Що краще: Форксіга або Сінджарді?

Це питання виникає на більш «просунутій» стадії лікування: коли вже зрозуміло, що одного препарату недостатньо або схема змінюється. І тут важливо відразу зазначити: Форксіга і Сінджарді — це не прямі аналоги, а різний обсяг терапії.

Форксіга містить дапагліфлозин — препарат із групи інгібіторів SGLT2. Він знижує рівень глюкози шляхом виведення її через нирки, а також має кардіо- та ренопротекторні ефекти.

Сінджарді — це комбінація емпагліфлозину та метформіну. Тобто тут додається другий механізм: метформін знижує вироблення глюкози в печінці та підвищує чутливість до інсуліну.

Різниця між ними на практиці зводиться до кількох ключових моментів:

• монотерапія проти комбінації;
• чи потрібен метформін у схемі;
• рівень контролю глікемії;
• переносимість метформіну;
• необхідність посилення терапії;
• зручність прийому.

Ці критерії та визначають вибір, а не «сила» препарату.

Тепер логіка вибору в реальних ситуаціях:

1. Якщо метформін вже є в схемі та він переноситься нормально. Тоді Сінджарді — це просто зручний варіант тієї ж комбінації (метформін і SGLT2-інгібітор) в одній таблетці. Лікування по суті не змінюється, але стає простішим.
2. Якщо метформін не переноситься або не підходить. У цьому випадку Сінджарді виключається автоматично. Тоді залишається Форксіга як самостійний препарат без метформіну.
3. Якщо контроль цукру недостатній. Комбінації зазвичай працюють ефективніше, ніж один препарат, тому що впливають на різні механізми. Тому при високих значеннях глюкози логічно розглядати Сінджарді як більш «повну» терапію.
4. Якщо важливі додаткові ефекти. І дапагліфлозин, і емпагліфлозин відносяться до одного класу і мають схожий механізм. В цілому вони порівнянні за дією, хоча в деяких дослідженнях відмінності за ефективністю і результатами мінімальні або помірні.
5. Якщо потрібні лише ренопротекторний та/або кардіопротекторний ефекти (наприклад, при хронічній хворобі нирок без цукрового діабету), застосовують монопрепарат із групи інгібіторів SGLT2, наприклад, Форксіга (дапагліфлозин).

У підсумку відповідь стає досить прагматичною: Форксіга — це варіант терапії без метформіну, а Сінджарді — це вже комбінована схема з метформіном.

Тому питання «що краще» на практиці зводиться до одного: чи потрібен вам метформін і чи переносите ви його. Якщо так — комбінація логічна. Якщо ні — вибирається препарат без нього, без ускладнення схеми.

Список використаної літератури

• Jardiance (empagliflozin) / medicalnewstoday.com;
• Comparative Efficacy of Dapagliflozin and Empagliflozin of a Fixed Dose in Heart Failure: A Network Meta-Analysis / ncbi.nlm.nih.gov;
• Jardiance vs. Farxiga: How these drugs compare / medicalnewstoday.com.