Воші

Воші

Педикульоз — паразитоз, що характеризується ураженням волосяного покриву та шкіри людини вошами. Людська воша — комаха, здатна переносити небезпечні трансмісивні хвороби (тиф, окопну лихоманку). Паразити спричинюють не лише фізичний, а й психологічний дискомфорт, тому позбуватися їх потрібно відразу після виявлення.

Що таке педикульоз?

Хвороба може виявлятися у представників обох статей незалежно від віку і соціального стану. Педикульоз у дітей поширений більше, ніж у дорослих. Заразитися кровососним паразитом можна контагіозно від хворої людини або при використанні його речей (натільний одяг, предмети гігієни, гребінці).

Поселившись у нового господаря, комаха кожні 2,5 години робить прокол у шкірі людини і висмоктує кров, інакше вона висохне і загине. Щодня кожен паразит відкладає 10–15 яєць (гниди). З них вилуплюються личинки наступного покоління. Личинка і доросла комаха здатні швидко пересуватися, гниди нерухомі, тому виявити і знищити паразита простіше на стадії яйця.

Класифікація

Розрізняють три види вошей, які здатні викликати 4 типи патології:

Шляхи поширення 

Педикульоз шкіри поширюється при контакті з хворим, що є основною причиною зараження. Завдяки високій плодючості та швидкості пересування паразити швидко поширюються по всьому приміщенню, де перебуває педикульозний хворий. 

Основні причини ураження:

• щільність колективу (казарма, дитячий садочок, сім'я, транспорт);
• ігнорування правил особистої гігієни;
• використання одного ліжка з хворим;
• носіння, примірка чужого головного убору;
• складування одягу в одній шафі;
• застосування чужих предметів, призначених для індивідуального використання (мочалка, гребінець, гумки для волосся, рушник та ін.);
• відвідування місць громадського користування (туалет, басейн, лазня);
• сексуальний контакт із хворим на фтіріаз;
• відсутність своєчасного лікування.

Педикульоз частіше поширюється в антисанітарних умовах, що характерно для безхатьків, біженців. До групи ризику належать перукарі, масажисти, працівники лазень, власники довгого волосся.

Симптоми

У момент прокусування шкіри паразит виділяє токсичну речовину (ензим), що запобігає згортанню крові. Фермент викликає подразнення шкірного покриву, що призводить до появи нестерпного свербежу. Якщо причиною хвороби стала платтяна воша, то на шкірі можна розгледіти місця укусів. Місце ранки змінює колір (синіє), покривається скоринкою. Кірки між волоссям спричинюють їхнє склеювання з утворенням ковтунів.

Вошивість проявляється такими клінічними симптомами:

• наявність вошей на різній стадії розвитку;
• свербіж у зонах ураження;
• кров'янисті кірочки;
• розчухи;
• ранки і садна на тілі;
• папульозна висипка;
• набрякання регіональних лімфовузлів;
• інфікування ранок (піодермія);
• випадання волосся.

Крім того, спостерігається зміна структури дерми. Вона стає щільною, малорухомою, з'являється пігментація, можливі ерозії (у разі тривалої відсутності лікування).

Діагностика

Педикульоз необхідно диференціювати від інших шкірних патологій:

• корости;
• піодермії;
• кліщового дерматиту;
• москітного дерматозу;
• алергічного контактного дерматиту.

Діагностика заснована на зборі анамнезу, наявності епідеміологічних даних і клінічній картині. Візуальний огляд пацієнта за допомогою лампи Вуда, виявлення у нього дорослих вошей, личинок, гнид та інших ознак дають змогу поставити діагноз.

При підозрі на платтяних вошей оглядають не тільки хворого, але і його одяг (особливо внутрішні складки, шви). За необхідності проводять дерматоскопію, мікроскопію зішкребу шкіри і його бакпосів (при розвитку вторинної інфекції).

Лікування

Лікувальні заходи полягають у знищенні паразита на всіх етапах його розвитку, усунення симптомів, терапії ускладнень. Для ліквідації вошей, що викликали педикульоз, застосовують три методи: мануальний (механічний), хімічний, фізичний.

Методи заморозки і високих температур використовують для обробки одягу, постільної білизни. Механічне видалення може бути застосовано для знищення одиничних екземплярів. Для вичісування вошей призначений особливий протипедикульозний гребінь. Перед процедурою на волосся рекомендують нанести кокосову олію. Це полегшить розчісування.

Найчастіше для знищення вошей застосовують хімічний спосіб, який здійснюється за допомогою препаратів від педикульозу:

1. Піретроїди (інсектициди, аналоги природних піретринів). Діюча речовина — перметрин. Сьогодні використовують рідко, оскільки до нього у вошей виявлено високу резистентність. Одновідсотковий гель на основі перметрину дозволено до застосування для дітей з 1 року.
2. Фосфорорганічні комплекси (сульфідофоса, Байтекс, Малатіон). Інгібують ацетилхолінестеразу — фермент, який бере участь у роботі нервової системи. В результаті блокується передача нервових імпульсів, настають параліч і загибель паразита.
3. Бензилбензоат. Крем, емульсія, шампунь із цією речовиною справляють токсичну дію на дорослих особин, але не знищують їхні яйця. Дорослому призначають 20% мазь, а дитині з трьох років — 10%. Обробку проводять двічі з інтервалом 4 дні.
4. Диметикон (силікони). Засоби з диметиконом порушують дихання комах. Дозволено застосовувати з трирічного віку і вагітним жінкам.
5. Рослинні ефірні олії (гвоздикова, анісова та ін.). Активно знищують німфи, але недостатньо добре діють на яйця.

Більшість хімічних препаратів не використовують для обробки вагітних, жінок, які годують грудьми, малолітніх дітей, хворих із різними ураженнями шкіри (дерматит, псоріаз, екзема та ін.). Видалення паразитів здійснюють за допомогою санітарної обробки, вичісування, бриття волосся. Лікування педикульозу здійснюється одночасно з протиепідемічними заходами, а також виконується дезінсекція з ліквідації вогнища зараження.

Профілактика

Щоб уникнути зараження педикульозом, необхідно:

• стежити за чистотою тіла;
• не користуватися чужими предметами гігієни, одягом, аксесуарами для волосся;
• проводити епіляцію зайвого волосся (пахви, ноги, інтимна зона);
• не дозволяти користуватися своїм особистим гребінцем іншим людям;
• регулярно міняти постільну білизну;
• систематично перевіряти голову на наявність вошей (розчісувати волосся над білою тканиною);
• навчати дітей особистої гігієни.

У разі виникнення підозри на педикульоз обов'язково відвідайте лікаря.

Ускладнення

Воші — переносники окопної, або траншейної, лихоманки, поворотного і висипного тифу. Крім того, тривала присутність паразитів на тілі викликає негативні реакції організму, які проявляються такими станами, як алергічний дерматит, піодермія.

Список використаної літератури

1. ВООЗ;
2. JAMA.

Поширені запитання про педикульоз

Чим небезпечний педикульоз?

Воші є переносниками деяких інфекцій і призводять до несприятливих наслідків (алергічні реакції, дерматити, випадіння волосся та ін.).

Як проявляється педикульоз?

Основні ознаки цього паразитозу — відчуття болісно-лоскотного подразнення шкіри, нестерпне бажання почухати місце дискомфорту. Згодом утворюються розчоси, скоринки, алергічна реакція.

Чи можна вилікуватися від педикульозу?

Педикульоз успішно лікується шляхом механічного видалення паразитів із волосся (при незначному ураженні). Якщо комах багато, для їхнього знищення застосовують спеціальні засоби від педикульозу.

Як діагностувати педикульоз самому?

Щоб самостійно діагностувати педикульоз, огляньте волосисті зони тіла, шкіру, а також внутрішню сторону одягу. Якщо людина заражена педикульозом, можна виявити самого паразита або його яйця. Крім того, зазвичай спостерігаються клінічні ознаки: свербіж, подряпини, синюшність місць укусів та ін.