Фастофен

Склад

діюча речовина: кетопрофен;

1 g (г) гелю містить: кетопрофену 25 mg (мг).

допоміжні речовини: карбомер, етанол 96%, олія лавандова, олія неролієва, діетаноламін, вода очищена.

Форма випуску

Безбарвний, прозорий або майже прозорий гель зі специфічним запахом.

За 30 g (г) в тубі № 1 в пачці.

За 50 g (г) в тубі № 1 в пачці.

Фармакодинаміка

Кетопрофен чинить протизапальну та знеболювальну дію.

Кетопрофен, що міститься у відповідному наповнювачі, через шкіру досягає зони запалення і, таким чином, забезпечує можливість місцевого лікування уражень суглобів, сухожиль, зв'язок і м'язів, що супроводжуються больовим синдромом.

Фармакокінетика

Всмоктування препарату, нанесеного на шкіру, в загальний кровотік відбувається дуже повільно. При нанесенні від 50 до 150 мг кетопрофену концентрація діючої речовини в плазмі крові через 5-8 годин становить лише 0,08-0,15 мкг/мл.

• Посттравматическая біль в м'язах і суглобах, запалення сухожиль.

• Будь-які реакціїфотосенсибілізації в анамнезі;
• відомі реакції гіперчутливості, наприклад симптоми бронхіальної астми, алергічний риніт або кропив'янка, що виникли при застосуванні кетопрофену, фенофібрату, тіапрофенової кислоти, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);
• наявність в анамнезі шкірних проявів алергії при застосуванні кетопрофену, тіапрофенової кислоти, фенофібрату, блокаторів ультрафіолетових (УФ) променів або парфумерних засобів;
• вплив сонячних променів (навіть розсіяного світла) або УФ-опромінення в солярії під час лікування гелем і протягом 2 тижнів після його припинення;
• гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату;
• наявність патологічних змін на шкірі (наприклад, мокнучі дерматози, пошкодження шкіри, висип, травми шкіри, опіки, екзема або акне) або інфекційних процесів шкіри та відкритих ран;
• III триместр вагітності.

Для зовнішнього застосування.

1-3 рази на добу 3-5 см гелю наносити тонким шаром на шкіру в області травмованої зони та легко втирати для полегшення всмоктування. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Оскільки рівень кетопрофену, що проникає через шкіру, в плазмі крові низький, то передозування малоймовірне. Розвиток системних побічних реакцій можливо при застосуванні препарату тривалий час, в високих дозах або на великих ділянках шкіри. Випадкове пероральне застосування гелю може викликати сонливість, запаморочення, нудоту, блювоту, біль в епігастральній ділянці. Ці симптоми зазвичай проходять після відповідного симптоматичного лікування. Високі дози кетопрофену при системному застосуванні можуть викликати брадіпное, кому, конвульсії, шлунково-кишкові кровотечі, гостру ниркову недостатність і підвищення або зниження артеріального тиску.

Лікування. Специфічного антидоту немає, рекомендується симптоматичне лікування разом з підтриманням життєво важливих функцій організму.

Були повідомлення про локальні шкірні реакції, які в подальшому могли виходити за межі ділянки нанесення препарату. До рідкісних явищ належать випадки більш виражених реакцій, таких як бульозна або фліктенулезний екзема, здатних поширюватися і здобувати генералізований характер. Інші побічні дії протизапальних препаратів (гіперчутливість, порушення з боку травного тракту та сечовидільної системи) залежать від проникаючої здатності діючої речовини через шкіру і, відповідно, від кількості нанесеного гелю, площі обробленої ділянки, цілісності шкірних покривів, тривалості застосування препарату і використання герметичних пов'язок. Кетопрофен може викликати напади бронхіальної астми у хворих з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або до її похідним.

При аналізі небажаних ефектів за основу прийняті такі значення частоти виникнення: дуже часто (від 10% і більше); часто (від 1% до 10%); нечасто (від 0,1% до 1,0%); рідко (від 0,01% до 0,1%); дуже рідко (менш 0,01%), в тому числі окремі випадки; частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Хворі похилого віку більш схильні до появи побічних реакцій при застосуванні НПЗЗ.

Застосування в період вагітності та годування груддю

І та ІІ триместр вагітності. Оскільки досліджень безпеки застосування кетопрофену у вагітних жінок не проводили, в I і II триместрі вагітності слід уникати його застосування.

III триместр вагітності. Всі інгібітори синтезу простагландинів, у тому числі кетопрофен, викликають у плода токсичне ураження кардіопульмональної системи та нирок. В кінці вагітності як у матері, так і у дитини може подовжиться період кровотечі. З огляду на вищенаведене, застосування кетопрофену протипоказано в III триместрі вагітності.

Після системного лікування (перорально, ректально, парентерально) сліди кетопрофену виявляються в грудному молоці. Фастофен не слід застосовувати в період годування груддю.

Діти

Безпека і ефективність застосування препарату Фастофен не встановлені для цієї вікової групи.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Данних нема.

Повідомлень про взаємодію препарату Фастофен з іншими лікарськими засобами не було, але рекомендується проводити регулярний огляд пацієнтів, які приймають препарати кумаринового ряду.

Системна абсорбція кетопрофену після місцевого застосування дуже низька, і повідомлень про взаємодію з іншими лікарськими засобами під час лікування препаратом Фастофен не надходило, але такі взаємодії були виявлені при застосуванні пероральних форм кетопрофену або інших НПЗЗ.

Кетопрофен може пригнічувати виведення метотрексату і солей літію до мінімуму і знижувати ефективність деяких діуретичних засобів, наприклад групи тіазидів і фуросеміду. Одночасне застосування з високими дозами метотрексату не рекомендується через зниження екскреції метотрексату, внаслідок чого значно підвищується його токсичність.

Одночасне застосування препарату з ацетилсаліциловою кислотою або з іншими НПЗЗ може посилювати їх дію так само, як і викликані ними побічні дії.

Одночасне застосування пробенециду та кетопрофену призводить до зниження плазмового кліренсу кетопрофену та ступеня його зв'язування з білками.

Застосування з антикоагулянтами, антитромботичними засобами, з ацетилсаліциловою кислотою або з іншими НПЗЗ, глюкокортикостероїдами підсилює дію вищевказаних препаратів.

При одночасному застосуванні кетопрофену, серцевихглікозидів і циклоспорину їх токсичність підвищується внаслідок зниження екскреції. Кетопрофен може зменшувати ефект діуретиків та антигіпертензивних препаратів, підвищувати ефективність цукрознижувальних препаратів - похідних сульфонілсечовини, а також деяких протисудомних засобів (фенітоїну).

Одночасне застосування кетопрофену та діуретиків або інгібіторів ангіотензінковертази підвищує ризик порушення функції нирок. Кетопрофен може зменшувати ефект міфепристону, тому між курсом лікування міфепристоном і початком терапії кетопрофеном повинно пройти не менше 8 діб.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 3 роки.