Утрожестан капсули по 200 мг 2 блістера по 7 шт

Діюча речовина: прогестерон;

1 капсула містить прогестерону мікронізованого 100 мг або 200 мг;

Допоміжні речовини: олія соняшникова, лецитин соєвий, желатин, гліцерин, титану діоксид (Е 171), вода очищена.

• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• тяжкі порушення функцій печінки;
• підозрювана або підтверджена неоплазия грудей або статевих органів;
• недіагностовані вагінальні кровотечі;
• невдалий або неповний аборт;
• тромбофлебіт;
• тромбоемболічні порушення;
• крововилив у мозок;
• порфірія.

Тривалість лікування залежить від характеру захворювання.

У більшості випадків середньодобова доза становить 200-300 мг в 1 або 2 прийоми (200 мг ввечері, перед сном, і 100 мг вранці, якщо виникає така необхідність).

При недостатності лютеїнової фази (передменструальний синдром, порушення менструального циклу, передменопауза, фіброзно-кістозна мастопатія): приймають протягом 10-ти днів (зазвичай з 17-го по двадцять шостий день циклу включно).

Застосування прогестерону після 36-ти тижнів вагітності не рекомендується.

Вагітні

Застосування препарату Утрожестан не протипоказане при вагітності, в тому числі в перші тижні. За період застосування препарату не спостерігалося жодного випадку несприятливої дії препарату на плід. При застосуванні препарату у другому та третьому триместрах вагітності необхідний контроль функції печінки.

Надходження прогестерону в грудне молоко докладно не вивчалось. Отже, його призначення слід уникати під час годування грудьми.

Діти

Клінічні дані щодо застосування препарату дітям відсутні.

Водії

Водіям транспорту та операторам машин: можливі сонливість і запаморочення, пов'язані з прийомом препарату внутрішньо. Застосування капсул перед сном дозволяє уникнути цих неприємних наслідків. Випадки сонливості та запаморочення спостерігалися тільки при пероральному застосуванні препарату.

Симптоми передозування можуть проявлятися симптоматикою побічних реакцій, в тому числі сонливістю, запамороченням, ейфорією, дисменореей, зменшенням тривалості циклу, метрорагія.

У деяких осіб звичайна доза може виявитися надмірною через існуючого або вторинного появи нестабільної ендогенної секреції прогестерону, підвищеної чутливості до препарату або дуже низького супутнього рівня естрадіолу в крові.

У таких випадках достатньо:

• зменшити дозу прогестерону або призначати прийом прогестерону увечері перед сном протягом 10-ти діб за цикл в разі сонливості або скороминущого запаморочення;
• перенести початок лікування на більш пізній термін в циклі в разі його скорочення або кров'яних виділень;
• перевірити, чи достатній рівень естрадіолу у пацієнтки, яка отримує заміщену гормональну терапію в пременопаузі.

Часті (> 1/100; <1/10) побічні явища, які спостерігалися при пероральному застосуванні:

• розлади репродуктивної системи та молочних залоз: зміна менструацій, аменореї, що перемежовуються кровотечі;
• порушення центральної нервової системи: головний біль.

При вагінальному застосуванні препарату можливі реакції гіперчутливості, включаючи печіння, свербіж, почервоніння, а також поява маслянистих виділень.

При гормональної терапії менопаузи естрогенами настійно рекомендується призначення прогестерону не пізніше ніж на дванадцятий день циклу.

Якщо при лікуванні загрози передчасних пологів Утрожестан комбiнуеться з бета-адреномiметіками, дози останніх можна знизити.

Одночасне застосування інших препаратів може змінити метаболізм прогестерону, викликаючи підвищення або зниження концентрації прогестерону в плазмі та, відповідно, привести до зміни дії препарату.

Зберігати при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.

дiюча речовина: прогестерон;

1 капсула мiстить прогестерону мiкронiзованого 100 мг або 200 мг;

допомiжнi речовини: олія соняшникова, лецитин соєвий, желатин, глiцерин, титану дiоксид (Е 171), вода очищена.

Капсули.

Основнi фiзико-хiмiчнi властивостi:

капсули 100 мг: круглi, м’якi, желатиновi капсули трохи жовтуватого кольору, якi мiстять бiлувату олiйну суспензiю;

капсули 200 мг: овальнi, м’якi, желатиновi капсули трохи жовтуватого кольору, якi мiстять бiлувату олiйну суспензiю.

Гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Гестагени. Код АТХ G03D A04.

Фармакодинаміка

Фармакологiчнi властивостi препарату зумовленi прогестероном – одним з гормонiв жовтого тiла, який сприяє утворенню нормального секреторного ендометрiя у жiнок. Викликає перехiд слизової оболонки матки з фази пролiферацiї у секреторну фазу, а пiсля заплiднення сприяє її переходу в стан, необхiдний для розвитку заплiдненої яйцеклiтини. Зменшує збудливiсть та скоротливiсть мускулатури матки та маткових труб. Не має андрогенної активностi. Виявляє блокуючу дiю на секрецiю гiпоталамiчних факторiв вивiльнення ЛГ та ФСГ, пригнiчує утворення гiпофiзом гонадотропних гормонiв та овуляцiю.

Фармакокінетика

Пероральне застосування

Рiвень пiдвищення прогестерону в плазмi спостерiгається з першої години пiсля всмоктування препарату у травному трактi. Найвищий рiвень прогестерону в плазмi крові спостерiгається через 1−3 години пiсля прийому препарату (пiсля 1 години – 4,25 нг/мл, пiсля 2 годин – 11,75 нг/мл, пiсля 4 годин – 8,37 нг/мл, пiсля 6 годин – 2 нг/мл та 1,64 нг/мл пiсля 8 годин). Основними метаболiтами прогестерону в плазмi є 20-альфагідроксидельта-4-альфапрегнанолон та 5-альфадигiдропрогестерон. Виводиться препарат iз сечею у виглядi глюкуронових метаболiтiв, основним з яких є 3-альфа, 5-бетапрегнанендiол (прегнандiол). Цi метаболiти iдентичнi метаболiтам, які утворюються при фiзiологiчнiй секрецiї жовтого тiла.

Iнтравагiнальне застосування

Пiсля введення у пiхву прогестерон швидко всмоктується слизовою оболонкою.

Підвищення рівня прогестерону в плазмі починається з першої години, найбільш високий рівень у плазмі крові досягається через 1−3 години після застосування.

При середній дозі (100 мг прогестерону на ніч) Утрожестан^® дає змогу досягти і підтримувати фізіологічний і стабільний рівень плазмового прогестерону (у середньому на рiвнi 9,7 нг/мл), подібний до такого в лютеїновій фазі менструального циклу з нормальною овуляцією. Таким чином, Утрожестан^® стимулює адекватне дозрівання ендометрія, сприяє імплантації ембріона.

При більш високих дозах (вище 200 мг на добу), що збільшуються поступово, вагінальний спосіб застосування дає змогу досягти рівня прогестерону в плазмі, подібного до такого під час першого триместру вагітності.

Метаболізм. Метаболіти в плазмі і сечі ідентичні метаболітам, виявленим в ході фізіологічної секреції жовтого тіла яєчника: у плазмі йдеться, головним чином, про 20-альфагідроксидельта-4-альфапрегнанолон та 5-альфадигiдропрогестерон. Екскреція з сечею здійснюється на 95% у формі глюкуронових метаболiтiв, основним компонентом яких є 3-альфа, 5-бетапрегнанендiол (прегнандiол).

Порушення, пов’язанi з дефiцитом прогестерону.

Пероральне застосування

Гінекологічні:

– порушення, пов’язанi з дефiцитом прогестерону, а саме:

передменструальний синдром, порушення менструального циклу (дизовуляцiя, ановуляцiя), фiброзно-кiстозна мастопатія, передклiмактеричний перiод;

– замiсна гормонотерапiя у менопаузi (у поєднаннi з естрогенною терапiєю);

– безплiднiсть при лютеїновій недостатностi.

Акушерські:

– профiлактика звичного викидня або загрози викидня на фонi лютеїнової недостатностi;

– загроза передчасних пологів.

Iнтравагiнальне застосування

– Зниження здатностi до запліднення при первинній або вторинній безплiдностi при частковій або повній лютеїновій недостатностi (дизовуляцiя, пiдтримка лютеїнової фази пiд час приготування до екстракорпорального заплiднення, програма донацiї яйцеклiтин).

– Профiлактика звичного викидня або загрози спонтанного викидня при лютеїновій недостатностi.

– Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з наявністю передчасних спонтанних пологів в анамнезі.

– Неможливість або обмеження перорального застосування препарату.

– Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

– Тяжкi порушення функцiй печінки.

– Підозрювана або підтверджена неоплазія грудей або статевих органів.

– Недіагностовані вагінальні кровотечі.

– Невдалий або неповний аборт.

– Тромбофлебіт. Тромбоемболічні порушення.

– Крововилив у мозок.

– Порфірія.

При гормональній терапії менопаузи естрогенами нагально рекомендується призначення прогестерону не пізніше ніж на 12-у добу циклу.

Якщо при лiкуваннi загрози передчасних пологiв Утрожестан^® комбiнується з бета-адреномiметиками, дози останнiх можна знизити.

Одночасне застосування інших препаратів може змінити метаболізм прогестерону, викликаючи підвищення або зниження концентрації прогестерону в плазмі і, відповідно, призвести до зміни дії препарату.

Потужні індуктори печiнкових ферментiв, а саме: барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампiцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвiн – спричиняють підвищений метаболізм на печінковому рівні.

Деякі антибіотики (ампіцилiни, тетрацикліни) можуть спричиняти зміни кишкової мікрофлори, наслідком чого є зміна ентерогепатичного стероїдного циклу.

Відомо, що такі взаємодії препаратів індивідуальні і можуть істотно відрізнятися у різних груп пацієнтів, тому однозначно прогнозувати будь-які клінічні прояви подібних взаємодій неможливо. Всі прогестини можуть зменшувати толерантнiсть до глюкози, що може потребувати пiдвищення добової дози iнсуліну та iнших антидiабетичних засобiв у хворих на цукровий дiабет.

Біодоступність прогестерону може бути зменшена через куріння та збільшена через алкоголь.

Лікування в рекомендованих дозах не має контрацептивного ефекту.

Якщо курс лікування починається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-ї доби циклу, можуть спостерігатися скорочення циклу або кровотеча.

У разі маткових кровотеч не призначати препарат без уточнення їх причини, зокрема при обстеженні ендометрію.

З обережністю слід застосовувати пацієнтам із затримкою рідини (наприклад, гіпертонія, захворювання серцево-судинної системи, нирок, у хворих на епілепсію, мігрень, бронхіальну астму), з депресією в анамнезі, з цукровим діабетом, порушеннями функції печінки, фоточутливістю.

Перед призначенням препарату слід ретельно обстежувати пацієнтів з новоутвореннями в сімейному анамнезі та пацієнтів з рецидивуючим холестазом чи постійним відчуттям свербежу в період вагітності, порушенням функції печінки, серцевою або нирковою недостатністю, фіброцистною мастопатією, епілепсією, астмою, отосклерозом, цукровим діабетом, розсіяним склерозом, системним червоним вовчаком.

Через тромбоемболічний і метаболічний ризик, який не можна повністю виключити, слід припинити прийом препарату в разі появи:

– зорових порушень, таких як втрата зору, двоїння в очах, судинні ураження сітківки, проптоз, набряк диска зорового нерва;

– тромбоемболічних венозних або тромботичних ускладнень, незалежно від ділянки ураження;

– сильного головного болю, мігрені.

У разі появи аменореї в процесі лікування слід підтвердити або виключити вагітність, яка може бути причиною аменореї. При вагінальному застосуванні препарату можливі маслянисті виділення, що пов'язано з лікарською формою препарату.

Більше половини ранніх мимовільних абортів викликана генетичними ускладненнями. До того ж інфекційні прояви і механічні порушення можуть бути причиною ранніх абортів; єдиним обґрунтуванням призначення прогестерону тоді була б затримка вигнання мертвого яйця. Отже, призначення прогестерону за рекомендацією лікаря має бути передбачене для випадків, коли секреція прогестерону недостатня.

Перед початком лікування пацієнт повинен пройти ретельне медичне і точне гінекологічне обстеження, включаючи внутрішньовагінальне і мамологічне обстеження, мазок Папаніколау, з урахуванням даних анамнезу, протипоказань і застережних заходів при застосуванні. Під час лікування рекомендується проходити регулярні огляди у лікаря. Жінкам, які отримують замісну гормональну терапію, слід ретельно оцінити всі ризики/користь, пов’язані з терапією.

У пацієнток з постменопаузальними симптомами, які отримують або отримували замісну гормональну терапію (ЗГТ), існує слабке або помірне збільшення імовірності діагностування раку молочної залози. Це може бути пов’язане з ранньою діагностикою захворювань або фактичною користю ЗГТ, а також їх комбінацією. Ризик діагностики раку молочної залози зростає зі збільшенням тривалості лікування і відновлюється до початкових значень за п’ять років після припинення прийому ЗГТ. Рак молочної залози, що діагностується у пацієнток, які отримують або нещодавно отримували ЗГТ, є менш інвазивним, ніж той, що виникає у жінок, які не пройшли лікування ЗГТ. Лікар повинен обговорити більш високу ймовірність розвитку раку молочної залози з пацієнтками, які будуть отримувати довгострокову гормональну терапію, оцінюючи переваги ЗГТ.

Препарат не слід приймати з їжею, його потрібно приймати перед сном. Одночасний прийом їжі збільшує біодоступність препарату.

Утрожестан містить соєвий лецитин і може спричиняти реакції гіперчутливості (кропив’янку і анафілактичний шок).

Застосування Утрожестану^® не протипоказане під час вагітності, в тому числі в перші тижні (див. розділ «Показання» (Акушерські показання)).

За перiод застосування препарату не спостерігалося жодного випадку несприятливої дiї препарату на плiд.

При застосуваннi препарату у другому та третьому триместрах вагiтностi потрібен контроль функцiї печiнки.

Надходження прогестерону в грудне молоко докладно не вивчалось. Отже, його призначення слід уникати під час годування груддю.

Існують дані про можливий розвиток гіпоспадії при застосуванні прогестагенів під час вагітності для профілактики звичного викидня або загрози викидня на фоні лютеїнової недостатності, про що повинна бути поінформована пацієнтка.

Водiям транспорту та операторам машин: можливi сонливiсть i запаморочення, пов’язанi з прийомом препарату внутрiшньо.

Застосування капсул перед сном дає змогу уникнути цих неприємних наслідків.

Випадки сонливості і запаморочення спостерігалися тільки під час перорального застосування препарату.

Тривалiсть лiкування залежить вiд характеру захворювання.

Пероральне застосування

У бiльшостi випадкiв середньодобова доза становить 200−300 мг у 1 або 2 прийоми (200 мг ввечерi перед сном та 100 мг вранцi, якщо виникає така потреба).

– При недостатностi лютеїнової фази (передменструальний синдром, порушення менструального циклу, передменопауза, фiброзно-кiстозна мастопатiя): приймають протягом 10 діб (зазвичай з 17-ї по 26-у добу циклу включно).

– При замісній гормонотерапії менопаузи: оскільки окремо естрогенотерапія не рекомендована, прогестерон необхідно застосовувати як доповнення до неї останні 2 тижні кожного терапевтичного курсу, які настають за однотижневою підтримкою будь-якої замісної терапії, в ході якої може спостерігатися кровотеча відміни.

– При загрозi передчасних пологiв: приймають 400 мг Утрожестану^® через кожнi 6−8 годин до зникнення симптомiв. Ефективну дозу та кратнiсть застосування пiдбирають iндивiдуально, залежно вiд клiнiчних проявiв загрози передчасних пологiв. Пiсля зникнення симптомiв дозу Утрожестану^® поступово знижують до пiдтримуючої (наприклад 200 мг 3 рази на добу). У цiй дозi препарат можна застосовувати до 36 тижнiв вагiтностi.

Застосування прогестерону після 36 тижнів вагітності не рекомендовано.

Iнтравагiнальне застосування

Капсули вводити глибоко у пiхву в положенні лежачи на спині.

Перед кожним застосуванням препарату необхідно ретельно вимити руки; при цьому потрібно, щоб не залишилось миючого засобу на руках.

У середньому доза становить 200 мг прогестерону на добу (1 капсула по 200 мг або 2 капсули по 100 мг, розподілених на 2 прийоми, зранку та ввечерi, які вводять глибоко у піхву, при необхідності за допомогою аплікатора). Дозу можна збільшити залежно від реакції пацієнтки.

– При частковій недостатностi лютеїнової фази (дизовуляцiя, порушення менструального циклу) добова доза становить 200 мг протягом 10 діб (зазвичай з 17-ї по 26-у добу циклу).

– При повній недостатності лютеїнової фази [повна вiдсутнiсть прогестерону у жiнок з нефункцiонуючими (вiдсутнiми) яєчниками (донацiя яйцеклiтин)]: доза прогестерону становить 100 мг на 13-у та 14-у добу циклу переносу. З 15-ї по 25-у добу циклу доза прогестерону становить 200 мг, розподілених на два прийоми (вранці та ввечері). Починаючи з 26-ї доби в разі ранньої діагностики вагітності дозу збільшують поступово кожного тижня на 100 мг прогестерону на добу, досягаючи максимуму 600 мг прогестерону на добу, розподілених на три прийоми. Цього дозування слід дотримуватися до 60-го дня.

– Пiдтримка лютеїнової фази пiд час проведення циклу екстракорпорального заплiднення: лікування проводиться, починаючи з вечора дня переносу ембріона, з розрахунку по 600 мг на добу за 3 прийоми (200 мг одноразово через кожнi 8 годин).

– У разі загрози викидня або для профiлактики звичних викиднiв через лютеїнову недостатність: 200−400 мг на добу (100−200 мг на один прийом через кожнi 12 годин) до 12 тижнiв вагiтностi.

– Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з наявністю передчасних спонтанних пологів в анамнезі: доза становить 200 мг на добу і застосовується ввечері перед сном з 22-го по 36-ий тиждень вагітності.

Діти. Клінічні дані щодо застосування препарату дітям відсутні.

Симптоми передозування можуть проявлятися симптоматикою побічних реакцій, в тому числі сонливістю, запамороченням, ейфорією, дисменореєю, зменшенням тривалості циклу, метрорагією.

У деяких осіб звичайна доза може виявитися надмірною через існуючу або вторинну появу нестабільної ендогенної секреції прогестерону, підвищену чутливість до препарату або дуже низький супутній рівень естрадіолу в крові.

У таких випадках слід:

– зменшити дозу прогестерону або призначати прийом прогестерону ввечері перед сном протягом 10 діб за цикл у разі сонливості або скороминущого запаморочення;

– перенести початок лікування на пізніший термін у циклі (наприклад, 19-а доба замість 17-ї) в разі його скорочення або кров’яних виділень;

– перевірити, чи достатній рівень естрадіолу у пацієнтки, яка одержує замісну гормональну терапію в передменопаузі.

При пероральному застосуванні спостерігалися наведені нижче явища:

Також можуть спостерігатись такі прояви побічних реакцій, як зміна лібідо, дискомфорт у грудях, передменструальні симптоми, гіпертермія, безсоння, алопеція, гірсутизм, венозна тромбоемболія, емболія легеневої артерії, затримка рідини, зміна маси тіла, шлунково-кишкові розлади, анафілактичні реакції.

Сонливість і/або скороминуще відчуття запаморочення особливо спостерігаються в разі супутньої гіпоестрогенії. Зменшення дози препарату або збільшення дози естрогену одразу усуває ці явища, не знижуючи терапевтичного ефекту.

Якщо курс лікування починається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-ї доби, можливі скорочення циклу або випадкові кровотечі.

При вагінальному застосуванні препарату можливі реакції гіперчутливості, включаючи печіння, свербіж, гіперемію, а також появу маслянистих виділень.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

3 роки.

Зберiгати у недоступному для дiтей мiсці при температурi не вище 25 °C.

Капсули по 100 мг – по 15 м’яких капсул у блiстерi; по 2 блiстери у картоннiй коробцi.

Капсули по 200 мг – по 7 м’яких капсул у блiстерi; по 2 блiстери у картоннiй коробцi.

За рецептом.

Сіндеа Фарма, СЛ.

Полігоно Індустріаль Еміліано Ревілья Санс. Авеніда де Агреда, 31, Ольвега, 42110 (Сорія) Іспанія.

Безен Хелскеа СА.

Місцезнаходження заявника та/або представника заявника.

Авеню Луїз 287, 1050 Брюссель, Бельгiя.