Телмісартан або Периндоприл: що краще?

Це питання виникає у багатьох, кому призначають лікування артеріальної гіпертензії — хронічно підвищеного артеріального тиску. Найчастіше цікавляться не просто «що краще», а що ефективніше, безпечніше, з меншими побічними ефектами, рідше викликає кашель і підходить саме мені. І це логічно: гіпертензія потребує лікування на роки, а значить, вибір препарату має бути дійсно розумним і індивідуальним.

У чому різниця між Телмисартан і Периндоприл?

1. Обидва препарати — це гіпотензивні засоби (знижують тиск), але працюють по-різному на рівні біохімії:
2. Периндоприл належить до інгібіторів АПФ — він блокує фермент, який бере участь у утворенні ангіотензину II, речовини, що звужує судини.
3. Телмисартан — представник сартанів (блокаторів рецепторів ангіотензину II, БРА), він не дає ангіотензину II діяти на рецептори судин.

У підсумку обидва призводять до розширення судин і зниження тиску, але різними шляхами. І саме це визначає відмінності у переносимості та ефективності у конкретної людини.

Основні відмінності:

• механізм дії;
• частота кашлю як побічного ефекту;
• тривалість дії;
• потенційна переносимість;
• вплив на обмін речовин.

Що обрати в різних ситуаціях:

1. Якщо ви раніше приймали інгібітори АПФ і у вас з’явився сухий кашель, краще перейти на Телмисартан. Побічний сухий кашель — типова проблема Периндоприл і загалом усіх інгібіторів АПФ. Сартани, включно з Телмисартан, викликають цей побічний ефект значно рідше.
2. Якщо у вас розвинувся ангіоневротичний набряк при використанні інгібіторів АПФ або він був колись раніше з інших причин, Периндоприл приймати не можна, Телмисартан у цьому випадку буде препаратом вибору.
3. Якщо у вас цукровий діабет, метаболічний синдром або підвищений ризик серцево-судинних ускладнень — обидва препарати корисні, вони знижують ризик розвитку цукрового діабету 2 типу, його ускладнень і серцево-судинних подій. Телмисартан має своєрідний метаболічний ефект: покращує чутливість до інсуліну і знижує ризик розвитку діабету.
4. Якщо ви погано переносите один препарат — є сенс спробувати інший, але тільки під контролем лікаря. Самостійна заміна не допускається, особливо якщо є хронічні захворювання нирок, серця або печінки.
5. Якщо потрібен тривалий захист від коливань тиску протягом доби, обидва препарати підходять, оскільки мають виражену 24-годинну дію навіть при одноразовому прийомі на день, однак Телмисартан може забезпечити більш стабільний контроль АТ навіть при пропуску дози.

Обидва препарати добре вивчені та доступні в Україні як у вигляді монотерапії, так і у складі дво- та трикомпонентних комбінацій з діуретиками і антагоністами кальцію.

Універсального «кращого» препарату немає. Телмисартан і Периндоприл — це рівнозначні за силою, але різні за механізмом засоби. Вибір залежить від:

• вашої переносимості;
• супутніх захворювань;
• реакції на терапію;
• рекомендацій лікаря.

Обидва препарати — рецептурні. Не варто змінювати лікування або підбирати ліки самостійно: це може бути небезпечно при гіпертензії, особливо якщо є серйозні проблеми з серцем або нирками.

Список використаної літератури

• Heart disease / mayoclinic.org;
• Treatments for heart and circulatory conditions / bhf.org.uk;
• Cardiovascular diseases (CVDs) / who.int/news-room.