Ціаноз

Ціаноз — блакитно-синій відтінок слизових оболонок і шкірних покривів, у повсякденній мові — синюха. Є клінічним симптомом низки захворювань. Основна причина стану — накопичення в крові відновленого гемоглобіну або порушення кровообігу. Свідчить про кисневе голодування тканин. Лікування спрямоване на корекцію основної патології.

Що таке ціаноз?

Шкірний ціаноз не є ізольованим захворюванням. Синюшність дерми — ознака збою у роботі органів і систем організму. Він з'являється при порушенні кровообігу або дихання. Механізм розвитку пов'язують із порушенням газообміну в легеневих альвеолах, яке призводить до зниження концентрації кисню в кровоносному руслі.

Зменшення оксигемоглобіну стає причиною збільшення вмісту карбоксигемоглобіну (з'єднання з вуглекислим газом), що має темно-пурпуровий колір. Крім того, патологія може розвиватися внаслідок уповільнення циркуляції крові у венозних судинах (венозний застій), а також збільшення метгемоглобіну, сульфгемоглобіну (спостерігається при отруєннях отрутохімікатами).

Класифікація

Ціаноз шкіри може бути легким або вираженим, локальним і дифузним. Місцеве порушення поділяють на типи:

Центральний (дифузний). Діагностують при порушенні клапанного апарату серця, дихальній недостатності (бронхолегенева патологія). Уражається слизовий покрив і ділянки тіла з тонкою шкірою (періорбітальна, періоральна зони, ротова порожнина, губа, носогубний трикутник та ін.). Теплий вид ціанозу.

Периферичний (акроціаноз). Це ознака надмірного відновлення гемоглобіну в периферичних тканинах. Розвивається внаслідок серцевої недостатності, тромбозу, варикозу. При цьому типі можуть синіти кінцівки, пальці, стопи, кисті рук, вушні раковини. Належить до холодного типу.

Ціаноз має різне походження, тому його класифікують ще й за цією ознакою:

Причини виникнення

Синюшний відтінок шкіри може з'являтися внаслідок таких причин:

• зниження інтенсивності кровотоку в дрібних судинах;
• хвороби органів дихання, серця, судин;
• вроджені вади розвитку серця, легень;
• надмірно знижений атмосферний тиск (у горах);
• інтоксикація організму токсинами й отрутами;
• передозування лікарськими і наркотичними препаратами;
• недосконалість дихальної системи у новонароджених.

Спровокувати порушення можуть такі чинники: зловживання алкоголем, куріння, переохолодження, вагітність, травми кінцівок, хронічний стрес, обмороження рук або ніг, ендокринні патології (цукровий діабет).

Захворювання, що супроводжуються ціанозом

Синюшність покривів розвивається переважно при патологіях крові, дихальної та серцево-судинної систем:

• анемія;
• поліцитемія;
• ішемічна хвороба серця;
• гостра серцева недостатність;
• міокардит;
• порушення серцевого ритму;
• кардіоміопатія;
• венозна недостатність;
• пневмонія;
• бронхіт;
• бронхіальна астма;
• бронхоектазія;
• бронхіоліт.

Ціаноз у дітей часто спостерігають при вроджених аномаліях клапанного апарату серця, при бактеріальних і вірусних інфекціях (дифтерія), коли просвіт трахеї або бронхів різко звужений.

Симптоми

Основним симптомом патологічного стану є синюшність шкірних покривів, слизових (локальна або генералізована). Ділянки, що змінили колір, можуть залишатися теплими або ставати холодними на дотик. Кожен клінічний випадок має свої додаткові ознаки, характерні для певної хвороби. При патологіях серця і дихання спостерігаються такі симптоми:

• задишка (незалежно від навантаження);
• набряк або набряклість тканин (може набрякати повністю орган, наприклад, легеня);
• млявість, сонливість, порушення працездатності;
• холодний піт;
• пришвидшене серцебиття;
• хворобливість за грудиною;
• головний біль;
• запаморочення та ін.

Клінічна картина, що супроводжується посинінням покривів, може розвиватися за різним сценарієм. При гострій патології хворий починає задихатися від браку повітря, у нього спостерігають виражений ціаноз, який розвивається стрімко, за короткий період (від кількох секунд до хвилин). Гостра картина характерна для тромбоемболії, тампонади серця.

Якщо пурпурово-синє забарвлення з'явилося поступово, протягом кількох діб, говорять про підгостру стадію. Її розвиток можливий при бронхіальній астмі або інтоксикації організму. Хронічні патології, пов'язані з серцевою і дихальною недостатністю, характеризуються повільною появою синюшності.

Діагностика

У діагностиці захворювань, що супроводжуються синюшністю, велике значення має збір інформації про історію хвороби. Лікар цікавиться, як давно почало змінюватися забарвлення шкіри, слизових, за яких обставин воно виникло. Після бесіди фахівець проводить загальний огляд, аускультацію грудної клітини, направляє пацієнта на комплексне обстеження:

• клініко-лабораторне тестування крові: ОАК із лейкоцитарною формулою і ШОЕ, біохімія, ІФА на інфекції, аналіз газів крові, електроліти та ін.;
• електрокардіографія (тредміл-тест);
• оглядова Rg-графія грудної клітки;
• ехокардіографія;
• спірографія;
• УЗД судин ніг (артеріальний, венозний кровоток).

За необхідності хворий направляється на консультації до інших вузьких спеціалістів.

Лікування

Після постановки діагнозу починають етіотропну терапію, спрямовану на усунення патології, що викликала ціаноз. Чим ефективніше лікування основного захворювання, тим менш вираженою буде синюшність шкірних покривів. При гіпоксії здійснюють дихальну підтримку кисневою маскою або наметом для новонароджених. Зменшити прояви ціанозу допоможуть препарати (за показаннями):

• блокатори кальцієвих каналів (Цинаризин, Німодипін), що поліпшують мозковий кровообіг;
• бета2-адреноміметики (Сальбутамол, Асталін);
• антигіпоксанти (Актовегін);
• серцеві глікозиди (Корглікон, Дігоксин);
• ноотропні препарати (Пірацетам, Церебролізин);
• аналептики (Етимізол, Сульфопрокаїн);
• антикоагулянти (Варфарин, Синкумар) і ін.

Деякі стани, що супроводжуються ціанозом, не піддаються терапевтичному лікуванню. У таких випадках показано хірургічне втручання.

Ускладнення

Тривалий ціаноз може супроводжуватися компенсаторною поліцитемією (збільшення еритроцитів). Спостерігають й інші зміни в організмі:

• розширюються дрібні кровоносні судини;
• з'являється ангіопатія сітківки;
• деформуються пальці («барабанні палички»);
• стають більш щільними нігтьові пластини («годинникові скельця»).

Патологічні зміни відбуваються через нестачу кисню в кровоносному руслі. Зміна фаланг і нігтів більш характерна для дітей із вродженими вадами серця.

Профілактика

До профілактичних заходів належать:

• відмова від алкоголю, куріння, наркотиків;
• фізично активний спосіб життя;
• щорічне проходження медичних оглядів;
• правильне харчування (зниження калорійності, збільшення частки рослинних продуктів у раціоні).

Велике значення має своєчасне адекватне лікування хронічних захворювань.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. The New England Journal of Medicine;
3. JAMA.

Поширені запитання про ціаноз

Чому виникає ціаноз?

Проблему пов'язують зі збільшенням кількості відновленого гемоглобіну в кровоносному руслі.

Як проявляється ціаноз?

Основна клінічна ознака патології — локальна або тотальна синюшність шкірних і слизових покривів тіла.

Чи можна вилікувати ціаноз?

Специфічного лікування стану не існує. При виникненні симптому терапевтичні заходи спрямовані на усунення основної патології.

Які ефективні препарати при ціанозі?

Ціаноз може виникати внаслідок різних захворювань, для кожного з яких використовують певні групи медикаментів. Так, при синюшності, зумовленої порушенням мозкового кровообігу, багато хто відзначає хорошу результативність Цинаризину, а при бронхіальній астмі — Сальбутамолу. Адекватну терапію може призначити лікар після комплексного обстеження та виявлення причини патологічної ознаки.