Як відрізнити алергічний риніт від вірусного?

Алергічний риніт і вірусний риніт (нежить при ГРВІ) можуть виглядати схоже: закладеність носа, виділення, чхання. Але механізми у них різні. Алергічний риніт — це реакція імунної системи на алерген (пилок, пил, шерсть), при якій виділяється гістамін і розвивається запалення слизової. Вірусний риніт викликається вірусами і супроводжується загальною інтоксикацією організму.

Детальніше про відмінності алергічного і вірусного риніту

Головний орієнтир — супутні симптоми та тривалість.

Що частіше вказує на алергічний риніт:

• прозорі водянисті виділення;
• часте нападоподібне чхання;
• виражений свербіж у носі та очах;
• сльозотеча;
• відсутність температури;
• сезонність або зв’язок з конкретним алергеном.

Що характерно для вірусного риніту:

• поступовий початок;
• першіння або біль у горлі;
• підвищення температури;
• слабкість, ломота в тілі;
• виділення з носа з часом стають густішими;
• тривалість зазвичай 5–10 днів.

Як відрізнити за перебігом захворювання:

1. Початок симптомів. Алергічний риніт починається різко — буквально через хвилини або години після контакту з алергеном. Вірусний розвивається поступово, часто після переохолодження або контакту з хворим.
2. Температура тіла. При алергії температура зазвичай нормальна. Лихоманка більш характерна для вірусної інфекції, особливо в перші 2–3 дні.
3. Тривалість. Алергічний риніт може тривати тижнями і навіть місяцями, поки триває контакт з алергеном. Вірусний нежить частіше минає протягом тижня.
4. Реакція на препарати. Антигістамінні засоби зменшують симптоми алергічного риніту (знижують свербіж, чхання, набряк). При вірусному риніті вони практично не впливають на перебіг хвороби.
5. Загальний стан. При алергії зазвичай немає вираженої слабкості та інтоксикації. При вірусній інфекції часто присутні втомлюваність, головний біль, зниження апетиту.

Іноді буває складно провести межу, особливо якщо людина має схильність до алергії і одночасно розвивається ГРВІ. У таких випадках може знадобитися консультація лікаря і, за необхідності, алергологічне обстеження (шкірні проби або аналіз крові на IgE — імуноглобулін Е, маркер алергічної реакції).

Важливо пам’ятати: тривала закладеність носа без температури — привід перевірити алергію, а нежить з температурою та болем у горлі частіше має вірусну природу. Самолікування судинозвужувальними краплями понад 5–7 днів небажане — це може призвести до медикаментозного риніту (звикання слизової).

Правильна діагностика допомагає підібрати лікування: при алергічному риніті застосовують антигістамінні препарати та інтраназальні кортикостероїди за призначенням лікаря, при вірусному — симптоматичну терапію.

Список використаної літератури

• Allergic rhinitis / nhs.uk;
• Common cold / mayoclinic.org;
• Hay Fever / medlineplus.gov.