Комаровский Витамин D3 - июнь 2024

Лівіал

На сайті немає в наявності товарів з торговою назвою «Лівіал»
Дата створення: 27.04.2021       Дата оновлення: 29.12.2025

Склад і форма випуску

Таблетки по 2,5 мг в упаковці по 28 штук.

  • діюча речовина: 1 таблетка містить 2,5 мг тиболону;
  • крохмаль картопляний; магнію стеарат аскорбілпальмітат; лактоза моногідрат.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі, зі скошеними краями таблетки білого кольору, з одного боку з написом "ORGANON*", з іншого - "МК" над "2".

Фармакологічна група

Гормони статевих залоз і препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Естрогени. Код АТХ G03C X01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Після прийому тиболон швидко метаболізується у 3 компоненти, що впливають на фармакодинаміку препарату. Два метаболіти (3α-OH-тиболон і 3β-OH-тиболон) виконують естрогеноподібну роль, тоді як третій метаболіт (Δ4-ізомер тиболону) виконує прогестагено- та андрогеноподібну роль. Лівіал заміщає втрату при зниженні продукції естрогенів у жінок і в період постемнопаузи та полегшує симптоми, спричинені менопаузою. Препарат запобігає розвитку остеопорозу, спричиненого менопаузою або оваріектомією.

Препарат для лікування клімактеричного синдрому. Стабілізує роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи в клімактеричному періоді, що досягається за рахунок естрогенних (жіночих статевих гормонів), прогестагенних (подібних дії гормонів жовтого тіла) і слабких андрогенних (подібних дії чоловічих статевих гормонів) властивостей препарату. У жінок в постменопаузі (в постклімактеричному періоді) лівіал в добовій дозі 2,5 мг пригнічує секрецію (виділення) гонадотропінів (гормонів гіпофіза, стимулюючих активність статевих залоз), не стимулює проліферацію ендометрія (збільшення числа клітин внутрішнього шару матки внаслідок їх розмноження), запобігає втраті кісткової маси в постменопаузальному періоді, зменшує ступінь вазомоторних розладів ( "припливів", пітливості), робить позитивний вплив на лібідо (статевий потяг) і настрій, а також стимулюючу дію на слизову оболонку піхви. У фертильних жінок (жінок дітородного віку) препарат інгібує овуляцію (пригнічує вихід зрілої яйцеклітини з яєчника).

Інформацію отримано в ході клінічних досліджень препарату Лівіал:

  • Полегшення симптомів, пов'язаних із дефіцитом естрогенів.

Полегшення симптомів менопаузи зазвичай відбувається протягом перших тижнів лікування.

  • Вплив на ендометрій та характер кровотечі.

Повідомлялося про гіперплазію та рак ендометрія у пацієнток, які отримували лікування тиболоном.

Повідомлялося про аменорею, що виникла у 88 % жінок, які приймали тиболон у дозі 2,5 мг, після 12 місяців лікування. Проривна кровотеча та/або кров'янисті виділення відмічалися у 32,6 % жінок під час перших 3 місяців лікування та у 11,6 % жінок через 11-12 місяців застосування препарату.

  • Запобігання остеопорозу.

Дефіцит естрогену під час менопаузи асоціюється з підвищеним кістковим метаболізмом і зниженням кісткової маси. Захист є ефективним допоки, доки триває лікування. Після припинення гормонозамісної терапії (ГЗТ) кісткова маса зменшувалася зі швидкістю, подібною до відповідного показника у жінок, які не отримують лікування.

У дослідженні LIFT при застосуванні тиболону впродовж 3 років зменшилась кількість жінок (середній вік 68 років) із новими вертебральними переломами, порівняно з плацебо, (ITT: коефіцієнт нерівності при застосуванні тиболону до плацебо 0,57; 95 % ДІ [0,42-0,78]).

Через 2 роки лікування Лівіалом (2,5 мг) підвищення мінеральної щільності кісток (МЩК) поперекового відділу становило 2,6 ± 3,8%. Відсоток жінок, у яких зберігалася або збільшувалася МЩК у поперековій зоні під час лікування, становив 76%. Друге дослідження підтвердило ці результати.

Лівіал (2,5 мг) також впливає на МЩК кульшового суглоба. В одному дослідженні підвищення МЩК у шийці стегнової кістки через 2 роки становило 0,7 ± 3,9% і 1,7 ± 3,0% в усьому тазостегновому суглобі. Кількість жінок, у яких зберігалася або підвищувалася МЩК у тазостегновому суглобі під час лікування, становила 72,5%. Друге дослідження показало, що підвищення МЩК у шийці стегнової кістки через 2 роки становило 1,3 ± 5,1% і 2,9 ± 3,4% в усьому тазостегновому суглобі. Відсоток жінок, у яких зберігалася або підвищувалася МЩК у тазостегновому суглобі під час лікування, становив 84,7%.

  • Вплив на молочні залози.

У ході клінічних досліджень у жінок, які приймали Лівіал, мамографічна щільність порівняно з такою при застосуванні плацебо не збільшувалася.

Фармакокінетика

Після перорального застосування тиболон швидко і багато в чому абсорбується. У зв'язку зі швидким метаболізмом рівень тиболону у плазмі крові дуже низький. Рівні Δ4-ізомеру тиболону в плазмі крові також невисокі. Таким чином, деякі фармакокінетичні параметри неможливо визначити. Пікові рівні у плазмі крові 3α-OH- і 3β-OH-метаболітів високі, але кумуляції не відбувається.

Виведення тиболону головним чином відбувається у формі кон'югованих (переважно сульфатованих) метаболітів. Частина прийнятого препарату виділяється із сечею, але більшість - з калом.

Прийом їжі не впливає значним чином на абсорбцію препарату.

Фармакокінетичні показники тиболону та його метаболітів не залежать від функції нирок.

Показання до застосування

Лікування симптомів дефіциту естрогенів у жінок у постменопаузі, якщо менопауза настала більше 1 року тому.

Запобігання остеопорозу в постменопаузі у жінок з високим ризиком майбутніх переломів при непереносимості або наявності протипоказань до застосування інших лікарських препаратів для запобігання остеопорозу.

Рішення про призначення тиболону має базуватися на оцінці індивідуальних факторів ризику; для пацієнтів віком від 60 років слід брати до уваги ризик виникнення інсульту.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
  • Вагітність та годування груддю.
  • Підозра на рак молочної залози, його наявність у даний час або в анамнезі (таблетки Лівіал підвищували ризик рецидиву раку молочної залози у плацебо-контрольованому дослідженні).
  • Підозрювані або наявні естрогензалежні пухлини (наприклад рак ендометрія).
  • Вагінальна кровотеча неясної етіології.
  • Нелікована гіперплазія ендометрія.
  • Венозна тромбоемболія в анамнезі або в даний час (тромбоз глибоких вен, емболія легеневих судин).
  • Відомі тромбофілічні розлади (наприклад дефіцит білка C, білка S або антитромбіну див. розділ "Особливості застосування").
  • Артеріальні тромбоемболічні захворювання в анамнезі (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт або транзиторне ішемічне порушення мозкового кровообігу).
  • Гостре захворювання печінки або захворювання печінки в анамнезі, до нормалізації показників печінкових проб.
  • Порфірія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Оскільки Лівіал може підвищувати фібринолітичну активність крові, це може посилювати ефект антикоагулянтів. Такий ефект спостерігався при застосуванні варфарину. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні Лівіалу та антикоагулянтів, особливо на початку та після припинення лікування. За необхідності слід скоригувати дозу варфарину.

Існує обмежена інформація про фармакокінетичну взаємодію з тиболоном. Дослідження in vivo показало, що одночасне застосування з тиболоном помірно впливає на фармакокінетику P450 цитохрому 3A4 субстрату мідазоламу. На підставі цього можна очікувати взаємодії лікарського засобу з іншими Cyp3a4 субстратами.

Такі речовини, що стимулюють CYP3A4, як барбітурати, карбамазепін, гідантоїн і рифампіцин, можуть посилювати метаболізм тиболону і, таким чином, впливати на його терапевтичний ефект.

Рослинні препарати, що містять звіробій (Hypericum Perforatum), можуть стимулювати метаболізм естрогенів і прогестагенів через CYP3A4. З клінічної точки зору, підвищений метаболізм естрогенів і прогестагенів може призвести до зниження ефекту і до змін профілю маткової кровотечі.

Особливості застосування

Для лікування при симптомах постменопаузи Лівіал слід застосовувати тільки за наявності симптомів, що негативно впливають на якість життя. У всіх випадках необхідно ретельно оцінити співвідношення ризику та користі (щонайменше 1 раз на рік); застосування препарату Лівіал слід продовжувати тільки тоді, коли користь перевищує ризики.

Слід ретельно оцінювати ризик розвитку інсульту, раку молочної залози та раку ендометрія у жінок з інтактною маткою залежно від їхніх індивідуальних факторів ризику; при цьому необхідно враховувати частоту та характеристики захворювання на рак та інсульт, виходячи з відповіді на лікування, показників захворюваності та смертності.

Дуже мало даних про ризики, які асоціюються з ГЗТ або тиболоном при лікуванні передчасної менопаузи. Однак через низький рівень абсолютного ризику у молодих жінок співвідношення користі та ризику для таких жінок може бути більш сприятливим, ніж у жінок старшого віку.

Медичне обстеження/ подальше спостереження.

Перед початком або відновленням ЗГТ чи застосуванням тиболону необхідно зібрати повний особистий та сімейний анамнез. З урахуванням отриманої інформації, протипоказань та застережень до застосування необхідно провести фізичне обстеження (включно з органами таза та молочних залоз). Під час лікування рекомендується проводити періодичні обстеження з частотою та характером, адаптованими для кожної жінки окремо. Жінок необхідно проінформувати про необхідність повідомляти про зміни у молочних залозах лікарю. Обстеження, включаючи відповідні методи візуалізації (наприклад мамографію), необхідно проводити згідно з діючими практиками скринінгу, модифікованими з урахуванням клінічної необхідності кожного пацієнта.

Стани, що потребують спостереження.

Необхідне ретельне спостереження за станом пацієнтки, якщо хоча б один із нижчезазначених станів існує на даний момент, виникав раніше та/або погіршувався у період вагітності або попередньої гормональної терапії. Слід пам'ятати, що такі стани можуть рецидивувати або погіршуватися під час лікування Лівіалом:

  • лейоміома (фіброма матки) або ендометріоз;
  • фактори ризику розвитку тромбоемболічних захворювань;
  • фактори ризику розвитку естрогензалежних пухлин, наприклад спадковість 1-го ступеня раку молочної залози;
  • артеріальна гіпертензія;
  • порушення функції печінки (наприклад гепатоаденома)
  • цукровий діабет із залученням судин або без залучення;
  • жовчнокам'яна хвороба;
  • мігрень або (сильний) головний біль
  • системний червоний вовчак,
  • гіперплазія ендометрія в анамнезі
  • епілепсія
  • астма,
  • отосклероз.

Причини для негайної відміни терапії.

Терапію слід припинити при виявленні протипоказань, а також при жовтяниці або погіршенні функції печінки, суттєвому підвищенні артеріального тиску, новому нападі головного болю за типом мігрені.

Гіперплазія ендометрія та карцинома.

Наявні дані рандомізованих контрольованих досліджень є суперечливими, однак наглядові дослідження послідовно продемонстрували, що жінки, яким призначено препарат Лівіал у звичайній клінічній практиці, мають підвищений ризик раку ендометрія. У цих дослідженнях ризик розвитку раку підвищувався зі зростанням тривалості застосування препарату. Тиболон збільшує товщину стінки ендометрія, що встановлено за допомогою трансвагінального ультразвукового дослідження.

Протягом перших місяців терапії препаратом можуть спостерігатися проривні кровотечі та кров'янисті виділення. Пацієнток необхідно проінформувати про необхідність повідомляти про будь-які проривні кровотечі або кров'янисті виділення, якщо вони все ще виникають через 6 місяців після початку лікування, почали виникати після такого періоду часу або продовжуються після припинення лікування. Жінка повинна пройти гінекологічне обстеження, що включає біопсію ендометрія для виключення злоякісного новоутворення.

Рак молочної залози.

Дані щодо ризику розвитку раку молочної залози при застосуванні тиболону недостатні. Дослідження мільйона жінок (MWS) визначило значне підвищення ризику розвитку раку молочної залози при застосуванні тиболону в дозі 2,5 мг. Ризик стає очевидним через кілька років прийому препарату і підвищується при подальшому застосуванні, повертаючись до базового рівня в межах кількох (понад п'ять) років після припинення лікування. Ці результати неможливо було підтвердити в дослідженні з використанням Дослідницької бази даних загальної практики (GPRD).

Рак яєчників.

Рак яєчників виникає набагато рідше, ніж рак молочної залози. Тривале (щонайменше 5-10 років) застосування моноестрогенної ГЗТ було асоційоване з невеликим підвищенням ризику розвитку раку яєчників. Деякі дослідження, включаючи дослідження Ініціативи здоров'я жінок (WHI), вказують на те, що довготривале застосування комбінованих препаратів ГЗТ може нести подібний або дещо менший ризик (див. розділ " Побічні реакції" ). У дослідженні мільйона жінок показало, що відносний ризик раку яєчників при застосуванні тиболону був подібний до ризику, що асоціюється із застосуванням інших типів ГЗТ.

Венозна тромбоемболія.

Естрогенна або естроген-прогестагенова ГЗТ асоціюється з підвищенням у 1,3-3 рази ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або емболії судин легень. Поява такого явища є більш вірогідною у перший рік ГЗТ, ніж пізніше (див. розділ " Побічні реакції"). У ході епідеміологічного дослідження із застосуванням бази даних Великої Британії, ризик виникнення ВТЕ у зв'язку з лікуванням тиболоном був нижчим, ніж ризик, пов'язаний із застосуванням стандартної ГЗТ, але тільки невелика кількість жінок на той час застосовували тиболон, тому не можна виключати незначне підвищення ризику порівняно з тими, хто не приймає цей препарат.

У пацієнтів з діагностованими тромбофілічними станами існує підвищений ризик розвитку ВТЕ, який може додатково зростати під час ГЗТ або прийому тиболону. Тому таким пацієнтам протипоказана ГЗТ.

Загальновизнаними факторами ризику ВТЕ є застосування естрогенів, старший вік, значні хірургічні втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (ІМТ > 30 кг/м2), вагітність/післяпологовий період, системний червоний вовчак та злоякісне захворювання. Ролі варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ не встановлено. Як і для всіх пацієнтів після операції, необхідно приділяти ретельну увагу профілактичним заходам для запобігання розвитку ВТЕ. Якщо після планової операції буде слідувати довготривала іммобілізація, за 4-6 тижнів до операції рекомендується тимчасово припинити ГЗТ або застосування тиболону. Лікування не слід поновлювати до повного відновлення рухливості у пацієнтки.

У жінок з відсутністю в особистому анамнезі ВТЕ, але за наявності тромбозу в найближчого родича в молодому віці, скринінг можна розпочати після ретельного аналізу можливостей процедури (лише певний відсоток тромбофілічних дефектів визначається під час скринінгу). При визначенні тромбофілічного дефекту, який відрізняється від фактора тромбозу, ідентифікованого у членів сім'ї, або якщо дефект є тяжким (наприклад, дефіцит антитромбіну, білка S або білка C чи комбінація дефектів), ГЗТ або прийом тиболону протипоказані.

Для жінок, які вже отримують лікування антикоагулянтами, необхідно уважно проаналізувати співвідношення ризику та користі застосування ГЗТ або тиболону.

Якщо ВТЕ розвивається після початку терапії, застосування препарату слід припинити. Пацієнтів слід проінформувати про необхідність негайно повідомляти лікаря про наявність потенційного тромбоемболічного симптому (такого як, болісний набряк ніг, раптовий біль у грудній клітцці, задишка).

Ішемічна хвороба серця (ІХС).

У ході рандомізованих контрольованих досліджень не спостерігалося захисної дії щодо розвитку інфаркту міокарда у жінок з/без ІХС, які отримували ЗГТ комбінацією естроген-прогестаген або тільки естрогеном. Епідеміологічне дослідження при використанні Дослідницької бази даних загальної практики (GPRD) не виявило доказів захисної дії щодо розвитку інфаркту міокарда у жінок у постменопаузі, які приймали тиболон.

Ішемічний інсульт.

Тиболон підвищує ризик ішемічного інсульту з першого року лікування. Початковий ризик інсульту тісно пов'язаний з віком і, таким чином, вплив тиболону є більшим зі збільшенням віку.

Інші стани.

Пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози/галактози, не повинні застосовувати цей препарат.

Лівіал не призначений для застосування як контрацептивний засіб.

Лікування препаратом Лівіал призводить до вираженого дозозалежного зниження холестерину ЛПВЩ (з -16,7 % при застосуванні дози 1,25 мг до -21,8 % при застосуванні дози 2,5 мг через 2 роки). Загальні рівні тригліцеридів і ліпопротеїнів також знижуються. Зниження загального холестерину та холестерину ЛПДНЩ не залежить від дози. Рівні холестерину ЛПНЩ не змінюються. Клінічне значення цієї інформації невідоме.

Естрогени можуть спричиняти затримку рідини, тому необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів із порушенням функції серця та нирок.

За станом жінок з існуючою гіпертригліцеридемією необхідно ретельно спостерігати під час естрогенозамісної терапії або ГЗТ, оскільки при такому стані рідко повідомлялося про значне підвищення рівня тригліцеридів у плазмі крові, що призводило до панкреатиту.

Терапія препаратом призводить до дуже незначного зниження тироксинзв'язуючого глобуліну (ТЗГ) та загального T4. Рівні загального T3 не змінюються. Лівіал знижує рівень глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСС), тоді як не відбувається впливу на рівень глобуліну, що зв'язує кортикостероїди (ГЗК) та циркулюючого кортизолу.

Застосування ГЗТ не покращує когнітивну функцію. Існує інформація про підвищений ризик розвитку деменції у жінок, які почали постійно використовувати комбіновану або моноестрогенну ГЗТ у віці 65 років.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Ліки Лівіал протипоказані для застосування у період вагітності. Якщо вагітність настає у період застосування препарату Лівіал, лікування слід негайно припинити. Немає даних клінічних досліджень щодо застосування препарату Лівіал у період вагітності. Дослідження на тваринах продемонстрували токсичний вплив на репродуктивну систему. Потенційний ризик для людини невідомий.

Препарат Лівіал протипоказаний у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування

Прийом Лівіал слід починати через 1 рік після останньої природної менструації. Якщо почати прийом препарату раніше, можуть з'явитися нерегулярні кров'янисті виділення. Лівіал приймають по 1 таблетці (2,5 мг) на добу, бажано в один і той же час. Поліпшення стану настає протягом декількох тижнів, але найкращі результати спостерігаються при продовженні лікування протягом, принаймні, 3-х місяців. У рекомендованій дозі прийом препарату може тривати та більш тривалий час. Починають приймати таблетки з верхнього обведеного в рамку ряду, 1-ої приймають ту, яка позначена відповідним днем тижня. Наступні таблетки Livial приймаються по одній в день з упаковки в напрямку стрілки, до тих пір, поки не буде прийнята вся упаковка.

Прийом доз вище рекомендованих може привести до розвитку кровотеч з піхви. При необхідності використовувати більш високі дози рекомендується додаткове призначення гестагена (лікарського препарату, що містить гормони жовтого тіла яєчника або їх синтетичні аналоги), наприклад, курсами по 10 днів кожні 3 місяці.

При переході на прийом Лівіал після іншого гормонозаместительной препарату рекомендується спочатку викликати кровотечу відміни, призначивши прогестаген (лікарський препарат, що містить попередники гормонів жовтого тіла яєчника або їх синтетичні аналоги), щоб усунути вже можливо наявну гіперплазію ендометрія (розростання внутрішнього шару матки).

В процесі лікування препаратом рекомендується періодично проходити медичні обстеження.

Купити Лівіал можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Ціна таблеток Лівіалу вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Лівіал: ціна Лівіалу в Україні може відрізнятися в залежності від регіону та аптеки.

Передозування

Гостра токсичність тиболону у тварин дуже низька. Тому поява симптомів передозування малоймовірна навіть при прийомі декількох таблеток одночасно. При гострому передозуванні можуть виникнути нудота, блювання та вагінальна кровотеча. Специфічного антидоту немає. При необхідності слід застосовувати симптоматичну терапію.

Побічні дії

Іноді відзначають зміну маси тіла, запаморочення, себорейний дерматоз (захворювання шкіри, пов'язане з порушенням функції сальних залоз), кровотеча з піхви, головний біль, посилення росту волосся на обличчі, претібіальная набряк, діарею (пронос), зміна показників функції печінки.

У пацієнток з цукровим діабетом на тлі терапії лівіалом може знижуватися толерантність до глюкози (переносимість глюкози) і збільшуватися потреба в інсуліні або інших гіпоглікемізіруюшіх (що знижують рівень цукру в крові) препаратах.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Синоніми

Тиболон.

Зверніть увагу!

Опис лікарського засобу/медичного виробу Лівіал на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.

УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!

Завантаження
Промокод скопійовано!