Бризотон

Склад

Діючі речовини: бринзоламід, тимололу малеат;

1 мл суспензії містить бринзоламіду 10 мг, тимололу малеату (у перерахуванні на 100 % речовину) 6,84 мг, що еквівалентно тимололу 5 мг;

допоміжні речовини: тилоксапол, карбомер, динатрію едетат, бензалконію хлорид, маніт (Е 421), натрію хлорид, 1 М розчин натрію гідроксиду, 1 М розчин кислоти хлористоводневої, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Краплі очні.

Основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла однорідна суспензія.

Фармакотерапевтична група

Засоби, які застосовуються в офтальмології.  Антиглаукомні препарати та міотичні засоби. β-блокатори. Код АТХ S01E D51.

Фармакодинаміка

Очні краплі Бризотон містять дві активних речовини: бринзоламід і тимололу малеат. Ці два компоненти знижують підвищений внутрішньоочний тиск (ВОТ) шляхом зменшення секреції внутрішньоочної рідини, але роблять це за допомогою різних механізмів дії. Комбінований ефект цих двох активних речовин призводить до додаткового зменшення ВГД в порівнянні з ефектом, який досягається при застосуванні будь-якого з цих компонентів окремо.

Бринзоламід - сильнодіючий інгібітор карбоангідрази II (КА II) людини, домінуючого ізоферменту ока. Пригнічення карбоангідрази в циліарних відростках ока знижує виділення внутрішньоочної рідини, головним чином за рахунок уповільнення утворення іонів бікарбонату з наступним зменшенням транспортування натрію і рідини.

Тимолол - це неселективний блокатор β-адренорецепторів, який не має внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності, а також не чинить безпосередньої пригнічувальної дії на міокард. Тонографія і флуорофотометричні дослідження у людей підтвердили, що основна його дія пов'язана зі зниженням утворення внутрішньоочної рідини та невеликим збільшенням її відтоку.

Фармакокінетика

Абсорбація

Після місцевого застосування в око бринзоламід і тимолол абсорбуються через рогівку в системний кровотік. У фармакокінетичну дослідженні здорові добровольці приймали перорально бринзоламід по 1 мг двічі на добу протягом 2 тижнів, щоб скоротити час досягнення стабільної концентрації перед початком застосування комбінації бринзоламіда / тимолола в очних краплях. Після застосування комбінації бринзоламіда / тимолола в очних краплях двічі в день протягом 13 тижнів концентрація бринзоламіда в червоних кров'яних тільцях (ЧКТ) в середньому склала 18,8 ± 3,29 мкM, 18,1 ± 2,68 мкM і 18,4 ± 3,01 мкM відповідно через 4, 10 і 15 тижнів, вказуючи на те, що в ЧКТ підтримується стабільна концентрація бринзоламіда.

При досягненні стабільних концентрацій після застосування комбінації бринзоламіда / тимолола в очних краплях середнє значення максимальної концентрації (Cmax) тимолола в плазмі крові та значення концентрація-час (AUC0-12год) становили відповідно на 27% і 28% менше (Cmax: 0,824 ± 0,453 нг / мл; AUC0-12год: 4,71 ± 4,29 нг · год / мл) у порівнянні із застосуванням тимололу 5 мг/мл (Cmax: 1,13 ± 0,494 нг / мл; AUC0-12ч: 6,58 ± 3 , 18 нг · год / мл). Низький системний вплив тимололу після застосування комбінації бринзоламіда / тимолола в очних краплях не є клінічно значущим. Після застосування комбінації бринзоламіда / тимолола в очних краплях середнє значення максимальної концентрації (Cmax) тимолола в плазмі крові досягалася через 0,79 ± 0,45 години.

Розподіл

Зв'язування бринзоламіда з білком плазми крові є помірним (приблизно 60%). Завдяки своїй високій спорідненості з КА-II і в дещо меншій мірі - з КА-I бринзоламід проникає в ЧКТ. Його активний метаболіт N-дезетилбринзоламід також акумулюється в ЧКТ, де переважно зв'язується з КА-I. Спорідненість бринзоламіда і метаболіти з червоними кров'яними тільцями та КА тканини призводить до низької концентрації в плазмі крові.

Дані по розподілу в тканинах ока у кроликів продемонстрували, що тимолол може бути кількісно визначено у внутрішньоочній рідині протягом 48 годин після застосування комбінації бринзоламіда / тимолола в очних краплях. При досягненні стабільної концентрації тимолол може бути визначений в плазмі крові людини протягом 12 годин після застосування комбінації бринзоламіда / тимолола в очних краплях.

Метаболізм

Шляхи метаболізму бринзоламіда включають в себе N-деалкілування, O-деалкілування і окислення його N-пропілового бічного ланцюга. N-дезетілбринзоламід є головним метаболітом бринзоламіда, що утворюється у людей, який також зв'язується з Ка-I за наявності бринзоламіда і акумулюється в ЧКТ. Дослідження in vitro продемонстрували, що метаболізм бринзоламіда головним чином пов'язаний з CYP3A4, а також принаймні з чотирма іншими ізоферментами (CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 і CYP2C9).

Тимолол метаболізується двома шляхами. Перший шлях пов'язаний з утворенням етаноламіновой бічного ланцюга в тіодіазольному кільці, а інший пов'язаний з утворенням етанольної бічного ланцюга в морфоліназоте і другого подібного бічного ланцюга з карбонільної групою, суміжною з азотом. Метаболізм тимолола пов'язаний головним чином з CYP2D6.

Екскреція

Бринзоламід виводиться переважно нирками (приблизно 60%). Майже 20% дози виявлено в сечі у формі метаболіту. Бринзоламід і N-дезетілбринзоламід є основними компонентами, виявленими в сечі разом зі слідами метаболітів N-дезметоксіпропіла і О-дезметил (<1%).

Тимолол і його метаболіти в основному виводяться нирками. Приблизно 20% дози тимололу виводиться з сечею в незміненому вигляді, а залишок виводиться також з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення тимололу з плазми крові t1 / 2 становить 4,8 год після застосування комбінації бринзоламіда / тимолола в очних краплях.

Зниження внутрішньоочного тиску у дорослих пацієнтів з відкритокутовою глаукомою або очною гіпертензією, у яких застосування монотерапії не привело до достатнього зниження внутрішньоочного тиску.

Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-яких допоміжних речовин препарату.

Підвищена чутливість до інших β-блокаторів.

Підвищена чутливість до сульфонамідів (див. Розділ «Особливості застосування»).

Стани, що супроводжуються гіперреактивністю дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму або бронхіальну астму в анамнезі, важке хронічне обструктивне захворювання легень.

Синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоаурикулярна блокада, атріовентрикулярна блокада II або III ступеня, не контрольована кардіостимулятором. Виражена серцева недостатність, кардіогенний шок.

Тяжкий алергічний риніт.

Гіперхлоремічний ацидоз (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»).

Тяжка ниркова недостатність.

Дорослим, включаючи пацієнтів літнього віку

Доза становить 1 краплю очних крапель Брізотон в кон'юнктивальний мішок ураженого ока (очей) 2 рази на добу.

Системна абсорбція знижується, якщо притиснути в області нососльозового отвору або закрити повіки. Це знижує системні побічні реакції і підвищує місцеву активність (див. Розділ «Особливості застосування»).

Якщо дозу пропущено, лікування слід продовжувати, застосовуючи наступну дозу згідно зі схемою застосування. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око (очі) 2 рази на добу.

При заміні іншого офтальмологічного антиглаукомного засобу очними краплями Брізотон застосування іншого засобу слід припинити, почавши застосування очних крапель Бризотон з наступного дня.

Лікарський препарат Бризотон в крапельках можна придбати за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

При випадковому проковтуванні вмісту флакона, симптоми передозування β-блокаторами можуть включати брадикардію, гіпотензію, серцеву недостатність і бронхоспазм.

У разі передозування очними краплями Бризотон лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючим. Через вміст бринзоламіда може виникнути електролітний дисбаланс, розвинутися ацидозний стан, а також можливий вплив на центральну нервову систему. Необхідно контролювати рівень електролітів у сироватці крові (особливо калію) і рівень рН крові. Дослідження продемонстрували, що тимолол важко виводиться з організму шляхом діалізу.

Загалом у клінічних дослідженнях найчастішими побічними реакціями були затуманення зору, подразнення та біль в оці (спостерігалися у 2–7 % пацієнтів).

Поширені побічні реакції (за частотою)

Часто (1–10%):

З боку очей: затуманення зору, біль та подразнення в очах, точковий кератит.

З боку нервової системи: дисгевзія (гіркий або незвичний присмак у роті після закапування, пов’язаний із потраплянням крапель у носоглотку).

З боку серця: зменшення частоти серцевих скорочень (уповільнення пульсу).

Нечасто (0.1–1%):

З боку очей: сухість очей, кератит, виділення, свербіж, відчуття стороннього тіла, гіперемія (почервоніння).

З боку серця та судин: зниження артеріального тиску (гіпотензія).

Інші: кашель, наявність крові в сечі, зниження кількості лейкоцитів, підвищення рівня калію в крові, нездужання.

Рідко (0.01–0.1%):

З боку очей: ерозія рогівки, світлобоязнь, підвищена сльозотеча, еритема повік.

Інші: безсоння, біль у глотці, ринорея (нежить).

Важливі реакції з невідомою частотою (за системами органів)

Очі: набряк, дефект або набряк рогівки, підвищення внутрішньоочного тиску, кон’юнктивіт, диплопія (двоєння), зниження гостроти зору, птоз, відшарування судинної оболонки ока (після трабекулотомії).

Серце та судини: брадикардія, аритмія, тахікардія, застійна серцева недостатність, зупинка серця, біль у грудях, підвищення або зниження АТ, феномен Рейно, похолодання кінцівок.

Дихальна система: бронхоспазм (особливо у пацієнтів із бронхоспастичними захворюваннями), задишка, астма, закладеність носа, носова кровотеча.

Імунна система та шкіра: системні алергічні реакції (анафілаксія, кропив’янка, висип, ангіоневротичний набряк), алопеція, загострення псоріазу, тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса-Джонсона / токсичний епідермальний некроліз).

Травний тракт: нудота, блювання, діарея, сухість у роті, біль у животі, диспепсія.

Психіка та нервова система: депресія, галюцинації, втрата пам’яті, запаморочення, головний біль, посилення симптомів міастенії gravis, інсульт, втрата свідомості.

Інші: гіпоглікемія, шум у вухах, порушення ерекції, зниження лібідо, біль у м’язах і суглобах.

Офтальмологічні бета-блокатори можуть спричиняти сухість ока. Пацієнтів із хворобами рогівки слід лікувати з обережністю.

Препарат Бризотон слід обережно застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність

Немає відповідних даних щодо застосування бринзоламіда і тимололу вагітним жінкам. Дослідження бринзоламіда на тваринах продемонстрували наявність токсичного впливу на репродуктивну функцію (див. Розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Очні краплі Брізотон не слід застосовувати в період вагітності. Щоб зменшити системну абсорбцію, див. «Спосіб застосування та дози».

Епідеміологічні дослідження не виявили негативного впливу на формування плоду, однак при пероральному застосуванні β-блокаторів показали ризик для внутрішньоутробного розвитку. Крім того, при застосуванні β-блокаторів до пологів у новонароджених спостерігалися ознаки та симптоми β-блокади (наприклад брадикардія, гіпотензія, респіраторний дистрес і гіпоглікемія). Новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом протягом перших днів життя, якщо мати застосовувала очні краплі Бризотон перед пологами.

З огляду на те, що дані щодо застосування бринзоламіда вагітним жінкам відсутні або їх кількість обмежена і дослідження на тваринах продемонстрували наявність токсичного впливу на репродуктивну функцію, не слід призначати цей препарат в період вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не використовують контрацептивні засоби.

Період годування грудьми

Невідомо, чи проникає бринзоламід в грудне молоко людини. Дослідження на тваринах продемонстрували екскрецію бринзоламіда в грудне молоко при пероральному застосуванні (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»).

β-блокатори проникають в грудне молоко людини. Однак при застосуванні терапевтичних доз тимололу в око, малоймовірно, що його наявність в грудному молоці є достатнім для того, щоб викликати клінічні симптоми β-блокади у новонароджених. Щоб зменшити системну абсорбцію см. Розділ «Доклінічні дані з безпеки». Однак не можна виключити ризик для дитини в період грудного вигодовування. Рішення про припинення грудного вигодовування або утриманні від застосування очних крапель Бризотон повинен приймати лікар, враховуючи користь для жінок і ризик для дитини.

Діти

Безпека і ефективність застосування очних крапель Бризотон дітям до 18 років не встановлені. Дані щодо застосування цієї категорії пацієнтів відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Очні краплі Брізотон мають мінімальний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Тимчасове затуманення зору або порушення з боку зору можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами. Якщо затуманення зору виникає під час закапування, пацієнту необхідно зачекати доти, доки зір проясниться, перш ніж керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

Інгібітори карбоангідрази можуть погіршити здатність виконувати завдання, що вимагають розумової активності та / або фізичної координації.

Досліджень очних крапель Бризотон по їх взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводили.

При прийомі β-блокаторів може посилюватись гіпертензивна реакція у разі раптового припинення застосування клонідину. Рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні очних крапель Бризотон і клонідину.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.

Термін придатності після першого відкриття флакона - 28 діб.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Brinzolamide: eye drops used to treat high pressure inside the eye - NHS / nhs.uk;
• Brinzolamide (Ophthalmic Route) Description and Brand Names - Mayo Clinic / mayoclinic.org.