Делакс

Запори або випадки, що потребують полегшення дефекації.

Як і інші проносні засоби, Делакс не слід застосовувати щодня або протягом тривалого періоду без встановлення причини запору.

• підвищена чутливість до діючих речовин, інших триарилметанів або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;
• динамічна або механічна кишкова непрохідність, обструкція кишечнику, біль у животі невстановленого походження, гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (наприклад гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт), гострі запальні захворювання кишечнику;
• гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, що може вказувати на вищезазначені гострі захворювання, стан після операції на шлунково-кишковому тракті;
• хвороба Крона, перитоніт, пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі;
• геморой, тріщини прямої кишки;
• спастичний коліт, гепатит та органічні ураження печінки, панкреатит, дивертикуліт;
• метрорагія;
• тяжкі порушення водно-електролітного балансу (сильне зневоднення);
• спадкова непереносимість фруктози;
• нефрозонефрит, цистит;
• защемлена грижа.

Делакс слід приймати під медичним наглядом при станах, які пов’язані з порушенням водного й електролітного балансу (наприклад при тяжкому порушенні функції нирок).

З боку імунної системи: частота невідома — алергічні реакції.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: частота невідома — реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, шкірні висипи, кропив’янка, відчуття свербежу; локальна та генералізована екзантема, медикаментозна токсикодермія.

З боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома — анорексія, блювання, нудота, метеоризм, діарея, спазми та біль у животі, больові відчуття у ділянці ануса, зокрема у пацієнтів з подразненою товстою кишкою. Однак ці симптоми можуть також виникати як наслідок індивідуального передозування. У таких випадках необхідне зниження дози лікарського засобу. Тривале застосування може спричинити пігментацію слизової оболонки кишечнику (псевдомеланоз кишечнику), яка зазвичай зникає, коли пацієнт припиняє прийом препарату. При тривалому застосуванні/зловживанні також можливі атонія товстого кишечнику, порушення травлення.

З боку водно-електролітного балансу: частота невідома — зневоднення, гіпокаліємія, гіпокальціємія. Тривале та надмірне застосування лікарського засобу може призвести до втрати рідини, калію та інших електролітів. Це може обумовити м’язову слабкість і порушення серцевої функції, особливо при одночасному застосуванні лікарського засобу з діуретиками або кортикостероїдами.

З боку сечовидільної системи: частота невідома — зміна забарвлення сечі (червона або коричнева залежно від показника pH, що не має клінічного значення); при тривалому застосуванні/зловживанні — альбумінурія, гематурія.

З боку нервової системи: частота невідома — запаморочення, синкопе. Ймовірність виникнення запаморочення та синкопе пов’язана з вазовагальною реакцією (такою як абдомінальний спазм або дефекація).

З боку ендокринної системи: частота невідома — гіперальдостеронізм.

Інші: частота невідома — порушення серцевої діяльності, підвищена втомлюваність, непритомність, сонливість, м’язова слабкість, судоми.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Немає достатніх досліджень за участю вагітних жінок. Задля безпеки, як наслідок експериментальних даних щодо генотоксичного ризику кількох антраноїдів, наприклад емодіну та алое-емодіну, застосування під час вагітності не рекомендується.

На час лікування годування груддю рекомендується припинити, тому що компоненти лікарського засобу можуть проникати у грудне молоко і спричиняти часте рідке випорожнення у дитини. Водночас за умови належного дозування виникнення небажаних ефектів у дитини є малоймовірним.

Досліджень впливу на фертильність не проводили.

Діти

Не призначати лікарський засіб дітям віком до 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не проводили. Однак пацієнтів слід попередити про можливість розвитку внаслідок вазовагальної реакції (зокрема абдомінального спазму) таких побічних реакцій, як запаморочення та/або синкопе. У разі виникнення абдомінального спазму хворому слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Симптоми: передозування може призвести до рідкого випорожнення (діареї), кишкових спазмів та клінічно значимої втрати рідини, калію та інших електролітів.

Лікування симптоматичне. Може виникнути необхідність у поповненні рідиною. Необхідно контролювати рівень електролітів, особливо калію. Це особливо важливо для літніх людей. Можна застосовувати протиспазматичні засоби.

При гострому передозуванні наслідки можуть бути мінімізовані або усунуті шляхом примусового блювання або промивання шлунка через короткий час після прийому Делаксу.

Хронічне передозування лікарських засобів, що містять антраноїди, може призвести до токсичного гепатиту. Повідомляли про ішемію слизової оболонки товстого кишечнику при застосуванні великих доз натрію пікосульфату, значно більших за звичайно рекомендовані при запорах.

Делакс, як і інші проносні засоби, при тривалому передозуванні може призвести до хронічної діареї та болів у животі, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, а також до утворення каменів у нирках. При тривалому зловживанні проносними засобами повідомлялося про ураження ниркових канальців, метаболічний алкалоз, послаблення м’язів у результаті гіпокаліємії.

Можливе зниження рівня діючих речовин у сироватці крові при одночасному застосуванні хінідину сульфату (антиаритмічного препарату) через конкуруючі властивості з антрахіноновими проносними засобами.

Паралельне застосування із серцевими глікозидами внаслідок гіпокаліємії може спричинити серцеву аритмію. При одночасному застосуванні антиаритмічних засобів, діуретиків, кортикостероїдів та кореня солодки розвивається м’язова слабкість та збільшується ризик порушення електролітного балансу, що може призвести до підвищення чутливості до серцевих глікозидів.

При тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах препарат порушує абсорбцію тетрациклінів. Знижує ефективність препаратів, які повільно всмоктуються у травному тракті. Одночасне застосування з антибіотиками може послаблювати проносну дію лікарського засобу.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.