Реместип розчин для ін'єкцій 0.1 мг/мл в ампулах по 2 мл 5 шт

Фармакодинаміка. терліпрессін (n-трігліціл-8-лізин-вазопресин) - синтетичний аналог гормону задньої долі гіпофіза вазопресину, що утворюється в результаті заміни аргініну (амінокислоти в 8-й позиції) на лізин і приєднання до кінцевої групі цистеїну 3 залишків гліцину. фармакологічної активності володіють метаболіти терліпресину, які надають виражений вазоконстрикторний і гемостатичний ефект. найбільш помітним ефектом є зниження кровообігу в паренхімі внутрішніх органів, внаслідок чого знижуються печінковий кровотік і тиск в системі ворітної вени.

У дослідженні фармакодинамики виявлено, що терліпрессін, подібно аналогічним пептидів, викликає спазм артеріол і венул переважно в паренхімі внутрішніх органів, скорочення гладких м'язів стінки стравоходу, підвищення тонусу і перистальтики кишечника.

Крім впливу на гладкі м'язи судин, Реместіп стимулює гладку мускулатуру як вагітної, так і невагітної матки.

За результатами досліджень дії препарату Реместіп у тварин і людей максимальну його активність відзначали у внутрішніх органах і шкірі.

Клінічних проявів антидіуретичного ефекту терліпресину не виявлено.

Фармакокінетика. Сам терліпрессін неактивний відносно гладких м'язів, але він є хімічним депо для фармакологічно активних речовин, що утворюються в результаті ферментативного розщеплення. Цей ефект розвивається повільніше, ніж ефект лізин-вазопресину, але триває значно довше.

Лізин-вазопресин метаболізується в печінці, нирках та інших органах і тканинах.

Фармакокінетичний профіль після в / в введення двофазний. T _½ становить 40 хв, метаболічний кліренс - 9 мл/кг / хв, об'єм розподілу - 0,5 л/кг маси тіла. Очікувана концентрація лізин-вазопресину починає досягатися в плазмі крові приблизно через 30 хв після введення терліпресину. C _max досягається через 60-120 хв.

Кровотечі з травного тракту і сечостатевих шляхів, наприклад кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки; маткова кровотеча, обумовлене функціональними порушеннями або іншими причинами, пологами, абортом і т.д., кровотечі, пов'язані з хірургічними втручаннями, зокрема на органах черевної порожнини та малого таза.

Місцево - при гінекологічних втручань на шийці матки.

дорослі

Спочатку проводять в / в ін'єкцію 2 мг терліпресину кожні 4 ч. Лікування слід продовжувати протягом 24 годин з моменту зупинки кровотечі, але не більше 48 год. Після застосування початкової дози її можна скоригувати до 1 мг кожні 4 год для пацієнтів з масою тіла 50 кг або в разі появи побічних реакцій.

Кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу у дорослих: 1 мг (1000 мкг) кожні 4-6 год протягом 3-5 днів. Для запобігання рецидиву кровотечі лікування слід продовжувати протягом 24-48 годин після його припинення. Препарат вводять в / в болюсно або у вигляді короткочасного вливання через крапельницю. Лікарський засіб застосовується в нерозведеному вигляді або розводять 0,9% розчином натрію хлориду.

Інші види кровотеч травного тракту у дорослих: 1 мг (1000 мкг) кожні 4-6 год. Препарат також можна застосовувати як засіб першої допомоги незалежно від хірургічного втручання при підозрі на кровотечу з верхніх відділів травного тракту.

Кровотечі з внутрішніх органів у дітей: зазвичай вводять в дозі від 8 до 20 мкг/кг маси тіла з інтервалом 4-8 ч. Препарат слід вводити протягом всього періоду кровотечі, загальною рекомендацією є продовження введення для запобігання рецидиву кровотечі так само, як в випадку кровотеч у дорослих. При наявності склерозованих варикозних вузлів стравоходу призначають одноразове введення в дозі 20 мкг/кг маси тіла болюсно.

Кровотечі сечостатевих шляхів: враховуючи різницю активності ендопептідази в плазмі крові та тканинах, діапазон дозувань досить широкий - від 0,2 до 1 мг, які призначають з інтервалом 4-6 ч.

При ювенільних маткових кровотечах рекомендовані дози - від 5 до 20 мкг/кг маси тіла. Препарат слід застосовувати в / в.

Місцеве застосування при гінекологічних втручаннях на шийці матки: 0,4 мг (400 мкг) розводять 0,9% розчином натрію хлориду до об'єму 10 мл, застосовують інтра- або парацервікально. В цьому випадку ефект препарату розвивається через 5-10 хв. При необхідності дозу можна підвищити або призначити повторно.

Підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів препарату. септичний шок у пацієнтів з низьким серцевим викидом. вагітність.

Побічні реакції, найчастіше відзначали в ході клінічних досліджень (частота - 1-10%): блідість шкірних покривів, підвищене АТ, біль в животі, нудота, діарея і головний біль.

Антидіуретичний ефект препарату Реместіп може привести до гіпонатріємії, якщо не контролюється баланс рідини.

Частота виникнення побічних ефектів класифікується наступним чином: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100-1 / 10); нечасто (≥1 / 1000-1 / 100); рідко (≥1 / 10 000-1 / 1000), дуже рідко (1/10 000), невідомо (наявні дані не дозволяють оцінити частоту).

Порушення з боку серця: часто - брадикардія, аритмія, ознаки ішемії на ЕКГ; нечасто - фібриляція передсердь, шлуночковіекстрасистоли, тахікардія, біль у грудях, інфаркт міокарда, перевантаження рідиною з набряком легенів, тахікардія піруетна (torsade de pointes), серцева недостатність.

Порушення з боку судин: часто - звуження периферичних судин, периферична ішемія, блідість шкірних покривів, гіпертензія або гіпотензія; нечасто - ішемія кишечнику, периферичний ціаноз, припливи.

Порушення з боку дихальної системи: нечасто - утруднене дихання, дихальна недостатність, біль під час дихання, бронхоспазм, зупинка дихання; рідко - задишка.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто - транзиторна діарея, минуща спастичний біль в животі; нечасто - транзиторна нудота, транзиторна блювота.

Порушення з боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - напади епілепсії; дуже рідко - апоплексія.

Порушення обміну речовин, метаболізму: нечасто - гіпонатріємія, якщо не контролюється баланс рідини.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто - місцевий некроз шкіри, лимфангиит.

Порушення з боку статевих органів: часто - спастичний біль в нижніх відділах живота (у жінок); нечасто - підвищений тонус матки, ішемія матки.

Порушення в місці введення: нечасто - некроз в місці ін'єкції.

Повідомлялося про окремі випадки реакцій гіперчутливості.

При лікуванні препаратом реместіп необхідно контролювати АТ, ЧСС і баланс рідини. препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з аг і захворюваннями серця. потрібно проявляти особливу обережність при лікуванні осіб похилого віку, оскільки досвід застосування у цієї категорії пацієнтів обмежений. дані щодо рекомендацій з дозування для цієї категорії пацієнтів відсутні.

Не слід застосовувати Реместіп у пацієнтів з септичним шоком з низьким серцевим викидом.

Реместіп не є кровозамінні лікарським засобом для хворих з дефіцитом ОЦК.

Оскільки після застосування терліпресину епізодично відзначали фокальні некрози, слід уникати в / м введення, застосовуючи нерозведений препарат в дозі ≥0,5 мг тільки в / в.

Період вагітності та годування груддю. Застосування препарату Реместіп в період вагітності протипоказано. Встановлено, що Реместіп викликає скорочення матки та підвищення внутрішньоматкового тиску на ранніх термінах вагітності та може зменшувати кровотік матки. У кролів відмічався мимовільні викидні та пороки розвитку.

Невідомо, чи виділяється препарат з грудним молоком. Проникнення препарату Реместіп в грудне молоко не вивчали на тварин. Ризик для дітей грудного віку не може бути виключений. Рішення про продовження / припинення грудного вигодовування або продовження / припинення терапії препаратом Реместіп слід приймати, враховуючи користь від годування грудним молоком дітей і користь від терапії терліпресину для жінок.

Діти. Препарат застосовують для лікування дітей відповідно до рекомендованої схемою.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами. Досліджень щодо впливу терліпресину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилося.

Терліпрессін посилює дію неселективних блокаторів α-адренорецепторів щодо зниження портальної гіпертензії.

Одночасне застосування з препаратами, що викликають брадикардію (такими як пропофол, суфентаніл), може привести до важкої брадикардії і зменшення серцевого викиду.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу (2 мг протягом 4 год) в зв'язку з тим, що ризик розвитку важких побічних ефектів з боку серцево-судинної системи залежить від його дози.

Для контролю АГ, яка може розвинутися при лікуванні препаратом Реместіп, слід застосовувати клонідин або симпатолітики.

Для купірування брадикардії вводять атропін.

При температурі 2-8 °C (в холодильнику). Не заморожувати! протягом 1 місяця препарат можна зберігати при температурі 25 °C (наприклад в автомобілі швидкої допомоги).

діюча речовина: терліпресину ацетат;

1 мл розчину містить терліпресину 0,1 мг у вигляді терліпресину ацетату;

допоміжні речовини: натрію хлорид; кислота оцтова; натрію ацетат, тригідрат; вода для ін'єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без механічних включень.

Гормони задньої долі гіпофіза. Вазопресин та аналоги.

Код АТХ H01B A04.

Фармакодинаміка

Терліпресин (N-тригліцил-8-лізин-вазопресин) – синтетичний аналог вазопресину, природного гормону задньої долі гіпофіза, що відрізняється від нього заміщенням у 8-й позиції аргініну на лізин, а також тим, що три гліцинових залишки приєднані до термінальної аміногрупи цистеїну. Фармакологічна дія терліпресину полягає у поєднанні специфічного ефекту речовин, утворених у результаті його ферментативного розщеплення. Помітними ефектами терліпресину є виражений вазоконстрикторний та антигеморагічний. Найбільш помітним у цьому відношенні ефектом є зниження кровообігу в паренхімі внутрішніх органів, внаслідок чого знижується печінковий кровотік і тиск у системі ворітної вени.

Фармакодинамічні дослідження показали, що терліпресин, подібно до аналогічних пептидів, спричиняє спазм артеріол, вен і венул переважно в паренхімі внутрішніх органів, скорочення гладкої мускулатури стінки стравоходу, підвищення тонусу та перистальтики кишечнику загалом.

Крім впливу на гладкі м’язи судин, терліпресин стимулює гладку мускулатуру матки, у тому числі при відсутності вагітності.

За результатами досліджень дії препарату у тварин і людей максимальна його активність спостерігалась у внутрішніх органах і шкірі.

Клінічних проявів антидіуретичного ефекту терліпресину не виявлено.

Фармакокінетика

Власне терліпресин є неактивним щодо гладкої мускулатури, але він слугує хімічним депо для фармакологічно активних речовин, які утворюються у результаті ферментативного розщеплення. Цей ефект розвивається повільніше, ніж ефект лізин-вазопресину, але триває значно довше.

Лізин-вазопресин зазвичай піддається біотрансформації в печінці, нирках та інших тканинах.

Фармакокінетичний профіль після внутрішньовенного введення найкраще описаний за допомогою двокомпонентної моделі. Період напіввиведення становить близько 40 хвилин, метаболічний кліренс – близько 9 мл/кг за хвилину, об’єм розподілу – близько 0,5 л/кг. Очікувана концентрація лізин-вазопресину починає визначатися у плазмі приблизно через 30 хвилин після введення терліпресину. Максимальна концентрація досягається між 60 і 120 хвилинами.

Кровотечі травного тракту та сечостатевих шляхів, наприклад кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки; маткова кровотеча, зумовлена функціональними порушеннями або іншими причинами, пологами, абортом тощо; кровотечі, пов’язані з хірургічними втручаннями, зокрема на органах черевної порожнини й малого таза.

Місцево – під час гінекологічних втручань на шийці матки.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого допоміжного компонента препарату. Септичний шок у пацієнтів з низьким серцевим викидом. Вагітність.

Терліпресин потенціює дію неселективних бета-адреноблокаторів щодо зниження портальної гіпертензії.

Одночасне застосування з препаратами, що спричинюють брадикардію (такими як пропофол, суфентаніл), може призвести до зниження частоти серцевих скорочень та серцевого викиду. Ці ефекти обумовлені рефлексогенним пригніченням серцевої діяльності через блукаючий нерв та через підвищення кров’яного тиску.

При лікуванні препаратом Реместип необхідно контролювати артеріальний тиск, частоту пульсу та баланс рідини. Щоб уникнути фокальних некрозів у місці ін’єкції, препарат слід вводити внутрішньовенно. Препарат слід обережно застосовувати пацієнтам з артеріальною гіпертензією та захворюваннями серця. Не слід застосовувати Реместип пацієнтам із септичним шоком та низьким серцевим викидом.

Слід проявляти особливу обережність при лікуванні осіб літнього віку, оскільки досвід застосування цій категорії пацієнтів обмежений, рекомендації з дозування для цієї категорії пацієнтів відсутні.

Реместип не є кровозамінним засобом для пацієнтів з дефіцитом об’єму циркулюючої крові.

Оскільки після застосування терліпресину епізодично спостерігалися фокальні некрози, слід уникати внутрішньом’язового введення і застосовувати нерозведений препарат у дозах 0,5 мг і більше тільки внутрішньовенно.

Цей лікарський засіб містить натрій.

Кількість натрію залежить від застосованої дози.

1 мл розчину містить 3,65 мг натрію, що становить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу,

отже, цей лікарський засіб практично вільний від натрію.

Якщо вводиться більше 1 ммоль натрію в 1 дозі, це слід брати до уваги пацієнтам, яким показана дієта з низьким вмістом натрію.

Застосування препарату Реместип у період вагітності протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Встановлено, що Реместип спричинює скорочення матки та підвищення внутрішньоматкового тиску на ранніх термінах вагітності та може знижувати кровообіг матки. Застосування препарату Реместип може мати шкідливий вплив на вагітність та плід. У кролів спостерігалися самовільні викидні та вади розвитку.

Невідомо, чи виділяється препарат з грудним молоком. Достатніх даних про виділення терліпресину в грудне молоко немає. Ризик для грудних дітей не може бути виключений. Рішення щодо продовження/припинення грудного годування чи продовження/припинення терапії препаратом Реместип слід прийняти, беручи до уваги користь від годування грудним молоком для дітей і користь від терапії терліпресином для жінок.

Досліджень щодо впливу терліпресину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилося.

Дорослі

Спочатку проводити внутрішньовенну ін’єкцію 2 мг терліпресину кожні 4 години. Лікування слід продовжувати, доки не мине 24 години з моменту зупинення кровотечі, але не довше 48 годин. Після застосування початкової дози дозу можна відкорегувати до 1 мг внутрішньовенно кожні 4 години для пацієнтів із масою тіла 50 кг або у разі появи побічних реакцій.

Кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу у дорослих: 1 мг (1000 мкг) кожні 4−6 годин протягом 3−5 днів. Для запобігання рецидиву кровотечі лікування слід продовжувати протягом 24−48 годин після її припинення. Препарат вводять внутрішньовенно болюсно або у вигляді короткочасної інфузії. Лікарський засіб застосовують нерозведеним або розводять 0,9 % розчином натрію хлориду.

Інші види кровотеч травного тракту у дорослих: 1 мг (1000 мкг) кожні 4−6 годин. Препарат також можна застосовувати як засіб першої допомоги незалежно від хірургічного втручання, якщо є підозра на кровотечу з верхніх відділів травного тракту.

Кровотечі з внутрішніх органів у дітей: зазвичай вводять у дозі від 8 до 20 мкг/кг маси тіла з інтервалом 4−8 годин. Препарат слід вводити протягом усього періоду кровотечі; загальною рекомендацією є продовження введення для запобігання рецидиву кровотечі так само, як у разі кровотеч у дорослих. За наявності склерозованих варикозних вузлів стравоходу призначають одноразове введення у дозі 20 мкг/кг маси тіла болюсно.

Кровотечі сечостатевих шляхів: з огляду на різницю активності ендопептидаз у плазмі крові та тканинах діапазон дозувань є достатньо широким – від 0,2 до 1 мг, які призначають з інтервалом 4−6 годин.

При ювенільних маткових кровотечах рекомендовані дози – від 5 до 20 мкг/кг маси тіла. Препарат слід застосовувати внутрішньовенно.

Місцеве застосування при гінекологічних втручаннях на шийці матки: 0,4 мг (400 мкг) розводять 0,9 % розчином натрію хлориду до об’єму 10 мл, застосовують інтрацервікально та/або парацервікально. У цьому випадку ефект препарату розвивається через 5−10 хвилин. За необхідності дозу можна збільшити або призначити повторно.

Діти. Препарат застосовують для лікування дітей згідно з рекомендованою схемою.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу (2 мг протягом 4 годин) у зв’язку з тим, що ризик розвитку тяжких побічних ефектів з боку серцево-судинної системи є дозозалежним.

Для контролю артеріальної гіпертензії, яка може розвинутися при лікуванні препаратом Реместип, можна застосувати 150 мг клонідину внутрішньовенно.

Для купірування брадикардії вводять атропін.

Побічні реакції, що найчастіше спостерігалися у ході клінічних досліджень (частота 1–10 %): блідість, підвищений артеріальний тиск, біль у животі, нудота, діарея та головний біль.

Антидіуретичний ефект препарату Реместип може спричинити гіпонатріємію, якщо не контролюється баланс рідини.

Частота виникнення побічних ефектів класифікується за класами систем органів MedDRA таким чином: часто (10−1 %); нечасто (1−0,1 %); рідко (0,1−0,01 %).

Порушення з боку серця: часто – брадикардія; нечасто − фібриляція передсердь, шлуночкові екстрасистоли, тахікардія, біль у грудях, інфаркт міокарда, перевантаження рідиною з набряком легенів, тахікардія типу «пірует» (torsade de pointes), серцева недостатність.

Порушення з боку судин: часто − звуження периферичних судин, периферична ішемія, блідість шкіри обличчя, артеріальна гіпертензія; нечасто − ішемія кишечнику, периферичний ціаноз, гарячі припливи.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – респіраторний дистрес, дихальна недостатність; рідко – задишка.

Порушення з боку травної системи: часто – транзиторна діарея, транзиторний спастичний біль у животі; нечасто – транзиторна нудота, транзиторне блювання.

Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль.

Порушення обміну речовин, метаболізму: нечасто – гіпонатріємія, якщо не контролюється баланс рідини.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – місцевий некроз шкіри.

Вагітність, пологи та перинатальні стани: нечасто – порушення скоротливої активності матки, зниження маткового кровотоку.

Загальні порушення та стан місця введення: нечасто – некроз у місці ін’єкції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

2 роки.

Зберігати у холодильнику (при температурі від + 2 до + 8 °C) в оригінальній упаковці.

Не заморожувати.

Протягом 1 місяця препарат може зберігатися при температурі до 25 °C (наприклад, в автомобілі швидкої допомоги).

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

Застосовувати тільки рекомендовані розчинники (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

По 2 мл або по 10 мл в ампулі; по 5 ампул у картонній упаковці.

За рецептом.

Феррінг-Лечива а. с.

Адреса

К Рибніку 475, 252 42 Джесеніце в ПразіЧеська Республіка.