Фенімакс

Для симптоматичного лікування алергічних захворювань: кропив’янки, сезонного (сінна гарячка) та цілорічного алергічного риніту, алергії на лікарські засоби і продукти харчування.

Свербіж різного походження, крім пов’язаного з холестазом. Свербіж при захворюваннях із шкірними висипами, таких як вітряна віспа. Укуси комах.

Як допоміжний засіб при екземі та інших свербіжних дерматозах алергічного генезу.

Підвищена чутливість до диметиндену малеату або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу. Стеноз дванадцятипалої кишки / пілоруса.

Протипоказаний дітям віком до 1 місяця, особливо недоношеним.

Основним побічним ефектом застосування диметиндену малеату є сонливість, особливо на початку лікування. У дуже рідкісних випадках можуть спостерігатись алергічні реакції.

З боку імунної системи. Рідкісні: анафілактичні реакції, включаючи набряк обличчя, фарингеальний набряк, висипання; м’язові спазми та задишка.

Психічні порушення. Поодинокі: збудження.

З боку нервової системи. Дуже часті: підвищена втомлюваність. Часті: сонливість, нервозність. Поодинокі: головний біль, запаморочення.

З боку травного тракту. Поодинокі: шлунково-кишкові розлади, нудота, сухість у роті та горлі.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Клінічні дані щодо застосування диметиндену малеату вагітним жінкам відсутні. Застосування препарату у період вагітності під час досліджень на тваринах не спричиняло шкідливого впливу (як прямого, так і непрямого) на хід вагітності, розвиток плода, а також на подальший розвиток потомства. Проте у період вагітності не рекомендується застосовувати лікарський засіб, крім випадків, коли користь від застосування перевищує потенційний ризик для плода. У такому разі застосування препарату можливе лише за призначенням лікаря.

Годування грудьми. Цілком імовірно, що диметиндену малеат проникає у грудне молоко. Не рекомендовано приймати лікарський засіб у період годування грудьми. У разі необхідності на період лікування грудне годування слід припинити.

Діти

Не призначати дітям віком до 1 місяця, особливо недоношеним. З обережністю призначати препарат у формі крапель оральних дітям віком до 1 року: седативний ефект може супроводжуватись епізодами нічного апное. У дітей молодшого віку антигістамінні препарати можуть спричинити збудження.

Фенімакс, краплі оральні, можна застосовувати дітям віком від 1 місяця до 1 року тільки за рекомендацією лікаря та у разі наявності чітких показань для лікування антигістамінними засобами. Не можна перевищувати рекомендовану дозу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час прийому Фенімаксу можливе уповільнення швидкості психомоторних реакцій, виникнення сонливості, запаморочення, тому слід утриматись від керування автомобілем та роботи з механічними засобами.

При передозуванні Фенімаксу, крапель оральних, як і інших антигістамінних препаратів, можуть виникнути такі симптоми: пригнічення центральної нервової системи (ЦНС) та сонливість (переважно у дорослих), стимуляція ЦНС і антимускаринові ефекти (особливо у дітей та людей літнього віку), у тому числі збудження, атаксія, тахікардія, галюцинації, судоми, тремор, розширення зіниць, сухість у роті, почервоніння обличчя, затримка сечі та гарячка. Також після цього можливий розвиток артеріальної гіпотензії, коми та кардіореспіраторного колапсу.

У разі передозування необхідно вживати заходів, рекомендованих лікувальним закладом, відповідно до симптомів, що виникають.

У разі паралельного застосування препаратів, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС), наприклад опіоїдних анальгетиків, антиконвульсантів, антидепресантів (трициклічних антидепресантів та інгібіторів моноаміноксидази), інших антигістамінних засобів, протиблювотних засобів, антипсихотиків, анксіолітиків, снодійних засобів, скополаміну та етилового спирту, можливе посилення пригнічення ЦНС, що може призвести до небажаних наслідків або навіть до загрози життю.

Трициклічні антидепресанти й антихолінергічні препарати, наприклад бронхолітики, шлунково-кишкові спазмолітики, мідріатики, урологічні антимускаринові засоби можуть спричинити додатковий антимускариновий ефект при прийомі разом з антигістамінними засобами, за рахунок чого підвищується ризик посилення глаукоми та затримки сечовипускання.

З метою мінімізації ризику пригнічення ЦНС або можливого потенціювання дії лікарського засобу, сумісне застосування прокарбазину й антигістамінів слід проводити з обережністю.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.