Як можна заразитися інфекційним мононуклеозом?

У народі інфекційний мононуклеоз часто називають «хворобою поцілунків», оскільки саме під час поцілунку відбувається найбільш масивний обмін слиною, де концентрація вірусу найвища. Однак це далеко не єдиний спосіб заразитися.

Детальніше про шляхи передачі інфекційного мононуклеозу

Інфекційний мононуклеоз викликається вірусом Епштейна — Барр (ВЕБ), який належить до сімейства герпесвірусів. Потрапляючи на слизову оболонку ротоглотки, він проникає в клітини епітелію, а потім «захоплює» лімфоцити (клітини імунної системи), розносячись по всьому організму. Хоча слина є основним фактором передачі, механізми її потрапляння в організм можуть бути різними:

1. Через слину. Це найпряміший спосіб інфікування. Вірус у величезних концентраціях міститься в слині, тому зараження часто відбувається під час глибоких поцілунків. Важливо пам'ятати про тривалий інкубаційний період (час від зараження до появи симптомів), який у дорослих може тривати до 4–8 тижнів. Увесь цей час людина вже є заразною, але ще не підозрює про це.
2. Побутовий шлях. Вірус чудово виживає у вологому середовищі, поки слина не висохла. Ви можете заразитися, використовуючи спільний посуд, склянки, столові прибори або зубні щітки. У сучасних реаліях особливу небезпеку становлять спільні мундштуки для кальянів або спільне використання електронних сигарет (вейпів) у компанії друзів.
3. Повітряно-крапельний шлях. Під час кашлю або чхання мікроскопічні краплі слини потрапляють у повітря. В умовах тісного контакту (менше ніж 1–2 метри) у приміщенні, що погано провітрюється, ризик вдихання інфікованих частинок значно зростає. Це часто стає причиною спалахів захворювання у студентських гуртожитках, школах або офісах.
4. Зараження через кров та трансплантацію. Рідкісний, але доведений шлях. Вірус може передаватися під час переливання крові або пересадки органів від інфікованого донора. У медицині такі випадки мінімізовані завдяки суворому контролю матеріалу, проте ризик зберігається при використанні нестерильних інструментів для ін'єкцій поза медичними закладами.

Хоча заразитися може кожен, найбільш активно вірус поширюється серед молоді через високу соціальну активність. Важливо пам'ятати, що вірус Епштейна — Барр залишається в організмі назавжди в латентному (сплячому) стані й може активуватися при різкому ослабленні імунітету. При появі сильного болю в горлі, який не минає при звичайному лікуванні, та збільшенні лімфовузлів, обов'язково зверніться до лікаря для встановлення точного діагнозу.

Список використаної літератури

• Mononucleosis / mayoclinic.org;
• About Epstein-Barr Virus (EBV) / cdc.gov;
• Mononucleosis / my.clevelandclinic.org.