Ексопон

Товарів: 2
Ексопон р-н д/інф. 10мг/мл конт. 100мл №12***

Юні-Фарма (Греція)

ЕКСОПОН

2217.60 грн
Де є
Ексопон р-н д/інф. 10мг/мл конт. 100мл №12

Юні-Фарма (Греція)

ЕКСОПОН

2358.00 грн
Де є

Аналоги

З цим товаром купують

Переваги та недоліки

 Переваги
Центральний механізм без шкоди для ШКТ. Блокує ЦОГ виключно в ЦНС. На відміну від НПЗЗ (диклофенаку), не пошкоджує слизову оболонку шлунка, не викликає виразок та кровотеч.
Екстрена системна дія. Внутрішньовенний шлях введення забезпечує миттєве потрапляння в кровотік для екстреного купірування гострого післяопераційного болю та критичної гіпертермії.
Безпека для згортання крові. Не впливає на функцію тромбоцитів та агрегацію крові в стандартних дозах, що критично важливо для хірургічних хворих у ранньому післяопераційному періоді.
Застосовується у педіатрії. Препарат офіційно визнаний та безпечний для контролю болю та лихоманки у дітей після хірургічних втручань, проте дозволений до застосування лише для дітей з масою тіла від 33 кг.
 Недоліки
Прихований гепатотоксичний бар'єр. Препарат метаболізується в печінці з утворенням високотоксичного продукту NAPQI. При дефіциті глутатіону він викликає стрімкий і незворотний цитоліз печінки.
Гематологічна агресія. Здатний викликати рідкісні, але смертельно небезпечні збої кровотворення: агранулоцитоз, панцитопенію, а також метгемоглобінемію, що позбавляє кров кисню.
Вузький терапевтичний індекс. Різниця між лікувальною та смертельною дозою невелика. Одноразове введення від 7,5 г і більше дорослим гарантовано запускає токсичне руйнування печінки.
Маскування під інші ліки. Величезна кількість комбінованих аптечних засобів проти застуди містять парацетамол, що створює смертельний ризик випадкового передозування.

Поради фармацевта

  • Смертельне кумулювання з іншими ліками. Перед початком інфузії Ексопону медичний персонал зобов'язаний переконатися, що пацієнт не отримує інші парацетамолвмісні препарати (таблетки, сиропи, порошки). Одночасний прийом призведе до миттєвого перевищення порогу токсичності печінки.
  • Уважний розрахунок дитячого дозування. Дана форма препарату категорично заборонена дітям із масою тіла менше 33 кг. Для дітей з вагою від 33 кг доза розраховується за масою тіла (140 мг/кг вже є токсичною дозою). Застосування дозволяється виключно для зняття болю та спеки після операцій.
  • Алкогольна та ферментативна заборона. Препарат абсолютно протипоказаний особам із хронічним алкоголізмом. У таких пацієнтів, а також у виснажених людей (із аліментарною дистрофією) запаси захисного глутатиону в печінці вичерпані. За цих умов навіть стандартна терапевтична доза Ексопону може стати летальною, викликавши блискавичний некроз печінки.
  • Критичний маркер передозування (Правило 48 годин). Небезпека передозування Ексопону полягає в прихованому перебігу. У перші 24 години виникають лише неспецифічні симптоми: блідість, нудота, блювання, біль у животі. Справжнє токсичне ураження печінки (зліт АЛТ, АСТ, білірубіну) маніфестує лише через дві доби, досягаючи смертельного піку на 4–6 день.
    • Фармацевтична довідка: При підозрі на передозування Ексопону необхідно екстрено ввести специфічний антидот — Ацетилцистеїн (N-ацетилцистеїн), який відновлює запаси глутатиону в печінці (найбільш ефективний у перші 8–10 годин).
  • Генетичні обмеження (Синдром Жильбера та дефіцит Г6ФД). Розчин Ексопону суворо протипоказаний пацієнтам із вродженими патологіями: синдромом Жильбера та дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Невиконання цього правила призведе до гострого гемолізу (руйнування) еритроцитів та важкої жовтяниці.
  • Лікарський конфлікт з індукторами печінки. Одночасне призначення Ексопону з індукторами мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, фенітоїн, рифампіцин, трициклічні антидепресанти) різко прискорює вироблення токсичного метаболіту NAPQI. У таких пацієнтів найважча інтоксикація розвивається навіть при мінімальних дозах препарату. Також барбітурати повністю обнуляють жарознижувальний ефект парацетамолу.
  • Конфлікт зі специфічними антибіотиками (Ізоніазид). Сумісне введення Ексопону з протитуберкульозним препаратом Ізоніазид у рази збільшує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому та печінкової коми.
  • Угроза кровотеч при зв'язку з Варфарином. Якщо пацієнту вводиться висока доза Ексопону (по 4 г на добу протягом 4 днів) на тлі прийому пероральних антикоагулянтів, це може викликати різкі коливання МНО і спровокувати внутрішню кровотечу. Контроль МНО обов'язковий під час лікування і ще тиждень після його завершення.
  • Зниження ефективності діуретиків. Ексопон послаблює терапевтичну дію сечогінних препаратів (діуретиків), що необхідно враховувати при веденні післяопераційних хворих із набряками або артеріальною гіпертензією.

Важливо: Ексопон не впливає на концентрацію уваги та швидкість реакцій при керуванні механізмами. Під час вагітності внутрішньовенний парацетамол вимагає жорсткої оцінки балансу користь/ризик та тотального лікарського моніторингу за станом жінки та плода. На весь період лікування ін'єкціями Ексопону грудне вигодовування необхідно повністю припинити, оскільки діюча речовина проникає в грудне молоко. Хранити ампули/флакони потрібно суворо в оригінальній пачці, захищеній від світла, при температурі не вище 25 °С.

Ексопон - анальгетики та антипіретики. Код АТХ N02B E01. Парацетамол чинить болезаспокійливу та жарознижувальну дію, блокує циклооксигеназу (ЦОГ) I і II тільки в центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю й терморегуляції.

Показання до застосування

Дорослі: короткочасне лікування больового синдрому середньої інтенсивності, особливо у післяопераційному періоді.

Короткотривале лікування гіпертермічних реакцій, коли необхідним є винятково внутрішньовенний шлях введення препарату.

Діти: симптоматичне лікування болю та гіпертермії у післяопераційних хворих.

Протипоказання

  • підвищена чутливість до парацетамолу та до інших компонентів препарату;
  • тяжка гепатоцелюлярна недостатність;
  • тяжкі порушення функції печінки та/або нирок;
  • вроджена гіпербілірубінемія;
  • дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
  • алкоголізм;
  • захворювання крові;
  • синдром Жильбера;
  • виражена анемія;
  • лейкопенія.

Побічні реакції

З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія, синці або кровотечі.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк.

З боку травного тракту: нудота, біль в епігастрії.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: зростання рівня печінкових трансаміназ, підвищення активності «печінкових» ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, порушення функції печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: мультиформна ексудативна еритема (у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку серця: задишка, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку метаболізму: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

Загальні: нездужання, слабкість, біль та печія у місці введення, почервоніння шкіри, реакції гіперчутливості, анафілактичний шок.

Особливості застосування

Для уникнення ризику виникнення передозування не застосовувати одночасно з лікарськими засобами, що містять парацетамол. Не перевищувати зазначених доз.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Даних щодо негативного впливу парацетамолу для внутрішньовенного застосування на розвиток плода або фетотоксичні ефекти немає, однак перед застосуванням препарату слід уважно оцінити співвідношення користь/ризик та протягом застосування препарату за вагітною жінкою слід встановити ретельне спостереження.

Парацетамол здатний у невеликих кількостях проникати у грудне молоко. На час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти

Не застосовувати дітям віком до 1 року та з масою тіла менше 10 кг.

Застосовувати дітям віком від 1 року з масою тіла більше 10 кг тільки для симптоматичного лікування болю та гіпертермії у післяопераційних хворих.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Не впливає.

Передозування

Ризик токсичної дії препарату зростає в осіб літнього віку, у дітей, пацієнтів з печінковою недостатністю, у випадках хронічного алкоголізму, при наявності аліментарної дистрофії та в осіб зі зниженою ферментативною активністю. У зазначених випадках передозування може бути летальним.

Симптоми з’являються протягом перших 24 годин та проявляються нудотою, блюванням, анорексією, блідістю, болем у животі.

Передозування у дорослих може бути при одноразовому введенні в дозі 7,5 г та більше, у дітей –140 мг/кг маси тіла. При цьому розвивається цитоліз печінки, печінкова недостатність, метаболічний ацидоз, енцефалопатія, що може призвести до коми та летального наслідку пацієнта. Протягом 12-48 годин зростає рівень печінкових трансаміназ (АСТ, АЛТ), лактатдегідрогенази, білірубіну та зменшується рівень протромбіну. Клінічні симптоми ушкодження печінки проявляються після двох діб та досягають максимуму після 4-6 днів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Пробенецид вдвічі знижує кліренс парацетамолу шляхом блокування його зв’язування з глюкуроновою кислотою, тому при комбінованій терапії з пробенецидом доза парацетамолу повинна бути зниженою.

Саліцилати можуть збільшувати період напіввиведення парацетамолу з організму.

Індуктори мікросомального окиснювання у печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) можуть сприяти розвитку тяжких інтоксикацій навіть при невеликому передозуванні.

Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому.

Пероральні антикоагулянти. Одночасне застосування парацетамолу (4 г на добу протягом 4 діб) з пероральними антикоагулянтами може призвести до невеликих варіацій міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Необхідний моніторинг показників МНВ протягом одночасного застосування препаратів, а також протягом тижня після закінчення лікування парацетамолом.

Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Парацетамол не можна застосовувати одночасно з алкоголем.

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Список використаної літератури

Зверніть увагу!

Опис лікарського засобу/медичного виробу Ексопон на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.

Повідомлення про побічну реакцію на лікарські засоби, вакцини, туберкулін, та/або відсутність ефективності лікарських засобів, та/або несприятливу подію після імунізації/туберкулінодіагностики в режимі on-line надається через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду (АІСФ) за посиланням https://aisf.dec.gov.ua.

Ексопон: інструкція

Форма випуску: розчин для інфузій, 10 мг/мл по 100 мл розчину у контейнері в захисному пакеті, по 12 контейнерів в захисному пакеті у картонній коробці

Склад: 1 мл розчину містить 10 мг парацетамолу

Виробник: Греція

Динаміка цін на "Ексопон р-н д/інф. 10мг/мл конт. 100мл №12***"

Ексопон ціна в Аптеці 911

Категорія препаратів Ексопон
Кількість препаратів у каталозі 2
Середня ціна препарату 2287.80 грн
Найдешевший препарат 2217.60 грн
Найдорожчий препарат 2358.00 грн

УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!

Завантаження
Промокод скопійовано!