Чи можна приймати Ібупрофен та Есциталопрам разом?

Ібупрофен і Есциталопрам разом приймати іноді можна, але це поєднання відноситься до варіантів підвищеного ризику, тому важливо використовувати його обережно і не робити регулярною звичкою.

Причина в тому, що вони посилюють один і той же побічний ефект — схильність до кровотеч, особливо з боку шлунка та кишечника. Есциталопрам відноситься до групи СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну). Це антидепресанти, які підвищують рівень серотоніну в нервовій системі та допомагають при тривозі та депресії. Але серотонін бере участь не тільки в роботі мозку: він потрібен і тромбоцитам — клітинам крові, які «склеюються» і зупиняють кровотечу. На фоні СІЗЗС тромбоцити гірше використовують серотонін, і кров може згортатися трохи слабше.

Ібупрофен — препарат із групи НПЗП (нестероїдних протизапальних препаратів). Він знімає біль та запалення, але при цьому може подразнювати слизову оболонку шлунка та знижувати її захист. Тому навіть окремо Ібупрофен підвищує ризик гастриту, ерозій та виразок. А при поєднанні з СІЗЗС ризик кровотечі стає вищим, ніж при прийомі кожного препарату окремо.

Важливо: якщо ви прийняли Ібупрофен один раз на фоні Есциталопраму — це зазвичай не критично. Основні проблеми частіше виникають при:

• частому або тривалому прийомі Ібупрофену (кілька днів поспіль та довше);
• високих дозах;
• наявності гастриту, виразки, ГЕРХ;
• вживанні алкоголю;
• віці старше 60 років;
• одночасному прийомі аспірину, антикоагулянтів або інших НПЗП.

Щоб знизити ризики, дотримуйтесь простих правил:

1. Використовуйте Ібупрофен у мінімальній ефективній дозі та якомога коротшим курсом. Для «разового» болю краще обмежитися 1-2 днями. Якщо біль не минає, то це вже привід шукати причину, а не посилювати знеболювання.
2. Не приймайте Ібупрофен натще. Краще після їжі та з водою.
3. Не комбінуйте Ібупрофен з іншими НПЗП (наприклад, з Кетановом, Найзом, Диклофенаком). Це різко підвищує ризик ускладнень.
4. Якщо вам потрібно жарознижувальне або знеболювальне, часто безпечнішою альтернативою на тлі СІЗЗС вважається Парацетамол (за відсутності протипоказань з боку печінки).
5. Якщо Ібупрофен доводиться приймати кілька днів поспіль, особливо при схильності до гастриту чи печії, варто обговорити з лікарем необхідність захисту шлунка (наприклад, інгібіторами протонної помпи). Самостійно «призначати» такі схеми не варто.

Терміново зверніться до лікаря, якщо з'явилися ознаки можливої кровотечі:

• чорний стілець (як дьоготь);
• блювання з кров'ю або "кавовою гущею";
• різка слабкість, запаморочення, переднепритомний стан;
• надзвичайно сильні синці, кровоточивість ясен чи носові кровотечі.

Якщо підсумувати, то Ібупрофен та Есциталопрам можна поєднувати, але краще робити це рідко, коротко та усвідомлено. Якщо біль вимагає знеболювання регулярно, правильніше обговорити схему з сімейним лікарем, тому що в таких випадках важливо не лише зняти симптом, але й не одержати ускладнення з боку шлунка та крові.

Список використаної літератури

• Side effects of escitalopram - NHS / nhs.uk;
• Ibuprofen Capsules or Tablets - Cleveland Clinic / my.clevelandclinic.org;
• Ibuprofen and escitalopram drug interaction: Case report and review - PMC / pmc.ncbi.nlm.nih.gov.