хлориду).

Тяжкий перебіг: у пульс – дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 десь у добу з поступовим зниженням добової дози.

Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі – 800 мг/добу до стійкого усунення прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300–400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (у 0,9% розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.

Діти. Застосування протипоказане.

Мексиприм ампули вводять внутрішньовенно чи внутрішньом’язово. Початкова разова доза для дорослих становить від 50 мг до 100 мг. Ін’єкції роблять до 3 разів на добу. Поступово дозу підвищують, доки не буде досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, але не більш ніж до 800 мг/добу.

Мексиприм уколи вводять у розведеному вигляді, використовуючи для цього ізотонічний розчин натрію хлориду.

Оптимальну лікувальну дозу і тривалість терапії для кожного пацієнта лікар визначає індивідуально, враховуючи показання та загальний стан хворого.

Таблетки Мексиприм зазвичай призначають по 2–4 шт. на добу (що відповідає 250–500 мг етилметилгідроксипіридину сукцинату), розподіляючи дозу на 2 або 3 прийоми. Максимально допустима доза на добу — 6 таблеток (750 мг).

Після завершення лікування препарат різко не відміняють, дозу протягом кількох днів поступово зменшують.

За розпорядженням лікаря можуть бути проведені повторні курси.

Мексиприм у деяких пацієнтів може викликати небажані ефекти у вигляді коливання артеріального тиску, сонливості, запаморочення, порушення координації, головного болю.

Під час прийому таблеток можливі сухість у роті та нудота.

У поодиноких випадках розвиваються алергічні реакції різного ступеня важкості — від свербежу й висипу на шкірі до ангіоневротичного набряку та бронхоспазму.

Аналогами Мексиприму, що містять таку саму діючу речовину, є Акримекс, Астрокс, Медомексі, Мексидант, Мексидол, Мексикор, Нейрокс, Нейромексол, Проїнін, Церекард, Цитореан, Еврин.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.