Фармакотерапія алергічних захворювань

Алергічна реакція, вона ж реакція гіперчутливості — стан, який на сьогодні є досить поширеним явищем. Згідно зі статистикою, близько 40% населення нашої планети страждають на різного виду алергічні реакції. Це означає — практично кожен другий!

Прогрес не відбувається без «побічного ефекту»

Що це означає? Це означає, що ми споживаємо величезну кількість різноманітних, модифікованих, нових продуктів, нових хімічних сполук речовин, яких організм не розпізнає і не переносить.

І ще, алергія не має віку. Алергія може виникнути і в новонародженого, і в дитини, і у дорослого. І коли людина заявляє: «в мене ніколи не було алергії», — цілком імовірно, що до прояву симптомів людина просто не знала, що має алергію, наприклад, на якісь екзотичні рослини або тварин, оскільки в її оточенні до тих пір не було цього алергену. До того ж навіть стрес може вплинути на виникнення алергічної реакції. Крім того, все колись трапляється вперше.

Що ж являє собою алергічна реакція?

Це ніщо інше, як різновид імунної відповіді. Така собі специфічна, неправильна імунна відповідь, що виникає після потрапляння в організм алергену — речовини, можливо, цілком собі нешкідливої, але такої, що чомусь дуже не до вподоби людському організму. І організм, сприймаючи алерген як щось чужорідне для себе, починає захищатися — відповідати виробленням антитіл, їх ще називають імуноглобулінами. Коли ж відбувається повторний контакт алергену і нашого організму, імунна система вже налаштована більш агресивно: активуються ті самі імуноглобуліни, що є сигналом для вивільнення клітинами у навколишні тканини так званих медіаторів запалення та алергії: йдеться про цитокіни, гістаміни, лейкотрієни та простагландини. І що ж відбувається? А відбувається посилення секреції слизу, розширення судин, спазм гладких м'язів. І проявляється все це у вигляді риніту та утрудненого дихання, набряку, свербежу шкіри та слизових, кашлю, а іноді і ядухи.

Симптоми можуть бути виражені легкою мірою — наприклад тільки риніт або тільки кон'юнктивіт. Можуть бути прояви середньої тяжкості — наприклад кропив'янка на руках, ногах, спині та риніт. А можуть бути виражені вкрай сильно. Стан, пов'язаний із крайнім проявом алергічних реакцій, називається анафілаксією. Вона виявляє себе ангіоневротичним набряком (людина дуже сильно набрякає, особливо обличчя), набряком дихальної системи (людині стає важко дихати і з'являється страх смерті) та зупинкою серця. Тому, щоб алергічна реакція не мала летального завершення, необхідно в разі будь-якої реакції гіперчутливості діяти адекватно до ситуації:

• проаналізувати, що могло викликати алергічну реакцію;
• якщо це можливо, виключити алерген з ужитку або раціону харчування;
• звернутися до лікаря по консультацію або допомогу.

Що ж може викликати алергію?

Насправді все, що завгодно. Однак перерахуймо найпоширеніші нині алергени. До них належать: молоко, горіхи, пшениця, квітковий пилок, домашні пилові кліщі, яйця, шерсть домашніх тварин або пір'я птахів. Якщо в людини є алергія, наприклад, на який-небудь фрукт, відмова від нього задля захисту свого організму від алергічної реакції — завдання нескладне. Але ось квітковий пилок або пил неможливо повністю виключити зі свого оточення. У таких випадках рекомендується застосовувати захисні засоби, щоб полегшити і стабілізувати стан.

Захисні засоби — це протиалергічні препарати

До них належать антигістамінні засоби 1-го і 2-го покоління. Приміром, Димедрол, Тавегіл та Супрастин — це антигістамінні засоби або блокатори гістамінових рецепторів 1-го покоління. Вони відзначаються високою ефективністю, швидко усувають симптоми алергії, але викликають низку побічних ефектів і швидко виводяться з організму. Оскільки виводяться вони швидко, то їх необхідно вживати до 4-х разів на добу. А найпоширенішими побічними діями є сонливість, сухість у роті й несумісність з алкоголем. Це ускладнює їхнє вживання вдень та унеможливлює їхнє вживання людьми, робота яких пов'язана з керуванням транспортними засобами.

Антигістамінні засоби 2-го покоління — Лоратадин, Цетиризин та Еріус — це препарати, які позбавлені подібних побічних ефектів і мають пролонгований ефект, але в деяких випадках реакцій гіперчутливості вони виявляються недостатньо ефективними. У таких випадках лікар може вважати раціональним призначення ввечері й на ніч препаратів 1-го покоління — Супрастину, Тавегілу, а вдень рекомендувати вживання блокаторів гістамінових рецепторів 2-го покоління — Еріусу та Цетиризину.

Також залежно від тяжкості перебігу алергічної реакції лікар може призначити вживання глюкокортикостероїдів, наприклад Дексаметазону. І, звичайно ж, розумно використовувати симптоматичну терапію — судинозвужувальні краплі: у їхньому складі містяться адреноміметики, які звужують судини і зменшують набряк тканин. Наприклад, крапаємо у ніс Оксиметазолін для відновлення носового дихання. Або закапуємо очі дексаметазоновими краплями при алергічному кон'юнктивіті, щоб зменшити свербіж і зняти запалення.

У будь-якому випадку терапію алергії має призначати лікар. Реакції гіперчутливості дуже складні в механізмі розвитку і багатогранні за кількістю форм. Препаратів для лікування цих станів багато, і всі вони різні за механізмом дії та якістю. Тому ефективне лікування може підібрати тільки грамотний фахівець!

Список використаної літератури

• thoughtco.com;
• clevelandclinic.org;
• medlineplus.gov.