Європенем

Склад:

• Діюча речовина: meropenem;
• 1 флакон містить меропенему тригідрат еквівалентно меропенему безводного 500 мг 1,0 г;
• допоміжні речовини: натрію карбонат моногідрат еквівалент безводної натрію карбонату.

Форма випуску:

Порошок для розчину для ін'єкцій по 500 мг в скляному флаконі 20мл, по 1 флакону в картонній коробці.

Порошок для розчину для ін'єкцій по 1,0 г в скляному флаконі 30мл, по 1 флакону в картонній коробці

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до меропенему бактеріями:

• пневмонії, включаючи госпітальну;
• інфекції сечовивідних шляхів;
• інтраабдомінальні інфекції;
• гінекологічні інфекції, такі як ендометрит;
• інфекції шкіри та м'яких тканин;
• менінгіт;
• септицемія;
• емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію у дорослих хворих з фебрильною нейтропенією, у якості монотерапії або в комбінації з антивірусними або протигрибковими препаратами.

Європенем застосовують у вигляді монотерапії або у складі комбінованого лікування з іншими протимікробними засобами при лікуванні полімікробних інфекцій (наприклад, кістозний фіброз, хронічні інфекції нижніх дихальних шляхів). Лікарський препарат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

Підвищена чутливість до препарату.

Дитячий вік до 3 місяців.

Діти з порушеннями функції печінки та нирок.

дорослі

Дозування і тривалість терапії встановлюють залежно від типу, тяжкості інфекції та стану пацієнта.

Рекомендована добова доза становить:

При лікуванні пневмонії, інфекцій сечовивідних шляхів, гінекологічних інфекцій, таких як ендометрит, інфекції шкіри та м'яких тканин - 500 мг Европенему кожні 8 годин.

При лікуванні госпітальних пневмоній, перитоніту, підозрюваних інфекцій у пацієнтів з нейтропенією, септицемією - 1000 мг Европенему кожні 8 годин.

При кістозному фіброзі рекомендована доза становить 2 г кожні 8 годин.

При менінгіті рекомендована доза становить 2 г кожні 8 годин.

Як і у випадку з іншими антибіотиками, слід бути особливо обережними при застосуванні меропенему як монотерапії у тяжкохворих пацієнтів з відомою або підозрюваною інфекцією Pseudomonas aeruginosa нижніх дихальних шляхів.

При лікуванні інфекції Pseudomonas aeruginosa слід регулярно проводити тест на чутливість.

Схема дозування для дорослих пацієнтів з недостатністю функції нирок.

У пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 51 мл/хв дозу слід знизити за зазначеною нижче схемою:

Европенем виводиться за допомогою гемодіалізу; якщо необхідно тривале лікування Европенемом рекомендується вводити одиницю дози (залежно від типу і тяжкості інфекції) наприкінці процедури гемодіалізу, щоб відновити терапевтично ефективні концентрації в плазмі крові.

Немає досвіду застосування Європенему у пацієнтів, які перебувають на діалізі.

Дозування у пацієнтів з печінковою недостатністю

Для пацієнтів з печінковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Пацієнти похилого віку

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або показниками кліренсу креатиніну 50 мл/хв корекція дози не потрібна.

діти

Для дітей від 3 місяців до 12 років рекомендована доза становить 10 - 20 мг/кг кожні 8 годин залежно від типу та тяжкості інфекції, чутливості патогенів та стану пацієнта. У дітей з масою тіла більше 50 кг слід застосовувати дозу для дорослих.

Для дітей від 4 років до 18 років з кістозним фіброзом, а також для лікування загострення хронічних інфекцій нижніх дихальних шляхів застосовують дози в межах 25 - 40 мг/кг кожні 8 годин. При менінгіті рекомендована доза становить 40 мг/кг кожні 8 годин.

Струшувати приготований розчин перед застосуванням.

Європенем можна вводити болюсно протягом 5 хв або інфузійно протягом приблизно 15 - 30 хв.

Європенем для застосування болюсно розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій (5 мл на 250 мг меропенему), в результаті чого отримують концентрацію 50 мг/мл. Приготований розчин прозорий і безбарвний або блідо-жовтого кольору.

Європенем для інфузії можна приготувати сумісних рідин для інфузій (50 - 200 мл).

Європенем сумісний з такими рідинами для інфузій:

• 0,9% розчин натрію хлориду;
• 5% або 10% розчин глюкози;
• 5% розчин глюкози з 0,02% натрію бікарбонатом;
• 5% розчин глюкози з 0,9% натрію хлоридом;
• 5% розчин глюкози з 0,225% розчином натрію хлориду;
• 5% розчин глюкози з 0,15% розчином калію хлориду;
• 2,5% або 10% розчин манітолу.

Європенем, як правило, добре переноситься. Побічні реакції рідко вимагають припинення леченія.О серйозні побічні реакції повідомлялося дуже рідко. Для оцінки частоти виникнення небажаних явищ застосовували такі критерії: часто (³ 1%, <10%), іноді (³ 0,1%, <1%) і дуже рідко (³ 0,01%, <0,1%).

Побічні ефекти після передозування відповідають характеристикам побічних реакцій, які описані в розділі "Побічна дія". Лікування симптоматичне; гемодіаліз.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Европенем не слід застосовувати в період вагітності та годування груддю, за винятком випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або дитини.

У кожному разі препарат слід застосовувати під безпосереднім наглядом лікаря.

На період лікування слід утриматися від годування грудьми.

Діти.

Інструкція попереджує, що препарат не призначають дітям у віці до 3 місяців і дітям з порушеннями функції печінки та нирок.

Досвід застосування у дітей з нейтропенією або первинним або вторинним імунодефіцитом відсутній.

Існує перехресна чутливість між іншими карбапенемами та бета-лактамні антибіотики, пеніциліни та цефалоспоринами. Перед початком терапії меропенемом слід провести ретельне опитування щодо попередніх реакцій гіперчутливості на бета-лактамні антибіотики та застосовувати препарат з обережністю у пацієнтів з такими випадками в анамнезі. При виникненні алергічної реакції на меропенем застосування препарату слід припинити та провести симптоматичну терапію.

При застосуванні Європенему у пацієнтів із захворюванням печінки слід ретельно стежити за рівнями трансаміназ та білірубіну.

Як і у випадку з іншими протимікробними препаратами, можливий надлишковий ріст нечутливих до антибіотика мікроорганізмів, тому кожний пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря тривалий час.

Застосування для лікування інфекцій, викликаних стафілококами, резистентними до метициліну, не рекомендується.

При лікуванні Європенемом рідко повідомлялося про псевдомембранозний коліт, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до такого, що становить загрозу життю. Тому антибіотики слід призначати з обережністю особам зі шлунково-кишковими скаргами в анамнезі, особливо колітом.

Важливо враховувати можливість діагнозу псевдомембранозного коліту у пацієнтів, у яких виникла діарея при застосуванні Європенему. Хоча дослідження показують, що токсин, продуціруемийCostridium difficile, є однією з основних причин колітів, що пов'язаний із застосуванням антибіотиків, інші причини слід також брати до уваги.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні Європенему разом з потенційно нефротоксичними.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Немає даних, проте не очікується впливу Європенему на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

Необхідно дотримуватися обережності при призначенні Європенему одночасно з потенційно токсичними для нирок ліками. Пробенецид конкурує з меропенемом по тубулярного виведення і, таким чином, пригнічує ниркову секрецію, що призводить до подовження періоду напіврозпаду та підвищення концентрації меропенему в плазмі. Оскільки сила і тривалість дії Европенему, введеного без пробенециду, ідентичні, не рекомендується вводити пробенецид і Европенем одночасно.

Потенційний вплив Європенему на зв'язування білків іншими препаратами або їх метаболізм не вивчався.

Європенем може зменшити сироваткові концентрації вальпроєвої кислоти. У деяких пацієнтів ці рівні можуть досягти субтерапевтичної.

Європенем призначався одночасно з іншими лікарськими засобами без жодної небажаної фармакологічної взаємодії (крім пробенециду, про який згадано вище).

Фармакодинаміка. Європенем є карбапенеми антибіотиком для парентерального застосування, відносно стабільним до впливу людської дігідропептідази-1 (DHP-1), тому не потребує додавання інгібітору DHP-1.

Меропенем чинить бактерицидну дію шляхом втручання в життєво важливий синтез стінок бактеріальної клітини. Легкість, з якою він проникає в стінки бактеріальної клітини, високий рівень стабільності до всіх серинових бета-лактамаз та виражена спорідненість з білками, що зв'язують пеніцилін (PBP), пояснюють сильну бактерицидну дію меропенему проти широкого спектра аеробних і анаеробних бактерій. Мінімальні бактерицидні концентрації (МВС) зазвичай є такими ж, як і мінімальні інгібуючі концентрації (МІС). Для 76% бактерій співвідношення МВС: МІС становило 2 або менше.

Меропенем стабільний у тестах на чутливість. Тести in vitro показують, що меропенем діє синергічно з різними антибіотиками. Як було продемонстровано in vitro та in vivo, меропенем має постантибіотичний ефект.

Спираючись на фармакокінетику та співвідношення клінічних та мікробіологічних результатів по діаметру зони та МПК (МІС) для мікроорганізмів, рекомендується єдиний комплекс критеріїв чутливості до меропенему.

Антибактеріальний спектр меропенему in vitro включає більшість клінічно значущих грампозитивних і грамнегативних, аеробних і анаеробних штамів бактерій, як зазначено нижче.

Грампозитивні аероби:

Bacillus spp., Corynebacterium diphteriae, Enterococcus faecalis, Enterococcus liquifaciens, Enterococcus avium, Listeria monocytogenes, Lactobacillus spp., Nocardia asteroids, Staphylococcus aureus (позитивні та негативні до пеніцилінази), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus capitis, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus xylosus , Staphylococcus warneri, Staphylococcus hominis, Staphylococcus simulans, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus sciuri, Staphylococcus lugdunensis, Streptococcus pneumoniae (чутливі та резистентні до пеніциліну), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus equi, Streptococcus bovis, Streptococcus mitis, Streptococcus mitior, Streptococcus milleri, Streptococcus sanguis, Streptococcus viridans, Streptococcus salivarius, Streptococcus morbillorum, Streptococcus Group G, Streptococcus Group F, Rhodococcus equi.

Грамнегативні аероби:

Achromobacter xylosoxidans, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter baumannii, Aeromonas hydrophila, Aeromonas sorbria, Aeromonas caviae, Alcaligenes faecalis, Bordetella bronchiseptica, Brucella melitensis, Campylobacter coli, Campylobacter jejuni, Citrobacter freundii, Citrobacter diversus, Citrobacter koseri, Citrobacter amalonaticus, Enterobacter aerogenes , Enterobacter (Pantoea) aglomeran, Enterobcter cloacae, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Escherichia hermannii, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae (включаючи позитивні до бета-лактамази та резистентні до ампіциліну штами), Heamophilus parainfluenzae, Heamophilus ducreyi, Helicobacter pylori, Neisseria meningitides, Neisseria gonorrhoeae (включаючи позитивні до бета-лактамаз, резистентні до пеніциліну і резистентні до спектиноміцину штами), Hafnia alvei, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella aerogenes, Klebsiella ozaenae, Klebsiella oxytoca, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Proteus penneri, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia alcalifaciens, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putida, Pseudomonas alcaligenes, Burkholderia (Pseudomonas) cepacia, Pseudomonas flourescens, Pseudomonas stutzeri, Pseudomonas pseudomallei, Pseudomonas acidovorans, Salmonella spp., включаючи Salmonella enteritidis / typhi, Serratia marcescens, Serratia liquefaciens, Serratia rubidaea, Shigella sonnei, Shigella flexneri, Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Vibrio vulnificus, Yersinia enterocolitica.

Анаеробні бактерії:

Actinomyces odontolyticus, Actinomyces meyeri, Bacteroides-Prevotella-Porphynomonas spp., Bacteroides fragilis, Bacteroides vulgatus, Bacteroides variabilis, Bacteroides pneumosintes, Bacteroides coagulans, Bacteroides uniformis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides eggerthii, Bcteroides capsillosis, Prevotella buccalis, Prevotella corporis, Bacteroides gracilis, Prevotella melaninogenica, Prevotella intermedia, Prevotella bivia, Prevotella splanchnicus, Prevotella oralis, Prevotella disiens, Prevotella rumenicola, Bacteroides ureolyticus, Prevotella oris, Prevotella buccae, Prevotella denticola, Bacteroides levii, Porphyromonas asaccharolytica, Bifidobacterium spp., Bilophila wadsworthia, Clostridium perfringens, Clostridium bifermentalis, Clostridium ramosum, Clostridium sporogenes, Clostridium cadaveris, Clostridium sordellii, Clostridium butyricum, Clostridium clostridiiformis, Clostridium, innocuum, Clostridium subterminale, Clostri dium tertium, Eubacterium lentum, Eubacterium aerofaciens, Fusobacterium mortiferum, Fusobacterium necrophorum, Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium varium, Mobiluncus curtisii, Mobiluncus mulieris, Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus micros, Peptostreptococcus saccharolyticus, Peptococcus saccharolyticus, Peptostreptococcus asaccharolyticus, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus prevotii, Propionibacterium acnes , Propionibacterium aidum, Propionibacterium granulosum.

Stenotrophomonas maltophilia, Enterococcus faecium і стафілококи, резистентні до метициліну, як було виявлено, резистентних до меропенему.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення, залежно від дози (0,5 або 1 г) і способу аплікації (болюсно або краплинно), максимальне значення концентрації препарату в сироватці крові (C Max) становить 23 мкг/мл, 45 мкг/мл, 49 мкг/мл і 112 мкг/мл відповідно. Зв'язується з білками плазми на 2%. Легко проникає в різні тканини та рідини організму (включаючи спинномозкову), бактерицидні концентрації утворюються через 0,5-1,5 години після введенія.Подвергается незначній біотрансформації в печінці з утворенням єдиного метаболіту (фармакологічно неактивного). Період напіввиведення (Т 1/2) становить 1 годину. Екскретується, в основному, нирками (понад 70% виводиться в незміненому вигляді). При нирковій недостатності кліренс меропенему прямо пропорційний ступеню зниження кліренсу креатиніну. Фармакокінетика меропенему у дітей така ж, як у дорослих. Період напіввиведення препарату у дітей віком до 2 років приблизно 1,5 - 2,3 години, при цьому спостерігається лінійна залежність «концентрація-доза» в діапазоні доз 10 - 40 мг/кг. У пацієнтів похилого віку кліренс меропенему знижується, він корелює зі зниженням кліренсу креатиніну, пов'язаного з віком.

Кліренс меропенему у пацієнтів з нирковою недостатністю пов'язаний з кліренсом креатініна.Поетому хворим з підвищеним кліренсом креатиніну необхідна корекція дози препарата.Фармакокінетіка меропенему у пацієнтів із захворюваннями печінки не змінюється.

Европенем не слід змішувати або додавати до інших лікарських засобів.

Як розчинник застосовують тільки ті лікарські засоби, які вказані в розділі «Спосіб застосування та дози».

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 30 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.

Рекомендується застосовувати свіжоприготовані розчини Европенему для в / в ін'єкцій та інфузій.

Під час приготування розчину слід застосовувати стандартні асептичні методики.

Перед застосуванням приготований розчин струсити.

Всі флакони призначені тільки для одноразового застосування.