Амоксицилін капсули по 500 мг блістер 10 шт

Лікування наступних інфекційних захворювань у дорослих та дітей:

• Гострий бактеріальний синусит.
• Гострий та середній отит.
• Гострий стрептококовий тонзиліт та фарингіт.
• Загострення хронічного бронхіту.
• Негоспітальна пневмонія.
• Гострий цистит.
• Безсимптомна бактеріурія у період вагітності.
• Гострий пієлонефрит.
• Тифоїдна і паратифоїдна гарячка.
• Дентальні абсцеси із поширеним целюлітом.
• Інфекції протезованих суглобів.
• Ерадикація Helicobacter pylori.
• Хвороба Лайма.

Амоксицилін також показаний для профілактики ендокардиту.

Необхідно враховувати офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.

• діюча речовина: amoxicillin;
• 1 капсула містить 250 мг або 500 мг амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату);
• допоміжні речовини: тальк, магнію стеарат;
• тверда желатинова капсула (розміром 1 або 0): желатин, титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), червоний чарівний (Е 129), метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216).

• Підвищена чутливість до амоксициліну та до інших пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів), а також до допоміжних речовин препарату.
• Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (у т. ч. анафілаксії) до бета-лактамних антибіотиків (у т. ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).

Найчастіше повідомляли про такі побічні реакції: діарея, нудота та тяжкі шкірні побічні реакції.

З боку травного тракту - діарея та нудота, блювання

З боку гепатобіліарної системи

З боку шкіри та підшкірної клітковини - шкірні висипання, кропив’янка та свербіж, хвороба лінійного імуноглобуліну А (IgA).

Доза Амоксициліну, обрана для лікування індивідуальної інфекції, повинна враховувати:

• очікувані збудники та їх можлива сприйнятливість до антибактеріальних препаратів;
• тяжкість та місце зараження;
• вік, маса тіла та ниркова функція пацієнта, як показано нижче.

Тривалість терапії слід визначати типом інфекції та реакцією пацієнта, і, як правило, вона повинна бути якомога коротшою. Деякі інфекції потребують більш тривалих періодів лікування.

Гострий бактеріальний синусит - від 250 мг до 500 мг кожні 8 годин або від 750 мг до 1 г кожні 12 годин.

У разі тяжких інфекцій – від 750 мг до 1 г кожні 8 годин.

При гострому циститі можна призначати - 3 г двічі на добу протягом 1 дня.

Гострий отит середнього вуха - 500 мг кожні 8 годин або від 750 мг до 1 г кожні 12 годин.

У разі тяжких інфекцій – від 750 мг до 1 г кожні 8 годин протягом 10 днів.

Негоспітальна пневмонія - від 500 мг до 1 г кожні 8 годин.

Тифоїдна і паратифоїдна гарячка - від 500 мг до 2 г кожні 8 годин.

Інфекції протезованих суглобів - від 500 мг до 1 г кожні 8 годин.

Профілактика ендокардиту - 2 г перорально, разова доза за 30-60 хвилин до проведення процедури.

Ерадикація Helicobacter pylori - від 750 мг до 1 г двічі на добу в комбінації з інгібітором протонної помпи (наприклад, омепразолом, лансопразолом) та іншим антибіотиком (наприклад, кларитроміцином, метронідазолом) протягом 7 днів.

Хвороба Лайма Початкова стадія – від 500 мг до 1 г кожні 8 годин, максимальна доза – 4 г/добу за кілька прийомів протягом 14 днів (курс лікування може тривати від 10 до 21 днів).

Пізня стадія (системні ураження) – від 500 мг до 2 г кожні 8 годин, максимальна доза – 6 г/добу за кілька прийомів протягом 10-30 днів.

Амоксицилін призначений для орального застосування.

Прийом їжі не впливає на всмоктування амоксициліну.

Терапію можна розпочати парентерально відповідно до рекомендацій щодо дозування внутрішньовенного препарату та продовжити пероральним препаратом.

Запити достатньою кількістю води, не відкривати капсулу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Амоксицилін можна застосовувати у період вагітності, коли потенційна користь перевищує потенційні ризики, пов’язані з лікуванням.

Амоксицилін проникає у грудне молоко у невеликих кількостях з можливим ризиком сенсибілізації. Отже, діарея та грибкова інфекція слизових оболонок можливі у немовляти на грудному вигодовуванні, тому годування груддю, можливо, доведеться припинити. Амоксицилін слід застосовувати у період годування груддю лише після оцінки користі/ризику лікарем, який проводить терапію.

Діти

Лікарський засіб можна застосовувати у педіатричній практиці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Жодних досліджень щодо впливу на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводили. Проте слід враховувати імовірність побічних ефектів (алергічні реакції, запаморочення, судоми), що можуть вплинути на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Симптоми: порушення функції травного тракту – нудота, блювання, діарея; наслідком блювання та діареї може бути порушення водно-електролітного балансу.

Повідомляли про випадки кристалурії, що іноді призводили до ниркової недостатності. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеннями функції нирок або у пацієнтів, які отримували високі дози препарату.

Лікування: шлунково-кишкові симптоми можна лікувати симптоматично, контролюючи електролітний баланс.

Амоксицилін можна видалити з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

Спостерігалась амоксицилінова кристалурія, яка в деяких випадках призводила до ниркової недостатності.

Пробенецид

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до підвищення та подовження рівня амоксициліну в крові.

Алопуринол

Одночасне застосування з амоксициліном сприяє виникненню шкірних алергічних реакцій.

Тетрацикліни

Тетрацикліни та інші бактеріостатичні препарати можуть порушувати бактерицидні ефекти амоксициліну.

Оральні антикоагулянти

Оральні антикоагулянти та пеніцилінові антибіотики широко використовують на практиці без повідомлень про взаємодію. Однак у літературі є випадки підвищеного міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфарин під час курсу амоксициліну. Якщо необхідне одночасне застосування, слід ретельно контролювати протромбіновий час або МНС з додаванням або відміною амоксициліну. Крім того, може знадобитися коригування дози оральних антикоагулянтів.

Метотрексат

Застосування пеніциліну з метотрексатом призводить до збільшення токсичної дії останнього.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

діюча речовина: amoxicillin;

1 капсула містить 250 мг або 500 мг амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату);

допоміжні речовини: тальк, магнію стеарат;

тверда желатинова капсула (розміром 1 або 0): желатин, титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), червоний чарівний (Е 129), метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216).

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості:

капсули по 250 мг:

капсули розміром «1» з червоною кришечкою та білим корпусом, циліндричної форми, із закругленими краями, гладкою, непрозорою та рівномірною поверхнею.

Капсули містять гранульований порошок білого або майже білого кольору;

капсули по 500 мг:

капсули розміром «0» з червоною кришечкою та білим корпусом, циліндричної форми, із закругленими краями, гладкою, непрозорою та рівномірною поверхнею.

Капсули містять гранульований порошок білого або майже білого кольору.

Пеніциліни розширеного спектра дії. Код АТХ J01C A04.

Фармакодинаміка

Механізм дії.

Амоксицилін - це напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один або більше ферментів (часто їх називають білками, що зв'язують пеніцилін, ПЗБ) у біосинтетичному шляху бактеріального пептидоглікана, який є невід'ємною структурною складовою клітинної стінки бактерій. Пригнічення синтезу пептидогліканів призводить до ослаблення клітинної стінки, яке зазвичай супроводжується лізисом клітин і смертю. Амоксицилін сприйнятливий до деградації бета-лактамазами, що продукуються резистентними бактеріями, і тому спектр активності амоксициліну не включає організмів, які виробляють ці ферменти.

Фармакокінетичні/фармакодинамічні зв’язки

Час, за який концентрація антибіотика досягає мінімальної інгібіторної концентрації (T > MIК), є дуже важливим показником ефективності амоксициліну.

Механізм виникнення резистентності

Існують два основних механізми резистентності до амоксициліну:

- інактивація β-лактамазами;

- зміна ПЗБ, що знижує спорідненість антибіотика з мішенню.

Непроникність бактерій або механізм ефлюксного насоса може спричиняти або посилити резистентність мікроорганізмів, особливо грамнегативних бактерій.

Граничні значення

Мінімальна інгібуюча концентрація для амоксициліну

(відповідно до European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST))

Таблиця 1

¹Тип ентеробактерії класифікуються як сприйнятливі до амінопеніцилінів. Деякі країни вважають за краще виділити ізолятори E.coli та P.mirabilis як інтермедіати. У цьому випадку використовують граничне значення MIК S ≤ 0,5 мг/л.

²Більшість стафілококів є виробниками пеніцилінази, стійкої до амоксициліну. Ізоляти, стійкі до метициліну, за невеликими винятками, стійкі до всіх бета-лактамних засобів.

³Граничні значення вказані з огляду на граничне значення ампіциліну.

⁴Сприйнятливість стрептококових груп A, B, C і G до пеніцилінів випливає зі сприйнятливості до бензилпеніциліну.

⁵Граничні значення стосуються лише ізолятів не менінгіту. Для ізолятів, які відносяться до інтермедіатів ампіциліну, слід уникати перорального лікування амоксициліном. Граничні значення вказані з огляду на граничне значення ампіциліну.

⁶Граничні значення базуються на внутрішньовенному введенні. Слід повідомляти, про резистентність до бета-лактамазних ізолятів.

⁷Слід повідомляти, про резистентність до виробників бета-лактамази.

⁸Граничні значення вказані з огляду на граничне значення бензилпеніциліну.

⁹Граничні значення ґрунтуються на епідеміологічних значеннях (ECOFF), які відрізняють ізоляти дикого типу від тих, що мають знижену чутливість.

¹⁰Граничні значення не пов'язані з видами, ґрунтуються на дозах щонайменше 0,5 г x 3 або 4 дози щодня

(1,5-2 г/добу).

Поширеність резистентності може відрізнятися географічно і з часом для окремих видів, тому бажаним є локальне інформування щодо резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід проконсультуватися з експертом, коли локальна поширеність стійкості така, що користь антибіотика проти щонайменше деяких видів інфекцій сумнівна.

In vitro чутливі мікроорганізми до Амоксициліну

Загалом чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби:

Enterococcus faecalis

Beta-hemolytic streptococci (Групи A, B, C та G)

Listeria monocytogenes

Види, для яких набута стійкість може бути проблемою

Грамнегативні аероби:

Escherichia coli

Haemophilus influenzae

Helicobacter pylori

Proteus mirabilis

Salmonella typhi

Salmonella paratyphi

Pasteurella multocida

Грампозитивні аероби:

Coagulase negative staphylococcus

Staphylococcus aureus^£

Streptococcus pneumoniae

Viridans group streptococcus

Грампозитивні анаероби:

Clostridium spp.

Грамнегативні анаероби:

Fusobacterium spp.

Інші:

Borrelia burgdorferi

Вроджені стійкі організми ^†

Грампозитивні аероби:

Enterococcus faecium†

Грамнегативні аероби:

Acinetobacter spp.

Enterobacter spp.

Klebsiella spp.

Pseudomonas spp.

Грамнегативні анаероби:

Bacteroides spp. (багато штамів Bacteroides fragilis є резистентними).

Інші:

Chlamydia spp.

Mycoplasma spp.

Legionella spp.

^†- Природна проміжна сприйнятливість за відсутності набутого механізму резистентності.

^£ - Практично всі S.aureus стійкі до амоксициліну завдяки виробленню пеніцилінази. Крім того, всі стійкі до метициліну штами стійкі до амоксициліну.

Фармакокінетика

Всмоктування.

Амоксицилін повністю руйнується у водному середовищі при фізіологічному pH. Амоксицилін швидко та добре всмоктується після перорального застосування. Після перорального застосування рівень біодоступності амоксициліну становить майже 70 %. Пік концентрації у плазмі крові досягається приблизно через 1 годину (Tmax).

Нижче представлені фармакокінетичні результати дослідження, в якому амоксицилін у дозі 250 мг тричі на добу вводили групі здорових добровольців натщесерце.

У діапазоні від 250 до 3000 мг біодоступність лінійно пропорційна до дози (вимірюється як Cmax та AUC). На абсорбцію не впливає одночасний прийом їжі.

Для виведення амоксициліну може застосовуватися гемодіаліз.

Розподіл.

18 % амоксициліну зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу амоксициліну становить 0,3-0,4 л/кг маси тіла.

Після внутрішньовенного введення амоксицилін виявлялися в сечовому міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій тканині, м’язах, синовіальній і перитонеальних рідинах, жовчі та ексудаті. Амоксицилін частково розподіляється у спинномозковій рідині.

Дані, отримані у ході досліджень на тваринах, не мають ніяких доказів значного утримання у тканинах похідних діючої речовини препарату. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може проникати в грудне молоко (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Амоксицилін проникає через плацентарний бар’єр.

Метаболізм

Амоксицилін частково виділяється з сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25 % початкової дози.

Виведення

В основному амоксицилін виводиться нирками.

У здорових добровольців період напіввиведення амоксициліну становить приблизно

1 годину і середній загальний кліренс – приблизно 25 л/год. Після одиничного введення

250 мг або 500 мг амоксициліну, близько 60-70 % протягом 6 годин виводяться із сечею. Різні дослідження показали, що 50-85 % амоксициліну протягом 24 годин виводяться із сечею.

Одночасне застосування із пробенецидом уповільнює ниркову екскрецію амоксициліну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вік

Період напіврозпаду амоксициліну у дітей віком від 3 місяців до 2 років, дітей старшого віку і дорослих схожий. Для немовлят (у тому числі недоношених) у перший тиждень життя частота застосування не повинна перевищувати 2 рази на добу через малорозвинені сечовивідні шляхи. З огляду на вірогідність зниження функції нирок пацієнтам літнього віку слід з обережністю підбирати дозу та регулярно контролювати функцію нирок.

Стать

Після перорального застосування амоксициліну здоровим чоловікам і жінкам стать не впливала на фармакокінетичні властивості амоксициліну.

Порушення з боку нирок

Загальний сироватковий кліренс амоксициліну пропорційно зменшується зі зниженням функції нирок (див розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порушення з боку печінки

Пацієнтам з порушеннями функції печінки слід з обережністю підібрати дозу та регулярно контролювати функцію печінки.

Лікування наступних інфекційних захворювань у дорослих та дітей:

- Гострий бактеріальний синусит

- Гострий та середній отит

- Гострий стрептококовий тонзиліт та фарингіт

- Загострення хронічного бронхіту

- Негоспітальна пневмонія

- Гострий цистит

- Безсимптомна бактеріурія у період вагітності

- Гострий пієлонефрит

- Тифоїдна і паратифоїдна гарячка

- Дентальні абсцеси із поширеним целюлітом

- Інфекції протезованих суглобів

- Ерадикація Helicobacter pylori

- Хвороба Лайма.

Амоксицилін також показаний для профілактики ендокардиту.

Необхідно враховувати офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.

Підвищена чутливість до амоксициліну та до інших пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів), а також до допоміжних речовин препарату.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (у т. ч. анафілаксії) до бета-лактамних антибіотиків (у т. ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).

Пробенецид

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до підвищення та подовження рівня амоксициліну в крові.

Алопуринол

Одночасне застосування з амоксициліном сприяє виникненню шкірних алергічних реакцій.

Тетрацикліни

Тетрацикліни та інші бактеріостатичні препарати можуть порушувати бактерицидні ефекти амоксициліну.

Оральні антикоагулянти

Оральні антикоагулянти та пеніцилінові антибіотики широко використовують на практиці без повідомлень про взаємодію. Однак у літературі є випадки підвищеного міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфарин під час курсу амоксициліну. Якщо необхідне одночасне застосування, слід ретельно контролювати протромбіновий час або МНС з додаванням або відміною амоксициліну. Крім того, може знадобитися коригування дози оральних антикоагулянтів.

Метотрексат

Застосування пеніциліну з метотрексатом призводить до збільшення токсичної дії останнього.

Гіперчутливість

Перед початком лікування амоксициліном необхідно переконатися в наявності/відсутності в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших бета-лактамних антибактеріальних препаратів.

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (включаючи анафілактоїдні реакції та тяжкі шкірні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції вірогідніше виникають у пацієнтів з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі чи наявністю гіперчутливості до різних алергенів. У разі виникнення алергічної реакції терапію амоксициліном слід припинити та призначити відповідне лікування.

Нечутливі мікроорганізми

Оскільки амоксицилін не призначений для лікування деяких типів інфекцій, препарат слід застосовувати, лише коли патогенний мікроорганізм ідентифікований або коли існують підстави вважати, що даний інфекційний збудник, найімовірніше, чутливий до дії амоксициліну (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Це особливо стосується пацієнтів з інфекціями сечостатевої системи та тяжкими інфекціями вуха, носа і горла.

Судоми

Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушенням функції нирок, а також у тих, хто отримує високі дози препарату або має схильність до судом (наприклад, наявність в анамнезі судом, лікованої епілепсії, менінгіту) (див. розділ «Побічні реакції»).

Ниркова недостатність

Пацієнтам з нирковою недостатністю дозу амоксициліну слід коригувати залежно від ступеня ниркової недостатності.

Шкірні реакції

Поява на початку лікування генералізованої еритеми з гарячкою, асоційованою з пустулами, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано застосовувати амоксицилін.

Слід уникати застосування амоксициліну при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки виникнення кореподібного висипу в цьому випадку може асоціюватися з гіперчутливістю до амоксициліну.

Реакція Яриша-Герксгеймера

При лікуванні хвороби Лайма може спостерігатися реакція Яриша-Герксгеймера (див. розділ «Побічні реакції»), що виникає внаслідок бактерицидної дії амоксициліну на збудника хвороби Лайма – спірохету Borrelia burgdorferi. Пацієнтів слід запевнити, що це поширений і зазвичай самообмежуючий наслідок лікування антибіотиками хвороби Лайма.

Зростання нечутливих мікроорганізмів

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до препарату мікрофлори. Повідомляли про виникнення антибіотикасоційованого коліту, що може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю, при застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів (див. розділ «Побічні реакції»), тому важливо враховувати це у разі виникнення у пацієнтів діареї під час або після застосування антибіотика. У разі виникнення антибіотикасоційованого коліту терапію Амоксициліном слід негайно припинити, звернутися до лікаря та розпочати відповідне лікування.

Застосування засобів, що пригнічують перистальтику, протипоказане в даній ситуації.

Тривала терапія

При лікуванні протягом тривалого часу рекомендується періодично оцінювати показники функцій систем організму, включаючи сечовидільну, гепатобіліарну та гемопоетичну системи. Повідомляли про підвищення рівнів печінкових ферментів та про випадки зміни показників крові.

Антикоагулянти

Дуже рідко повідомляли про подовження протромбінового часу у пацієнтів, які застосовували амоксицилін. При одночасному призначенні препарату з антикоагулянтами слід здійснювати відповідний контроль та коригувати дозу останніх, якщо необхідно.

Кристалурія

У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалурія, переважно при парентеральній терапії. При застосуванні високих доз препарату необхідно вживати достатню кількість рідини для профілактики кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. Наявність високої концентрації амоксициліну у сечі може спричинити випадання осаду в сечовому катетері, тому його слід візуально перевіряти через певні проміжки часу.

Вплив на діагностичні тести

Підвищений рівень амоксициліну в сироватці крові та сечі може вплинути на певні лабораторні дослідження. Через високі концентрації амоксициліну у сечі можливі помилково позитивні результати під час загальних хімічних агалізів.

Рекомендується при тестуванні на наявність глюкози в сечі під час лікування амоксициліном застосовувати ферментативні методи оксидази глюкози.

Наявність амоксициліну може спотворювати результати аналізу естріолу у вагітних жінок.

Важлива інформація про допоміжні речовини

Лікарський засіб містить метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), ці допоміжні речовини можуть спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Вагітність

Дослідження на тваринах не вказують на прямий або опосередкований вплив на репродуктивну токсичність. Обмежені дані про використання амоксициліну у період вагітності у людей не свідчать про підвищений ризик вроджених вад розвитку. Амоксицилін можна застосовувати у період вагітності, коли потенційна користь перевищує потенційні ризики, пов’язані з лікуванням.

Годування груддю

Амоксицилін проникає у грудне молоко у невеликих кількостях з можливим ризиком сенсибілізації. Отже, діарея та грибкова інфекція слизових оболонок можливі у немовляти на грудному вигодовуванні, тому годування груддю, можливо, доведеться припинити. Амоксицилін слід застосовувати у період годування груддю лише після оцінки користі/ризику лікарем, який проводить терапію.

Фертильність.

Дані щодо впливу амоксициліну на фертильність у людей відсутні. Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах показали відсутність впливу на фертильність.

Жодних досліджень щодо впливу на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводили. Проте слід враховувати імовірність побічних ефектів (алергічні реакції, запаморочення, судоми), що можуть вплинути на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

Дозування

Доза Амоксициліну, обрана для лікування індивідуальної інфекції, повинна враховувати:

• очікувані збудники та їх можлива сприйнятливість до антибактеріальних препаратів;

• тяжкість та місце зараження;

• вік, маса тіла та ниркова функція пацієнта, як показано нижче.

Тривалість терапії слід визначати типом інфекції та реакцією пацієнта, і, як правило, вона повинна бути якомога коротшою. Деякі інфекції потребують більш тривалих періодів лікування

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг Таблиця 1

Діти з масою тіла

Діти можуть приймати амоксицилін у вигляді капсул, таблеток, що диспергуються, оральної суспензії, що приготована з порошку, - у разі можливості забезпечення схем лікування при застосуванні відповідних лікарських форм у відповідному дозуванні. Амоксицилін у вигляді суспензії призначати дітям віком до 6 місяців. Дітям з масою тіла понад 40 кг слід призначати дози для дорослих.

Таблиця 2

Пацієнти з порушеннями функції нирок.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв рекомендується збільшувати інтервал між прийомом препарату і зменшувати добову дозу препарату.

Таблиця 3

Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі.

Амоксицилін може бути виведений з кровообігу за допомогою гемодіалізу.

У пацієнтів, які отримують перитонеальний діаліз

Mаксимальна добова доза амоксициліну - 500 мг/добу.

Порушення функції печінки.

Дозування слід призначати з обережністю і регулярно контролювати функцію печінки.

Амоксицилін призначений для орального застосування.

Прийом їжі не впливає на всмоктування амоксициліну.

Терапію можна розпочати парентерально відповідно до рекомендацій щодо дозування внутрішньовенного препарату та продовжити пероральним препаратом.

Запити достатньою кількістю води, не відкривати капсулу.

Діти.

Лікарський засіб можна застосовувати у педіатричній практиці (див. розділ «Спосіб застосування та дози»)

Симптоми: порушення функції травного тракту – нудота, блювання, діарея; наслідком блювання та діареї може бути порушення водно-електролітного балансу.

Повідомляли про випадки кристалурії, що іноді призводили до ниркової недостатності. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеннями функції нирок або у пацієнтів, які отримували високі дози препарату.

Лікування: шлунково-кишкові симптоми можна лікувати симптоматично, контролюючи електролітний баланс.

Амоксицилін можна видалити з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

Найчастіше повідомляли про такі побічні реакції: діарея, нудота та висипання на шкірі.

Побічні реакції, отримані під час проведення клінічних досліджень та післяреєстраційного нагляду амоксициліну представлені нижче відповідно до класифікації MEdDRA.

Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення:

– дуже часто (≥1/10);

– часто (від ≥1/100 до

– нечасто (від ≥1/1000 до

– рідко (від ≥1/10000 до

– дуже рідко (

– невідомо (не можна оцінити на підставі наявних даних).

* частота зазначених небажаних реакцій була отримана в результаті оцінки даних клінічних досліджень, в яких загалом брали участь приблизно 6000 дорослих та дітей, які приймали амоксицилін.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. Працівників охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

250 мг: По 10 капсул у блістері, по 2 блістери у картонній пачці.

500 мг: По 10 капсул у блістері, по 1 блістеру у картонній пачці.

За рецептом.

АНТИБІОТИКИ СА

ANTIBIOTICE SA

Адреса

Вул. Валея Лупулуй 1, м. Ясси 707410, Румунія

1, Valea Lupului Street, 707410, Iasi, Romania