Аміаку розчин (Нашатирний спирт) для зовнішнього застосування 10% флакон 100 мл

Застосування нашатирного спирту можливе в таких ситуаціях:

• нашатирний спирт при непритомності (для рефлекторного збудження дихального центру);
• нашатирний спирт при укусах комах (у вигляді зовнішніх примочок).

Основною діючою речовиною є аміак.

У 100 мл препарату міститься:

• концентрований розчин аміаку (у вигляді 25% розчину) — 44 мл.

Допоміжна речовина:

• очищена вода.

Розчин аміаку для зовнішнього застосування являє собою прозору безбарвну летючу рідину з різким характерним запахом. При зберіганні можлива поява легкої каламуті або блискіток.

Механізм дії нашатирного спирту розчину заснований на подразненні рецепторів верхніх дихальних шляхів.

При вдиханні парів аміаку відбувається:

• подразнення нервових закінчень трійчастого нерва;
• рефлекторне збудження дихального центру;
• посилення дихання.

При зовнішньому застосуванні розчин аміаку має:

• місцеподразнювальну дію;
• антимікробний ефект.

Розчин аміаку 10% використовують тільки зовнішньо.

При непритомному стані

Для збудження дихального центру:

• невеликий шматочок вати або марлі змочують розчином;
• обережно підносять до носових отворів на 0,5-1 секунду.

При укусах комах

Нашатирний спирт розчин застосовують зовнішньо:

• роблять примочки на місце укусу;
• тривалість процедури — до 30 секунд.

При використанні нашатирного спирту слід дотримуватися обережності.

Важливо враховувати наступні рекомендації:

• застосовувати тільки на неушкодженій шкірі;
• уникати попадання розчину в очі і на слизові оболонки.

Якщо препарат випадково потрапив в очі:

• промивати їх водою протягом 15 хвилин з перервами;
• можливе використання 3% розчину борної кислоти.

При попаданні в ніс або глотку використовують 0,5% розчин лимонної кислоти або натуральні соки.

При випадковому проковтуванні слід пити воду, молоко або фруктовий сік, також можна використовувати 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислоти.

Нашатирний спирт не застосовують при підвищеній чутливості до препарату.

Використання в період вагітності та грудного вигодовування можливе тільки тоді, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Нашатирний спирт допускається застосовувати у дітей з 3 років.

При застосуванні розчину аміаку можливі небажані реакції.

До них відносяться:

• рефлекторна зупинка дихання при вдиханні парів;
• подразнення шкіри;
• дерматит;
• екзема в місці застосування;
• алергічні реакції.

При появі будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря.

Передозування нашатирного спирту розчину може призвести до посилення побічних реакцій.

Лікування проводиться симптоматично.

Зберігати нашатирний спирт 100 мл при температурі не вище 25°C в недоступному для дітей місці.

Термін придатності — 3 роки.

діюча речовина: 100 мл препарату містить: аміаку розчину концентрованого (у вигляді 25 % розчину) 44 мл;

допоміжна речовина: вода очищена.

Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, летка, дуже лужна рідина з різким запахом. Допускається, при зберіганні, наявність блискіток і/чи легкої каламуті.

Засоби, що впливають на респіраторну систему. Код АТХ R07A B.

Фармакодинаміка

Аміаку розчин належить до лікарських засобів, які подразнюють нервові закінчення. Механізм дії аміаку при вдиханні полягає у рефлекторному збудженні дихального центру через рецептори верхніх дихальних шляхів – закінчення трійчастого нерва.

При нанесенні на шкіру чинить подразнювальну та антимікробну дію.

Фармакокінетика

Препарат не надходить до кров’яного русла.

Непритомний стан, при укусах комах.

Підвищена чутливість до лікарського засобу.

Не встановлена.

Місцеве застосування можливе лише на неушкоджену шкіру.

При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хв з перервою 10 хв) або 3 % розчином борної кислоти. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5 % розчин лимонної кислоти або натуральні соки. У разі прийому всередину – пити воду, фруктовий сік, молоко, краще – 0,5 % розчин лимонної кислоти або 1 % розчин оцтової кислоти до повної нейтралізації вмісту шлунка.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу – це може зашкодити здоров’ю.

У період вагітності і годування груддю застосовування лікарського засобу можливе лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Не впливає.

Спосіб застосування й дози.

Для збудження дихального центру як засіб швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5 – 1 с.

При укусах комах розчин аміаку застосовують зовнішньо у вигляді примочок (тривалість процедури – до 30 секунд).

Діти.

Препарат не застосовують дітям до 3 років.

Посилення проявів побічних реакцій.

Терапія симптоматична.

При вдиханні парів розчину аміаку може виникнути рефлекторна зупинка дихання. При місцевому застосуванні можливі подразнення, дерматити, екзема у місці аплікації, алергічні реакції.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря.

3 роки.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

По 40 мл або по 100 мл у флаконах.

Без рецепта.

ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика»

Місцезнаходження виробника.

Україна, 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка, вул. Корольова, б. 4.