Анальдим

Склад:

1 супозиторій ректальний препарату Анальдим 100/10 містить:

• Метамізолу натрію - 100 мг;
• Дифенгідраміну гідрохлориду (димедролу) - 10 мг;
• Допоміжні речовини.

1 супозиторій ректальний препарату Анальдим 250/20 містить:

• Метамізолу натрію - 250 мг;
• Дифенгідраміну гідрохлориду (димедролу) - 20 мг;
• Допоміжні речовини.

Форма випуску:

Супозиторії ректальні по 5 штук в блістері, по 2 контурні чарункові упаковки в картонній коробці.

В Україні препарат Анальдим у таблетках не зареєстровано.

Анальдим - аналгетичний (знеболювальний) та жарознижувальний комбінований препарат. До складу препарату входять два активних компоненти - анальгін і димедрол. Механізм дії і терапевтичну дію препарату ґрунтуються на фармакологічних властивостях активних компонентів, що входять до його складу.

Анальгін - лікарський засіб групи ненаркотичних анальгетиків, що має виражену протизапальну, анальгетичну та антипіретичну дію. Анальгін пригнічує активність обох ізоформ ферменту циклооксигенази, внаслідок чого сповільнюється метаболізм арахідонової кислоти та знижується рівень простагландинів у вогнищі запалення, а також в нервових структурах. Шляхом зниження рівня простагландинів в тканинах нервової системи пригнічується генерація і проведення больового імпульсу. Жарознижувальну дію препарату базується на його здатності впливати безпосередньо на центр терморегуляції в гіпоталамусі.

Димедрол - лікарський засіб, що має виражену антигістамінну дію. Завдяки здатності димедролу проникати через гематоенцефалічний бар'єр препарат виявляє седативну дію. При одночасному застосуванні димедрол підвищує ефективність анальгіну і інших нестероїдних протизапальних засобів.

Після ректального застосування активні компоненти препарату добре абсорбуються в системний кровотік. Пік плазмових концентрацій анальгіну і димедролу після ректального застосування відзначається через 1-2 години. Активні компоненти препарату проникають через гематоенцефалічний і гематоплацентарний бар'єр. Димедрол метаболізується в печінці. Виводяться активні компоненти препарату переважно з сечею, як в незмінному вигляді, так і у вигляді метаболітів. Терапевтичний ефект препарату зберігається протягом 5-6 годин.

Купити лікарський препарат Анальдим свічки можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні.

Препарат застосовується як жарознижуючий засіб у пацієнтів з інфекційно-запальними захворюваннями.

Препарат також може бути призначений для усунення (гамування) больового синдрому, в тому числі у пацієнтів із зубною і головним болем, печінковою та нирковою колькою, невралгією, болем у м'язах, а також у пацієнтів, які перенесли травми та оперативні втручання.

Купити свічки Анальдим можна у мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1.

Жарознижувальні свічки Анальдим призначені для ректального застосування. Перед застосуванням препарату слід вимити руки та очистити шкіру в області анального отвору. Після застосування препарату рекомендується ретельно вимити руки. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта. Препарат застосовують до зняття симптомів лихоманки та болю; зазвичай – від одного до 3-4 днів.

Дітям віком 1–4 роки призначають по 1 супозиторію, що містить 100 мг анальгіну і 10 мг димедролу.

Дітям віком від 5 років і дорослим призначають супозиторії, що містять 250 мг анальгіну і 20 мг димедролу; дітям віком від 5 років – по 1 супозиторію, дорослим – по 1–2 супозиторії.

Тривалість лікування встановлюють індивідуально. Препарат застосовують до зняття симптомів гарячки та болю; зазвичай – від 1 до 3–4 днів.

Діти.

Застосовують дітям віком від 1 року.

Вартість на свічки від температури для дітей Анальдим вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Інструкція не повідомляє про ефективність застосування свічки Анальдим при геморої.

Випадки ураження печінки під час лікування метамізолом натрію є дуже рідкісними, але точну частоту розвитку цієї побічної реакції неможливо розрахувати. У деяких пацієнтів спостерігали рецидиви ураження печінки при повторному застосуванні метамізолу натрію. Якщо в минулому у пацієнта виникало ураження печінки під час лікування метамізолом натрію і не було встановлено інших причин ураження печінки, йому за потреби не слід повторно застосовувати лікарські засоби, що містять метамізол натрію.

При застосуванні препарату слід утримуватися від вживання алкогольних напоїв. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, у яких спостерігається хронічний алкоголізм.

При застосуванні дітям потрібно проводити постійний лікарський контроль.

При застосуванні препарату у пацієнтів відзначали розвиток таких побічних ефектів:

• З боку центральної і периферичної нервової системи: порушення режиму сну і неспання, запаморочення, головний біль, слабкість, підвищення стомлюваності.
• З боку шлунково-кишкового тракту: сухість слизової оболонки рота, нудота, порушення стільця.

При тривалому застосуванні препарату є ризики розвитку побічних ефектів з боку системи кровотворення, однак при застосуванні препарату згідно з інструкцією таких порушень не відзначалося.

Прийом препарату необхідно припинити при перших висипаннях на шкірі та слизових оболонках.

Виражені порушення функції печінки або нирок, захворювання крові (анемія будь-якої етіології, цитостатична або інфекційна нейтропенія; агранулоцитоз, лейкопенія), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, риніт, кон’юнктивіт або бронхоспазм при прийомі нестероїдних протизапальних препаратів, бронхіальна астма, підвищена чутливість до лікарського засобу, підозра на гостру хірургічну патологію, гіперчутливість до інших антигістамінних засобів, феохромоцитома, епілепсія, вроджений синдром подовженого інтервалу QТ або тривалий прийом препаратів, що можуть подовжувати QТ-інтервал, закритокутова глаукома, гіперплазія передміхурової залози, стенозувальна виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, стеноз шийки сечового міхура, брадикардія, порушення ритму серця, гіперчутливість до інших похідних піразолону (бутадіону, трибузону, антипірину). Агранулоцитоз, спричинений метамізолом, іншими піразолонами або піразолідинами, в анамнезі. Порушення функції кісткового мозку або захворювання системи кровотворення.

Дифенгідрамін

Посилює дію етанолу і засобів, що пригнічують центральну нервову систему: нейролептиків, транквілізаторів, снодійних, аналгетиків, наркотичних засобів. Інгібітори моноаміноксидази посилюють антихолінергічну активність димедролу.

Антагоністична взаємодія відзначається при сумісному застосуванні з психостимуляторами. Застосування димедролу разом із гіпотензивними препаратами може посилювати відчуття втоми. Знижує ефективність апоморфіну як засобу, що викликає блювання при лікуванні отруєння. Підсилює антихолінергічні ефекти лікарських засобів з м-холіноблокуючою активністю. Не слід призначати разом з препаратами, які містять димедрол, у тому числі для місцевого застосування. При сумісному застосуванні з аналептиками збільшується ризик розвитку судом.

При сумісному застосуванні димедролу з трициклічними антидепресантами можливе підсилення його м-холіноблокуючої дії, що може призвести до підвищення внутрішньоочного

тиску при глаукомі.

Метамізол натрію

Рентгенконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники, пеніцилін не слід застосовувати під час лікування метамізолом натрію.

Хлорпромазин або інші похідні фенотіазину – можливий розвиток вираженої гіпотермії.

Непрямі антикоагулянти, фенітоїн, глюкокортикостероїди, індометацин, ібупрофен – метамізол натрію збільшує активність цих препаратів шляхом витіснення їх зі зв’язку з білком.

Фенілбутазон, глютетимід, барбітурати та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки – зменшується ефективність метамізолу натрію.

Трициклічні антидепресанти, гормональні контрацептиви та алопуринол, алкоголь – можливе посилення токсичності метамізолу натрію. Метамізол натрію посилює седативну дію алкоголю.

Інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – потенціюється їх знеболювальна та жарознижувальна дія та збільшується ймовірність адитивних небажаних побічних ефектів.

Седативні засоби та транквілізатори (сибазон, триоксазин, валокордин), кодеїн, блокатори Н2-рецепторів гістаміну, пропранолол посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.

Метамізол може індукувати метаболічні ферменти, зокрема CYP2B6 та CYP3A4.

Одночасне застосування метамізолу з бупропіоном, ефавіренцом, метадоном, вальпроатом, такролімусом або серталіном може спричинити зниження концентрації цих препаратів у плазмі крові з потенційним зниженням клінічної ефективності. Тому застосовувати вказані препарати одночасно з метамізолом рекомендується з обережністю; може бути потрібним контроль клінічної відповіді та/або рівня препарату.

Сарколізин, мерказоліл, тіамазол, препарати, що пригнічують активність кісткового мозку, в т. ч. препарати золота, – збільшується ймовірність гематотоксичності, в т. ч. розвитку лейко-пенії.

Метотрексат – метамізол у високих дозах може призвести до збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові та посилення його токсичних ефектів (насамперед на травний тракт і систему кровотворення). Циклоспорин – знижується концентрація циклоспорину в плазмі крові.

Сульфоніламідні пероральні гіпоглікемічні препарати – можливе посилення їх гіпоглікемічної дії при застосуванні разом з НПЗП, у т. ч. з метамізолом натрію. Діуретики (фуросемід) – можливе зниження діуретичного ефекту.

Передозування може призвести до таких симптомів: гіпотермія, посилення серцебиття, виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, дисфагія, задишка, шум у вухах, нудота, блювота, біль у шлунку / гастрит, слабкість, сонливість, марення, порушення свідомості, судомний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, геморагічного синдрому, олігурії, анурії, гострої ниркової або печінкової недостатності, паралічу дихальної мускулатури.

Лікування: відміна препарату, індукція блювання, промивання шлунка, прийом сольових проносних, ентеросорбентів, форсований діурез, симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій. У важких випадках можливий гемодіаліз, гемоперфузія, перитонеальний діаліз. При перших симптомах передозування слід негайно звернутися за медичною допомогою.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Dipyrone: Uses, Interactions, Mechanism of Action / go.drugbank.com;
• Metamizole: Summary and Chemical Properties / pubchem.ncbi.nlm.nih.gov.