Локсоф

склад:

100 мл інфузійного розчину Локсоф містять:

• Левофлоксацину - 500 мг;
• Додаткові інгредієнти.

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, препарату Локсоф містить:

• Левофлоксацину - 500 мг;
• Додаткові інгредієнти.

Форма випуску:

Таблетки, вкриті оболонкою, Локсоф, розфасовані по 5 штук в осередкові контурні упаковки, в картонну пачку вкладена 1 чарункова контурна упаковка.

Розчин для інфузійного введення Локсоф по 100 мл у флаконах, в пачку з картону вкладений 1 флакон.

Локсоф - протимікробний препарат широкого спектра дії. Левофлоксацин відноситься до групи фторованих хінолонів. Препарат має бактерицидну дію за рахунок порушення функції ДНК бактерій шляхом блокування бактеріальної ДНК-гірази. Локсоф впливає на грамнегативні та грампозитивні патогенні мікроорганізми, включаючи штами, резистентні до цефалоспоринів, пеніцилінів або аміноглікозидів. При призначенні препарату, особливо в лікуванні важких інфекцій, необхідно враховувати, що розвиток резистентності значно впливає на чутливість місцевих штамів до препарату.

Локсоф має широкий спектр антимікробної дії, зокрема до левофлоксацину чутливі грампозитивні аеробні мікроорганізми: Staphylococcus aureus methi-S, Enterococcus faecalis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus коагулазонегатівних метицилін, Streptococci груп G і С, Streptococcus pneumoniae peni-I / S / R, Streptococcus agalactiae , Streptococcus pyogenes. Левофлоксацин активний відносно грамнегативних аеробних мікроорганізмів Citrobacter freundii, Acinetobacter baumannii, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli1, Enterobacter agglomerans, Eikenella corrodens, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus influenzae ampi-S / R, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Moraxella morganii, Moraxella catarrhalis β + / β-, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Pasteurella multocida, Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Serratia marcescens, Pseudomonas aeruginosa.

Локсоф також ефективний при інфекційних захворюваннях, викликаних штамами анаеробних мікроорганізмів, включаючи Peptostreptococcus, Clostridium perfringens, Bacteroides fragilis. Також левофлоксацин доцільно призначати при інфекціях, викликаних Chlamydia psittaci, Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum.

До дії левофлоксацину помірно чутливі штами Burkhoderia серасіа, Bacteroides thetaiotamicron, Bacteroides ovatus, Clostridium difficile, Bacteroides vulgates.

Стійкі до дії препарату Локсоф штами Staphylococcus коагулазонегатівних метицилін, Staphylococcus aureus methi-R.

При внутрішньолікарняних (нозокоміальних) інфекції, які викликані Ps. aeruginosa, може бути необхідна комбінована терапія.

Фармакокінетика левофлоксацину не має значних відмінностей після перорального і в / в введення. Після перорального введення левофлоксацин досить швидко і майже повністю всмоктується. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 60 хвилин. Абсолютна біодоступність приблизно дорівнює 100%. З білками сироватки крові зв'язується близько 30-40% прийнятої дози. При багаторазовому прийомі 500мг 1 раз на добу спостерігається дуже незначне накопичення препарату. Досягнення рівноважних плазмових концентрацій відзначається на 3 день терапії.

Левофлоксацин добре проникає в біологічні рідини та тканини організму (бронхіальний секрет, легеневу тканину, тканину передміхурової залози, рідина пухиря). Активний компонент практично не проникає в синовіальну рідину. Незначна частина левофлоксацина метаболізується в печінці. Екскретується переважно з сечею в незмінному вигляді. Середній період напіввиведення становить від 6 до 8 годин. У пацієнтів з вираженими порушеннями функцій нирок період напіввиведення левофлоксацину збільшується.

Локсоф застосовують в лікуванні інфекцій, викликаних чутливими до левофлоксацину бактеріями: негоспітальна пневмонія, ускладнені інфекції органів сечовивідної системи, хронічний бактеріальний простатит, гострий синусит, інфекції м'яких тканин і шкіри.

Актуальна Локсоф ціна вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Таблетки Локсоф:

Препарат приймають перорально. Препарат Локсоф таблетки необхідно приймати протягом як мінімум 48-72 годин після нормалізації стану пацієнта або до отримання негативних даних мікробіологічних тестів. Таблетки Локсоф приймають під час їжі або в проміжках між прийомами їжі. Таблетки ковтають, не розжовуючи, і запивають достатньою обсягом рідини. Дози препарату визначаються виходячи з тяжкості та виду інфекції, а також з рівня чутливості збудника. Тривалість терапії визначається характером перебігу захворювання.

Дорослим при гострому синуситі та хронічному бактеріальному простатиті рекомендується прийом 500 мг левофлоксацину на добу.

Дорослим при інфекційних захворюваннях м'яких тканин і шкіри, а також позалікарняної пневмонії рекомендується прийом 500-1000мг левофлоксацина на добу.

Тривалість терапії, як правило, становить від 7 до 10-14 діб. При хронічному бактеріальному простатиті тривалість терапії становить 28 днів.

Розчин для інфузій Локсоф:

Препарат призначений для внутрішньовенного крапельного введення. Розчин Локсоф вводять внутрішньовенно 1-2 рази на день. Вступ повинен проводитися повільно, швидкість введення не повинна перевищувати 250 мл / 30 хвилин. При поліпшенні стану пацієнта через декілька днів його можна перевести на пероральну форму препарату. Після зникнення симптомів захворювання застосування препарату необхідно продовжувати протягом 48-72 годин. Доза левофлоксацина залежить від тяжкості захворювання, виду і чутливості патогенного мікроорганізму. Тривалість курсу визначається характером перебігу захворювання і становить максимально 14 днів.

Дорослим при позалікарняної пневмонії, бактеріальному простатиті та інфекціях шкіри та м'яких тканин вводять 500мг препарату 1-2 рази на добу.

Дорослим при ускладнених інфекціях сечової системи, в тому числі пієлонефриті, вводять 250-500мг препарату 1 раз в день.

Пацієнтам зі зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) потрібна корекція дози препарату Локсоф:

При показниках кліренсу креатиніну від 20 до 50мл / хв рекомендується призначення 250мг активного речовини, після чого переходять на введення 125мг активного речовини в добу. При важких формах інфекцій першу дозу збільшують до 500 мг активної речовини, після чого переходять на введення 250мг активного речовини 1 раз в 12-24 години.

Якщо кліренс креатиніну становив менше 19мл / хв рекомендується призначення 250мг активного речовини, після чого переходять на введення 125мг активного речовини 1 раз в 48 годин. При важких формах інфекцій першу дозу збільшують до 500 мг активної речовини, після чого переходять на введення 125мг активного речовини 1 раз в 12-24 години.

При необхідності одночасного введення препарату Локсоф та інших парентеральних препаратів, їх слід вводити в різні вени.

Залишки препарату після відкриття флакона підлягають утилізації.

Пацієнти з порушеною функцією печінки не потребують корекції дози.

Пацієнти похилого віку з нормальною функцією нирок приймають препарат в стандартних дозах.

Антибіотик Локсоф купити можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. 

Аневризм / розшарування аорти.

Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик розвитку аневризми або розшарування аорти при застосуванні фторхінолонів, особливо у пацієнтів похилого віку. Тому, антибіотики з групи фторхінолонів повинні застосовуватися тільки після ретельної оцінки співвідношення користь-ризик і після розгляду можливості застосування інших варіантів лікування у пацієнтів з аневризмою / розшаруванням аорти, пацієнтів з наявністю випадків аневризми аорти в сімейному анамнезі та пацієнтів з факторами ризику або станами викликати розвиток аневризми/розшарування аорти (наприклад, синдром Марфана, судинний синдром Елерса-Данлоса, артеріїт Такаясу, гігантоклітинний артеріїт, хвороба Бехчета, гіпертензія та атеросклероз). У разі різкого абдомінального болю, болю в грудях чи спині пацієнтам слід негайно звернутися за невідкладною медичною допомогою до лікаря.

Загострення міастенії гравіс

При прийомі фторхінолонів у післяреєстраційний період повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки та необхідність підтримки дихання у пацієнтів з міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендується застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.

Гепатобіліарна система

При прийомі левофлоксацину повідомлялося про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, становить загрозу для життя, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, сепсисом.

Повідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймали хінолони, включаючи левофлоксацин.

Застосування препарату Локсоф може викликати розвиток таких небажаних реакцій:

• Шлунково-кишковий тракт: нудота, диспепсія, блювання, біль в животі, анорексія, псевдомембранозний коліт, підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія, гепатит, гостра печінкова недостатність. При підозрі на псевдомембранозний коліт лікування препаратом слід відмінити.
• З боку центральної нервової системи (ЦНС): головний біль, сонливість або безсоння, запаморочення, судоми, тремор, парестезії, тривожність, сплутаність свідомості, психотичні реакції, депресія, ажитація. Дуже рідко виникають зорові та слухові порушення, гіпоестезія, галюцинації, порушення смаку та сприйняття запахів, схильність до суїциду.
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія, подовження інтервалу QT.
• З боку опорно-рухового апарату: пошкодження сухожиль, включаючи тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля), біль у м'язах, біль у суглобах, розрив сухожилля, рабдоміоліз.
• З боку системи крові: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, задишка, бронхоспазм, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, артеріальна гіпотензія. У поодиноких випадках відзначали розвиток синдрому Лайєлла, синдрому Стівенса-Джонсона, ексудативної мультиформної еритеми та фотосенсибілізації.

Місцеві реакції (при парентеральному застосуванні): біль і почервоніння в місці введення препарату, флебіт.

Інші: гіпоглікемія, кандидоз, астенія, озноб, алергічний пневмоніт, розвиток суперінфекції, екстрапірамідні порушення, напад порфірії, алергічний васкуліт.

Локсоф протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до левофлоксацину та інших препаратів групи фторхінолонів.

Локсоф не застосовують для терапії пацієнтів з епілепсією, а також пацієнтів із зазначенням в анамнезі на пошкодження сухожиль, асоційоване з прийомом фторхінолонів.

Локсоф не призначають дітям молодше 18 років.

Пацієнтам з психічними захворюваннями в анамнезі або з психічними порушеннями Локсоф призначають з обережністю.

В період лікування препаратом Локсоф рекомендовано утримуватися від керування автотранспортом і від робіт, що вимагають підвищеної швидкості психомоторних реакцій і концентрації уваги.

Інструкція попереджує, що Локсоф не призначають вагітним, через відсутність досліджень за участю людей та можливе пошкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, що росте. Перед початком застосування левофлоксацину необхідно виключити вагітність.

В період лактації застосування левофлоксацину можливо тільки після скасування годування грудьми.

Одночасне введення хінолонів з препаратами, які знижують судомний поріг, НПЗП або з теофіліном призводить до підвищення ризику розвитку судом.

Циметидин при одночасному застосуванні знижує нирковий кліренс левофлоксацину на 24%, пробенецид - на 34%.

Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33% при спільному з левофлоксацином введенні.

При одночасному прийомі левофлоксацину з антагоністами вітаміну К (такими як варфарин) для уникнення можливого кровотечі у пацієнтів, необхідно проводити контроль показників згортання крові.

Сумісність розчину для інфузій Локсоф з іншими інфузійними розчинами вивчена мало.

Солі заліза, антациди та сукральфат при одночасному застосуванні з пероральної формою препарату Локсоф знижують абсорбцію левофлоксацину.

При передозуванні відзначається розвиток сплутаність свідомості, порушень свідомості, судомних нападів, запаморочення і подовження інтервалу QT.

Специфічного антидоту немає. Показано проведення підтримуючої і симптоматичної терапії. Необхідно стежити за показниками ЕКГ, оскільки можливі порушення серцевого ритму. Левофлоксацин не виводиться при проведенні перитонеального діалізу та гемодіалізу.

Розчин для інфузій допускається застосовувати протягом 2 років після виготовлення при зберіганні в приміщеннях з температурним режимом від 15 до 25 градусів Цельсія.

Заборонено заморожувати інфузійний розчин.

Після порушення цілісності флакона заборонено зберігати розчин Локсоф.

Таблетки допускається застосовувати протягом 3 років після виготовлення при зберіганні в приміщеннях з температурним режимом від 15 до 25 градусів Цельсія.