Адьювін

Склад

діюча речовина sertraline; 1 таблетка містить 50 мг або 100 мг сертраліну у вигляді сертраліну гідрохлорид

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмалю (тип А), кальцію гідрофосфат дигідрат, гідроксипропілцелюлоза, полісорбат 80, магнію стеарат, гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид (Е171).

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою (по 30 таблеток в упаковці).

Основні фізико-хімічні властивості

Білого або майже білого кольору, капсульної форми, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з лінією поділу з одного боку.

Фармакодинаміка

Сертралін є потужним і специфічним інгібітором захоплення серотоніну (5-НТ) in vitro. Сертралін також дуже слабким впливом на процеси зворотного захоплення норадреналіну і дофаміну. У клінічних дозах сертралін блокує процеси захоплення серотоніну в тромбоцитах людини. Препарат не має стимулюючого, седативного, антихолинергического або кардіотоксичної дії в експериментах. У дослідженнях сертралін не чинив седативної дії та не впливає на психомоторні функції. Відповідно до своєї селективності по пригнічення зворотного захоплення 5-НТ, сертралін не стимулює катехоламінергічну активність. Засіб не має спорідненості до мускаринових (холінергічних), серотонінергічних, дофамінергічних, адренергічних, гістамінергічних, ГАМК або бензодіазепінових рецепторів. Тривалий прийом сертраліну призводить до зменшення активності адренорецепторів мозку, спостерігається і при прийомі інших ефективних у клінічній практиці антидепресантів та антиобсесивних засобів.

Сертралін не викликає розвитку лікарської залежності; не має стимулюючого та тривожного ефекту характерного для d-амфетаміну або седативного дії і психомоторних порушень характерних для алпразоламу.

Фармакокінетика

Фармакокінетичніпараметри сертраліну мають дозозалежний характер в діапазоні доз 50-200 мг. У клініці, протягом 14-денного прийому сертраліну 50-200 мг (перорально один раз на добу), максимальна концентрація в плазмі (C _max) сертраліну спостерігається в інтервалі 4,5 - 8,4 год після прийому. Фармакокінетична характеристика сертраліну у дітей та осіб похилого віку достовірно не відрізняється від такої у дорослих у віці 18 - 65 років. Період напіввиведення для сертраліну у чоловіків і жінок (як молодого, так і похилого віку) коливався від 22 до 36 год.

Відповідно до показників кінцевого періоду напіввиведення спостерігається подвоєна акумуляція при досягненні стабільного рівня концентрації, які спостерігаються після застосування в дозі один раз на добу протягом одного тижня. 98% циркулюючого сертраліну зв'язано з білками. Фармакокінетика сертраліну у дітей з ОКР аналогічна такій у дорослих (хоча у дітей метаболізм сертраліну дещо інтенсивніше). Однак у дітей доцільно застосовувати менші дози, враховуючи меншу вагу і необхідність запобігання надмірним концентрацій в плазмі.

Сертралін проходить першу активну фазу біотрансформації в печінці. Його основний метаболіт у плазмі є N-дезметілсертралін, що має значно нижчу активність (приблизно в 20 разів), ніж сертралін in vitro, та не виявляє активності на моделях депресії in vivo. Період напіввиведення N-дезметілсертраліну - 62 - 104 год. Сертралін і N-дезметілсертралін підлягають інтенсивній біотрансформації в організмі людини, а кінцеві метаболіти виводяться з калом і сечею в еквівалентній кількості. Тільки дуже незначна частина (<0,2%) сертраліну виводиться з сечею в незміненому вигляді.

Їжа суттєво не змінює біодоступність препарату.

• Депресія, в тому числі та її форма, яка супроводжується відчуттям тривоги, за наявності або відсутності манії в анамнезі.
• Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у дорослих та дітей.
• Панічні розлади з наявністю або відсутністю агорафобії.
• Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
• Соціальна фобія (соціальний тривожний розлад).

При задовільному результаті на лікування продовження терапії сертраліном є ефективним засобом запобігання рецидиву початкового епізоду депресії та його появи в майбутньому рецидиву початкового епізоду ОКР; панічного розладу, початкового епізоду ПТСР, соціальної фобії.

Підвищена чутливість до сертраліну.

Протипоказано застосування сертраліну з інгібіторами МАО (МАОІ) та сумісне застосування сертраліну і пімозиду.

Адьювін приймають один раз на добу (вранці по можливості або ввечері), незалежно від прийому їжі.

Початок лікування.

Депресія і ОКР. Лікування слід починати з дози 50 мг/добу.

Панічні розлади, ПТСР та соціальна фобія. Лікування слід починати з дози 25 мг/добу. Через 1 тиждень дозу слід підвищити до 50 мг один раз на добу. Такий режим дозування знижує частоту розвитку побічних ефектів на початковому етапі лікування панічних розладів.

Титрування дози.

Депресії, ОКР, панічні розлади, ПТСР та соціальна фобія. Якщо ефект від застосування дози 50 мг недостатній дозу можна підвищувати. Корекцію дози слід починати не раніше ніж через 1 тиждень лікування, титраційна доза становить 50 мг на тиждень. Доза не повинна перевищувати 200 мг/добу. Корекцію дози слід проводити не частіше 1 разу на тиждень, враховуючи період напіввиведення сертраліну, що становить 24 год.

Перші прояви клінічного ефекту спостерігаються протягом 7 днів лікування. Однак для повного його розвитку потрібен довший період, особливо при ОКР.

Підтримуюча доза. Дозування протягом довготривалої терапії слід утримувати на низькому ефективному рівні з наступним коригуванням в залежності від реакції на лікування.

Застосування у дітей. При застосуванні сертраліну у дітей з ОКР (вік 13 - 18 років) слід застосовувати дозу 50 мг/добу. У разі відсутності ефекту при прийомі препарату в дозі 50 мг/добу при необхідності можливе її подальше підвищення до 200 мг/добу. У віці від 13 до 18 років з депресією або ОКР, фармакокінетична характеристика сертраліну була аналогічна такій у дорослих. Однак при підвищенні дози 50 мг в педіатрії слід враховувати нижчу вагу тіла дітей в порівняно з дорослими.

Титрування дози у дітей. Період напіввиведення сертраліну - близько 1 доби. Не слід проводити корекцію дози частіше ніж 1 раз на тиждень.

Застосування у пацієнтів похилого віку. У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) можна застосовувати ті ж дозові режими, і в молодому віці (до 65 років). Спектр і частота побічних ефектів у цій популяції були аналогічні таким у хворих молодого віку.

Застосування при печінковій недостатності. Слід дотримуватися обережності при застосуванні сертраліну у хворих з патологією печінки. При порушеннях функції печінки необхідно зменшити дозу або приймати препарат рідше.

Застосування при нирковій недостатності. Сертралін інтенсивно метаболізується в організмі. Із сечею в незміненому вигляді виводиться лише незначна частина препарату. Незважаючи на низькі показники виведення сертраліну нирками, дози препарату можна не корегувати при порушеннях функції нирок.

Сертралін має широкий діапазон безпеки при передозуванні. Зафіксовані випадки передозування препарату при його прийомі в дозах до 13,5 г летальні випадки при передозуванні, переважно в комбінації з іншими засобами та / або алкоголем. Таким чином, кожен випадок передозування потребує інтенсивної терапії. Симптоми передозування включають серотонін-залежні побічні ефекти, зокрема сонливість, шлунково-кишкові розлади (в тому числі нудота і блювота), тахікардія, тремор, ажитація, запаморочення. Рідше спостерігається кома.

Для лікування передозування сертраліну специфічного антидоту не існує. Необхідно підтримувати прохідність дихальних шляхів і адекватний рівень вентиляції і оксигенації. Прийом активованого вугілля, який може застосовуватися як проносний засіб, може бути більш ефективними, ніж промивання шлунка. Викликання блювоти Не рекомендується. Слід забезпечити моніторинг життєвих функцій та серцевої діяльності разом із симптоматичною та підтримуючою терапією. З огляду на значний обсяг розподілу сертраліну, такі заходи, як стимуляція діурезу, діаліз, гемоперфузія або замісна гемотрансфузія навряд чи можуть бути корисними.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея / нетримання стільця, сухість у роті, диспепсія та нудота біль в животі, запор, панкреатит, блювання.

З боку метаболізму: анорексія; підвищення апетиту, гіпонатріємія.

З боку центральної і периферичної нервової системи: запаморочення, сонливість і тремор кома, судоми, головний біль, гіпестезія, мігрень, рухові розлади (включаючи екстрапірамідні симптоми, в тому числі гіперкінезія, гіпертонія, спазми щелепи або порушення ходи), мимовільні м'язові контрактури, парестезії і непритомність. Також зафіксовано розвиток проявів серотонінергічного синдрому, в деяких випадках пов'язаних з прийомом серотонінергічних засобів, а саме: ажитації, сплутаність свідомості, потовиділення, діарея, лихоманка, гіпертензії, ригідності та тахікардії.

З боку психіки: безсоння агресивні реакції, ажитація, тривожність, депресивні симптоми, ейфорія, галюцинації, зниження лібідо у чоловіків і жінок, нічні кошмари та психози.

З боку репродуктивної системи: сексуальні дисфункції (передусім, затримка еякуляції у чоловіків) галакторея, гінекомастія, нерегулярний менструальний цикл і пріапізм.

З боку шкіри та підшкірних тканин: посилене потовиділення, алопеція, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, періорбітальний набряк, шкірні фоточутливі реакції, свербіж, висипи (в тому числі поодинокі випадки ексфоліативних ураження шкіри - синдром Стівенса-Джонсона і епідермальнийнекроліз), кропив'янка.

З боку крові: лейкопенія і тромбоцитопенія.

З боку серцево-судинної системи: пальпітації і тахікардія патологічні кровотечі (наприклад, носова кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча або гематурія), припливи крові (раптове почервоніння шкіри) і артеріальна гіпертензія.

З боку органу слуху / вестибулярного апарату: дзвін у вухах.

З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гіпотиреоїдизм, синдром гіпоальдостеронізму;

З боку органу зору: мідріаз і порушення зору.

З боку організму в цілому: астенія, біль у грудях, периферичні набряки, втома, лихоманка, нездужання.

З боку травної системи: тяжкі порушення функції печінки (гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність) та безсимптомне підвищення рівня трансаміназ у плазмі (АЛТ і АСТ).

З боку імунної системи: алергічні реакції, анафілактичні реакції.

З боку лабораторних показників: хибні результати клінічних лабораторних аналізів, зміна функції тромбоцитів, підвищення концентрації холестерину в сироватці крові, збільшення або зменшення ваги.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: артралгія та м'язові спазми.

З боку сечовидільної системи: нетримання сечі, затримка сечі.

З боку дихальної системи: бронхоспазм і позіхання.

Інші: прояви синдрому відміни при припиненні лікування сертраліном, зокрема ажитація, тривожність, запаморочення, головний біль, нудота і парестезії.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Сертралін можна застосовувати в період вагітності та годування груддю тільки за умови, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода / дитини.

Жінки дітородного віку при прийомі сертраліну повинні застосовувати відповідні засоби контрацепції.

Діти

Застосовують дітям віком від 13 років з ОКР.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

На період лікування слід утримуватися від керування автомобілем і роботи зі складними механізмами.

Інгібітори моноаміноксидази. Протипоказано одночасне застосування сертраліну з інгібіторами МАО (МАОІ).

Пімозид. Підвищена концентрація пімозиду була продемонстрована при сумісному застосуванні разової низької дози пімозиду (2 мг) і сертраліну. Даний показник не супроводжувався будь-якими змінами на ЕКГ.

Незважаючи на те, що механізм цієї взаємодії не відомий, і вузькі рамки терапевтичного індексу пімозиду, сумісне застосування сертраліну і пімозиду протипоказане.

Депресанти ЦНС і алкоголь. Спільне застосування сертраліну (200 мг / день) не потенціювало вплив алкоголю, карбамазепіну, галоперидолу або фенітоїну на когнітивну і психомоторну діяльність у здорових осіб, проте одночасне приймання сертраліну та алкоголю не рекомендується.

Літій. Спільний прийом сертраліну та літію достовірно не змінює фармакокінетику літію, однак підвищує тремор, що свідчить про можливу фармакодинамічну взаємодія. При спільному застосуванні сертраліну і препаратів літію, що може впливати на серотонінергічну нейромедіацію, потрібно забезпечити відповідний контроль.

Фенітоїн. Тривалий прийом сертраліну 200 мг/добу не викликає клінічно значущого пригнічення метаболізму фенітоїну. Незважаючи на це, слід рекомендувати проведення моніторингу концентрацій фенітоїну в плазмі протягом початкового етапу терапії сертраліном із відповідною корекцією дози фенітоїну. Крім того, спільне застосування фенітоїну може спричинити зниження концентрації сертраліну в плазмі крові.

Суматриптан. Існують поодинокі дані щодо розвитку слабкості, гіперрефлексії, дискоординації, марення, тривожності та ажитації у хворих при сумісному застосуванні сертраліну та суматриптану. Якщо сумісне лікування сертраліном та суматриптану - необхідне в клінічному плані, потрібно забезпечити відповідний контроль.

Засоби, зв'язуються з білками плазми. Оскільки сертралін зв'язується з білками плазми, слід враховувати можливість взаємодії з іншими засобами, які також зв'язуються з білками плазми. Однак взаємодії з діазепамом, толбутамідом та варфарином будь-якого впливу сертраліну на зв'язування цих засобів з білками плазми не виявлено.

Варфарин. Спільне застосування сертраліну 200 мг/добу та варфарину призводило до незначного, але статистично достовірного підвищення протромбінового часу. Клінічне значення цього феномену не з'ясоване. Тому, слід постійно контролювати показники протромбінового часу на початку або в кінці лікування сертраліном.

Взаємодія з іншими засобами. Спільне застосування сертраліну 200 мг/добу та діазепаму або толбутаміду призводило до незначних, але статистично достовірних змін деяких фармакокінетичних параметрів. Спільне застосування з циметидином спричиняє суттєве зниження кліренсу сертраліну. Клінічне значення цього феномену не з'ясоване. Сертралін не впливає на β-блокуючі властивості атенололу. Будь взаємодії при спільному застосуванні сертраліну 200 мг/добу і глібенкламіду або дигоксину не виявлено.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.