Мовеспазм таблетки вкриті оболонкою блістер 20 шт

Дицикловерину гідрохлорид чинить спазмолітичну (знімає спазм гладких м'язів в жкт, абдомінальний біль, пов'язану з ним або з розтягуванням стінки шлунково-кишкового тракту) і антисекреторні дію на екскреторні залози. ефект дицикловерину досягається завдяки специфічному антихолінергічному (Антімускаріновие) дії на ацетилхолінові рецептори, а також його безпосередньому спазмолітичній дії на гладкі м'язи. дослідження in vivo на тваринах показали, що дицикловерин однаково ефективний при спазмах, індукованих ацетилхоліном і барію хлоридом. дія ж атропіну при спазмі, спричиненому барію хлоридом, в 200 разів слабкіше в порівнянні з таким при спазмі, индуцированном ацетилхолином. мідріатичний ефект дицикловерину і його вплив на секрецію слинних залоз незначні в порівнянні з ефектами атропіну (відповідно 1/500 і 1/300).

Симетикон є поверхнево-активною речовиною, піногасником. Механізм його дії базується на зниженні поверхневого натягу пухирців газу, що сприяє вільному виведенню газів зі шлунково-кишкового тракту або їх абсорбції стінкою кишечнику. Симетикон покращує якість рентгенограм і сонограм, забезпечує кращий розподіл контрастних речовин на слизовій оболонці кишечника.

Дицикловерину гідрохлорид при пероральному прийомі швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті, С _max в плазмі крові досягається через 60-90 хв; виводиться переважно з сечею (79,5% введеної дози), частково - з калом (8,4%). Середній Т _½ - 1,8 ч. Середній обсяг розподілу - 3,65 л/кг.

Симетикон у фізіологічному і хімічному відношенні є інертною речовиною, він не абсорбується і виводиться в незміненому вигляді після проходження через шлунково-кишкового тракту.

Лікування станів, що супроводжуються метеоризмом і спазмом гладких м'язів шлунково-кишкового тракту, а також пов'язаних з ними неприємних відчуттів і болю. лікування спастичних станів шлунково-кишкового тракту при коліті, кишковій коліці, синдромі подразненого кишечника, спастчіском замку. як додаткове лікування органічних захворювань шлунково-кишкового тракту, для усунення метеоризму і спазму гладких м'язів при коліті, дивертикуліті, ентериті, гастриті, виразковій хворобі.

Як допоміжний засіб при проведенні діагностичних досліджень органів черевної порожнини (рентгенографія, УЗД) і підготовці до гастродуоденоскопії.

Дози для дорослих і дітей у віці старше 12 років: по 1 таблетці 4 рази на добу; максимальна добова доза становить 4 таблетки.

Препарат рекомендується приймати до або після їжі. Не рекомендується приймати препарат довше 5 днів.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. паралітична кишкова непрохідність, обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту, стеноз пілоричного відділу шлунково-кишкового тракту з обструкцією, важкий виразковий коліт, рефлюкс-езофагіт, нестабільний серцево-судинний статус при гострій кровотечі. ниркова недостатність, обструктивні захворювання нирок. аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, глаукома, міастенія гравіс, тиреотоксикоз, серцева недостатність. період годування груддю.

При лікуванні антихолінергічними препаратами відзначалися такі побічні ефекти (не всі вони відзначалися при застосуванні дицикловерину гідрохлориду):

з боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, блювота, запор, втрата смаку, анорексія та ін.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, дзвін у вухах, головний біль, сонливість, слабкість, нервозність, відчуття оніміння, сплутаність свідомості та / або збудження (особливо у людей похилого віку), дискінезія, безсоння та ін.

З боку органу зору: затуманений зір, диплопія, розширення зіниць, параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску (короткочасний атропіноподібний ефект, який зникає після припинення застосування дицикловерину).

З боку шкіри / алергічні реакції: висип, кропив'янка, свербіж та інші шкірні прояви; алергічні реакції або медикаментозна ідіосинкразія і ін.

З боку сечостатевої системи: утруднене сечовипускання, затримка сечовипускання.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття посиленого серцебиття.

З боку дихальної системи: ядуха та ін.

Інші ефекти: знижене потовиділення, закладеність носа, чхання, набряк слизової оболонки горла, пригнічення лактації.

При високій температурі навколишнього середовища в період лікування препаратом можливий перегрів організму (підвищення температури тіла і тепловий удар внаслідок зменшення потовиділення). при виникненні відповідних симптомів необхідно відмінити прийом препарату і звернутися до лікаря.

Діарея може бути раннім симптомом неповної кишкової обструкції, особливо у пацієнтів з ілеостомою або колостомою. У таких випадках лікування препаратом недоцільно, а, можливо, і шкідливо.

У осіб з індивідуальною підвищеною чутливістю до антихолінергічних засобів препарат може бути причиною таких ефектів з боку ЦНС, як сплутаність свідомості, дезорієнтація, атаксія, втома, або навпаки - ейфорія, збудження, безсоння, манірність, афективний стан. Зазвичай ці симптоми зникають протягом 12-24 год після припинення застосування препарату.

Мовеспазм необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з автономною нейропатією, захворюваннями печінки або нирок, виразковим колітом (прийом великих доз препарату може викликати паралітичну непрохідність кишечника і розвиток або загострення такого серйозного ускладнення, як токсичний мегаколон), гіпертиреозом, АГ, ІХС, застійної серцевої недостатністю, тахиаритмией, тахікардією, грижею стравохідного отвору діафрагми та гіпертрофією передміхурової залози.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Безпека лікування дицикловерин і симетиконом в період вагітності не встановлена, тому вагітним цей препарат не призначають.

Оскільки дицикловерину гідрохлорид проникає в грудне молоко, його застосування в період годування груддю протипоказане.

Діти. Чи не застосовують у дітей віком до 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дицикловерину гідрохлорид може викликати сонливість і затуманення зору, тому не рекомендується під час прийому препарату керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами, при яких потрібні підвищена концентрація уваги та висока швидкість реакції.

Амантадин, антиаритмічні засоби i класу (наприклад, хінідин), антигістамінні, антипсихотичні препарати (наприклад, фенотіазини), бензодіазепіни, інгібітори мао, наркотичні анальгетики (наприклад меперидин), нітрати та нітрити, симпатоміметичні засоби, трициклічні антидепресанти та інші препарати з антихолінергічною активністю можуть посилювати дію або побічні ефекти дицикловерину.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати дію антиглаукомних коштів, тому препарат необхідно з обережністю призначати при підвищений внутрішньоочний тиск і одночасному застосуванні ГКС.

Антихолінергічні засоби можуть змінювати всмоктування в шлунково-кишковому тракті деяких препаратів, зокрема дигоксину пролонгованої дії, що може викликати підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові.

Дицикловерин може нейтралізувати дію препаратів, що впливають на моторику шлунково-кишкового тракту, наприклад метоклопраміду.

Оскільки антацидні засоби здатні знижувати абсорбцію антихолінергічних препаратів, необхідно уникати їх одночасного застосування.

Інгібуючий вплив антихолінергічних засобів на секрецію хлористоводневої кислоти в шлунку може нейтралізувати препарати, які застосовують для лікування ахлоргідрії і використовують при дослідженні шлункової секреції.

Симптоми передозування: головний біль, нудота, блювання, сухість у роті, утруднене ковтання, затуманений зір, розширення зіниць, гаряча і суха шкіра, запаморочення, збудження центральної нервової системи.

Лікування симптоматичне. У перші години показані штучно викликана блювота, промивання шлунка.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

діючі речовини: симетикон, дицикловерину гідрохлорид;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить симетикону 40 мг, дицикловерину гідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, повідон, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, лактоза моногідрат, натрію кроскармелоза, Wincoat WT-1001 (поліетиленгліколь 400, титану діоксид, гіпромелоза).

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, круглої форми, двоопуклі, вкриті оболонкою.

Спазмолітичні та антихолінергічні засоби в комбінації з іншими препаратами. Спазмолітики у комбінації з іншими препаратами.

Код АТХ A03E D.

Фармакодинаміка

Дицикловерину гідрохлорид чинить спазмолітичну дію (знімає спазм гладких м’язів у шлунково-кишковому тракті, абдомінальний біль, пов’язаний з цим спазмом або з розтягуванням стінки шлунково-кишкового тракту) та антисекреторну дію на екскреторні залози. Дія дицикловерину досягається завдяки специфічній антихолінергічній (антимускариновій) дії на ацетилхолінові рецептори, а також безпосередній спазмолітичній дії на гладкі м’язи. Дослідження показали, що дицикловерин однаково ефективний при спазмах, індукованих ацетилхоліном і барію хлоридом. Дія ж атропіну при спазмі, спричиненому барію хлоридом, у 200 разів слабша за його дію при ацетилхолініндукованому спазмі. Мідріатичний ефект дицикловерину і його вплив на секрецію слинних залоз незначні порівняно з ефектами атропіну (відповідно 1/500 і 1/300).

Симетикон є поверхневоактивною речовиною, піногасником. Механізм дії базується на зниженні поверхневого натягу пухирців газу, що сприяє вільному виведенню газів зі шлунково-кишкового тракту або їх абсорбції стінкою кишечнику. Симетикон покращує якість рентгенограм і сонограм, забезпечує кращий розподіл контрастних речовин на слизовій оболонці кишечнику.

Фармакокінетика

Дицикловерину гідрохлорид при пероральному прийомі швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 60−90 хвилин; екскретується переважно із сечею (79,5 % введеної дози), частково – з калом (8,4 %). Середній період напіввиведення – 1,8 години. Середній об’єм розподілу – 3,65 л/кг.

Симетикон у фізіологічному і хімічному відношенні є інертною речовиною, він не абсорбується і виводиться у незміненому вигляді після проходження через травний тракт.

Лікування станів, що супроводжуються спазмом гладких м’язів шлунково-кишкового тракту та метеоризмом, а також пов’язаного з ними абдомінального болю. Лікування спастичних станів шлунково-кишкового тракту, у тому числі при коліті, кишковій коліці, синдромі подразненого кишечнику, спастичному запорі. Як додаткове лікування органічних захворювань шлунково-кишкового тракту при колітах, дивертикулітах, ентеритах, гастритах, пептичних виразках.

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Паралітична кишкова непрохідність, обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту, стеноз пілоричного відділу шлунково-кишкового тракту з обструкцією, тяжкий виразковий коліт або токсичний мегаколон, рефлюкс-езофагіт, нестабільний серцево-судинний статус при гострій кровотечі. Ниркова недостатність, обструктивні захворювання нирок. Аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, глаукома, міастенія gravis, тиреотоксикоз, серцева недостатність.

Амантадин, антиаритмічні лікарські засоби I класу (наприклад, хінідин), антигістамінні, антипсихотичні препарати (наприклад, фенотіазини), бензодіазепіни, інгібітори МАО, наркотичні анальгетики (наприклад, меперидин), нітрати і нітрити, симпатоміметичні засоби, трициклічні антидепресанти, кортикостероїди та інші препарати з антихолінергічною активністю можуть посилювати дію або побічні ефекти дицикловерину.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати дію антиглаукомних засобів, тому препарат слід з обережністю призначати при підвищеному внутрішньоочному тиску та одночасному застосуванні кортикостероїдів.

Антихолінергічні засоби посилюють дію дигоксину, саліцилової кислоти, піразолону, кодеїну, кофеїну та інших холіноблокуючих засобів (наприклад, атропіну сульфат), тому не рекомендується їх одночасне застосування з дицикловерину гідрохлоридом.

Дицикловерин може нейтралізувати дію препаратів, що змінюють моторику шлунково-кишкового тракту, наприклад, метоклопраміду. Потенціює дію спазмолітиків.

Оскільки антацидні засоби можуть знижувати абсорбцію антихолінергічних препаратів, слід уникати їх одночасного застосування.

Інгібіторний вплив антихолінергічних засобів на секрецію хлористоводневої кислоти у шлунку можуть нейтралізувати препарати, які застосовують для лікування ахлоргідрії та дослідження шлункової секреції.

Абсорбція левотироксину в кишечнику може бути порушена при одночасному прийомі із симетиконом.

При високій температурі навколишнього середовища у період лікування препаратом можливий перегрів організму (підвищення температури тіла і тепловий удар внаслідок зменшення потовиділення). При появі відповідних симптомів необхідно відмінити застосування препарату і звернутися до лікаря.

Діарея може бути раннім симптомом неповної кишкової обструкції, особливо у пацієнтів з ілеостомою або колостомою. У таких випадках лікування препаратом не слід застосовувати.

В осіб з індивідуальною підвищеною чутливістю до антихолінергічних засобів препарат може спричинити такі ефекти з боку центральної нервової системи як сплутаність свідомості, дезорієнтація, атаксія, втома, або навпаки – ейфорія, збудження, безсоння, афективний стан. Зазвичай ці симптоми зникають протягом 12−24 годин після припинення застосування препарату.

Мовеспазм слід з обережністю застосовувати пацієнтам з автономною нейропатією, захворюваннями печінки або нирок, виразковим колітом (прийом високих доз може спричинити паралітичну непрохідність кишечнику і розвиток або загострення такого серйозного ускладнення як токсичний мегаколон), артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, застійною серцевою недостатністю, тахіаритміями, тахікардією, грижею стравохідного отвору діафрагми і гіпертрофією передміхурової залози.

Препарат містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Безпека лікування дицикловерином і симетиконом у період вагітності не встановлена, тому препарат не слід застосовувати вагітним.

Оскільки дицикловерину гідрохлорид проникає у грудне молоко, лікарський засіб не слід застосовувати у період годування груддю.

Дицикловерину гідрохлорид може спричинити сонливість та затуманення зору, тому не рекомендується під час прийому препарату керувати транспортними засобами та складними механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги і високої швидкості психомоторних реакцій.

Дорослі та діти старші 12 років: по 1 таблетці до 4 разів на добу.

Максимальна добова доза становить 4 таблетки.

Препарат рекомендується приймати до або після прийому їжі. Не рекомендується приймати препарат більше 5 днів.

Діти.

Не застосовувати дітям віком до 12 років.

Передозування характеризується двофазністю: спочатку виникає збудження центральної нервової системи, яке проявляється неспокоєм, появою ілюзій, галюцинацій, стійкого мідріазу, тахікардії, артеріальної гіпертензії. Потім відбувається пригнічення центральної нервової системи аж до коматозного стану.

Симптоми: головний біль, нудота, блювання та біль у животі, зниження апетиту, блідість шкіри, підвищення внутрішньоочного тиску, запаморочення, затуманення зору, розширення зіниць, гаряча і суха шкіра, сухість у роті, труднощі при ковтанні, збудження центральної нервової системи, тахікардія, зміна частоти дихання.

Можливе виникнення курареподібної дії (нервово-м’язова блокада, відчуття слабкості у м’язах та параліч).

Лікування: симптоматична терапія. У перші години показано викликати блювання, провести промивання шлунка, застосувати адсорбенти.

Для зняття психомоторного збудження застосовують діазепам (0,5 % розчин, 2 мл).

Наведені нижче побічні ефекти стосуються групи антихолінергічних лікарських засобів, не всі вони спостерігалися при застосуванні дицикловерину гідрохлориду.

З боку травного тракту: сухість у роті, втрата смаку, анорексія, нудота, блювання, розлад травлення, відчуття здуття живота, абдомінальний біль, запор.

З боку центральної нервової системи: дзвін у вухах, головний біль, сонливість, слабкість, нервозність, психоз, оніміння, запаморочення, кома, втрата або сплутаність свідомості та/або збудження (особливо у пацієнтів літнього віку), дискінезія, безсоння, дезорієнтація, короткочасна втрата пам’яті, галюцинації, дизартрія, атаксія, ейфорія, неадекватні емоційні реакції (симптоми зменшуються через 12−24 години після зниження дози).

З боку органів зору: затуманення зору, двоїння у очах, розширення зіниць, параліч акомодації, підвищення очного тиску (короткочасні атропіноподібні ефекти, які минають після припинення застосування дицикловерину).

З боку шкіри/алергічні реакції: реакції гіперчутливості, включаючи алергічний дерматит, свербіж, висип, кропив’янку, еритему, медикаментозну ідіосинкразію, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

З боку сечостатевої системи: утруднене сечовипускання, затримка сечі.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття посиленого серцебиття.

З боку дихальної системи: ядуха, апное, закладеність носа.

Інші ефекти: зменшення потовиділення, чхання, набряк слизової оболонки горла, пригнічення лактації.

4 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

По 10 таблеток у блістері, по 1 або по 2 блістери у картонній упаковці.

По 20 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній упаковці.

Без рецепта.

Медітоп Фармасьютікал Лтд.

Угорщина, Еді Ендре ю. 1., Пілісборосьєно, 2097.

Мові Хелс ГмбХ.

35 Егеріштрассе, Баар, 6340, Швейцарія.