Манті

Склад:

• діючі речовини: 1 таблетка містить алюмінію гідроксиду 200 мг, магнію гідроксиду 200 мг, симетикону 25 мг;
• допоміжні речовини: кислота стеаринова, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, ароматизатор м'ятний SD № 297, аспартам (E 951), барвник зелений «Green Color (LB-1334)» (FD&C жовтий № 10 (Е 104), FD&C синій № 1 (Е 133)), сорбіт (Е 420).

Форма випуску:

По 10 таблеток в блістері, по 1 або 3 блістери в картонній коробці.

Манті містить магнію гідроксид, алюмінію гідроксид і симетикон. Дія продукту полягає в нейтралізації соляної кислоти в шлунку, зниження активності пепсину, і зв'язуванні, тобто адсорбції, жовчних кислот і лізолецітін.

Одночасне застосування магнію гідроксиду і алюмінію гідроксиду робить продукт в більшості випадків вільним від побічних ефектів, характерних для компонентів при використанні окремо, наприклад, діарея після застосування з'єднань магнію або запори після застосування сполук алюмінію.

Алюмінію гідроксид і магнію гідроксид вступає в реакцію з соляною кислотою з утворенням солей (хлоридів). Ця реакція підвищує рН шлункового соку і зменшує шкідливий вплив соляної кислоти на слизову оболонку шлунка.

Алюмінію гідроксид нейтралізує соляну кислоту в шлунку, утворюючи алюмінію хлорид. Під впливом лужного середовища кишечнику останній перетворюється в лужні солі алюмінію, які погано всмоктуються і виводяться з калом. При нормальній функції нирок сироватковий рівень алюмінію практично не змінюється.

Близько 10% магнію з магнію гідроксиду всмоктується з кишечника. Магнію гідроксид нейтралізує соляну кислоту в шлунку і перетворюється в магнію карбонат, причому концентрація іонів магнію в крові майже не змінюється.

У хворих з хронічною нирковою недостатністю рівень іонів алюмінію та магнію може підвищитись до токсичних значень унаслідок порушення їх виведення.

Симетикон, який входить до складу препарату, сприяє усуненню метеоризму.

Симетикон є стабільною силіконовою сполукою, не всмоктується з травного тракту, викликає природне вивільнення газів та їх поглинання стінками кишечника.

Симетикон біологічно нейтральний, практично не всмоктується в шлунково-кишковому тракті та виділяється з калом у незміненому вигляді.

Симптоматичне лікування захворювань травного тракту, що супроводжуються підвищеною кислотністю шлункового і підвищеним газоутворенням: таких як виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, грижа стравохідного отвору діафрагми, а також при диспепсії, печії та дискомфорті в результаті підвищеного газоутворення.

Гіперчутливість до компонентів препарату. Тяжкі порушення функції нирок через небезпеку розвитку магніеміі та підвищення сироваткових концентрацій алюмінію, остеопороз, гіпофосфатемія, наявність дисахаридазной недостатності, фенілкетонурія, хвороба Альцгеймера, запор, хронічна діарея, кишкова непрохідність, підозра на апендицит, кровотечі з травного тракту неясного походження, важка біль в животі неуточненої генезу, виразковий коліт, стани, що викликають порушення водно-електролітного балансу.

Манті містить аспартам (джерело фениламин), тому хворим на фенілкетонурію не слід застосовувати препарат (див. Розділ «Протипоказання»).

Алюмінію гідроксид може привести до запору, а магнію гідроксид може зумовити гіпокінезії кишечника; застосування цього продукту в високих дозах може викликати або ускладнити обструкцію кишечника і кишкової непрохідності, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком таких ускладнень, наприклад, у пацієнтів з нирковою недостатністю або у пацієнтів похилого віку.

Хворим необхідно звернутися до лікаря у разі:

• зменшення маси тіла;
• виникнення труднощів при ковтанні та постійному відчутті дискомфорту в животі;
• порушення травлення, з'явилося вперше, зміні перебігу вже існуючих порушень
• травлення;
• ниркової недостатності.

Солі алюмінію в цілому погано всмоктуються в шлунково-кишковому тракті, і тому системні ефекти у пацієнтів з нормальною функцією нирок виникають рідко. Однак застосування надмірних доз препарату або тривалий прийом препарату, або навіть застосування звичайних доз препарату пацієнтам, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, може призводити до зменшення вмісту фосфату в організмі, що супроводжується посиленням процесів резорбції в кістковій тканині та виникненням гиперкальциурии з підвищеним ризиком остеомаляції (через зв'язування алюмінію з фосфатом).

У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігаються підвищені плазмові концентрації як алюмінію, так i магнію. У таких пацієнтів тривале застосування високих доз солей алюмінію і магнію може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, микроцитарной анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом.

Алюмінію гідроксид може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, які отримують гемодіаліз.

Якщо під час лікування симптоми тривають більше l0 днів або стан хворого погіршується, слід переглянути методику лікування.

Не слід приймати препарат більше 2 тижнів без відповідної рекомендації лікаря.

Паралельне вживання соку цитрусових плодів може підвищити всмоктування алюмінію.

Вагітним препарат протипоказаний. Годування груддю під час лікування препаратом слід припинити.

Немає даних щодо негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Застосовувати дітям від 14 років.

Дорослим і дітям старше 14 років: по 1-3 таблетки між прийомами їжі (через 1 годину після їжі), ввечері перед сном і при появі симптомів. Не слід призначати більше 12 таблеток на добу.

Таблетки рекомендується ретельно розсмоктувати або розжовувати.

Тривалість курсу лікування не більше 2 тижнів.

Симптоми: підвищена стомлюваність, почервоніння обличчя, виснаження, м'язова слабкість, психічні розлади; можуть спостерігатися болі в кістках, запор, втрата смаку, запаморочення, нудота або блювота, а також ознаки метаболічного алкалозу: зміна настрою або розумової активності, оніміння або біль в м'язах, нервозність, пригнічення дихання, неприємні смакові відчуття.

Тривале застосування Манті може спричинити гіпермагніємію, незважаючи на те, що препарат майже не всмоктується з травного тракту.

Лікування. При підозрі на передозування препарату або при появі клінічних ознак необхідно відмінити препарат та вжити заходів щодо швидкого виведення препарату з травного тракту (ввести активоване вугілля, зробити промивання шлунка та інші процедури для зменшення всмоктування іонів алюмінію і магнію).

Лікування при передозуванні магнієм: регидратация, форсований діурез. Можна призначити кальцію глюконат внутрішньовенно. У разі ниркової недостатності необхідний гемодіаліз або перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.

Можливе зменшення вмісту фосфору в організмі при тривалому застосуванні препарату або при його застосуванні у високих дозах, або навіть при застосуванні звичайних доз препарату пацієнтам, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, посилення процесів резорбції в кістковій тканині, гіпокальціємія, гіперкальціурія, остеомаляція, оскільки цей засіб містить алюміній (див. розділ «Особливості застосування»), гіпермагніємія, гіпералюмініемія.

У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігаються підвищені плазмові концентрації як алюмінію, так і магнію. У таких пацієнтів тривале застосування високих доз солей алюмінію і магнію може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, микроцитарной анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом.

Алюмінію гідроксид може бути небезпечний для пацієнтів з порфірією, які отримують гемодіаліз.

Побічні реакції:

• з боку травного тракту: діарея, запор, нудота, блювання, зміна кольору калових мас, надлишкове газоутворення, здуття живота;
• з боку шкіри та підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості, такі як свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк і анафілактичні реакції.

У разі виявлення будь-яких небажаних впливів або незвичних реакцій порадьтеся з лікарем щодо подальшого застосування препарату!

Манті взаємодіє з деякими іншими лікарськими препаратами, які застосовуються перорально. Спостерігається зменшення обсягу всмоктування лікарських засобів, які приймаються одночасно, зі шлунково-кишкового тракту. В якості запобіжного заходу між прийомами антацидів та інших лікарських засобів слід робити перерву.

Слід приймати за 2 години до або через 2 години після застосування препарату Манті Н 2-антигістамінні засоби, протитуберкульозні препарати, етамбутол, ізоніазид (пероральний), атенолол, метопролол, пропранолол, хлорохін, циклони, дифлунізал, дігоксин, дифосфонати, фексофенадин, залізо ( солі), фторхінолони, натрію фторид, глюкокортикоїдних препаратів (описана взаємодія з преднізолоном і дексаметазоном), індометацин, кайексалат, кетоконазол, лансопразол, лінкозаміди, фенотіазинові нейролептики, пеніциламін, фосфор (добавки), тироксин.

Комбінації, які слід враховувати: при одночасному застосуванні з саліцилатами підсилюється виведення саліцилатів нирками внаслідок ощелачивания сечі.

Препарат не застосовувати одночасно з хіноліну.

Манті може порушити виведення хінідину з проявами хінідіновоі токсичності, особливо у хворих з нирковою недостатністю.

Одночасне застосування з холинергическими засобами знижує їх ефективність.

При застосуванні з цитратами може виникнути системний алкалоз, підвищитись всмоктування алюмінію та розвинутися алюмінієва токсичність, особливо у хворих з нирковою недостатністю.

Застосування Манті разом з лікарськими засобами, які мають кишково оболонку, може призвести до більш швидкого розчинення оболонки та подразнення шлунка і дванадцятипалої кишки.

Препарат може зменшити всмоктування фолієвої кислоти.

Одночасне застосування з саліцилатами спричиняє значне зниження рівня саліцилатів у сироватці крові. При комбінованому застосуванні з левотироксином можливе зменшення його гормональної дії. Пірензепін підсилює і подовжує дію Манті.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 º С.

Термін придатності - 2 роки.