розчин для ін'єкцій, 20 мг/мл по 1 мл препарату у попередньо наповненому шприці; по 1 попередньо наповненому шприцу в контурній чарунковій упаковці запаяній папером або по 1 попередньо наповненому шприцу в контурній чарунковій упаковці запаяній плівкою; по 28 попередньо наповнених шприців у контурних чарункових упаковках у картонній коробці
за рецептом
1 мл розчину для ін’єкцій містить 20 мг глатирамеру ацетату*
* Середня молекулярна маса суміші глатирамеру ацетату знаходиться у межах 5000-9000 дальтон. Змінність складу цієї речовини не дає змоги визначити специфічний поліпептид, який може бути повністю охарактеризовано відносно амінокислотної послідовності, хоча кінцевий склад глатирамеру ацетату не є цілком випадковим. 20 мг глатирамеру ацетату, що містить 1 попередньо наповнений шприц, відповідає 18 мг глатирамеру основи
діюча речовина: глатирамеру ацетат;
1 мл розчину для ін’єкцій містить 20 мг глатирамеру ацетату*;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), вода для ін’єкцій.
* Середня молекулярна маса суміші глатирамеру ацетату знаходиться у межах 5000-9000 дальтон. Змінність складу цієї речовини не дає змоги визначити специфічний поліпептид, який може бути повністю охарактеризовано відносно амінокислотної послідовності, хоча кінцевий склад глатирамеру ацетату не є цілком випадковим. 20 мг глатирамеру ацетату, що містить 1 попередньо наповнений шприц, відповідає 18 мг глатирамеру основи.
Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: розчин практично вільний від видимих частинок.
Протипухлинні та імуномодулюючі засоби, інші імуностимулятори. Код АТХ L03A X13.
Механізм дії. Механізм, яким зумовлений терапевтичний вплив глатирамеру ацетату на пацієнтів з рецидивуючими формами розсіяного склерозу (РС), не з’ясований повністю, однак припускають, що він включає в себе модуляцію імунних процесів. Дослідження за участю тварин і пацієнтів з РС свідчать про те, що глатирамеру ацетат впливає на природні імунні клітини, включаючи моноцити, дендритні клітини та В-клітини, які своєю чергою модулюють адаптивні функції В- та Т-клітин, індукують секрецію протизапальних та регуляторних цитокінів. Чи опосередкований терапевтичний ефект впливом клітин, що описано вище, невідомо, оскільки патофізіологія РС відома лише частково.
У клінічних дослідженнях у пацієнтів із РС, які отримували Копаксонâ-Тева, спостерігалося значне скорочення кількості загострень порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо.
Копаксонâ-Тева також продемонстрував корисну терапевтичну дію порівняно з плацебо на параметри МРТ, що відображають перебіг ремітуючо-рецидивуючого РС.
У дослідженні було виявлено, що сукупний відсоток пацієнтів з підтвердженим 3-місячним прогресуванням інвалідизації був меншим у групі пацієнтів, які отримували лікування Копаксономâ-Тева, при порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо.
Немає свідчень, що терапія препаратом Копаксонâ-Тева впливає на тривалість рецидиву або його тяжкість.
Дотепер немає підтверджень щодо використання препарату Копаксонâ-Тева для лікування пацієнтів із первинно- або вторинно-прогресуючим захворюванням.
Фармакокінетичні дослідження у пацієнтів не здійснювалися. Дані in vitro та обмежені дані досліджень, проведених за участю здорових добровольців, вказують на те, що при підшкірному застосуванні глатирамеру ацетату активна речовина легко абсорбується, а велика частина дози швидко деградує на менші фрагменти вже у підшкірній тканині.
Копаксонâ-Тева призначається для лікування пацієнтів з рецидивуючими формами розсіяного склерозу.
Копаксонâ-Тева не показаний при первинно- або вторинно-прогресуючому РС.
Гіперчутливість до активної речовини (глатирамеру ацетату) або до будь-якої допоміжної речовини.
Взаємодія між препаратом Копаксонâ-Тева та іншими лікарськими засобами офіційно не оцінювалася.
Результати наявних клінічних досліджень та досвід постреєстраційного застосування не дають можливості припускати наявність будь-якої значної взаємодії препарату Копаксонâ-Тева із загальновідомими препаратами, що призначаються пацієнтам із РС, включно з одночасним застосування кортикостероїдів протягом періоду до 28 днів.
Дослідження in vitro свідчать про те, що глатирамеру ацетат у крові міцно зв’язується з білками плазми крові, але він не заміщується і не заміщує фенітоїн або карбамазепін. Однак, оскільки теоретично Копаксонâ-Тева має здатність впливати на розподіл речовин, зв’язаних з білками, необхідно ретельно спостерігати за супутнім застосуванням таких лікарських засобів.
Копаксонâ-Тева застосовують тільки у вигляді підшкірних ін’єкцій. Препарат не можна застосовувати внутрішньовенно або внутрішньом’язово.
Лікар, який призначає Копаксонâ-Тева, повинен роз’яснити пацієнту, що реакція, яка асоціюється хоча б з одним із таких симптомів, як вазодилатація (приплив крові), біль у грудях, диспное, пальпітація або тахікардія, може з’явитися через кілька хвилин після ін’єкції (див. розділ «Побічні реакції»). Більшість із цих симптомів триває протягом незначного часу і зникає спонтанно без будь-яких наслідків. У разі появи серйозного побічного ефекту пацієнт має терміново припинити застосування препарату Копаксонâ-Тева і звернутися до лікаря. У разі необхідності може бути призначене симптоматичне лікування.
Немає жодних доказів підвищеного ризику виникнення подібних реакцій для будь-якої групи пацієнтів. Незважаючи на це, потрібно з обережністю застосовувати Копаксонâ-Тева пацієнтам із серцевими розладами. Слід регулярно перевіряти стан таких пацієнтів протягом лікування.
У рідкісних випадках повідомлялося про судоми та/або анафілактоїдні або алергічні реакції.
Іноді можуть з’являтися серйозні реакції гіперчутливості (наприклад бронхоспазм, анафілаксія або кропив’янка). Якщо ці реакції є тяжкими, необхідно розпочати відповідне лікування та припинити застосування препарату.
Глатирамеру ацетат-реактивні антитіла були виявлені у сироватці крові пацієнтів протягом щоденної постійної терапії препаратом Копаксонâ-Тева. Максимальні рівні у середньому досягалися через 3-4 місяці лікування, після чого вони знижувалися та стабілізувалися на рівні, що незначно вищий за базовий рівень.
Не існує жодних даних, які б свідчили про те, що ці глатирамеру ацетат-реактивні антитіла є нейтралізуючими або що їх утворення впливає на клінічну ефективність препарату Копаксонâ-Тева.
У пацієнтів із нирковою недостатністю необхідно стежити за функцією нирок протягом лікування препаратом Копаксонâ-Тева. Хоча не існує жодних свідчень гломерулярного депонування імунних комплексів у пацієнтів, таку можливість не можна виключати.
У період постреєстраційного застосування Копаксону повідомляли про рідкісні випадки тяжкого ураження печінки (зокрема про гепатит із жовтяницею, печінковою недостатністю та в окремих випадках – з трансплантацією печінки) (див. розділ «Побічні реакції»). Ураження печінки відбувалось в період від кількох днів до кількох років після початку застосування Копаксону. Супутні стани, про які повідомляли у цих випадках, включали надмірне вживання алкоголю, наявне нині або в анамнезі ураження печінки та застосування інших потенційно гепатотоксичних лікарських засобів. У разі клінічно значущого ураження печінки слід розглянути питання про припинення застосування Копаксонуâ-Тева.
Вагітність. Дослідження на тваринах не продемонстрували репродуктивної токсичності. Сучасні дані щодо застосування Копаксонуâ-Тева вагітним жінкам вказують на відсутність фето/неонатальної токсичності чи порушень розвитку плода. Доступних епідеміологічних даних з цього питання дотепер немає. Як запобіжний захід бажано уникати використання препарату в період вагітності, за винятком випадків, коли користь від застосування для вагітної переважає ризик можливого впливу на плід.
Годування груддю. Немає даних щодо проникнення глатирамеру ацетату або його метаболітів у грудне молоко. При введенні препарату щурам не спостерігалось суттєвого впливу на потомство, за винятком незначного зниження темпу збільшення маси тіла у тварин, народжених самицями, яким лікарський засіб вводили в період вагітності та лактації. Ризик для новонароджених/немовлят не можна виключити. Необхідно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або відміни/тимчасового припинення терапії із застосуванням Копаксонуâ-Тева з урахуванням користі годування груддю для дитини та користі терапії для жінки.
Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами не вивчався.
Починати терапію препаратом Копаксонâ-Тева потрібно під наглядом невролога або лікаря, який має досвід лікування розсіяного склерозу.
Для дорослих та дітей віком від 12 років рекомендована доза становить 20 мг глатирамеру ацетату (один попередньо наповнений шприц), що вводиться у вигляді підшкірної ін’єкції 1 раз на добу.
Дотепер невідома тривалість лікування препаратом Копаксонâ-Тева.
Рішення щодо довготривалого лікування приймає лікар для кожного окремого пацієнта.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Спеціальних досліджень щодо застосування препарату Копаксон®-Тева пацієнтам з порушенням функції нирок не проводилося (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнти літнього віку. Застосування Копаксону®-Тева пацієнтам літнього віку спеціально не досліджувалося.
Пацієнтів слід проінструктувати стосовно техніки самостійного введення препарату та забезпечити нагляд спеціаліста під час першого самостійного введення та протягом 30 хвилин після нього.
З метою зменшення вірогідності виникнення подразнення або болю в місці ін’єкції кожне наступне введення препарату слід здійснювати в інше місце. Препарат можна вводити в живіт, руки, стегна та сідниці.
Дуже важливо здійснювати ін’єкцію препарату Копаксонâ-Тева належним чином:
• Тільки у підшкірну тканину (див. нижче «Інструкції щодо застосування»).
• Тільки у дозі, рекомендованій лікарем.
• Кожний попередньо наповнений розчином препарату шприц для ін’єкцій призначений тільки для одноразового застосування. Будь-які залишки або невикористаний препарат слід утилізувати.
• Не слід змішувати препарат Копаксонâ-Тева або вводити його паралельно з будь-яким іншим препаратом.
• При наявності частинок розчин не слід застосовувати. Слід взяти інший шприц.
При першому введенні препарату пацієнт повинен отримати повні інструкції та перебувати під наглядом лікаря або медсестри. Пацієнт має перебувати під наглядом спеціаліста під час першого самостійного введення та протягом 30 хвилин після нього.
Інструкції щодо застосування
1. Перед введенням препарату переконайтеся у тому, що у Вас є все необхідне для ін’єкції:
– шприц, попередньо наповнений розчином препарату;
– утилізаційний контейнер для використаних шприців і голок.
2. Візьміть один блістер із попередньо наповненим шприцом із загальної упаковки. Зберігайте всі невикористані шприци у холодильнику.
3. Перед введенням препарату ретельно вимийте руки водою з милом.
4. Витримайте блістер із попередньо наповненим шприцом при кімнатній температурі протягом не менше 20 хвилин та переконайтеся, що він нагрівся до кімнатної температури.
5. При наявності зважених частинок розчин не слід застосовувати. Почніть з кроку 1, застосовуючи інший шприц.
6. Виберіть ділянку тіла для ін’єкції (мал. 1). На ньому вказано сім можливих точок на тілі для ін’єкцій: руки, стегна, сідниці, живіт – припупкова ділянка. Усередині кожної ін’єкційної ділянки є багато точок для уколу.
Необхідно постійно змінювати точки ін’єкцій усередині конкретної ділянки.
Не слід використовувати для ін’єкції болючі точки, знебарвлені ділянки шкіри або ділянки з ущільненнями і вузликами. Слід мати план зміни ділянок для ін’єкцій та заносити його у щоденник.
|
|||
|
|
|
|||||
|
|
|
В – верх; С – середина; Н – низ.
Мал. 1
7. Дістаньте шприц із захисної блістерної упаковки, видаливши паперове маркування.
8. Візьміть шприц у руку, якою Ви пишете, та тримайте його так, ніби Ви тримаєте олівець. Зніміть захисний ковпачок з голки.
9. Злегка зберіть шкіру у складку великим і вказівним пальцями (мал. 2).
10. Введіть голку у шкіру (мал. 3). Вводьте препарат, рівномірно натискаючи на поршень шприца вниз до його повного спорожнювання.
Мал. 2 Мал. 3
11. Видаліть шприц з голкою вертикальним рухом вгору.
12. Використаний шприц покладіть в утилізаційний контейнер.
Якщо Ви забули ввести препарат Копаксонâ-Тева, зробіть ін’єкцію якнайшвидше, як тільки згадали про це, але не допускається введення подвійної дози препарату.
Вводьте наступну дозу тільки через 24 години.
Не припиняйте застосування препарату Копаксонâ-Тева без консультації з лікарем.
Діти.
Безпеку та ефективність застосування глатирамеру ацетату дітям і підліткам не встановлено. Однак обмежені опубліковані дані вказують на те, що профіль безпеки у підлітків віком від 12 до 18 років, які застосовували 20 мг Копаксонуâ-Тева підшкірно щодня, є подібним до профілю, що спостерігається у дорослих. Відсутня достатня інформація щодо застосування препарату Копаксонâ-Тева дітям віком до 12 років для того, щоб надати будь-які рекомендації щодо його застосування. Тому Копаксонâ-Тева не слід застосовувати дітям віком до 12 років.
Симптоми. Повідомлялося про кілька випадків передозування препаратом Копаксонâ-Тева (до 300 мг глатирамеру ацетату). Ці випадки не асоціювалися з іншими побічними реакціями, ніж ті, що зазначені у розділі «Побічні реакції».
Лікування. У разі передозування необхідно спостерігати за станом пацієнта та призначити відповідну симптоматичну та підтримуючу терапію.
Під час усіх клінічних досліджень реакції у місці ін’єкції були найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося у більшості пацієнтів, які приймали Копаксон®-Тева. Під час контрольованих досліджень частка пацієнтів, у яких спостерігалися такі реакції щонайменше 1 раз, була вищою при застосуванні Копаксону®-Тева (70%), ніж при застосуванні плацебо (37%). Найпоширенішими реакціями в місці ін’єкції, про які повідомлялося під час клінічних досліджень та в постреєстраційний період, були еритема, біль, новоутворення, свербіж, набряк, запалення, гіперчутливість, та рідко – ліпоатрофія та некроз шкіри.
Реакція, пов’язана щонайменше з одним із таких симптомів, як вазодилатація (припливи), біль у грудях, диспное, пальпітація або тахікардія, описана як негайна реакція після ін’єкції. Ця реакція може виникати протягом кількох хвилин після ін’єкції препарату Копаксон®-Тева. Про щонайменше один симптом негайної реакції після ін’єкції (окремі симптоми негайної реакції після ін’єкції із зазначенням частоти вказані нижче) повідомлялося у 31% пацієнтів, які застосовували Копаксон®-Тева, порівняно з 13% пацієнтів, які застосовували плацебо.
Усі побічні реакції, про які найчастіше повідомлялося у разі застосовування Копаксону®-Тева порівняно з такими при застосовуванні плацебо, зазначені нижче. Ці дані були отримані у чотирьох базових, подвійно сліпих, плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях, в яких загалом брали участь 512 пацієнтів, які застосовували Копаксон®-Тева, та 509 пацієнтів, які застосовували плацебо протягом 36 місяців. У трьох дослідженнях ремітуючо-рецидивуючого розсіяного склерозу брало участь загалом 269 пацієнтів, які застосовували Копаксон®-Тева, та 271 пацієнт, який застосовував плацебо протягом 35 місяців. Четверте дослідження за участю пацієнтів, у яких спостерігався перший клінічний епізод та був визначений високий ризик розвитку клінічно вираженого РС, включало 243 пацієнти, які проходили лікування із застосуванням Копаксону®-Тева, та 238 пацієнтів, які застосовували плацебо протягом 36 місяців.
Побічні реакції наведено за класами систем органів та частотою виникнення. За частотою побічні реакції розподілені таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Інфекції та інвазії
Дуже часто: інфекційні захворювання, грип.
Часто: бронхіт, гастроентерит, простий герпес, середній отит, риніт, зубний абсцес, вагінальний кандидоз*.
Нечасто: абсцес, целюліт, фурункул, оперізувальний герпес, пієлонефрит.
Доброякісні, злоякісні та невизначені пухлини (включаючи кісти та поліпи)
Часто: доброякісна пухлина шкіри, новоутворення.
Нечасто: рак шкіри.
З боку крові та лімфатичної системи
Часто: лімфаденопатія*.
Нечасто: лейкоцитоз, лейкопенія, збільшення селезінки, тромбоцитопенія, аномальна морфологія лімфоцитів.
З боку імунної системи
Часто: гіперчутливість.
З боку ендокринної системи
Нечасто: зоб, гіпертиреоз.
З боку метаболізму та харчування
Часто: анорексія, збільшення маси тіла*.
Нечасто: непереносимість алкоголю, подагра, гіперліпідемія, підвищення натрію крові, зниження феритину плазми крові.
З боку психіки
Дуже часто: тривога*, депресія.
Часто: знервованість.
Нечасто: аномальні сновидіння, сплутаність свідомості, ейфорія, галюцинації, ворожість, манія, розлад особистості, спроба самогубства.
З боку нервової системи
Дуже часто: головний біль.
Часто: дисгевзія, мігрень, гіпертонус, розлади мовлення, синкопе, тремор*.
Нечасто: зап’ястний тунельний синдром, когнітивний розлад, судоми, дисграфія, дислексія, дистонія, моторна дисфункція, міоклонус, неврит, нейром’язова блокада, ністагм, параліч, параліч перонеального нерва, ступор, дефект поля зору.
З боку органів зору
Часто: диплопія, розлади з боку органів зору*.
Нечасто: катаракта, ураження рогівки, сухість очей, крововилив в очне яблуко, опущення верхньої повіки, мідріаз, атрофія зорового нерва.
З боку органів слуху
Часто: розлади з боку органів слуху.
З боку серця
Часто: пальпітація*, тахікардія*.
Нечасто: екстрасистолія, синусна брадикардія, пароксизмальна тахікардія.
З боку судин
Дуже часто: вазодилатація*.
Нечасто: варикозне розширення вен.
З боку дихальної системи
Дуже часто: задишка*.
Часто: кашель, сезонний риніт.
Нечасто: апное, носова кровотеча, гіпервентиляція, ларингоспазм, порушення з боку легенів, відчуття задухи.
З боку травного тракту
Дуже часто: нудота*.
Часто: аноректальні розлади, запор, зубний карієс, диспепсія, дисфагія, нетримання калу, блювання*.
Нечасто: коліт, поліп товстої кишки, ентероколіт, відрижка, виразка стравоходу, періодонтит, ректальна кровотеча, збільшення слинних залоз.
З боку гепатобіліарної системи
Часто: порушення функціональних печінкових проб.
Нечасто: холелітіаз, збільшення печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Дуже часто: висипання*.
Часто: екхімоз, гіпергідроз, свербіж, розлади з боку шкіри*, кропив’янка.
Нечасто: ангіоедема, контактний дерматит, вузликова еритема, шкірні вузлики.
З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини
Дуже часто: артралгія, біль у спині*.
Часто: біль у шиї.
Нечасто: артрит, бурсит, біль у боці, м’язова атрофія, остеоартрит.
З боку сечовидільної системи
Часто: імперативні позиви до сечовипускання, полакіурія, затримка сечі.
Нечасто: гематурія, нефролітіаз, порушення з боку сечовивідних шляхів, порушення показників загального аналізу сечі.
Вагітність, післяпологовий період і перинатальний стан
Нечасто: аборт.
З боку репродуктивної системи і молочних залоз
Нечасто: нагрубання молочних залоз, еректильна дисфункція, опущення тазових органів, пріапізм, порушення з боку передміхурової залози, аномальний мазок із шийки матки, тестикулярні порушення, вагінальна кровотеча, вульвовагінальні порушення.
Загальні розлади і стани у місці введення
Дуже часто: астенія, біль у грудях*, реакції у місці ін’єкції*^, біль*.
Часто: озноб*, набряк обличчя*, атрофія у місці ін’єкції◊, місцева реакція*, периферичний набряк, набряк, гіпертермія.
Нечасто: кіста, похмільний синдром, гіпотермія, негайна реакція після ін’єкції, запалення, некроз у місці ін’єкції, порушення з боку слизових оболонок.
Ураження, інтоксикація та ускладнення, пов’язані з проведенням процедур
Нечасто: поствакцинальний синдром.
* Кількість випадків була на понад 2% (>2/100) більшою у групі застосування Копаксонуâ-Тева порівняно з групою плацебо. Побічні реакції без символу * означають різницю у менше ніж 2% або еквівалентну 2%.
^ Термін «реакції у місці ін’єкції» (різні типи) охоплює всі побічні реакції, що розвиваються у місці ін’єкції, окрім атрофії у місці ін’єкції та некрозу у місці ін’єкції, які вказані окремо.
◊ Включає терміни, що стосуються локалізованої ліпоатрофії у місці ін’єкції.
У четвертому дослідженні, зазначеному вище, за плацебо-контрольованим періодом слідувала фаза відкритого дослідження. У відомому профілі ризику препарату Копаксонâ-Тева не спостерігалося змін протягом періоду відкритого нагляду, який тривав до 5 років.
В межах неконтрольованих клінічних досліджень та в постреєстраційний період повідомляли про реакції гіперчутливості (включаючи рідкісні випадки анафілаксії (>1/10000, â-Тева.
У період постреєстраційного застосування Копаксону повідомляли про рідкісні випадки тяжкого ураження печінки (зокрема про гепатит із жовтяницею, печінковою недостатністю та в окремих випадках – з трансплантацією печінки). У більшості випадків тяжке ураження печінки зникало з припиненням лікування. Небажані явища з боку печінки спостерігались в період від кількох днів до кількох років після початку застосування Копаксону. У разі клінічно значущого ураження печінки слід розглянути питання про припинення застосування Копаксонуâ-Тева.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі 2-8 °C (в холодильнику) у недоступному для дітей місці. Не заморожувати. Якщо холодильник недоступний, зберігати при температурі 15-25 °C – 1 місяць.
Якщо по закінченні цього одномісячного періоду попередньо наповнені шприци з розчином Копаксонâ-Тева 20 мг/мл не були використані і знаходяться в оригінальній упаковці, то їх необхідно зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8 °C.
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, оскільки дослідження на сумісність не проводилися.
По 1 мл препарату в попередньо наповненому шприці. По 1 попередньо наповненому шприцу в контурній чарунковій упаковці запаяній папером з маркуванням українською мовою або по 1 попередньо наповненому шприцу в контурній чарунковій упаковці запаяній плівкою без маркування. 28 попередньо наповнених шприців у контурних чарункових упаковках в картонній коробці.
За рецептом.
Тева Фармацевтікал Індастріз Лтд.
Нортон Хелскеа Лімітед Т/А АЙВЕКС Фармасьютикалз ЮК.
Місцезнаходження виробників та адреси місця провадження їх діяльності.
Вул. Елі Хурвіц 18, Інд. зона, Кфар-Саба, Ізраїль.
Астон Лейн Норс, Вайтхауз Вейл Індастріел Естейт, Ранкорн, WA7 3FA, Велика Британія.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}