Гастал таблетки для сосания со вкусом мяты 8 блистеров по 6шт

Гастал - буферний антацид, що знижує кислотність шлункового соку і усуває відчуття, що викликаються підвищеною кислотністю (біль, печію тощо.). оптимальний антацидний ефект Гастао полягає в нейтралізації соляної кислоти в шлунку, в баскому коні й тривалій дії (протягом 2 год) і забезпечується відповідним складом препарату і співвідношенням двох його активних компонентів.

1 таблетка гастал нейтралізує 21,5 ммоль соляної кислоти.

Алюмінію гідроксид - магнію карбонату гель є буферну антацидну субстанцію, що знижує підвищену кислотність шлункового соку до меж фізіологічних значень (рН 3,0-5,0) і забезпечує таким чином нормальний процес травлення. Алюмінію гідроксид адсорбує і преципітує пепсин в шлунковому соку, можна зупинити інактівіруя його.

Магнію гідроксид - небуферний антацидний засіб. Має виражену швидке нейтралізує дію, крім того, виявляє послаблюючий ефект. Поєднання гідроксиду алюмінію і гідроксиду магнію забезпечує посилення антацидного ефекту і зниження ризику виникнення небажаних ефектів, характерних для компонентів при використанні окремо (наприклад діарея після застосування з'єднань магнію або запор після застосування сполук алюмінію).

Антацидний дію починається відразу після застосування таблеток Гастал і триває приблизно 2 год. Гастал пригнічує активність пепсину, лізолецітіна і жовчних кислот, які також викликають шлункові розлади.

Доведено, що антациди з вмістом гідроксиду алюмінію, крім свого антацидного ефекту, також підсилюють захисні та регенеративні процеси в слизовій оболонці шлунка.

Захисну дію, посилене іонами алюмінію, включає зміцнення слизової оболонки шлунка і виділення бікарбонату натрію, активацію систем PGE ₂ і NO, акумуляцію епідермального фактора росту в місці пошкодження, підвищення концентрації внутрішньошлункових фосфоліпідів. Механізм дії до кінця не з'ясований.

Алюмінію гідроксид після реакції з хлористоводневою кислотою шлункового соку в лужному середовищі реагує з фосфатами та карбонатами. У вигляді нерозчинних солей виділяється з калом.

Магнію гідроксид після хімічної реакції виділяється з організму з калом також у вигляді нерозчинних солей.

У хворих з нормальною нирковою функцією Гастал не виявляє системного впливу, оскільки лише незначна кількість препарату всмоктується в травному тракті та швидко виводиться з сечею.

Симптоматична терапія захворювань травного тракту, які супроводжуються підвищеною кислотністю шлункового соку з або без печії, таких як виразкова хвороба, гастрит, рефлюкс-езофагіт або діафрагмальна грижа.

Дорослі та діти віком старше 12 років: по 1-2 таблетки 4-6 разів на добу, приблизно через 1 год після їди, а також увечері перед сном (не більше 8 таблеток на добу). термін лікування - не більше 2 тижнів. при печії застосовувати в такому ж дозуванні незалежно від часу прийому їжі.

Діти у віці від 6 до 12 років: по 1 таблетці 4 рази на добу, через 1 год після їди, а також увечері перед сном (не більше 4 таблеток на добу).

Таблетки Гастал слід повільно розсмоктувати та ні в якому разі не ковтати цілими.

Гіперчутливість до солей магнію та алюмінію або інших компонентів препарату; тяжка ниркова недостатність (гостра та хронічна); хвороба Альцгеймера, гіпофосфатемія, запор, хронічна діарея, виражений біль в животі неуточненими генезу.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, запор, зміна кольору калових мас.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості (кропив'янка, дерматит, свербіж, ангіоневротичний набряк і анафілактичні реакції).

При застосуванні в рекомендованих дозах ці побічні явища виникають дуже рідко.

Можливі зниження вмісту фосфору в організмі при тривалому застосуванні препарату або при його прийомі у високих дозах, або навіть при застосуванні звичайних доз у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, посилення процесів резорбції в кістковій тканині, гіперкальціурія, остеомаляція, оскільки цей лікарський засіб містить алюміній; гіпералюмініемія, гіпермагніємія. У пацієнтів з нирковою недостатністю відзначають підвищені плазмові концентрації як алюмінію, так і магнію. У таких пацієнтів тривале застосування солей алюмінію і магнію у високих дозах може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, микроцитарной анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом.

Алюмінію гідроксид може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, що знаходяться на гемодіалізі.

Алюмінію гідроксид може привести до запору, а магнію гідроксид може зумовити гипокинезию кишечника. застосування препарату в високих дозах може викликати або ускладнити обструкцію кишечника і кишкову непрохідність, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком таких ускладнень, наприклад у пацієнтів з нирковою недостатністю або пацієнтів літнього віку.

Хворим з порушенням функції нирок необхідно уникати тривалого застосування препарату у високих дозах.

Хворим необхідно звернутися до лікаря у разі зменшення маси тіла, утруднення при ковтанні та постійному відчутті дискомфорту в животі; порушення травлення, що з'явилося вперше; зміни течії вже існуючих порушень травлення; ниркової недостатності.

Солі алюмінію в цілому погано всмоктуються в шлунково-кишковому тракті, і тому системні ефекти у пацієнтів з нормальною функцією нирок виникають рідко. Однак застосування препарату в надмірних дозах або тривалий прийом препарату, або навіть застосування препарату в звичайних дозах у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, може призводити до зниження вмісту фосфату в організмі, що супроводжується посиленням процесів резорбції в кістковій тканині та виникненням гиперкальциурии з підвищеним ризиком остеомаляції (через зв'язування алюмінію з фосфатом).

У пацієнтів з нирковою недостатністю відзначені підвищені плазмові концентрації як алюмінію, так і магнію. У таких пацієнтів тривале застосування солей алюмінію і магнію у високих дозах може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, микроцитарной анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом.

Алюмінію гідроксид може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, що знаходяться на гемодіалізі.

Якщо під час лікування симптоми зберігаються більше 10 днів або стан хворого погіршується, слід уточнити етіологію захворювання і переглянути методику лікування.

У хворих з недостатньою масою тіла, кахексією, а також у дітей слід з обережністю визначати дозу і тривалість лікування.

Не застосовувати препарат більше 2 тижнів без рекомендації лікаря.

Гастал слід завжди приймати через 1 год після їди, оскільки в цьому випадку тривалість його дії значно збільшується.

Гастал містить лактозу, тому пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Достовірні дані про тератогенну дію на тварин відсутні. Нині в клінічній практиці відсутні докази розвитку вроджених дефектів і фетотоксичні ефектів. З іншого боку, можливість подальшого спостереження за вагітностями, при яких зареєстрована експозиція лікарського препарату, занадто обмежена для того, щоб виключити ймовірність ризику.

Слід враховувати вміст іонів алюмінію і магнію, здатних впливати на пасаж в шлунково-кишковому тракті: солі магнію гідроксиду можуть викликати діарею; солі алюмінію можуть бути причиною запору і погіршувати його перебіг, що часто відзначають в період вагітності. Слід уникати тривалого застосування і перевищення доз цього лікарського засобу.

У період вагітності препарат можна приймати тільки за призначенням лікаря, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода / дитини.

Під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти. Не рекомендується застосовувати Гастал дітям віком до 6 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Гастал, як і інші антацидні засоби, взаємодіє з деякими іншими лікарськими препаратами, які застосовують перорально. спостерігається зменшення обсягу всмоктування лікарських засобів, які приймаються одночасно, в шлунково-кишкового тракту. в якості запобіжного заходу між прийомом антацидів та інших лікарських засобів слід робити перерву.

Слід приймати за 2 год до або через 2 години після застосування препарату: Н _{2-антигістамінні} засоби, протитуберкульозні препарати, етамбутол, ізоніазид (пероральний), атенолол, метопролол, пропранолол, хлорохін, дифлунізал, дігоксин, дифосфонати, фексофенадин, залізо (солі) , фторхінолони, натрію фторид, глюкокортикоїдних препаратів (описана взаємодія з преднізолоном і дексаметазоном), індометацин, кайексалат, кетоконазол, лансопразол, лінкозаміди, фенотіазини, нейролептики, пеніциламін, фосфор (добавки), тироксин.

З одного боку, препарат підсилює ефект леводопи та налідиксової кислоти, з іншого - пригнічує дію тетрациклінових антибіотиків, ципрофлоксацину і офлоксацину, ацетилсаліцилової кислоти, ізоніазиду, напроксену, препаратів заліза, серцевих глікозидів.

Тому зазначені кошти слід приймати окремо, не раніше ніж через 2 години після або за 1 год до прийому гастал.

Комбінації, які слід враховувати: при одночасному застосуванні з саліцилатами підсилюється виділення саліцилатів нирками внаслідок ощелачивания сечі.

Препарат не застосовувати одночасно з хіноліни.

Може порушуватися виведення хінідину з проявами хінідинових токсичності, особливо у хворих з нирковою недостатністю.

Одночасне застосування з холинергическими засобами знижує їх ефективність.

Одночасне застосування алюмінію гідроксиду та цитратов може призводити до підвищення рівня алюмінію, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Застосування препарату з лікарськими засобами, які мають кишково-розчинну оболонку, може призвести до більш швидкого розчинення оболонки та подразнення шлунка і дванадцятипалої кишки.

Препарат може зменшити всмоктування фолієвої кислоти.

При комбінованому застосуванні з левотироксином можливе зниження його гормональної дії. Пірензепін підсилює і подовжує дію гастал.

Препарат у високих дозах може викликати нудоту, блювоту, зниження апетиту, діарея, запор. при тривалому застосуванні у високих дозах може спостерігатися гіпофосфатемію, гипокальциемию, гіперкальціурія, м'язову слабкість, зниження сухожильних рефлексів, підвищену стомлюваність, порушення ритму серця, остеомаляцію, остеопороз, гіпермагніємію, гіпералюмініемія, енцефалопатію, нефрокальциноз. передозування проявляється також почервонінням особи, виснаженням, м'язовою слабкістю і неадекватною поведінкою.

Можуть розвиватися також ознаки метаболічного алкалозу: зміна настрою або розумової активності, оніміння або біль в м'язах, нервозність і підвищена стомлюваність, уповільнення дихання, неприємні смакові відчуття.

Тривале застосування гастал може викликати гіпермагніємію, незважаючи на те, що препарат майже не всмоктується в травному тракті.

При підозрі на передозування препарату або при появі клінічних ознак необхідно відмінити препарат та вжити заходів щодо швидкого виведення препарату зі шлунково-кишкового тракту (прийняти активоване вугілля, промивання шлунка і провести інші процедури для зменшення всмоктування іонів алюмінію і магнію).

Лікування при передозуванні магнію: регидратация, форсований діурез. Можна призначити кальцію глюконат в / в. У разі ниркової недостатності необхідний гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

При температурі не вище 25 °C.

ABMR-UA-00003

діючі речовини: 1 таблетка містить 450 мг алюмінію гідроксиду-магнію карбонату гелю висушеного, 300 мг магнію гідроксиду;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, маніт (Е 421), крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, ароматизатор м’ятний, аспартам (Е 951), магнію стеарат.

Таблетки для смоктання.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі плоскі таблетки з гладкою поверхнею та скошеними краями.

Препарати для лікування кислотозалежних захворювань. Антациди. Комбіновані препарати та комплексні сполуки алюмінію, кальцію та магнію. Код АТХ A02A D01.

Алмагель^® М – буферний антацид, що знижує кислотність шлункового соку та усуває неприємні відчуття, спричинені підвищеною кислотністю (біль, печію). Оптимальний антацидний ефект препарату Алмагель^® М полягає у нейтралізації соляної кислоти у шлунку, у швидкій і тривалій дії (протягом 2 годин) і забезпечується відповідним складом препарату та співвідношенням двох його активних компонентів.

1 таблетка препарату Алмагель^® М нейтралізує 21,5 ммоль соляної кислоти.

Алюмінію гідроксид у – магнію карбонату гель є буферною антацидною речовиною, що знижує підвищену кислотність шлункового соку до фізіологічних рівнів (рН 3–5) і забезпечує таким чином нормальний процес травлення. Алюмінію гідроксид адсорбує і преципітує пепсин у шлунковому соку і таким чином оборотно інактивує його.

Магнію гідроксид – небуферний антацидний засіб, що не всмоктується. Чинить виражену швидку нейтралізуючу дію, окрім того проявляє проносний ефект.

Поєднання гідроксиду алюмінію та гідроксиду магнію забезпечує посилення антацидного ефекту і зменшення ризику виникнення небажаних ефектів, характерних для компонентів при використанні окремо (наприклад діарея після застосування сполук магнію або запори після застосування сполук алюмінію).

Антацидна дія починається одразу після застосування таблеток Алмагель^® М і триває приблизно 2 години. Алмагель^® М пригнічує активність пепсину, лізолецитину та жовчних кислот, що також спричиняють шлункові розлади.

Доведено, що антациди з вмістом гідроокису алюмінію, окрім свого антацидного ефекту, також посилюють захисні та регенеративні процеси у слизовій оболонці шлунка.

Цитопротекторна дія, підсилена іонами алюмінію, включає: укріплення слизової оболонки шлунка і виділення гідрокарбонату натрію, активацію систем PGE2 та NO, акумуляцію епідермального фактора росту у місці пошкодження, підвищення концентрації внутрішньошлункових фосфоліпідів. Механізм дії до кінця не з’ясований.

Алюмінію гідроксид після реакції з хлористоводневою кислотою шлункового соку у лужному середовищі реагує з фосфатами і карбонатами. У вигляді нерозчинних солей виділяється з калом.

Магнію гідроксид після хімічної реакції виділяється з організму з калом також у вигляді нерозчинних солей.

У хворих із нормальною нирковою функцією Алмагель^® М не виявляє системного впливу, оскільки лише незначна кількість препарату всмоктується з травного тракту та швидко виділяється з сечею.

Симптоматична терапія захворювань травного тракту, які супроводжуються підвищеною кислотністю шлункового соку, з печією або без печії, таких як: виразкова хвороба, гастрит, рефлюкс-езофагіт або грижа стравохідного отвору діафрагми.

Гіперчутливість до солей магнію та алюмінію або до інших компонентів лікарського засобу. Тяжка ниркова недостатність (гостра та хронічна), хвороба Альцгеймера, гіпофосфатемія, звичний запор, хронічна діарея, тяжкий біль у животі неуточненого генезу.

Алмагель^® М, як і інші антацидні засоби, взаємодіє з деякими іншими лікарськими засобами, що застосовуються перорально. З одного боку він підсилює ефект леводопи і налідиксової кислоти. З іншого боку – зменшує дію лікарських засобів, які приймаються одночасно (спостерігається зменшення обсягу всмоктування зі шлунково-кишкового тракту). Як запобіжний захід між прийомом антацидів та інших лікарських засобів слід робити перерву.

Слід приймати за 2 години до або через 2 години після застосування препарату (4 години для фторхінолону та хлорохіну): ацетилсаліцилову кислоту, Н2-блокатори гістамінових рецепторів, протитуберкульозні препарати (етамбутол, ізоніазид для перорального застосування), рифампіцин, тетрациклінові антибіотики, атенолол, метопролол, пропранолол, хлорохін, цикліни, розувастатин, дифлунізал, серцеві глікозиди (наприклад дигоксин), дифосфонати, вітаміни, фексофенадин, залізо (солі), фторхінолони (наприклад ципрофлоксацин, офлоксацин), натрію фторид, глюкокортикоїдні препарати (описана взаємодія з преднізолоном та дексаметазоном), індометацин, напроксен, кайєксалат, кетоконазол, лансопразол, лінкозаміди, фенотіазинові нейролептики (наприклад хлорпромазин), пеніциламін, фосфор (добавки), тироксин.

При одночасному застосуванні з саліцилатами підсилюється виведення саліцилатів нирками внаслідок олужнення сечі.

Препарат не застосовувати одночасно з хінолінами.

Може порушуватися виведення хінідину з проявами хінідинової токсичності, особливо у хворих із нирковою недостатністю.

Одночасне застосування з холінергічними засобами знижує їх ефективність.

Одночасне застосування алюмінію гідроксиду та цитратів може призводити до підвищення рівнів алюмінію, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Застосування препарату разом з лікарськими засобами, які мають кишковорозчинну оболонку, може призвести до більш швидкого розчинення оболонки та подразнення шлунка і дванадцятипалої кишки.

Препарат може зменшити всмоктування фолієвої кислоти.

При комбінованому застосуванні з левотироксином можливе зменшення його гормональної дії. Пірензепін посилює та подовжує дію препарату Алмагель^® М.

Алюмінію гідроксид може призвести до запору, а магнію гідроксид може зумовити гіпокінезію кишечнику. Застосування цього продукту у високих дозах може спричинити або ускладнити обструкцію кишечнику та кишкову непрохідність, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком таких ускладнень, наприклад у пацієнтів з нирковою недостатністю або у пацієнтів літнього віку.

Не застосовувати препарат понад 6 днів поспіль без рекомендації лікаря. Якщо виникає необхідність частого вживання препарату, слід звернутися до лікаря.

Тривале застосування антацидів може маскувати симптоми більш серйозних захворювань, наприклад, раку шлунково-кишкового тракту. Хворим необхідно звернутися до лікаря у випадку зменшення маси тіла, утруднення при ковтанні та постійного відчуття дискомфорту у животі; порушення травлення, що з’явилося вперше; зміни перебігу вже існуючих порушень травлення; ниркової недостатності.

Солі алюмінію загалом погано всмоктуються у шлунково-кишковому тракті, і тому системні ефекти у пацієнтів з нормальною функцією нирок виникають рідко. Проте застосування надмірних доз препарату або тривалий прийом препарату, або навіть застосування звичайних доз препарату у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, або у пацієнтів з алкогольною залежністю, може спричинити дефіцит фосфатів в організмі, що супроводжується посиленням процесів резорбції у кістковій тканині та виникненням гіперкальціурії з підвищеним ризиком остеомаляції (через зв’язування алюмінію з фосфатом).

У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігаються підвищені плазмові концентрації як алюмінію, так і магнію. У таких пацієнтів тривале застосування високих доз солей алюмінію та магнію може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, мікроцитарної анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом. Хворим з порушенням функції нирок необхідно уникати тривалого застосування високих доз препарату.

Алюмінію гідроксид може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, які отримують гемодіаліз.

Якщо під час лікування симптоми тривають більше 10 днів або стан хворого погіршується, слід перевірити етіологію захворювання і переглянути методику лікування.

У хворих зі зниженою масою тіла, кахексією, а також у дітей слід з обережністю визначати дозу і тривалість лікування, необхідно застосовувати нижчі дози лікарського засобу і коротші терміни лікування.

У дітей молодшого віку при використанні магнію гідроксиду може виникати гіпермагніємія, особливо при порушенні функції нирок або зневодненні організму.

Алмагель^® М слід завжди приймати через 1 годину після їди, оскільки у цьому випадку тривалість його дії значно збільшується.

Алмагель^® М містить лактозу, тому пацієнтам з вродженими проблемами непереносимості галактози, дефіциту лактази чи порушення всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Цей лікарський засіб містить аспартам, який є похідним фенілаланіну, що являє небезпеку для хворих на фенілкетонурію.

Достовірні дані про тератогенну дію на тварин відсутні. На даний час у клінічній практиці відсутні свідчення розвитку вроджених дефектів і фетотоксичних ефектів. З іншого боку, можливість подальшого нагляду за вагітностями, під час яких мала місце експозиція лікарським засобом, занадто обмежена для того, щоб виключити імовірність ризику. Слід враховувати вміст іонів алюмінію і магнію, здатних впливати на проходження у шлунково-кишковому тракті:

солі магнію гідроксиду можуть спричинити діарею; солі алюмінію можуть бути причиною запору і погіршувати його перебіг, що часто спостерігається у період вагітності. Слід уникати тривалого застосування і перевищення доз цього лікарського засобу.

У період вагітності препарат можна приймати тільки за призначенням лікаря, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода/дитини.

Під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Не впливає.

Дорослі та діти віком від 12 років: по 1-2 таблетки 4-6 разів на день, приблизно через 1 годину після їди, а також увечері перед сном (не більше 8 таблеток на добу).

Термін лікування – не більше 6 днів, якщо лікар не призначить інакше.

При печії застосовується у такому ж дозуванні незалежно від часу прийому їжі.

Не застосовувати препарат понад 6 днів поспіль без рекомендації лікаря.

Якщо виникає необхідність частого вживання препарату, слід звернутися до лікаря.

Таблетки препарату Алмагель^® М слід повільно смоктати і ні в якому разі не ковтати цілими.

Порушення функції нирок

У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок необхідно дотримуватися обережності, уникати тривалого застосування і високих доз. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок застосування протипоказане.

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку необхідно дотримуватися обережності при застосуванні.

Діти.

Не рекомендується застосовувати Алмагель^® М дітям віком до 12 років. У дітей рекомендується застосовувати нижчі дози лікарського засобу і коротші терміни лікування.

Не було зафіксовано випадків гострого передозування.

Високі дози можуть спричинити нудоту, блювання, зниження апетиту, діарею, запор, виникнення або загострення механічної та динамічної кишкової непрохідності у пацієнтів групи ризику (див. розділ «Особливості застосування»). При тривалому застосуванні високих доз можуть спостерігатися гіпофосфатемія, гіпокальціємія, гіперкальціурія, м’язова слабкість, зниження сухожильних рефлексів, підвищена втомлюваність, серцеві аритмії, остеомаляція, остеопороз, гіпермагніємія, гіпералюмініємія, енцефалопатія, нефрокальциноз.

Симптоми передозування проявляються також почервонінням обличчя, виснаженням, м’язовою слабкістю та неадекватною поведінкою.

Можуть спостерігатися також ознаки метаболічного алкалозу: зміна настрою або розумової активності, оніміння або біль у м’язах, знервованість і підвищена втомлюваність, уповільнення дихання, неприємні смакові відчуття.

Тривале застосування препарату Алмагель^® М може спричинити гіпермагніємію, незважаючи на те, що препарат майже не всмоктується з травного тракту.

При підозрі на передозування препарату або при появі клінічних ознак необхідно відмінити препарат та вжити заходів щодо швидкого виведення препарату зі шлунково-кишкового тракту (ввести активоване вугілля, зробити промивання шлунка та інші процедури для зменшення всмоктування іонів алюмінію та магнію).

Можливі симптоми передозування лікуються симптоматично. Алюміній та магній виводяться із сечею; лікування гострого передозування полягає у проведенні регідратації та форсованого діурезу. Можна призначити кальцію глюконат внутрішньовенно. У разі передозування у хворих з порушенням функції нирок може знадобитися гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості (кропив’янка, дерматит, свербіж, ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції).

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, запор, зміна кольору калових мас, біль у животі.

З боку метаболізму та харчування: гіпермагніємія (спостерігається після тривалого застосування магнію гідроксиду у пацієнтів з порушенням функції нирок).

При застосуванні рекомендованих доз ці побічні явища виникають дуже рідко.

Можливе зменшення вмісту фосфору в організмі при тривалому застосуванні препарату або при його застосуванні у високих дозах, або навіть при застосуванні звичайних доз препарату у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, посилення процесів резорбції у кістковій тканині, гіпофосфатемія, гіперкальціурія, остеомаляція, оскільки цей лікарський засіб містить алюміній; гіпералюмініємія, гіпермагніємія. У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігаються підвищені плазмові концентрації як алюмінію, так і магнію. У таких пацієнтів тривале застосування високих доз солей алюмінію та магнію може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, мікроцитарної анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом. Алюмінію гідроксид може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, які отримують гемодіаліз.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

По 6 таблеток у блістері; по 4 або по 8 блістерів у коробці.

Без рецепта.

ПЛІВА Хрватска д. о. о.

Адреса

Прілаз баруна Філіповича 25, 10000 Загреб, Хорватія.