Йодадін розчин для зовнішнього та місцевого застосування 10% в флаконі 30 мл Solution pharm

Антимікробний, протигрибковий та противірусний засіб для зовнішнього та місцевого застосування. Створює стійкий антисептичний ефект у місці нанесення. Системний вплив низький.

У 1 мл розчину міститься:

• повідон-йод 100 мг (еквівалент 10% активного йоду);
• допоміжні речовини: гліцерин, ноноксинол-9, лимонна кислота, натрію гідрофосфат, натрію гідроксид, очищена вода.

У яких випадках застосовують:

• обробка ран, порізів, саден;
• обробка опіків і запалених ділянок шкіри;
• міжпальцевий грибок і грибок шкірних складок (як допоміжна обробка);
• гігієнічна та хірургічна дезінфекція рук;
• антисептика перед катетеризацією, ін'єкціями, біопсією, пункціями;
• перша допомога при забрудненні шкіри інфікованими біологічними рідинами.

Як використовують розчин:

• наносити нерозбавленим на шкіру або слизові 2-3 рази на день;
• для обробки рук: 3-5 мл з експозицією 30 секунд-5 хвилин (залежно від виду обробки);
• для обробки шкіри перед процедурами — залишити до висихання;
• уникати потрапляння в очі; не наносити на відкриті рани при наявності печіння без оцінки лікаря.

Коли засіб не застосовують:

• алергія або підозра на алергію до йоду або компонентів;
• гіпертиреоз і гострі захворювання щитовидної залози;
• вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб, тиреоїдит Хашимото;
• до і після сцинтиграфії з радіоактивним йодом;
• загострення виразкової хвороби ШКТ;
• шкірні інфекції, екзема, опіки тяжкого ступеня в зоні обробки;
• нефрозонефрит, цистит;
• защемлена грижа;
• тяжкі порушення водно-електролітного балансу;
• спадкова непереносимість фруктози (через вміст сорбіту).

Що може зустрічатися рідко:

• почервоніння, свербіж, висип, кропив'янка, набряк шкіри;
• контактний дерматит, бульозні висипання;
• сухість шкіри, відчуття печіння;
• зміна функції щитовидної залози при тривалому застосуванні (гіпо-/гіпертиреоз);
• анафілактичні реакції у чутливих пацієнтів;
• порушення функції нирок або ГНН (вкрай рідко, при надмірному застосуванні).

Ознаки гострої інтоксикації:

• металічний присмак, посилене слиновиділення;
• біль і набряк у ротовій порожнині або горлі;
• подразнення і набряк очей;
• діарея, розлади ШКТ;
• анурія, порушення функції нирок;
• порушення кровообігу;
• набряк гортані, легенів, вторинна асфіксія;
• метаболічний ацидоз, гіпернатріємія.

Корекція: промивання шкіри/очей водою, тепле рясне пиття, симптоматичне лікування, лікар за необхідності.

Коротко про обмеження:

• вагітність і грудне вигодовування: не застосовують після 2-го місяця вагітності, при ГВ — тільки за оцінкою лікаря, уникаючи контакту дитини з зоною обробки;
• діти: новонародженим і дітям <1 року — тільки за суворими показаннями лікаря, дітям <12 років не призначають;
• водіння: вплив не вивчався, при місцевому застосуванні ефект малоймовірний, але при погіршенні самопочуття уникати керування транспортом.

Як зберігати правильно:

• при температурі від 2 до 25°C, в оригінальній упаковці;
• тримати в недоступному для дітей місці;
• після відкриття використовувати відповідно до термінів і стандартних умов для антисептичних розчинів.

діюча речовина: повідон-йод;

1 мл розчину містить повідон-йоду (у перерахунку на 10 % вміст активного йоду) 100 мг;

допоміжні речовини: гліцерин, ноноксинол 9, лимонна кислота моногідрат, натрію гідрофосфат безводний, натрію гідроксид, вода очищена.

Розчин для зовнішнього та місцевого застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: рідина темно-коричневого кольору зі специфічним запахом.

Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Повідон-йод.

Код АТX D08A G02.

Фармакодинаміка

Повідон-йод є комплексом йоду та полімеру полівінілпіролідону (ПВП), що виділяє йод протягом певного часу після його нанесення на шкіру. Елементарний йод чинить сильну бактерицидну дію, має широкий спектр протимікробної дії щодо бактерій, вірусів, грибків та найпростіших мікроорганізмів.

Механізм дії: вільний йод виявляє швидкий бактерицидний ефект, а полімер є депо для йоду.

При контакті зі шкірою та слизовими оболонками з полімеру виділяється значна кількість йоду.

При утворенні комплексу із ПВП йод значною мірою втрачає місцевоподразнювальну дію, що притаманна спиртовим розчинам йоду, тому добре переноситься шкірою, слизовими оболонками та ураженими поверхнями.

Йод реагує з окиснювальними сульфідними (SH) та гідроксильними (ОН)-групами амінокислот, що входять до складу ферментів і структурних білків мікроорганізмів, інактивуючи або руйнуючи ці білки. Більшість мікроорганізмів знищуються при дії in vitro менш ніж за хвилину, а основна руйнівна дія відбувається у перші 15-30 секунд. При цьому йод знебарвлюється, у зв’язку з чим зміна насиченості коричневого кольору є індикатором його ефективності.

Активна речовина препарату Йодадін має широкий антимікробний спектр дії, а саме: діє на грампозитивні та грамнегативні бактерії (бактерицидний), на віруси (віруліцидний), на грибки (фунгіцидний) та спори грибків (спорицидний), а також на деякі простіші мікроорганізми (протозойний).

Завдяки механізму дії резистентність на препарат, у тому числі вторинна резистентність при довготривалому застосуванні, не очікується.

Препарат розчиняється у воді і легко змивається водою.

Довготривале нанесення препарату на великі ранові поверхні або тяжкі опіки, а також слизові оболонки може призвести до всмоктування значної кількості йоду. Зазвичай внаслідок довготривалого застосування препарату вміст йоду у крові швидко підвищується. Концентрація повертається до початкового рівня через 7-14 діб після останнього застосування препарату.

У пацієнтів з нормальною функцією щитовидної залози збільшення запасів йоду не спричиняє клінічно значущих змін тиреоїдного гормонального статусу.

Фармакокінетика

Абсорбція і ниркова екскреція повідон-йоду залежить від його молекулярної маси, а оскільки вона коливається у межах 35000-50000, то можлива затримка речовини.

Об’єм розподілу відповідає приблизно 38 % маси тіла, період біологічного напіввиведення після вагінального застосування становить приблизно 2 доби. Нормальний загальний рівень йоду у плазмі крові становить приблизно 3,8-6 мкг/дл, а рівень неорганічного йоду – 0,01-0,5 мкг/дл.

Виводиться препарат з організму переважно нирками із кліренсом від 15 до 60 мл/хв залежно від рівня йоду у плазмі крові та кліренсу креатиніну (у нормі: 100-300 мкг йоду на 1 г креатиніну).

Дезінфекція рук та антисептична обробка слизових оболонок, наприклад перед хірургічними операціями, гінекологічними та акушерськими процедурами, катетеризацією сечового міхура, біопсією, ін’єкцією, пункцією, взяттям крові, а також як перша допомога при випадковому забрудненні шкіри інфікованим матеріалом.

Антисептична обробка ран та опіків.

Гігієнічна та хірургічна дезінфекція рук.

Підвищена чутливість до йоду (чи підозра на неї) або до інших компонентів препарату.

Пацієнти з порушеннями функції щитовидної залози (вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб і тиреоїдит Хашимото).

Пацієнти з гіпертиреоїдизмом або з іншими гострими порушеннями щитовидної залози.

Перед та після лікування та сцинтиграфії з радіоактивним йодом у пацієнтів із карциномою щитовидної залози.

Герпетиформний дерматит Дюринга.

Ниркова недостатність.

Комплекс повідон-йод активний щодо мікроорганізмів при рН 2-7.

Слід звернути особливу увагу на те, що завдяки своїм окиснювальним властивостям повідон-йод може вплинути на результати деяких діагностичних тестів, таких як виявлення прихованої крові у калі або сечі або глюкози у сечі. При застосуванні повідон-йоду поглинання йоду щитовидною залозою може знизитися, що може вплинути на результати деяких діагностичних тестів (наприклад, сцинтиграфія щитовидної залози, визначення йоду, пов’язаного з білком, на вимірювання радіоактивного йоду) або може протидіяти з йодом, який застосовують для терапії щитовидної залози. Препарати, що містять ртуть, срібло, перекис водню або тауролідин, можуть взаємодіяти з комплексом повідон-йоду, у зв’язку з цим їх сумісне застосування не рекомендується.

Застосування повідон-йоду одночасно або зразу після застосування з антисептиками, які містять октенідин, може призвести до виникнення темного некрозу в місцях застосування препарату.

Препарат може вступати у реакції з білками і ненасиченими органічними комплексами, тому ефект повідон-йоду може бути компенсований підвищенням його дози.

Слід уникати довготривалого застосування, особливо на великих поверхнях пацієнтам, які отримують препарати літію.

Застосування повідон-йоду може зменшити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких обстежень і процедур (сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білковозв’язуючого йоду, діагностичні процедури із застосуванням радіактивного йоду), у зв’язку з чим планування лікування захворювання щитовидної залози препаратами йоду може бути неможливим. Після припинення лікування повідон-йодом необхідно зробити перерву не менше 1-4 тижнів.

Не слід застосовувати препарат пацієнтам до або після лікування раку щитовидної залози радіактивним йодом або проведення сцинтографії радіактивним йодом.

Значні кількості йоду можуть спричинити гіпертиреоз у хворих із порушеннями функції щитовидної залози (наприклад, вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб). Тому їм обмежують застосування мазі щодо часу і площі поверхні шкіри, що обробляється.

Навіть після закінчення лікування потрібно спостерігати за виникненням ранніх симптомів гіпертиреозу та контролювати функцію щитовидної залози.

Окиснювальна дія повідон-йоду може призвести до хибнопозитивних результатів діагностичних тестів (наприклад, толуїдинова і гваякова проба на гемоглобін та глюкозу у калі та сечі).

Окиснювальна дія повідон-йоду може спричинити корозію металів, тоді як пластмасові і синтетичні матеріали зазвичай не чутливі до повідон-йоду. В окремих випадках може спостерігатися зміна кольору, що зазвичай відновлюється.

Повідон-йод легко видаляється з текстильних та інших матеріалів теплою водою з милом. Плями, що важко видаляються, слід обробити розчином аміаку або тіосульфатом натрію.

Розчин не призначений для внутрішнього застосування.

При передопераційною дезінфекцією шкіри слід стежити, щоб під хворим не залишалися залишки розчину (через можливість подразнення шкіри).

Оскільки неможливо виключити розвиток гіпертиреозу, довготривале (більше 14 днів) застосування повідон-йоду або його застосування у значних кількостях на обширних поверхнях (понад 10 % поверхні тіла) у пацієнтів (особливо літнього віку) з латентними порушеннями функції щитовидної залози допустиме тільки після ретельного співвідношення очікуваної користі і можливого ризику. Таких пацієнтів слід контролювати для виявлення ранніх ознак гіпертиреозу і належного обстеження функції щитовидної залози, навіть після припинення застосування препарату (на термін до 3 місяців).

У разі орофаренгального застосування можливе виникнення пневмоніту.

Повідон-йод слід застосовувати у випадках, строго призначених лікарем, але в самих малих дозах. Йод проникає через плацентарний бар’єр і може проникати у грудне молоко, тому може виникнути ризик підвищеної чутливості плода або новонароджених до йоду. Рівень повідон-йоду вище у грудному молоці, ніж у сироватці крові. Тому препарат може стати причиною виникнення гіпертиреозу або підвищення рівня тиреоїдного гормону у плода або новонародженого. Є необхідність перевірки функції щитовидної залози у дітей.

Препарат протипоказано застосовувати після 2-го місяця вагітності та у період годування груддю. На час лікування необхідно припинити годування груддю.

Невідома.

Препарат призначений для зовнішнього застосування у розчиненому та нерозчиненому вигляді.

Не слід змішувати препарат з гарячою водою. Припустиме лише короткочасне нагрівання до температури тіла.

Дозування

Нерозведений розчин Йодадину застосовують для обробки рук і шкіри перед хірургічною операцією, катетеризацією сечового міхура, ін’єкціями, пункціями.

Розчини можна застосовувати 2-3 рази на добу.

Гігієнічна дезінфекція рук: 2 рази по 3 мл нерозведеного розчину – кожна доза по 3 мл залишається на шкірі протягом 30 секунд.

Хірургічна дезінфекція рук: 2 рази по 5 мл нерозведеного розчину – кожна доза по 5 мл залишається на шкірі протягом 5 хвилин.

Для дезінфекції шкіри нерозведений розчин після його застосування залишається до висихання.

За зазначеними вище показаннями розчин можна застосовувати після розведення водопровідною водою. При операціях, а також при антисептичній обробці ран та опіків для розведення слід застосовувати 0,9 % розчин натрію хлориду або розчин Рінгера.

Рекомендуються такі розведення:

Розчин слід розводити безпосередньо перед застосуванням.

Діти.

Новонародженим та дітям віком до 1 року повідон-йод можна застосовувати тільки за суворими показаннями.

Слід уникати високих доз йоду новонародженим і дітям раннього віку, оскільки шкіра має більшу проникливість, і у них частіше спостерігається підвищена чутливість до йоду, що збільшує ризик розвитку гіпертиреозу. Таким пацієнтам застосовувати повідон-йод потрібно маленькими дозами. У разі необхідності контролювати функцію щитовидної залози у дітей.

При гострій йодній інтоксикації характерні такі симптоми:

– металевий присмак у роті, підвищене слиновиділення, відчуття печії чи біль у роті або горлі;

– подразнення та набряк в очах;

– шкірні реакції;

– шлунково-кишкові розлади та діарея;

– порушення функції нирок та анурія;

– недостатність кровообігу;

– набряк гортані з вторинною асфіксією, набряк легень, метаболічний ацидоз, гіпернатріємія.

Лікування: слід провести симптоматичну та підтримуючу терапію з особливою увагою до електролітного балансу, функції нирок і щитовидної залози.

А також негайне застосування продуктів, що містять крохмаль та білок (наприклад, розчин крохмалю в воді або у молоці). Промивання шлунка зі застосуванням 5 % розчину тіосульфату натрію (або 10 % розчином тіосульфату натрію внутрішньовенно) з інтервалом 3 години, якщо необхідно. Також клінічний контроль функції щитовидної залози, щоб виключити або виявити симптоми появи раннього йод-індукованого гіпертиреозу.

З боку імунної системи: підвищена чутливість, анафілактичні реакції.

З боку нирок і сечовидільної системи: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: місцеві шкірні реакції підвищеної чутливості, такі як контактний дерматит з утворенням псоріазоподібних червоних дрібних бульозних утворень; алергічні реакції, включаючи свербіж, почервоніння, висипання, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, сухість шкіри, хімічний та термічний опік шкіри.

З боку ендокринної системи: гіпертиреоз (іноді з такими симптомами як тахікардія або занепокоєння); гіпотиреоз.

Метаболізм та розлади харчування: електролітний дисбаланс, метаболічний ацидоз.

Тривале застосування повідон-йоду може призвести до поглинання великої кількості йоду.

У деяких випадках був описаний йод-індукований гіпертиреоз, що виник у результаті тривалого застосування препарату, в основному у пацієнтів з існуючим захворюванням щитовидної залози.

В окремих випадках можливі генералізовані гострі реакції зі зниженням артеріального тиску та/або утрудненим диханням (анафілактичні реакції).

Дослідження: зміна рівня електролітів сироватки крові (гіпернатріємія) і осмолярності, метаболічний ацидоз.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 30 мл або по 120 мл у флаконах.

Без рецепта.

ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика».

Україна, 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка, вул. Корольова, б. 4.