Біль у коліні може виникати під час ходьби, присідання, підйому сходами або після тренування. Причина такого болю не завжди криється в самому суглобі. Іноді коліно просто не впоралося з незвичною навантаженням, а іноді біль пов’язаний із сухожиллями, меніском, надколінником або змінами суглобового хряща. Розбираємося, чому болять коліна, що можна зрозуміти за місцем і моментом появи болю, як допомогти собі вдома і коли відпочивати далі вже немає сенсу — коліно пора показати лікарю.
Вчора ви чудово ходили, а сьогодні коліно чомусь вирішило, що сходи — його особистий ворог. Вгору ще нічого, вниз — неприємно. Присіли, щоб зав’язати шнурки — заболіло. Після тренування ніби відпустило, а вранці перші кілька кроків знову доводиться робити обережно. І тут починається домашня діагностика: «мабуть, вік», «перетренувався», «прохололо» або «суглоби зношуються».
А якщо напередодні нічого страшного взагалі не відбувалося, виникає закономірне запитання: чому болить коліно без травми? Коліно дійсно може боліти з дуже різних причин. Але хороша новина в тому, що сам біль іноді залишає підказки. Де саме болить? Під час якого руху? Що відбувається після відпочинку? Чи є набряк, скутість, клацання або відчуття нестабільності? Відповіді на ці питання допомагають хоча б приблизно зрозуміти, з чим ми маємо справу.
Тому гадати, спираючись лише на одне слово «болить», не будемо. Краще влаштуємо коліну невеликий допит — і розберемося, що воно намагається нам повідомити.
Коли болять коліна, перша думка зазвичай проста: «щось із суглобами». Але сам колінний суглоб — лише центр досить великої конструкції, де майже кожен рух залежить одразу від кількох тканин.
Тут з’єднуються стегнова та великогомілкова кістки, а спереду розташована надколінна чашечка — та сама колінна чашечка. Суглобові поверхні вкриті гладким хрящем, між кістками знаходяться два меніски, які допомагають розподіляти навантаження та стабілізувати коліно. Зв’язки утримують суглоб, сухожилля з’єднують м’язи з кістками, синовіальна оболонка виробляє суглобову рідину, а розташовані навколо коліна невеликі заповнені рідиною мішечки — бурси — зменшують тертя між тканинами.
І ось тут з’являється важливий нюанс: боліти може не тільки сам суглоб. Джерелом неприємних відчуттів можуть бути:
Тому фраза «болить коліно» сама по собі приблизно така ж інформативна, як «щось стукає в машині»: місце ми знайшли, а винуватця — ще ні.
Є й ще одна цікава деталь. Сам суглобовий хрящ не має нервових закінчень і безпосередньо боліти не може. Наприклад, при змінах хряща під надколінником біль може походити від розташованої поруч синовіальної тканини або від кістки, що лежить під нею. Саме тому поширене пояснення «хрящ стерся — ось і болить» занадто спрощує те, що відбувається в коліні.
Звідси стає зрозумілим і інше: один і той самий рух може викликати біль з абсолютно різних причин. Біг, присідання, випади, тривала ходьба або підйом по сходах змінюють навантаження одразу на кілька структур. Наприклад, біль навколо або позаду колінної чашечки, який посилюється під час присідання, бігу та руху по сходах, характерний для пателлофеморального болю. А болючість нижче або збоку від суглоба вже може змусити лікаря звернути увагу на сухожилля або бурси.
Тому лікарю важливо не просто почути, що болять коліна, а зібрати невелике «досьє» щодо болю:
Саме поєднання цих ознак разом з оглядом допомагає звузити коло можливих причин.
Одна з найкорисніших підказок щодо болю в коліні — це момент, коли він виникає. Тільки під час бігу? Під час присідань? На сходах? Після тренування, коли м’язи вже охололи? Або коліна починають боліти навіть після звичайної прогулянки?
Для лікаря це не дрібниця. Характер навантаження допомагає зрозуміти, які структури в цей момент зазнають найбільшого навантаження, і звузити коло можливих причин болю. Саме тому під час обстеження коліна запитують не тільки «де болить?», а й «після чого?».
Ходьба здається найщаднішим навантаженням на коліна — і в більшості випадків дійсно ним є. Тому має значення, скільки потрібно пройти, перш ніж з’являється біль.
Якщо коліно починає нити після тривалої прогулянки або під кінець активного дня, особливо у людини старше 50 років, однією з можливих причин стає остеоартрит. Для нього досить типовий біль, який посилюється під час навантаження на суглоб і зменшується у спокої.
Але сама по собі фраза «болять коліна під час ходьби» діагнозу не дає. Набагато інформативнішими є деталі: чи з’явилася скутість, чи є припухлість, де саме локалізується біль і чи не змінилися останнім часом звичні навантаження.
Тобто, якщо коліно болить саме після тривалого навантаження, важливою є своєрідна «доза руху»: через скільки хвилин або кілометрів починається біль і чи проходить він після відпочинку.
Біг збільшує навантаження одразу на кілька структур коліна, тому тут особливо важливе місце болю.
Один із найпоширеніших сценаріїв — біль навколо або ніби за колінною чашечкою, який з’являється під час бігу, а заодно може давати про себе знати на сходах і під час присідань. Тут проблема часто пов’язана з ділянкою, де надколінок ковзає по стегновій кістці під час згинання та розгинання ноги. Якщо ця система починає гірше справлятися з навантаженням, виникає характерний біль спереду коліна — його називають пателофеморальним болем. Це не означає, що колінна чашечка обов’язково пошкоджена або «стирає хрящ»: мова йде про больовий стан, на який можуть впливати навантаження, робота м’язів і біомеханіка руху. У спортивному середовищі його нерідко називають «коліном бігуна».
Інший варіант — більш точковий біль безпосередньо під колінною чашечкою. Там розташоване потужне сухожилля, яке з’єднує надколінок із великогомілковою кісткою та бере участь у розгинанні ноги. Якщо воно регулярно зазнає великого навантаження — наприклад, під час бігу, стрибків та інтенсивних тренувань, — з часом сухожилля може почати гірше переносити цю роботу й боліти. Такий стан називається пателярною тендинопатією, а спортсмени часто знають його як «коліно стрибуна». І слово «тендинопатія» тут важливе: це не обов’язково просте запалення сухожилля, а складніша реакція тканини на повторюване навантаження.
Є ще одна підказка: якщо раніше ви спокійно бігали 3 км тричі на тиждень, а потім вирішили за кілька днів підготуватися до півмарафону, коліно цілком може висловити свою думку. Різка зміна обсягу або інтенсивності тренувань — важлива частина анамнезу при болю, пов’язаному з перевантаженням.
Присідання — це майже невеликий домашній «тест на провокацію»: коліно згинається під навантаженням, і деякі проблеми саме в цей момент стають особливо помітними.
Біль навколо або позаду надколінка під час присідань дуже характерний для того самого пателофеморального болю, про який ми говорили вище: коліно глибше згинається під навантаженням, і тиск у ділянці між надколінком і стегновою кісткою збільшується. Причому ця ознака настільки типова, що відсутність болю під час присідання робить такий діагноз менш імовірним.
Але якщо разом із болем з’являються клацання, заклинювання або відчуття, ніби всередині коліна щось чіпляється, особливо після повороту на опорній нозі або травми, лікарю вже важливо виключити ушкодження меніска. Для проблем із меніском поєднання присідання або скручування з механічними симптомами набагато інформативніше, ніж лише хрускіт.
І так: безболісний хрускіт сам по собі ще не означає, що коліно руйнується. Набагато важливіше поєднання звуку з болем, набряком, обмеженням руху або заклинюванням.
Сходи — ще один хороший спосіб «розговорити» коліно. Особливо спуск.
Коли ми спускаємося або підіймаємося, коліно згинається під вагою тіла, а навантаження на ділянку між надколінником і стегновою кісткою зростає. Тому біль навколо або за колінною чашечкою під час підйому й особливо спуску по сходах вважається типовим для пателофеморального болю — людина може спокійно йти рівною дорогою, але варто з’явитися сходинкам — і коліно починає протестувати.
Цікава деталь: при тій самій проблемі коліно іноді починає нити навіть після тривалого сидіння зі зігнутими ногами, наприклад, у кіно, машині або за робочим столом. Це настільки впізнавана історія, що в англомовній літературі її називають theater sign — «симптомом кінотеатру».
Ось тут особливо легко потрапити в пастку: «під час тренування все було нормально, значить, я нічого не перенавантажив». Не обов’язково.
Біль від перенавантаження може ставати помітнішим після незвичної або різко збільшеної активності. Тому лікарю важливо знати не тільки, що людина робила безпосередньо перед появою симптомів, але й як змінилися її тренування в останні дні та тижні.
При цьому виражений біль, помітний набряк, відчуття нестабільності, неможливість нормально спертися на ногу або епізод, коли коліно заклинило, — це вже не той випадок, який варто списувати на звичайне «перетренувався». Такі симптоми вимагають окремої оцінки.
Тобто момент появи болю — це підказка. Біль під час бігу, присідань та на сходах часто пов’язаний із перевантаженням певних структур коліна; біль після навантаження змушує згадати, чи не змінився різко обсяг тренувань. Але один і той самий сценарій може траплятися за різних станів, тому далі варто поставити коліну друге запитання: а де саме болить?
Коли лікар запитує: «А де саме болить?», це не просто цікавість. Місце болю справді може дати підказку. Але перетворювати власне коліно на анатомічну карту й намагатися на дотик визначити, який саме меніск чи сухожилля вирішив зіпсувати вам життя, точно не варто.
Для початку достатньо набагато простішої «географії»: спереду, збоку, ззаду або ніби в усьому коліні одразу. А далі дивимося не тільки на місце, а й на обставини.
Це один із найвпізнаваніших варіантів болю під час навантаження. Коліно може спокійно поводитися у повсякденному житті, але починати «протестувати» під час бігу, присідань, випадів, підйому й особливо спуску по сходах.
Так часто проявляється вже знайомий нам пателофеморальний біль — біль у ділянці, де надколінок взаємодіє зі стегновою кісткою під час руху. Особливо показово, якщо неприємні відчуття з’явилися після того, як людина почала більше бігати, додала присідання або взагалі різко збільшила звичне навантаження.
Але тут є важлива деталь: якщо біль можна вказати буквально одним пальцем одразу під колінною чашечкою точково, а не розлито, особливо після бігу та стрибків, джерелом може бути сухожилля, розташоване саме там. Самостійно розрізняти одне від іншого необов’язково — для нас важливіше запам’ятати сам сценарій: спереду + навантаження + згинання коліна.
Ось тут «домашня географія» коліна починає давати збій. Збоку розташовано одразу кілька структур, які можуть викликати схожі відчуття, тому правило «болить праворуч від чашечки — значить, це точно X» не працює.
Набагато корисніше звернути увагу на те, що супроводжує біль. Якщо неприємні відчуття з’явилися після невдалого повороту на опорній нозі, а коліно після цього набрякло, почало клацати, «зачіпатися» або періодично заклинюватися, лікарю важливо виключити пошкодження меніска. Меніски — це дві щільні еластичні прокладки всередині коліна, які допомагають розподіляти навантаження та стабілізувати суглоб.
Якщо ж травми не було, а біль з’явився поступово на тлі бігу, тривалої ходьби або іншого повторюваного навантаження, причиною можуть бути перевантажені тканини навколо суглоба.
Мова йде про ту саму ділянку на зворотному боці ноги, де під час згинання коліна з’являється складка. Ззаду коліна проходять м’язи та сухожилля, тому неприємні відчуття тут теж можуть бути пов’язані з фізичним навантаженням. Але є одна ознака, яку варто перевірити окремо: чи немає за коліном помітної припухлості або відчуття розпирання.
Іноді там утворюється кіста Бейкера — невелика «кишеня», заповнена суглобовою рідиною. Вона може створювати відчуття тиску або стягнутості та заважати повністю зігнути або розігнути ногу. При цьому кіста часто виникає не сама по собі, а тому, що всередині колінного суглоба вже є проблема, через яку утворюється більше рідини.
Є й ситуація, в якій гадати щодо коліна взагалі не варто. Якщо біль з’явився раптово й одночасно помітно набрякла гомілка, шкіра стала теплою або змінила колір, подібні симптоми можуть виникати при тромбозі глибоких вен. Тут потрібна медична допомога, бо джерело проблеми може бути зовсім не в колінному суглобі.
І це цілком нормальний опис симптому. Не кожен біль зосереджується в чіткій точці, яку можна вказати пальцем.
Розлитий біль у всьому коліні, особливо якщо суглоб одночасно став скутішим і гірше рухається, може виникати при змінах усередині самого суглоба. Один із можливих варіантів — остеоартрит.
І тут важливо позбутися поширеного уявлення «хрящ стерся, кістки труться одна об одну». Остеоартрит сьогодні розглядають як захворювання суглоба в цілому: зміни можуть зачіпати не тільки суглобовий хрящ, а й кістку під ним, синовіальну оболонку та інші структури. Тому інтенсивність болю далеко не завжди прямо вказує на те, наскільки сильно «зношене» коліно.
А ось якщо коліно швидко набрякло, почервоніло, стало гарячим і дуже болючим, особливо якщо одночасно підвищилася температура тіла або з’явилося загальне нездужання, самостійно з’ясовувати джерело болю вже не варто. Таке поєднання симптомів вимагає оцінки лікаря.
А тепер об’єднаємо всі наші ознаки та підсумуємо 7 основних причин болю в коліні без травми.
Насправді відсутність травми не означає відсутність причини. Коліно може поступово реагувати на занадто велике або незвичне навантаження, повторювані рухи, зміни всередині суглоба або запалення. Причому іноді винним є не один фактор, а їхнє поєднання.
Це, мабуть, найзрозуміліший сценарій. Щоб перевантажити коліна, необов’язково пробігати марафон. Іноді достатньо після кількох місяців сидячого способу життя провести вихідні на ногах, різко збільшити кількість кроків, повернутися до спорту й одразу взяти колишній темп або додати до програми біг, присідання та випади.
Тканини нашого тіла адаптуються до навантаження, але їм потрібен час. Якщо навантаження зростає швидше, ніж здатність тканин його переносити, може з’явитися біль. Навіть цілком звична вправа може стати проблемою, якщо раптово збільшити кількість повторень, вагу, швидкість, дистанцію або частоту тренувань.
При цьому біль після навантаження не обов’язково означає, що в коліні щось «порвалося» або незворотно пошкодилося. Часто це скоріше сигнал: нинішня доза навантаження поки що перевищує можливості системи.
З цим станом ми вже ознайомилися вище. Це біль у передній частині коліна, навколо або ніби за колінною чашечкою, який часто виникає під час рухів, коли коліно доводиться згинати під навантаженням.
Типові причини — біг, присідання, випади, підйом і спуск по сходах. Іноді коліно починає нити й після тривалого сидіння зі зігнутою ногою. Таке часто трапляється серед фізично активних людей і може бути пов’язане одразу з кількома факторами — від різкої зміни навантаження до особливостей роботи м’язів і руху ноги.
Тут важливо не думати, ніби колінна чашечка обов’язково «рухається неправильно» і поступово щось стирає. Сучасні рекомендації розглядають пателофеморальний біль як більш складну проблему, а одним з основних методів лікування є правильно підібрані вправи та контроль навантаження.
Іноді болить не «все коліно», а є цілком конкретна болюча точка. Наприклад, одразу під колінною чашечкою.
Там розташоване сухожилля, яке бере участь у передачі зусилля від потужних м’язів передньої поверхні стегна до гомілки. Воно особливо активно працює під час бігу, стрибків, присідань та інших рухів, де потрібно розгинати коліно під навантаженням.
Якщо таке навантаження регулярно виявляється занадто великим, сухожилля може почати гірше його переносити й боліти. Це називається пателярною тендинопатією. Причому мова не обов’язково йде про просте запалення — при тривалій тендинопатії відбуваються більш складні зміни в самій тканині сухожилля.
Навколо колінного суглоба є невеликі заповнені рідиною мішечки — бурси. Вони зменшують тертя між шкірою, сухожиллями, м’язами та кістками. Уявити їх можна як маленькі ковзні прокладки там, де тканини постійно рухаються одна відносно одної.
Якщо така сумка подразнюється й запалюється, виникає бурсит. Він може з’являтися через повторюване навантаження або тиск на коліно, наприклад, під час тривалої роботи на колінах. Залежно від того, яка бурса уражена, виникають локальна болючість, припухлість, а іноді — відчуття тепла та почервоніння шкіри.
Тобто: локальний біль і припухлість після повторюваного тиску на певну ділянку коліна можуть походити від тканин навколо суглоба, а не з його глибини.
З меніском ми теж уже стикалися: це одна з двох щільних еластичних прокладок усередині коліна, які допомагають розподіляти навантаження.
У молодому віці пошкодження меніска частіше асоціюється з очевидною травмою, наприклад, різким поворотом ноги під час занять спортом. Але з віком тканина меніска поступово змінюється, тому пошкодження може виникнути після набагато менш драматичного руху, а іноді людина взагалі не може пригадати момент, коли це сталося.
Підказкою стає поєднання симптомів: біль у ділянці суглобової лінії, припухлість, неприємні відчуття під час поворотів або глибокого згинання, а іноді зачіпання, клацання або заклинювання коліна.
Але є важливе застереження: зміни в менісках досить часто виявляють на МРТ навіть у людей, у яких коліна взагалі не болять. Тому виявлена на знімку «тріщина меніска» ще не доводить, що саме вона є джерелом симптомів.
Ось тут з’являється знамените: «Напевно, це вже вік і суглоби зносилися».
Вік дійсно підвищує ймовірність остеоартриту колінного суглоба, але саме захворювання набагато складніше, ніж уявлення про дві кістки, між якими зник хрящ.
При остеоартриті зміни відбуваються в усьому суглобі: можуть бути уражені суглобовий хрящ, кістка під ним, синовіальна оболонка, меніски та інші структури.
Для остеоартриту характерні:
І ще одна важлива річ: знімок і відчуття людини не завжди збігаються. У когось на рентгені досить виражені зміни при невеликому болю, а в іншого коліно болить значно сильніше, ніж можна було б очікувати за знімком. Тому лікують не «гарний» чи «негарний» рентген, а людину з її симптомами та обмеженнями.
Не кожен біль у коліні є механічним. Іноді причиною стає запальний процес, наприклад, при ревматичних захворюваннях, подагрі або інфекції суглоба.
Тут картина зазвичай змушує насторожитися ще більше: коліно може помітно набрякнути, стати гарячим, почервоніти, боліти не тільки під час руху, але й у спокої. При деяких запальних захворюваннях можуть одночасно турбувати й інші суглоби.
Особливо важливою є ситуація, коли одне коліно швидко стало дуже болючим, гарячим і набряклим, а людина почувається погано або з’явилася температура. Однією з причин такого стану може бути інфекція всередині суглоба — септичний артрит, який вимагає термінової медичної допомоги.
Тому правило «якщо не ударився — значить, нічого термінового» тут точно не працює.
Коли болить коліно, перша стратегія зазвичай виникає сама собою: не чіпати його й чекати. Іноді цього справді достатньо.
Але якщо відпочинок не допомагає, повторювати його безкінечно — не завжди найкраща ідея. У разі багатьох поширених причин болю в коліні сучасний підхід виглядає інакше: тимчасово зменшити навантаження, зберегти посильні рухи, а потім поступово повернути коліну здатність витримувати це навантаження. Наприклад, фізичні вправи входять до основних методів лікування як пателлофеморального болю, так і остеоартриту колінного суглоба.
Якщо після кожного п’ятикілометрового забігу коліно болить два дні, продовжувати бігати ті самі п’ять кілометрів у надії, що воно «звикне», — сумнівний спосіб адаптації. Але й переходити з режиму тренувань у режим дивана до повного зникнення будь-якого відчуття зазвичай не потрібно.
Кориснішим буде знайти навантаження, яке коліно зараз витримує. Тимчасово скоротити дистанцію або інтенсивність бігу, виключити глибокі присідання та випади, якщо саме вони викликають біль, замінити частину активності на більш комфортну, а потім поступово повертати навантаження.
У разі пателофеморального болю контроль навантаження та поступове повернення до фізичної активності є частиною рекомендованого підходу. При остеоартриті NICE також прямо рекомендує лікувальні вправи та застерігає: на початку занять біль іноді може трохи посилитися, однак регулярні вправи в довгостроковій перспективі зменшують біль і покращують функцію суглоба.
Іншими словами, завдання не в тому, щоб ніколи більше не навантажувати коліно, а в тому, щоб підібрати для нього посильну «дозу» руху.
Лід — майже народний символ лікування будь-якої спортивної травми. Заболіло коліно? Терміново — пакет замороженого горошку.
Але у холоду завдання скромніше: він може тимчасово зменшити біль, а після свіжої травми — допомогти впоратися з неприємними відчуттями та набряком. Прикладати лід безпосередньо до шкіри не варто: його обгортають тканиною і використовують короткими сеансами. NHS рекомендує при болю в коліні холодний компрес приблизно до 20 хвилин за один раз.
Але важливо розуміти, чого лід не робить. Він не усуває причину пателофеморального болю, не відновлює меніск і не тренує перевантажене сухожилля. Це спосіб полегшити симптом, а не універсальне лікування коліна.
Наколінники, еластичні бинти та різні ортези виглядають переконливо: одягнув — і коліно ніби отримало броню. На практиці все залежить від причини болю та типу підтримки.
При деяких станах ортез дійсно може зменшити симптоми або зробити рух комфортнішим. Але універсального правила «болить коліно — купіть наколінник» немає. Наприклад, при остеоартриті NICE не рекомендує рутинно призначати ортези та інші засоби підтримки всім підряд — їх розглядають, коли є нестабільність або неправильний розподіл навантаження і без такої допомоги людина не може нормально займатися або рухатися.
При пателофеморальному болю певну користь у поєднанні з вправами може давати тейпування, тоді як звичайні колінні ортези не демонструють такої ж переконливої користі.
Тому наколінник краще сприймати як допоміжний засіб, а не як лікування причини болю.
Ось тут починається найцікавіше. При багатьох поширених варіантах болю в коліні вправи — це не доповнення на кшталт «ну і ЛФК трохи зробіть», а одна з центральних складових лікування.
Наприклад, при пателофеморальному болю найбільш переконливі дані є щодо вправ, що зміцнюють м’язи стегна та області таза. Вони допомагають нозі краще справлятися з навантаженням під час бігу, присідань та підйому сходами.
При остеоартриті лікувальні вправи теж належать до базових методів лікування. Причому програма може включати як локальне зміцнення м’язів, так і загальну аеробну фізичну активність.
І тут важливо позбутися дуже стійкої думки: якщо суглоб болить, значить, рух його додатково «зношує». Для більшості людей з остеоартритом підхід є прямо протилежним — відповідна фізична активність допомагає зменшити біль і зберегти функцію.
Інша справа, що універсального комплексу «10 вправ для колін» не існує. Якщо один рух стабільно викликає виражений біль, змушувати себе виконувати саме його через силу не потрібно. Навантаження має відповідати причині болю та поточним можливостям людини.
Тут корисно розмежувати два поняття, які в повсякденному житті часто поєднують в одне ціле.
Якщо під фізіотерапією розуміти реабілітацію з вправами, підбором навантаження та відновленням руху, вона дійсно відіграє важливу роль при багатьох причинах болю в коліні.
А ось різні пасивні процедури — коли людина лежить, а апарат має виконати всю роботу за неї — мають набагато менш однорідну доказову базу. Наприклад, NICE при остеоартриті не рекомендує рутинно використовувати TENS, ультразвук, лазер та низку інших електротерапевтичних методів через недостатні докази їхньої користі.
Тому хороший фахівець з реабілітації зазвичай потрібен не для того, щоб десять разів «погріти коліно», а щоб допомогти зрозуміти, яке навантаження воно зараз витримує і як безпечно збільшити його надалі.
Іноді коліну дійсно потрібно не тільки рух, а й знеболення. І тут одним з основних класів препаратів є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): наприклад, диклофенак, ібупрофен або напроксен.
Якщо біль локалізований в одному коліні, логічним варіантом можуть бути місцеві НПЗЗ — протизапальний гель або інша зовнішня форма. При остеоартриті колінного суглоба рекомендуються місцеві НПЗЗ, а систематичний огляд Cochrane показує, що зовнішній диклофенак і кетопрофен здатні зменшувати біль у частини пацієнтів із хронічними захворюваннями опорно-рухового апарату, при цьому системний вплив препарату зазвичай менший, ніж при прийманні НПЗЗ всередину.
Але тут важливо не об’єднувати будь-який гель від болю в суглобах в одну категорію. Наявність на упаковці слів «для суглобів» ще нічого не говорить про доведену знеболювальну дію. Звертати увагу слід насамперед на діючу речовину.
Якщо місцевого лікування недостатньо, лікар може розглянути можливість призначення НПЗЗ перорально. Але тут ціна знеболювання вища: препарати цієї групи здатні підвищувати ризик проблем зі шлунково-кишковим трактом, нирками та серцево-судинною системою, а ризики залежать від конкретного препарату, дози, тривалості приймання та стану здоров’я людини. Тому принцип простий: мінімальна ефективна доза на мінімально необхідний термін, з урахуванням протипоказань та інших ліків.
І ще одна важлива річ: знеболювальне не обов’язково має «лікувати причину», щоб бути корисним. Якщо зменшення болю дозволяє людині нормально ходити, спати та виконувати необхідні вправи, симптоматична терапія стає частиною відновлення. Просто вона не повинна замінювати з’ясування причини, якщо біль наполегливо повертається.
Якщо зібрати все без медичного шуму, алгоритм виходить досить простим:
Якщо на цьому тлі коліно почувається краще — чудово. Якщо ж біль зберігається, наростає або щоразу повертається під час звичайної ходьби та повсякденної активності, наступний крок — це вже не новий гель, новий наколінник чи ще два тижні на дивані. Потрібно звернутися до лікаря.
Більшість випадків болю в коліні не вимагають термінового звернення до лікарні. Якщо напередодні було незвичне навантаження, коліно трохи ниє, але нормально згинається, витримує вагу тіла і стан поступово поліпшується, зазвичай можна почати зі зменшення навантаження та поспостерігати за динамікою.
Але тут є важливе слово — «стає краще». Якщо ви вже дали коліну відпочинок, виключили вправи, що провокують біль, повернулися до більш щадної активності, а воно продовжує боліти або знову дає про себе знати під час кожної звичайної прогулянки, просто чекати далі стає не дуже продуктивно.
Універсального терміну для будь-якого болю в коліні немає: розтягнення, перенавантаження сухожилля та остеоартрит проявляються зовсім по-різному. Тому корисніше орієнтуватися не тільки на календар, а й на динаміку симптомів.
Звернутися до лікаря потрібно, якщо біль у коліні не зменшується протягом кількох тижнів. Але чекати кілька тижнів зовсім не обов’язково, якщо біль сильний, поступово наростає, регулярно повертається або вже заважає ходити, працювати, спати та займатися звичайними справами.
Окремий привід для огляду — повторювані набряки, відчуття нестабільності, помітне обмеження руху або ситуація, коли коліно періодично «заклинюється» і його важко нормально зігнути або розігнути. Такі деталі допомагають лікарю зрозуміти, чи потрібно шукати проблему всередині суглоба.
А тепер проведемо досить чітку межу між «коліно треба показати лікарю» і «коліно потрібно показати лікарю терміново».
Негайно звернутися за медичною допомогою потрібно, якщо:
Отже, невеликий біль після навантаження, який поступово зменшується, зазвичай дає змогу трохи почекати та поспостерігати за станом коліна. Біль, який тижнями не минає, постійно повертається або заважає звичайному життю, вже заслуговує на плановий огляд. А різко набрякле або деформоване коліно, неможливість наступити на ногу, стійке заклинювання, гарячий червоний суглоб з температурою або раптовий набряк гомілки — це причини звернутися за медичною допомогою якомога швидше.
Чому болять коліна, якщо травми не було?
Травма — далеко не єдина причина. Коліна можуть боліти через різке збільшення навантаження, перенавантаження сухожиль, пателофеморальний біль, бурсит, зміни в менісках або остеоартрит. Важливі підказки — коли з’являється біль, який рух його провокує та чи є набряк, скутість або заклинювання.
Чому болить коліно під час присідання, але не під час звичайної ходьби?
Під час присідання коліно згинається значно сильніше, і навантаження на деякі його структури зростає. Тому проблеми, які майже не відчуваються під час спокійної ходьби, можуть проявлятися саме під час присідання. Один із найпоширеніших варіантів — пателлофеморальний біль навколо або за колінною чашечкою.
Чи можна тренуватися, якщо болить коліно?
Це залежить від причини та інтенсивності болю. Зазвичай не варто продовжувати рухи, які явно посилюють симптоми, але й повністю припиняти фізичну активність потрібно не завжди. Часто краще тимчасово зменшити навантаження або замінити болісні вправи на більш комфортні, а потім поступово повертатися до них.
Що робити, якщо болять коліна після тренування?
Для початку зменште навантаження, що провокує біль, і дайте колінам відновитися. Для полегшення болю можна використовувати холодний компрес, а за необхідності — відповідний знеболюючий засіб. Якщо біль повторюється після кожного тренування, посилюється, супроводжується набряком або не минає попри зміну навантаження, варто звернутися до лікаря.
Чи можна гріти коліно, якщо воно болить?
Тепло іноді допомагає зменшити скутість і м’язову напругу, особливо при хронічному болю. Але свіжу травму або гаряче, червоне й помітно набрякле коліно гріти не варто.
Який лікар лікує біль у колінах?
Почати можна з сімейного лікаря або ортопеда-травматолога. У разі проблем, пов’язаних із навантаженням та відновленням рухів, також може знадобитися лікар фізичної та реабілітаційної медицини, а при підозрі на запальне захворювання суглобів — ревматолог.
Скільки може боліти коліно після перевантаження?
Точного терміну немає: все залежить від того, наскільки сильно тканини були перевантажені і чи продовжує людина їх подразнювати тим самим навантаженням. Важливіше спостерігати за динамікою: після зменшення навантаження біль повинен поступово слабшати. Якщо поліпшення немає протягом кількох тижнів, біль посилюється або заважає звичайній ходьбі та повсякденному життю, коліно варто показати лікарю.
Також читайте як вибрати гель або мазь від болю в м’язах і суглобах. Ми з’ясували, коли потрібен охолоджувальний, зігрівальний, протизапальний або комбінований засіб.
А ще дізнайтеся як працює знеболюючий пластир для спини, суглобів і м’язів. Це новий спосіб доставки знеболюючого препарату в тканини. Наскільки він насправді допомагає і який вибрати?
apteka911.ua — інформаційна медична платформа, яка завжди поруч із вами!
Ми публікуємо достовірну та актуальну інформацію на сайті (інструкції, описи, статті). Але навіть ретельне вивчення інструкції не є підставою замінити візит до лікаря самолікуванням. Адміністрація сайту apteka911.ua не несе відповідальності за можливі наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті. Пам'ятайте, що САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
