Гастрит — одне з найпоширеніших пояснень болю в шлунку. Щойно з’являється відчуття важкості після їди, нудота або печіння під ложечкою, як діагноз нерідко ставлять самостійно. Але гастрит — це запалення слизової оболонки шлунка, а не назва будь-якого дискомфорту, пов’язаного з травленням. Ба більше, справжній гастрит може роками не викликати помітних симптомів, тоді як досить сильний біль іноді виникає без запалення. То що ж таке гастрит, чому болить шлунок після їди та як відрізнити справжнє захворювання від інших причин неприємних відчуттів?
Шлунок виконує досить непросту роботу. Щодня він приймає найрізноманітнішу їжу, змішує її з кислотою та ферментами, поступово відправляє далі по травному тракту — і при цьому якимось чином примудряється не перетравлювати самого себе. За цей маленький біологічний фокус відповідає складна система захисту слизової оболонки.
Але іноді захист порушується, а іноді людина просто відчуває неприємні відчуття, хоча з самою слизовою оболонкою все гаразд. І ось тут починається найцікавіше: однакові скарги можуть приховувати зовсім різні процеси. Тому перш ніж лікувати ймовірний гастрит, корисно розібратися, що це за захворювання і чому поставити такий діагноз лише на підставі болю неможливо.
Шлунок щодня має справу з соляною кислотою, яка є достатньо агресивною, щоб сприяти розщепленню їжі та знищенню багатьох мікроорганізмів, що потрапили разом із нею. Але чому тоді він не перетравлює сам себе? Усе залежить від захисту: стінки шлунка вкриті слизом із бікарбонатами, які нейтралізують кислоту біля поверхні клітин. А самі клітини слизової оболонки постійно оновлюються.
Гастрит починається, коли ця система захисту дає збій і в слизовій оболонці розвивається запалення. Причому винна далеко не завжди кислота. Іноді проблему створюють бактерії, ліки або власна імунна система.
Найчастіше запалення слизової оболонки шлунка пов’язане з кількома причинами:
А ось гострі страви, кава та стрес часто звинувачують незаслужено. Вони дійсно можуть посилювати неприємні відчуття, але самі по собі далеко не завжди викликають запалення.
Але тут є одна цікава особливість: слизова оболонка шлунка може бути запаленою, а людина при цьому майже нічого не відчуває. І навпаки — неприємні відчуття бувають досить сильними навіть без гастриту. Усе тому, що біль залежить не тільки від стану слизової оболонки, а й від роботи шлунка, чутливості нервових закінчень та того, як нервова система обробляє сигнали від органів травлення.
Тому наступне запитання звучить дещо несподівано: якщо гастрит не завжди супроводжується болем, то за якими симптомами взагалі можна його запідозрити?
Здавалося б, якщо слизова оболонка шлунка запалена, організм повинен негайно повідомити про це болем. Але шлунок не завжди дотримується такої логіки. Іноді він досить наполегливо скаржиться на звичайний обід, а іноді роками ніяк не реагує на хронічне запалення.
Найважливіша особливість симптомів гастриту — їхня неспецифічність. Це означає, що одні й ті самі відчуття можуть супроводжувати гастрит, виразкову хворобу, функціональну диспепсію та інші порушення травлення. А можуть взагалі не бути пов’язані із запаленням.
До можливих скарг належать:
Однак жодна з цих ознак гастриту не дозволяє впевнено поставити діагноз. Навіть поєднання болю, нудоти та відчуття тяжкості після їди не доводить, що слизова оболонка запалена. Наприклад, при функціональній диспепсії шлунок може надто гостро реагувати на розтягнення їжею, хоча видимих ушкоджень слизової оболонки немає.
А тепер зворотна ситуація: хронічний гастрит нерідко протікає без помітних симптомів. Людина нормально їсть, не відчуває болю і дізнається про запалення лише під час обстеження. Особливо важливо пам’ятати про це у випадках форм гастриту, які з часом можуть призвести до атрофії слизової оболонки та порушення засвоєння деяких поживних речовин.
Виходить, що біль — досить ненадійний показник стану шлунка. Він не вказує ані на наявність гастриту, ані на ступінь запалення, ані на серйозність змін у слизовій оболонці. І якщо за симптомами не можна судити про причину хвороби, виникає таке питання: що взагалі може спричинити справжнє запалення шлунка?
Як ми вже з’ясували, слизова оболонка шлунка має власну систему захисту: захисний слиз, бікарбонати, хороше кровопостачання та клітини, які швидко відновлюють дрібні пошкодження. Але різні причини гастриту мають і різні способи обійти цей захист. Одні діють майже як непрохані мешканці, інші позбавляють шлунок його природного захисту, а треті змушують імунітет атакувати власні тканини.
Саме тому гастрит — це не одне захворювання з однією причиною, а ціла група запальних змін слизової оболонки шлунка. І найцікавіше тут — не стільки перелік винуватців, скільки їхні методи.
Шлунковий сік — не найгостинніше місце для мікроорганізмів. Однак Helicobacter pylori знайшла спосіб обійти цю проблему. Бактерія виробляє фермент уреазу, який допомагає нейтралізувати кислоту в її найближчому оточенні, і за допомогою джгутиків пробирається в шар слизу, що покриває стінку шлунка.
Виходить майже ідеальне укриття: бактерія живе поруч із клітинами слизової, а імунна система намагається її позбутися. Ось тільки ця боротьба нерідко затягується на роки.
H. pylori — одна з головних причин хронічного гастриту в усьому світі. При цьому людина може навіть не підозрювати про інфекцію: бактерія присутня, запалення триває, а виражених скарг немає.
Наскільки серйозними бувають наслідки такого сусідства, показало дослідження, опубліковане у 2020 році в The New England Journal of Medicine. Вчені спостерігали за людьми з інфекцією H. pylori, у яких близькі родичі хворіли на рак шлунка. За період спостереження, що тривав 9,2 року, рак розвинувся у 1,2% учасників, які отримали лікування проти бактерії, та у 2,7% учасників групи плацебо.
Різниця здається незначною, доки не згадаєш, що йдеться про захворювання з потенційно тяжкими наслідками. При цьому результати стосуються саме людей із сімейним ризиком раку шлунка, а не всіх носіїв H. pylori.
Деякі знеболювальні мають неприємну особливість: допомагаючи впоратися з болем в одному місці, вони можуть послаблювати захист шлунка.
Мова насамперед про нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), наприклад ібупрофен, напроксен та аспірин. Вони пригнічують утворення простагландинів — речовин, які не тільки беруть участь у запальних реакціях, але й допомагають підтримувати кровопостачання слизової оболонки, вироблення захисного слизу та його відновлення.
Коли простагландинів стає менше, шлунок стає вразливішим до власної кислоти. Це може призводити до ерозій, виразок і кровотеч.
І це не просто теоретичний ризик. У 2013 році дослідники опублікували в The Lancet масштабний аналіз 639 рандомізованих клінічних досліджень.
Виявилося, що за досліджених режимів приймання НПЗЗ ризик серйозних ускладнень з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту помітно зростав. Наприклад, для високих доз ібупрофену відносний ризик таких ускладнень був майже в чотири рази вищим, ніж при прийманні плацебо.
Важливо: це не означає, що в кожної людини після таблетки ібупрофену виникне кровотеча. Дослідження переважно оцінювало тривале приймання препаратів, зокрема у високих дозах. Але воно добре показує, чому звичне «вип’ю знеболювальне, нічого страшного» не завжди безпечно.
Тут є ще одна медична тонкість. Ушкодження слизової оболонки ліками не завжди є гастритом у строгому сенсі слова. Якщо клітини ушкоджені, але вираженого запалення немає, лікарі частіше говорять про реактивну гастропатію. Для пацієнта відчуття можуть бути схожими, однак механізм захворювання інший.
Іноді проблема виникає не через бактерії чи ліки, а через помилку самої імунної системи.
При аутоімунному гастриті імунна реакція спрямована проти парієтальних клітин шлунка. Ці клітини виконують одразу два важливі завдання: виробляють соляну кислоту та внутрішній фактор Касла — білок, необхідний для всмоктування вітаміну B12.
Якщо такі клітини поступово руйнуються, слизова оболонка може стоншуватися, вироблення кислоти знижуватися, а організм — відчувати дефіцит вітаміну B12 та заліза.
І ось тут виникає справжній парадокс: людина може звернутися до лікаря через слабкість, анемію або неврологічні симптоми, а причиною виявиться захворювання шлунка, який зовсім не болить.
Алкоголь, особливо у великих кількостях, здатний порушувати захисний бар’єр і пошкоджувати клітини слизової оболонки. Однак, як і у випадку з НПЗЗ, таке ушкодження нерідко правильніше називати гастропатією, а не автоматично відносити до гастриту.
Існують і рідкісніші причини справжнього запалення: деякі інфекції, запальні захворювання та особливі імунні реакції. Але в повсякденній гастроентерологічній практиці основну увагу приділяють насамперед H. pylori та аутоімунним механізмам, а також лікарським ушкодженням, які важливо від них відрізняти.
Саме в цих відмінностях ми й розберемося далі.
Слово «гастрит» звучить як один діагноз, але варто лише відкрити медичний висновок, як з’являються уточнення: гострий, хронічний, атрофічний, аутоімунний… Складається враження, ніби йдеться про чотири різні захворювання. Насправді все трохи цікавіше.
Одні назви описують, як довго триває запалення, інші — що сталося зі слизовою оболонкою, а треті — чому це взагалі сталося. Тому в однієї людини цілком може бути, наприклад, хронічний атрофічний гастрит аутоімунного походження. І це не чотири діагнози одночасно, а чотири характеристики одного процесу.
Уявіть слизову оболонку шлунка як поверхню, на якій постійно тривають дрібні ремонтні роботи. Зазвичай клітини встигають відновлювати пошкодження, але іноді вплив виявляється занадто сильним або раптовим.
При гострому гастриті запальні зміни розвиваються за відносно короткий час. Вони можуть супроводжуватися болем у верхній частині живота, нудотою та блювотою, хоча за одними лише симптомами відрізнити гострий гастрит від інших станів неможливо.
Тут важливо не плутати запалення з ушкодженням. Наприклад, після впливу алкоголю або деяких ліків на слизовій можуть з’являтися ерозії, але якщо вираженої запальної реакції немає, точніше говорити про гостру ерозивну гастропатію.
Тобто навіть раптовий біль і пошкоджена слизова ще не завжди означають саме гастрит.
Якщо гостре запалення нагадує раптову тривогу, то хронічне більше схоже на сигналізацію, яка працює місяцями чи роками, але майже не видає звуків.
Хронічний гастрит — це тривале запалення слизової оболонки шлунка. Найчастіше воно пов’язане з інфекцією Helicobacter pylori, хоча існують і інші механізми.
Головна особливість такого процесу — відсутність обов’язкового зв’язку між його тривалістю та самопочуттям. Людина може роками не відчувати болю, нормально харчуватися і навіть не підозрювати про запалення.
За даними американського NIDDK, у більшості людей із гастритом або гастропатією взагалі немає симптомів.
Але відсутність скарг не означає, що тривале запалення завжди нешкідливе. У частини людей з часом змінюється сама структура слизової оболонки.
У слизовій оболонці шлунка знаходяться залози, які виробляють компоненти шлункового соку та речовини, необхідні для нормального травлення. При тривалому запаленні частина цих залоз може поступово зникати.
Саме це й називається атрофією.
Атрофічний гастрит — форма хронічного гастриту, при якій зменшується кількість нормальних шлункових залоз. Іноді їх місце займають тканини, нехарактерні для даної ділянки шлунка. Такий процес називають метаплазією.
Чому лікарі приділяють атрофії особливу увагу? Тому що мова вже йде не просто про запальну реакцію, а про зміну архітектури слизової оболонки. При вираженій атрофії може порушуватися вироблення кислоти та засвоєння деяких поживних речовин. Крім того, атрофічний гастрит належить до станів, пов’язаних із підвищеним ризиком раку шлунка.
Але підвищений ризик — це не те саме, що неминучий розвиток раку. Він залежить від поширеності та вираженості змін, причини захворювання та інших факторів.
В експертному огляді Американської гастроентерологічної асоціації (AGA), опублікованому в журналі Gastroenterology у 2021 році, підкреслюється: атрофічний гастрит необхідно підтверджувати гістологічно, тобто дослідженням зразків слизової під мікроскопом. Одних скарг або зовнішнього вигляду шлунка під час гастроскопії недостатньо.
І тут знову виникає парадокс: навіть виражені структурні зміни можуть не супроводжуватися помітним болем.
Цю тему ми вже трохи торкалися. У цьому випадку імунна система помилково атакує парієтальні клітини шлунка. Поступово це може призвести до атрофії слизової оболонки, зниження кислотності та дефіциту поживних речовин.
Причому першим помітним проявом іноді стає зовсім не біль під ложечкою, а:
Виходить майже детективна історія: людина звертається до лікаря через слабкість або дивне поколювання в пальцях, а обстеження в підсумку веде до шлунка, який зовсім не болить.
У тих самих рекомендаціях AGA фахівці радять оцінювати рівень заліза та вітаміну B12 у пацієнтів з атрофічним гастритом, особливо якщо уражено тіло шлунка.
А при незрозумілому дефіциті цих речовин — розглядати атрофічний гастрит як одну з можливих причин.
Є й ще одна цікава закономірність: аутоімунний гастрит частіше зустрічається у людей з іншими аутоімунними захворюваннями, особливо з аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози.
Отже, головна відмінність не в тому, наскільки сильно болить шлунок. Гострий і хронічний гастрит описують характер перебігу запалення, атрофічний — втрату нормальних залоз слизової оболонки, а аутоімунний — причину, через яку ці зміни розвиваються. Форми можуть перетинатися, а вираженість симптомів далеко не завжди відображає серйозність того, що відбувається.
Але якщо навіть справжній гастрит може протікати абсолютно непомітно, чому після кави, гострої їжі або напруженого дня шлунок іноді починає так наполегливо нагадувати про себе? І чи справді ці звичні «винуватці» здатні викликати запалення?
Гастрит уже давно має репутацію хвороби, спричиненої неправильним способом життя. Нервував на роботі, випив кави натщесерце, з’їв щось гостре — і ось шлунок уже нібито запалився. Звучить переконливо, особливо коли після такого дня справді з’являється печія під ложечкою.
Але сучасна гастроентерологія ставить під сумнів цю версію. Одна справа — викликати неприємні відчуття в шлунку, і зовсім інша — спровокувати справжнє запалення його слизової оболонки. І далеко не кожен продукт або емоційний стрес здатні спричинити останнє.
Зв’язок між мозком і шлунком дійсно існує. Причому настільки тісний, що травна система має власну складну нервову мережу, яку іноді образно називають «другим мозком».
Коли людина хвилюється або тривалий час перебуває в напрузі, можуть змінюватися моторика шлунка, його здатність розслаблятися після їди та чутливість до звичайного розтягування їжею. Тому на тлі стресу цілком реально відчувати тяжкість, нудоту або біль у верхній частині живота.
Але стресовий біль — це не те саме, що стресовий гастрит.
У науковій літературі дійсно існує поняття стресового ураження слизової оболонки шлунка. Однак зазвичай йдеться не про складний тиждень на роботі, а про важкі стани організму:
У таких ситуаціях порушується кровопостачання слизової оболонки, що може призводити до ерозій та кровотечі.
А повсякденний психологічний стрес частіше впливає на роботу шлунка та сприйняття сигналів від нього, ніж безпосередньо викликає запалення.
Цікаво, що в систематичному огляді, опублікованому в The Lancet Gastroenterology & Hepatology у 2021 році, дослідники оцінили поширеність функціональної диспепсії — стану, при якому виникають біль, печіння або переповнення після їди без захворювання, яке б достатньо добре пояснювало ці симптоми. За суворими діагностичними критеріями її поширеність становила близько 7%.
Це хороший приклад того, наскільки часто шлунок може подавати сигнали тривоги без очевидного запального ураження.
Ранкова кава давно стала головним підозрюваним у будь-якому шлунковому дискомфорті. Особливо якщо випити її до сніданку.
І у цієї підозри є фізіологічне пояснення: кава здатна стимулювати виділення шлункової кислоти та впливати на моторику травного тракту. У деяких людей після неї дійсно з’являються печіння, нудота або неприємні відчуття в епігастрії.
Однак стимуляція вироблення кислоти сама по собі не означає, що слизова запалюється. Шлунок спочатку пристосований до контакту з соляною кислотою — саме для цього в нього існує захисний слизовий бар’єр.
Показовим є дослідження японських вчених, опубліковане в журналі PLoS ONE у 2013 році. Автори проаналізували дані 8013 учасників і не виявили значущого зв’язку між вживанням кави та наявністю виразки шлунка, виразки дванадцятипалої кишки або рефлюкс-езофагіту після врахування низки інших факторів.
Але орієнтуватися при цьому варто на власну переносимість. Якщо після кави регулярно виникає дискомфорт, зменшити її кількість або змінити звичку пити її натщесерце цілком розумно. А ось автоматично діагностувати у себе гастрит — ні.
Після дуже гострої страви у роті буквально пече. Здається логічним, що в шлунку відбувається приблизно те саме. Але відчуття печіння та справжній хімічний опік — це зовсім різні речі.
За гостроту перцю відповідає капсаїцин. Він активує рецептори TRPV1, які беруть участь у сприйнятті тепла та болю. Мозок отримує сигнал, схожий на той, що виникає під час впливу високої температури, хоча сама їжа зовсім не стає гарячішою.
Такі рецептори беруть участь і в передачі сигналів від травного тракту. Тому гостра їжа у чутливих людей може посилювати печіння та дискомфорт, особливо якщо симптоми вже існують.
Однак капсаїцин не «пропалює» слизову шлунка у звичайному розумінні цього слова, а вживання гострої їжі не вважається самостійною доведеною причиною хронічного гастриту.
Універсального переліку продуктів, які обов’язково викликають гастрит у всіх людей, не існує. Одна людина спокійно п’є еспресо натщесерце, а інша після половини чашки відчуває печіння. Це не обов’язково означає, що в другої сильніше запалена слизова: значення мають індивідуальна чутливість, моторика шлунка, супутні порушення травлення та особливості нервової системи.
Тому важливо розрізняти три ситуації:
Саме тому наступне питання є особливо важливим: якщо шлунок болить, а гастриту немає, що ще може ховатися за знайомими симптомами?
Як ми вже знаємо, печіння під ложечкою не вказує на те, чи запалена слизова оболонка, а відчуття важкості після їди не пояснює, що саме пішло не так.
Річ у тім, що неприємні відчуття залежать не тільки від стану стінок шлунка, а й від його моторики, чутливості нервових закінчень та роботи нервової системи. Тому симптоми гастриту легко сплутати з проявами інших захворювань.
Найчастіше схожу на гастрит картину дають три стани:
І це лише найближчі «двійники» гастриту. Інші причини болю у верхній частині живота ми вже детально розглядали у статті «Болить шлунок: гастрит, переїдання чи зовсім не шлунок? Розбираємо 12 причин болю».
А отже, час розібратися, як лікарі підтверджують цей діагноз.
Уявіть, що ви прийшли до лікаря зі скаргою на печіння під ложкою. Здавалося б, достатньо описати, де і коли болить, — і діагноз готовий. Але гастрит визначається не відчуттями людини, а лише запальними змінами слизової оболонки шлунка.
Тому лікар починає з опитування про симптоми, ліки, що приймаються, та фактори ризику, а за необхідності призначає обстеження. Причому кожне з них має своє завдання:
При цьому гастроскопія потрібна далеко не кожній людині, яка відчуває важкість після їди. Рішення залежить від віку, характеру скарг, тривожних симптомів та історії хвороби.
А як же тоді допомогти собі та чи варто приймати ті «хороші» таблетки від гастриту, які радять знайомі або інтернет? Тут та сама проблема: антациди та інгібітори протонної помпи, наприклад омепразол, можуть зменшувати кислотозалежні симптоми, але не усувають усі можливі причини запалення. При інфекції H. pylori потрібне спеціальне лікування, а при аутоімунному гастриті підхід зовсім інший. Крім того, самостійне приймання знеболювальних препаратів із групи НПЗП може додатково пошкоджувати слизову оболонку.
Тобто полегшення болю після приймання таблетки ще не підтверджує діагноз, а відсутність болю не виключає гастриту. Важливо встановити не тільки наявність запалення, але і його причину, інакше можна довго лікувати симптоми, так і не розібравшись із захворюванням.
Шлунок вміє драматизувати: іноді після ситної вечері він влаштовує справжній протест, хоча серйозної проблеми немає. Але буває й навпаки — небезпечне захворювання тривалий час не викликає сильного болю. Тому лікарі звертають увагу не лише на інтенсивність відчуттів, а й на так звані тривожні симптоми.
Особливо важливо не зволікати з медичною допомогою, якщо з’являються:
А якщо біль або печіння під ложкою регулярно повертаються, заважають їсти та жити звичним життям, звернутися до гастроентеролога варто навіть без тривожних ознак.
При цьому важливо розуміти: тривожний симптом не означає автоматично небезпечний діагноз, але вимагає з’ясування причини.
Як ми бачимо, гастрит давно став звичним поясненням практично будь-якого болю в шлунку. Але справжній діагноз набагато складніший: запалення слизової оболонки може існувати без помітних симптомів, а сильний дискомфорт іноді виникає навіть тоді, коли видимих ушкоджень немає. Тому важливо не просто прислухатися до відчуттів, а розуміти, що саме за ними стоїть, адже шлунок вміє скаржитися на життя з безлічі причин — і гастрит лише одна з них.
Як зрозуміти, що у тебе гастрит, а не інше захворювання?
Лише за відчуттями — ніяк. Біль, печіння та важкість після їди трапляються при різних порушеннях травлення. Для підтвердження гастриту лікар за необхідності призначає гастроскопію з біопсією: саме дослідження слизової оболонки під мікроскопом дозволяє виявити запалення.
Чи може боліти шлунок, якщо гастриту немає?
Так, і досить часто. Наприклад, при функціональній диспепсії шлунок може болісно реагувати на звичайне розтягнення їжею, навіть якщо слизова оболонка не запалена. Схожі відчуття також виникають при виразковій хворобі та рефлюксі.
Чому болить шлунок після їди?
Причини бувають різними: від підвищеної чутливості нервових закінчень і порушень моторики шлунка до виразкової хвороби. Іноді дискомфорт посилюють кава, жирна їжа або великі порції. Але сам по собі зв’язок болю з їжею ще не свідчить про гастрит.
Чи може хронічний гастрит протікати без симптомів?
Так. Хронічне запалення слизової оболонки іноді триває роками без болю, нудоти та інших помітних скарг. Навіть атрофічний гастрит може виявитися випадково або під час обстеження з приводу анемії та дефіциту вітаміну B12.
Чи можна приймати ефективні таблетки від гастриту без встановленого діагнозу?
Самостійно підбирати лікування не варто. Антациди та омепразол можуть тимчасово полегшити печію, але не усувають усі причини гастриту. Наприклад, інфекція Helicobacter pylori вимагає спеціальної терапії, а деякі знеболювальні, навпаки, здатні пошкоджувати слизову оболонку. Тому спочатку важливо з’ясувати, що саме викликає симптоми.
Також читайте, що таке ГЕРХ, чому виникає рефлюкс і чи можна від нього позбутися. Іноді ГЕРХ за відчуттями може сприйматися не як печія, а як гастрит і біль у шлунку. А тому варто розібратися з цим станом.
apteka911.ua — інформаційна медична платформа, яка завжди поруч із вами!
Ми публікуємо достовірну та актуальну інформацію на сайті (інструкції, описи, статті). Але навіть ретельне вивчення інструкції не є підставою замінити візит до лікаря самолікуванням. Адміністрація сайту apteka911.ua не несе відповідальності за можливі наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті. Пам'ятайте, що САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
