Мігрень

Це не просто сильний головний біль — це особливий головний біль

Це гемікранія — те, від чого болісно страждав Понтій Пілат у романі «Майстер і Маргарита», це хвороба аристократів (що, звичайно ж, неправда), це неповторний стан, при якому біль у голові є не єдиним симптомом. Але про це пізніше.

Головний біль, що виникає в повсякденному житті через низку очевидних і неочевидних причин: нервове перенапруження, тривала робота за монітором, хронічне недосипання, — зазвичай називається головним болем напруги. Це напади одноманітного болю сковувального характеру, як правило, розлитого по всій голові, іноді з акцентом на одній ділянці: на потилиці та задній частині голови, скронях або лобі та очницях. Найважливіша відмінність від інших типів — симетричність: неможливо сказати, дужче болить праворуч чи ліворуч. Неначе тісну каску наділи. Або металевий обруч. Такий головний біль, якщо його не купіювати, може минути сам собою. Якщо говорити про препарати для усунення головного болю подібного характеру, то цілком можна обійтися і спазмолітиками — Но-шпою, припустимо, або звичайними антипіретиками — Ібупрофеном або Парацетамолом.

Але мігрень — це дещо інше. По-перше, напад мігрені не знімається звичайними знеболювальними засобами.

По-друге, мігренозний біль ніби сконцентрований в одному місці, наприклад у лівій скроні. Тобто можна чітко сказати, в якій частині голови болить. Але і це ще не все.

Симптоматика при мігрені вписується в чіткі критерії:

• односторонній головний біль;
• біль пульсуючого характеру;
• посилюється при фізичному навантаженні;
• супроводжується світлобоязню, звукобоязню;
• збільшити інтенсивність болю може навіть виражений запах чогось;
• може супроводжуватися нудотою і навіть блювотою;
• без лікування триває до декількох діб.

Мігрень має безліч форм — може проявити себе нечіткістю зору, затуманюванням, болем в обличчі, онімінням кінцівок та ін.

Крім того, у проявах даного синдрому є таке поняття, як аура.

Аура мігрені — це дещо таке, що супроводжує її на початку нападу: певні оборотні неврологічні симптоми, що наростають протягом 5–20 хвилин і тривають не більш ніж 60 хвилин.

Наприклад, зорові порушення. Це можуть бути лінії, вогні, плями, мерехтіння в очах. У тяжких випадках — утрата зору. Всі прояви мають оборотний характер.

Порушення чуттєвого сприйняття. Здається, що по тілу повзають сироти, людина відчуває поколювання, можуть бути ділянки оніміння. Все це теж є оборотним.

Розлади мови, які теж проходять разом із нападом.

Отже, що ж у мігрені страшного або неприємного?

Як сказано вище, Ібупрофеном та Парацетамолом нападу не купіювати. Та й взагалі, добір засобів для лікування мігрені — процес тривалий і рандомний. Тобто сподіватися на те, що з першого разу потрапиш на препарат, який ефективно зніме напад, не варто. Ліки та доза добираються методом спроб і помилок.

Раніше за походженням болю мігрень відносили до судинної патології, тільки тут судини спочатку звужуються, що провокує ауру, а потім розширюються — що провокує сам больовий синдром. Однак останнім часом така судинна теорія критикується: в пацієнтів без аури порушення кровотоку не підтверджені, але ж саме таких пацієнтів більшість.

Організм людини виробляє 5-гідрокситриптамін, його ще називають серотонін. Це нейромедіатор — біологічно активна хімічна речовина, яка є посередником у проведенні нервового імпульсу. Роль нейромедіатора дуже важлива і велика. Від кількості та виду нейромедіатора залежить результат біохімічних реакцій, які відбуваються в організмі. Серотонін — це посередник, який працює як у центральній нервовій системі, так і на периферії. Від його активності залежить, наприклад, контроль негативних емоцій, тонус гладенької мускулатури судин і багато чого іншого.

За сучасними даними, підтверджено зв'язок мігрені з рівнем концентрації серотоніну, зниження якого відзначається під час нападу. У нормі серотонін підвищує судинний тонус і знижує сприйняття болю мозком. Що це означає? Це означає, що серотонін є частиною системи контролю болю в людському організмі. Він блокує проведення певних больових сигналів. Тому, коли спостерігається дефіцит цієї хімічної речовини, больовий поріг різко знижується. Зниження рівня серотоніну також провокує розширення судин головного мозку, а запалення трійчастого нерва — нейрогенне запалення.

Купіювати напад суворо необхідно щоразу. У протилежному випадку, якщо намагатися його перетерпіти без медикаментозного втручання, можна спровокувати напад мігрені-епілепсії.

Крім того, для підвищення знеболювального потенціалу ліки необхідно прийняти на самому початку нападу. Визначення такого важливого і тонкого моменту є на відповідальності самого хворого.

Що ж мусить бути в аптечці для усунення мігренозного болю?

Лікарські засоби, що належать до групи:

• триптанів: Суматриптан, Золмігрен, Антимігрен — лікарські засоби у вигляді таблеток, вони звужують судини і гальмують активність трійчастого нерва;
• антидепресанти: Прозак або Паксил, також таблетовані форми. Підвищують серотонінергічну передачу в ЦНС, тим самим зменшуючи прояви дефіциту серотоніну;
• похідне ріжків маткових — Дигідроерготамін — застосовується у вигляді назального спрею або ін'єкцій. Так само як і триптани, цей препарат звужує судини і гальмує активність трійчастого нерва, але варто звернути увагу на побічний ефект у вигляді нудоти і приймати препарат у комбінації з Метоклопрамідом.

У разі недостатньої ефективності препаратів цих груп їх можна комбінувати з будь-яким антипіретиком — Цитрамоном, Ібупрофеном, Парацетамолом тощо.

Звичайно ж, обов'язковим коментарем до вищевикладеного є порада – звернутися до компетентного лікаря для правильної діагностики та лікування мігрені. Добір препаратів для ефективного купіювання нападу — процес непростий. З тієї самої фармакологічної групи один засіб може не дати бажаного результату, а інший ідеально підійти. Існують як перспективні, так і неприпустимі комбінації засобів проти мігрені. Але з цим допоможе розібратися тільки грамотний фахівець. Не вдавайтеся до самолікування, не ризикуйте своїм здоров'ям.

І на завершення...

Хочеться звернути увагу на важливий момент: мігрень належить до тих захворювань, що лікуються в першу чергу зміною способу життя.

Необхідно дотримуватися певного режиму, а саме:

• повноцінний сон — 8 годин і обов'язково згідно з режимом;
• адекватна і постійна фізична активність;
• сексуальна активність;
• відмова від кави, чаю та вина з шоколадом — декому допомагає, а декому ні.

Список використаної літератури

• emedicinehealth.com;
• nutri-facts.org;
• wearefeel.com.