Атокор

табл. п / полон. оболонкою 10 мг, № 30

• Аторвастатин 10 мг
• Допоміжні речовини: лактоза, кальцію карбонат, натрію кроскармелоза, полісорбат 80, гідроксипропілметилцелюлоза (Klucel LF), лактоза DT, магнію стеарат, гіпромелоза 15, пропіленгліколь, тальк очищений, титану діоксид.

табл. п / полон. оболонкою 20 мг, № 30

• Аторвастатин 20 мг
• Допоміжні речовини: лактоза, кальцію карбонат, натрію кроскармелоза, полісорбат 80, гідроксипропілметилцелюлоза (Klucel LF), лактоза DT, магнію стеарат, гіпромелоза 15, пропіленгліколь, тальк очищений, титану діоксид.

Містить аторвастатин в формі кальцію тригідрату (мікронізованого).

Фармакодинаміка

Аторвастатин - селективний конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази - фермент, що перетворює ГМГ-КоА в мевалоновую кислоту, яка є попередником стеролів, включаючи холестерин. Аторвастатин знижує рівень холестерину та ліпопротеїдів в плазмі крові шляхом пригнічення опосередкованого ГМГ-КоА-редуктази синтезу холестерину в печінці, а також збільшення кількості рецепторів ЛПНЩ на поверхні гепатоцитів, що призводить до посилення їх захоплення і катаболізму. Препарат знижує рівень ЛПНЩ в сироватці крові у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, знижує рівень загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів, підвищує рівень ХС ЛПВЩ і аполіпопротеїну А у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією і змішаною гіперліпідемією, в тому числі у хворих з інсулінозалежний цукровий діабет.

Фармакокінетика

Аторвастатин швидко всмоктується після прийому всередину: Сmax в плазмі крові досягається через 1-2 ч. Ступінь всмоктування підвищується пропорційно дозі аторвастатину і становить близько 95-99%. Абсолютна біодоступність - близько 12%, а системна доступність інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази - близько 30%. Низька системна біодоступність обумовлена пресистемним метаболізмом в слизистій оболонці ЖКТ і біотрансформацією при первинному проходженні через печінку. Середній обсяг розподілу аторвастатину становить близько 565 л. Близько 98% аторвастатину зв'язується з білками плазми крові. Біотрансформується під дією цитохрому Р450 3А4 з утворенням орто- і парагідроксильованих похідних і різних продуктів окислення. Ефект аторвастатину відносно ГМГ-КоА-редуктази приблизно на 70% визначається активністю циркулюючих метаболітів. Виводиться з жовчю, що не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції. Середній Т½ аторвастатину становить 14 годин. Інгібуюча активність щодо ГМГ-КоА-редуктази зберігається близько 20-30 годин завдяки наявності активних метаболітів. Дані про фармакокінетику у дітей відсутні.

При атеросклерозі з метою зниження підвищеного рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, змішаною гіперліпідемією, гетерозиготною і гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією при недостатній ефективності дієти та інших немедикаментозних методів корекції.

Вартість на Атокор вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де можна купити лікарський засіб за найвигіднішими цінами в Україні.

Перед призначенням Атокору хворому призначають стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і далі під час лікування. Дозу встановлюють індивідуально, з огляду на початковий рівень ЛПНЩ і мета терапії. Рекомендована початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу. Змінювати дозу потрібно з інтервалом 4 тижні та більше. Максимальна доза становить 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна приймати в будь-який час дня незалежно від прийому їжі.

При первинній гіперхолестеринемії і змішаною гіперліпідемії призначають по 10 мг 1 раз на добу. Терапевтичний ефект розвивається протягом 2 тижнів, а максимальний - 4 тижні. При тривалій терапії ефект зберігається. У більшості дорослих пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією застосування Атокору в дозі 80 мг/добу призводить до зниження рівня ХС ЛПНЩ більш ніж на 15% (18-45%).

При гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемії пацієнтам у віці 10-17 років рекомендується призначати Атокор в початковій дозі 10 мг 1 раз на добу щодня. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг на добу щоденно (дози, що перевищують 20 мг не вивчали у пацієнтів цієї вікової групи). Корекція дози може проводитися з інтервалом 4 тижні та більше.

У разі застосування Атокору одночасно з циклоспорином, доза Атокору не повинна перевищувати 10 мг.

У хворих з порушеннями функції нирок концентрація аторвастатину в плазмі крові та його гіполіпідемічна дія не змінюються, тому корекція дози не потрібна.

Підвищена чутливість до препарату, активні захворювання печінки або підвищення активності сироваткових трансаміназ (більше ніж в 3 рази вище норми) невстановленого генезу, період вагітності та годування груддю, вік до 10 років. Препарат не призначають жінкам дітородного віку, які не використовують ефективні методи контрацепції.

• З боку центральної нервової системи: головний біль, інсомнія, периферична нейропатія, парестезія.
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, біль в животі, диспепсія, запор, метеоризм, панкреатит, блювання.
• З боку опорно-рухового апарату: біль у м'язах, міопатія, міозит, судоми.
• З боку обміну речовин: гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія.
• З боку печінки: гепатит, холестатична жовтяниця.
• Дерматологічні реакції: алопеція, свербіж, висипи.
• З боку репродуктивної системи: імпотенція.
• З боку організму в цілому: астенія.
• Побічні реакції у дітей з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією (10-17 років).
• З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія.
• Реакції підвищеної чутливості: алергічні реакції (включаючи анафілаксію).
• З боку обміну речовин: збільшення маси тіла.
• З боку центральної нервової системи: гіпестезія, амнезія, запаморочення, дисгевзія.
• З боку органу слуху: шум у вухах.
• Дерматологічні реакції: синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив'янка.
• З боку опорно-рухового апарату: рабдоміоліз, артралгія, біль у спині, розрив сухожиль.
• З боку організму в цілому: інфекції, біль в грудній клітці, периферичні набряки, нездужання, підвищена стомлюваність.

Скелетні м'язи.

Надходили рідкісні повідомлення про випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю внаслідок міоглобінурії при застосуванні аторвастатину та інших лікарських засобів цього класу. Наявність в анамнезі порушення функції нирок може бути фактором ризику для розвитку рабдоміолізу. Такі пацієнти потребують ретельнішого моніторингу для виявлення порушень з боку скелетних м'язів.

Жінкам репродуктивного віку при лікуванні Атокором потрібно використовувати адекватні методи контрацепції. Захворювання нирок не впливають на концентрацію аторвастатину в плазмі крові та на вираженість його гіполіпідемічної дії, тому корекція дози не потрібна. Препарат з обережністю призначають пацієнтам, які зловживають алкоголем і / або мають захворювання печінки. Перед початком терапії Атокором необхідно провести дослідження функціональних показників нирок і печінки. До і протягом усього періоду лікування пацієнт повинен дотримуватися стандартної холестеринзнижувальної дієти. У разі підвищення активності трансаміназ показники слід контролювати до їх повної нормалізації. Якщо підвищення активності АсАТ або АлАТ перевищує норму більш ніж в 3 рази, рекомендується знизити дозу або відмінити препарат.

Не потрібно коригувати дозу осіб похилого віку. У клінічних дослідженнях встановлена безпека та ефективність препарату у пацієнтів цієї групи при призначенні в максимальній добовій дозі - 80 мг.

Терапію Атокором слід припинити у разі вираженого підвищення активності КФК або розвитку міопатії. При появі симптомів міопатії слід визначити активність КФК. Якщо значне підвищення рівня КФК зберігається, слід знизити дозу або відмінити препарат.

Таблетки Атокор містять лактозу, це слід враховувати при застосуванні препарату у хворих на непереносимість лактози.

Повідомлялося про випадки міопатії, у тому числі рабдоміолізу при одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином, тому аторвастатин з колхіцином слід призначати пацієнтам з обережністю.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Період вагітності.

Аторвастатин протипоказаний вагітним жінкам та жінкам, які можуть завагітніти. Статини можуть завдавати шкоди плоду при застосуванні вагітним жінкам. Аторвастатин можна застосовувати жінкам репродуктивного віку, тільки якщо дуже малоймовірно, що такі пацієнтки завагітніють, та були проінформовані про потенційні фактори ризику. Якщо жінка завагітніла в період лікування аторвастатином, слід негайно припинити прийом препарату та повторно проконсультувати пацієнтку стосовно потенційних факторів ризику для плода та відсутності відомої клінічної користі від продовження прийому препарату у період вагітності.

При нормальному протіканні вагітності рівні сироваткового холестерину та тригліцеридів підвищуються. Прийом гіполіпідемічних лікарських засобів у період вагітності не матиме корисного ефекту, оскільки холестерин та його похідні необхідні для нормального розвитку плода. Атеросклероз – це хронічний процес, а, отже, перерва у прийомі гіполіпідемічних препаратів у період вагітності не повинна мати значного впливу на результати довгострокового лікування первинної гіперхолестеринемії.

Адекватних та добре контрольованих досліджень застосування аторвастатину у період вагітності не проводили. Надходили рідкісні повідомлення про вроджені аномалії після внутрішньоутробної експозиції до статинів. При проспективному спостереженні приблизно 100 випадків вагітностей у жінок, які лікувалися іншими препаратами групи статинів, частота випадків вроджених аномалій плода, викиднів та внутрішньоутробних летальних наслідків/мертвонароджень не перевищувала частоти, очікуваної для загальної популяції. Однак, це дослідження могло тільки виключити 3-4-кратне підвищення ризику вроджених аномалій розвитку плода порівняно з фоновою частотою. У 89 % цих випадків лікування препаратом розпочиналося до вагітності та припинялося під час І триместру після виявлення вагітності.

Період годування груддю

Невідомо, чи проникає аторвастатин у грудне молоко, однак відомо, що невелика кількість іншого лікарського препарату цього класу проникає у грудне молоко. Оскільки статини потенційно здатні спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, які знаходяться на грудному годуванні, жінкам, які потребують лікування аторвастатином, не слід годувати груддю своїх немовлят (див. розділ «Протипоказання»).

Одночасне застосування Атокору і дигоксину супроводжується підвищенням рівноважної концентрації дигоксину в плазмі крові майже на 20%.

Аторвастатин та його метаболіти є субстанціями ОАТР1В1 переносника. Інгібітори ОАТР1В1 (наприклад циклоспорин) можуть підвищувати біодоступність аторвастатину. Одночасне застосування аторвастатину в дозі 10 мг та циклоспорину 5,2 мг/кг/добу викликає підвищення в 7,7 разів експозиції аторвастатину.

У здорових добровольців одночасне застосування еритроміцину (500 мг 4 рази на добу), що володіє здатністю пригнічувати цитохром Р450 ЗА4, призводило до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові.

При застосуванні Атокору і гормональних контрацептивів підвищується концентрація норетідрона і етинілестрадіолу в плазмі крові. При визначенні дози контрацептивного засобу необхідно враховувати можливість підвищення концентрації цих препаратів.

Холестирамін знижує рівень аторвастатину в крові майже на 25%, однак частота серцевих комбінації Атокору і колестираміну вище, ніж при застосуванні кожного препарату окремо.

Одночасне застосування антацидів, що містять магнію і алюмінію гідроксид, може знижувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові майже на 35%, не змінюючи при цьому впливу Атокору на рівень ХС ЛПНГ.

Гемфіброзіл. У зв'язку з підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу при одночасному прийомі інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази з гемфіброзилом слід уникати сумісного застосування аторвастатину з гемфіброзилом.

Ніацин. Ризик виникнення побічних явищ з боку скелетних м’язів може збільшуватися при застосуванні препарату в комбінації з ніацином, а отже, за таких умов слід розглянути можливість зниження дози аторвастатину (див. розділ «Особливості застосування»). Рифампін або інші індуктори цитохрому Р450 3А4. Одночасне застосування препарату з індукторами цитохрому Р450 3А4 (наприклад, ефавіренз, рифампін) може призводити до нестійкого зменшення концентрації аторвастатину у плазмі крові. Через механізм подвійної взаємодії рифампіну рекомендується одночасне застосування аторвастатину з рифампіном, оскільки було показано, що відстрочене застосування препарату після введення рифампіну пов’язане зі значним зниженням концентрацій аторвастатину у плазмі крові.

Дилтіазему гідрохлорид. Одночасний прийом аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину у плазмі крові.

Циметидин. У результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.

Езетиміб. Застосування езетимібу як монотерапії пов’язують з розвитком явищ з боку м’язової системи, у тому числі рабдоміолізу. Таким чином, при одночасному застосуванні езетимібу та аторвастатину ризик розвитку цих явищ збільшується. Рекомендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.

Інгібітори транспортних білків. Інгібітори транспортних білків (наприклад, циклоспорин) здатні підвищувати рівень системної експозиції аторвастатину. Вплив придушення накопичувальних транспортних білків на концентрацію аторвастатину у клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасного призначення цих препаратів неможливо, рекомендується зниження дози та проведення клінічного моніторингу ефективності аторвастатину.

При застосуванні препарату з Колестиполом змін AUC не було визначено.

Ризик розвитку міопатії підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, протигрибкових препаратів групи азолів, кислоти нікотинової.

Можливий розвиток рабдоміолізу, порушення функції печінки. Специфічного антидоту немає. У разі передозування проводять симптоматичне і підтримуюче лікування. У зв'язку зі значним зв'язуванням препарату з білками плазми крові гемодіаліз малоефективний.

При температурі 15-25°C.