Лорано

1 таблетка препарату Лорано містить:

• Лоратадину - 10 мг
• Допоміжні речовини, в тому числі лактоза

1 таблетка, розчиняється в ротовій порожнині, Лоран ВДТ містить:

• Лоратадину - 10 мг
• Допоміжні речовини, в тому числі лактоза і ароматизатор апельсиновий

Таблетки Лорано по 7 штук в блістері, по 1 блістеру в упаковці.
Таблетки Лорано по 10 штук в блістері, по 2 блістери в упаковці.
Таблетки, що розчиняються в ротовій порожнині, Лоран ВДТ по 7 штук в блістері, по 1 блістеру в картонній упаковці.
Таблетки, що розчиняються в ротовій порожнині, Лоран ВДТ по 10 штук в блістері, по 2 блістери в картонній упаковці.

Купити Лорано від алергії можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Лоран - протиалергічний лікарський препарат. Ліки від алергії Лорано містить активну речовину лоратадин - лікарська речовина групи селективних блокаторів Н1-гістамінових рецепторів другого покоління. Лоратадин за хімічною будовою відноситься до групи азатідінов. Препарат має протиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну ефектом. Механізм дії препарату пов'язаний з виборчою блокадою периферичних Н1-гістамінових рецепторів лоратадином, внаслідок чого попереджається зв'язок гістаміну з рецепторами та блокується розвиток алергічної реакції. Інструкція інформує, що препарат володіє меншим спорідненістю до Н1-гістаміну рецепторів, ніж гістамін, тому лоратадин не здатний витісняти гістамін зі зв'язків з рецепторами. Однак за рахунок конкурентного інгібування рецепторів препарат запобігає подальше зв'язування гістаміну з рецепторами, знижує інтенсивність і попереджає розвиток алергічних реакцій негайного типу.

Крім блокади Н1-гістамінових рецепторів лоратадин попереджає дегрануляцію тучних клітин і пригнічує вторинні медіатори запалення (включаючи простагландини та лейкотрієни). Препарат також сприяє зниженню експресії цитокінів та адгезії молекул, не впливає на холінорецептори та не спричиняє седативного дії.

Відсутність у препарату седативного ефекту засноване на нездатності лоратадину і його метаболітів проникати через гематоенцефалічний бар'єр. Лоратадин вибірково блокує Н1-гістамінові рецептори та не зв'язується з Н2-рецепторами. Внаслідок селективності препарату при його застосуванні (в тому числі протягом тривалого періоду) не відзначається змін ЕКГ, показників лабораторний досліджень, змін функції серцево-судинної системи, ритму серця і частоти серцевих скорочень.
Препарат сприяє нормалізації проникності судинної стінки, зменшує набряклість тканин, знижує тонус гладкої мускулатури, усуваючи спазм, який розвинувся внаслідок впливу гістаміну.

Після перорального застосування препарат добре абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Метаболізм лоратадину відбувається переважно протягом першого проходження препарату через печінку. Внаслідок метаболізму утворюється фармакологічно активна речовина декарбоетоксилоратадину, що володіє фармакологічними ефектами характерними для лоратадину. У пацієнтів з нормальною функцією печінки та нирок період напіврозподілу незмінного лоратадину становить близько 1 години, а активного метаболіту близько 2 годин.

Після прийому лоратадин добре всмоктується і метаболізується під впливом CYP3A4 та CYP2D6 головним чином дезлоратадин. Час досягнення максимальної концентрації лоратадину та дезлоратадину в плазмі крові становить 1-1,5 години та 1,5-3,7 години відповідно. Лоратадин та його метаболіт добре зв'язуються з білками плазми.

Показники періоду напіввиведення препарату, внаслідок індивідуальних відмінностей метаболізму у пацієнтів, коливаються в діапазоні від 3 до 20 годин для лоратадину (в середньому близько 12,4 годин) і від 8,8 до 92 годин для декарбоетоксилоратадину (в середньому близько 19,6 годин) .
Для лоратадина характерна висока ступінь зв'язку з білками плазми (до 99%), для активного метаболіту цей показник становить близько 75%. Біодоступність препарату залежить від прийнятої дози. Виводиться переважно у вигляді фармакологічно активного метаболіту з сечею та калом. При цьому в першу добу виведення препарату відбувається переважно з сечею.

У пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок і печінки свідчення фармакокінетики препарату не змінюються.
У пацієнтів, які страждають порушеннями функції нирок, відзначається подовження періоду напіввиведення і збільшується максимальна концентрація лоратадину і декарбоетоксилоратадину. У пацієнтів, які страждають на хронічну ниркову недостатність, проведення гемодіалізу не впливає на фармакокінетику препарату Лорано.
У пацієнтів, які страждають порушеннями функції печінки, в тому числі розвиненими внаслідок прийому алкоголю, максимальна концентрація лоратадину і AUC вдвічі перевищують аналогічні показники у пацієнтів з нормальною функцією печінки.

Фармакокінетичний профіль фармакологічно активного метаболіту лоратадину у пацієнтів з порушенням функції печінки практично не відрізняється від такого у пацієнтів з нормальною функцією печінки.

У пацієнтів із хронічними порушеннями функції нирок період напіввиведення лоратадину та його метаболіту суттєво не відрізняється від такого для здорових пацієнтів. У пацієнтів із хронічними порушеннями функції нирок гемодіаліз не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активного метаболіту.

Період напіввиведення лоратадину і декарбоетоксилоратадину у пацієнтів з порушенням функції печінки становить 24 і 37 годин відповідно, і безпосередньо залежить від ступеня тяжкості захворювання печінки.
Препарат не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Лоратадин і декарбоетоксилоратадину проникають через гематоплацентарний бар'єр, крім того, відзначається екскреція препарату в грудне молоко.

Препарат застосовується для симптоматичного лікування алергічних захворювань різної локалізації, в тому числі алергічного риніту, кропив'янки (в тому числі хронічної) і нейродерміту.

Таблетки Лорано:

Препарат приймають перорально, таблетку рекомендується ковтати цілими, не розжовуючи та не подрібнюючи, запиваючи достатньою кількістю води. Дози препарату і тривалість курсу лікування визначає лікуючий лікар індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням характеру захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта.
Дорослим і дітям віком старше 12 років зазвичай призначають по 10 мг препарату 1 раз в день.
Дітям у віці від 6 до 12 років дозу препарату підбирають залежно від маси тіла. Дітям з масою тіла менше 30 кг зазвичай призначають по 5 мг препарату 1 раз в день. Дітям з масою тіла понад 30 кг зазвичай призначають по 10 мг препарату 1 раз в день.
Пацієнтам, що страждають порушенням функції нирок, рекомендується знижувати дозу вдвічі або приймати препарат через день. Таким чином, на початку лікування звичайно призначають по 5 мг препарат 1 раз в 24 години або по 10 мг препарату 1 раз в 48 годин.

Залежно від перебігу захворювання дозу препарату можна поступово збільшувати.
Тривалість курсу лікування залежить від характеру захворювання. Тривалість курсу лікування не повинна перевищувати 6 місяців для дорослих і 2 тижні для дітей у віці від 6 до 12 років. При кропивниці рекомендована тривалість курсу лікування - 4 тижні.

Таблетки Лорано ВДТ:

Таблетку тримають у роті до повного розчинення, немає необхідності запивати пігулку водою.
Тривалість курсу лікування і дози препарату Лорано ВДТ визначає лікуючий лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Дорослим і дітям віком старше 12 років зазвичай призначають по 10мг препарату 1 раз в день.
Дітям віком до 12 років з масою тіла більше 30 кг зазвичай призначають по 10 мг препарату 1 раз в день.
Пацієнтам, що страждають порушенням функції нирок, рекомендується приймати по 10 мг препарату 1 раз в 48 годин.
Тривалість курсу лікування для дорослих не більше 6 місяців, для дітей віком до 12 років з масою тіла більше 30 кг - не більше 2 тижнів. Рекомендована тривалість курсу лікування при кропивниці - 4 тижні.

При застосуванні препарату у пацієнтів можуть відзначатися такі побічні ефекти:

• З боку травної системи: сухість у роті, нудота, блювота, болі в епігастральній ділянці, гастрит, порушення функції печінки, підвищення апетиту.
• З боку центральної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, сонливість.
• З боку серцево-судинної системи: суправентрикулярні аритмії, зміни ЕКГ.
• Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, висип, анафілактичні реакції.
• Інші: алопеція, гіперемія верхньої частини тіла та обличчя.

• Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
• Природжений дефіцит лактази або глюкозно-галактозна мальабсорбция.
• Дитячий вік молодше 6 років.
• Препарат не рекомендується приймати протягом 2 днів перед проведенням шкірних проб з алергенами.
• Препарат з обережністю призначають пацієнтам, що страждають порушеннями функції печінки та / або нирок, а також у період вагітності та лактації.

Вагітність. Даних про застосування лоратадину вагітними жінками дуже мало. Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих негативних ефектів щодо репродуктивної токсичності. Бажано, як захід безпеки, уникати застосування препарату Лоран у період вагітності.

Годування груддю. Фізико-хімічні дані свідчать про проникнення лоратадину/метаболітів у грудне молоко. Оскільки ризик для дитини не може бути виключений, препарат Лоран не слід застосовувати під час годування груддю.

фертильність. Дані щодо впливу продукту на жіночу або чоловічу фертильність відсутні.

При одночасному застосуванні препарату з кетоконазолом, еритроміцином і циметидином відмічається підвищення плазмових концентрацій лоратадину, однак ці зміни не впливають на загальну клінічну картину і не викликають посилення побічних ефектів препарату.
Не відмічено посилення ефектів етилового спирту та інших препаратів, що пригнічують центральну нервову систему, при одночасному застосуванні з препаратом Лорано.

При прийомі завищених доз препарату у пацієнтів відзначали розвиток головного болю, сонливості та тахікардії. Одноразовий прийом препарату в дозі, що перевищує рекомендовану терапевтичну дозу в 15 разів, не викликає посилення побічних ефектів.
Специфічного антидоту немає. При передозуванні препарату показано промивання шлунка, прийом ентеросорбентів і призначення сольових проносних. У разі необхідності проводять симптоматичну терапію.

Проведення гемодіалізу не призводить до зниження плазмових концентрацій лоратадину. Ефективність перитонеального діалізу при передозуванні лоратадину не вивчалась.

Препарат рекомендується зберігати в сухому захищеному від прямих сонячних променів місці при температурі від 15 до 25 градусів Цельсія.

Термін придатності для обох форм випуску препарату - 3 роки.