Арісол

Для симптоматичного лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання, а також ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для дорослих пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура.

Дарифенацин протипоказаний пацієнтам при таких станах:

• підвищена чутливість до активної субстанції або до будь-якої з допоміжних речовин;
• затримка сечовипускання;
• застій у шлунку;
• токсичний мегаколон;
• тяжкий виразковий коліт;
• міастенія гравіс;
• неконтрольована закритокутова глаукома;
• тяжка печінкова недостатність (клас С за класифікацією Чайлда — П’ю);
• тяжка ниркова недостатність;
• одночасне лікування сильними інгібіторами цитохрому CYP3A4.

Найбільш поширеними побічними реакціями були сухість у роті (20,2 % та 35 % при застосуванні доз 7,5 мг та 15 мг відповідно, 18,7 % — після гнучкого титрування дози і 8–9 % у групі плацебо) та закрепи (14,8 % і 21 % при застосуванні доз 7,5 мг і 15 мг відповідно, 20,9 % після гнучкого титрування дози та 5,4 –7,9 % у групі плацебо). Антихолінергічні ефекти, як правило, залежать від дози.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Кількість даних щодо застосування дарифенацину вагітним жінкам обмежена. Дослідження на тваринах показали токсичність для пологів. Арісол не рекомендується під час вагітності.

Годування груддю. Дарифенацин виділяється з молоком щурів. Невідомо, чи виділяється дарифенацин у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для дитини на грудному вигодовуванні. Рішення про те, припинити годування груддю чи відмовитися від терапії під час лактації, має ґрунтуватися на оцінці користі і ризику.

Діти

Арісол не рекомендується застосовувати дітям (віком до 18 років) через відсутність даних про безпеку та ефективність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Як і інші антимускаринові засоби, Арісол може викликати такі ефекти, як запаморочення, нечіткість зору, безсоння та сонливість. Пацієнтам, у яких виникли ці побічні ефекти, не слід керувати автотранспортом або працювати з механізмами.

Повідомлялося, що такі побічні ефекти дарифенацину є нечастими.

Симптоми.

У клінічних дослідженнях дарифенацин застосовували у дозах до 75 мг (п’ятикратна максимальна терапевтична доза). Найбільш поширеними побічними реакціями були сухість у роті, закрепи, головний біль, диспепсія та сухість у носі. Однак передозування дарифенацину потенційно може призвести до тяжких антихолінергічних ефектів, тому його необхідно лікувати відповідним чином..

Лікування.

Терапія повинна бути спрямована на усунення антихолінергічних симптомів під ретельним наглядом лікаря. Допомогти усунути зазначені симптоми може застосування таких засобів, як фізостигмін.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не потребує особливих умов зберігання.