Розацеа

Розацеа, або рожеві вугри, — це дерматологічне захворювання, що характеризується стійким ураженням судин шкіри обличчя. Супроводжується яскраво-рожевими висипаннями, вираженими судинними зірочками і вузликами. Розацеа має хронічний перебіг, тобто симптоми періодично вщухають і поновлюються. Основне лікування спрямоване на усунення симптоматики й утримання захворювання в стані стійкої ремісії.

Причини появи розацеа

Розацеа шкіри частіше діагностується у жінок віком від 30 до 50 років, які мають певну спадкову схильність до транзиторної гіперемії (почервоніння) шкіри обличчя. Характерні судинні зірочки з'являються на обличчі, рідше на шиї і в зоні декольте. Розацеа у дітей виникає вкрай рідко.

Причини появи захворювання достовірно не визначені. Вважається, що воно генетично зумовлене, розвивається в результаті порушення тонусу дрібних судин шкіри. Але відомі фактори, що провокують розацеа:

• судинні порушення;
• дія патогенних мікроорганізмів;
• збій у роботі травного тракту, зумовлений Helicobacter Pillory;
• імунологічні розлади;
• ендокринні порушення;
• нейровегетативні розлади;
• порушення периферичного кровообігу.

Пусковим механізмом можуть стати зловживання алкоголем, нераціональне застосування деяких медикаментів, зокрема кортикостероїдів, надлишкове ультрафіолетове опромінення, постійний вплив на шкіру високих і низьких температур, застосування косметичних засобів, що містять агресивні компоненти.

Симптоми розацеа

Прояви розацеа на обличчі відрізняються залежно від ступеня тяжкості захворювання. Виділяють такі стадії перебігу, які характеризуються певними ознаками:

1. Рання — раптове і незначне почервоніння в результаті впливу факторів, що викликають приплив крові до обличчя. Коли їхня дія переривається, почервоніння зникають. Стан шкіри при цьому не відрізняється від здорової.
2. Еритематозно-телеангіектатична — постійне почервоніння на ділянках чола, щік, шиї і підборіддя. При цьому поверхня зміненої шкіри не підіймається. Спостерігаються поодинокі судинні зірочки.
3. Папуло-пустульозна — інтенсивність і площа почервоніння збільшуються. Ділянки застою крові мають синюватий відтінок. Капілярна сітка посилюється, в місцях із найбільшим почервонінням утворюються поодинокі папули. Всередині таких підвищень збирається рідина, яка з часом перетворюється на гній.
4. Пустульозно-вузлувата — поблизу гнійників і папул шкіра в місцях запалення стає більш щільною. Навколо волосяних фолікулів формуються скупчення сполучних вузлів. При цьому фолікули і прилеглі до них сальні та потові залози атрофуються. При натисканні на них виділяється густий білий секрет.

При важкій формі на уражених ділянках обличчя з'являються асиметричні деформації.

Загальні симптоми розацеа:

• печіння і поколювання в місцях почервоніння;
• підвищена чутливість шкіри;
• відчуття стягування і сухість;
• висипання на обличчі у вигляді вузликів із подальшим нагноєнням їхнього вмісту;
• утворення судинних зірочок різного діаметру;
• ущільнення і шорсткість шкіри;
• набряк і потовщення запалених ділянок.

У разі тривалого перебігу захворювання можливі деякі ускладнення. Так, структурні зміни шкіри (виражена гіперплазія сальних залоз, що супроводжується стійким почервонінням шкіри і набряком) призводять до спотворення рис обличчя і погіршення зовнішності. Це спричинює внутрішній дискомфорт і навіть депресивні розлади.

У результаті прогресування розацеа може розвинутися гнійно-септичне ускладнення — дренуючий синус. Це довгасте утворення, що піднімається над рівнем поверхні шкіри, з якого час від часу (але регулярно) виділяється гній.

У чоловіків розацеа локалізується в ділянці носа і часто ускладнюється ринофімою.

Діагностика

Постановка діагнозу нескладна. Після візуального огляду дерматолог із високою точністю може визначити це захворювання. Один із головних критеріїв — стійке почервоніння центральної частини обличчя, за винятком ділянки навколо очей, протягом як мінімум трьох місяців.

У деяких випадках для уточнення діагнозу пацієнта можуть направити на гістологію.

Лікування розацеа

Терапія проводиться відповідно до стадії розацеа, вона спрямована на усунення симптомів. Важкі форми вимагають застосування оперативних методів лікування — хірургічного видалення або лазеротерапії.

Медикаментозні препарати, які найчастіше призначають

На початковій стадії рожеві вугри швидко піддаються лікуванню. Рекомендуються примочки холодним слабким розчином ромашки, звіробою, борної кислоти, масаж обличчя шматочком льоду (для звуження периферичних судин).

Коли розацеа стає більш вираженою, з'являється судинна сітка. Рекомендовані антибактеріальні засоби на основі метронідазолу. Лікування слід починати із засобів для зовнішнього застосування у вигляді гелю. За відсутності бажаного терапевтичного ефекту переходять на внутрішньовенне крапельне введення розчину препарату Метронідазол.

Коли запальний процес прогресує і починають утворюватися гнійні папули, до лікування підключають гелі та мазі від розацеа на основі цинку і сірки, а також метронідазолу або азелаїнової кислоти. Вони мають бактерицидну і протизапальну дію.

Для лікування розацеа також використовують препарати акарицидної дії — вони ефективні проти кліщів роду Demodex. До них належить Бензилбензоат у формі емульсії, крему або мазі.

Особливості лікування

Первинна поява або прогресування розацеа в період вагітності може бути блискавичною. При належній терапії симптоми минають безслідно. Але ризик рецидиву підвищується з кожною наступною вагітністю.

Під час призначення ліків важливо враховувати, що деякі з них мають тератогенну дію — здатні спричинювати вроджені вади розвитку плода.

Профілактика

Потрібно пам'ятати, що розацеа — захворювання хронічне. З огляду на це важливо усунути вплив факторів, які провокують почастішання або посилення його проявів. Зокрема, не рекомендується допускати різких перепадів температур, небажано вживати дуже гарячу або холодну їжу, слід утриматися від надмірного фізичного навантаження та алкоголю, уникати стресів, не використовувати декоративну косметику.

Необхідно виконувати рекомендації лікаря щодо догляду за шкірою — дбайливо очищати її, регулярно застосовувати креми зволожувальної дії і сонцезахисні засоби.

Із профілактичною метою призначають лікування препаратами на основі метронідазолу або азелаїнової кислоти для зовнішнього застосування (курсами до 6 місяців). Крім того, необхідна супутня терапія ендокринних і шлунково-кишкових захворювань.

Список використаної літератури

1. Григорьев Д.В. Розовые угри и родственные заболевания // РМЖ. — 2016. — № 10. — С. 627–635.
2. Кубанова А.А., Махакова Ю.Б. Розацеа: диагностика и лечение // Вестник дерматологии и венерологии. — 2015. — № 4. — С. 27–35.
3. Юсупова Л.А., Юнусова Е.И., Гараева З.Ш., Мавлютова Г.И., Валеева Э.М. Клинические варианты и терапия больных розацеа // Лечащий врач. — 2019. — № 6.

Поширені запитання про розацеа

Як зрозуміти, що в тебе розацеа?

Запідозрити розацеа можна, коли на обличчі спостерігається стійке почервоніння протягом кількох місяців, особливо коли цей симптом посилюється при впливі на шкіру різних температур. Лікуванням такої шкірної патології займаються дерматологи. Аналіз скарг пацієнта і огляд шкіри обличчя допоможуть точно встановити діагноз.

Чи можна вилікувати розацеа назавжди?

Розацеа характеризується хронічним перебігом, тому змінюються періоди загострень і ремісій. Вилікуватися назавжди неможливо, але правильно підібране і своєчасне лікування дасть змогу досягти стійкої ремісії. Для цього необхідно виключити вплив чинників, які провокують і посилюють симптоматику, дотримуватися рекомендацій щодо медикаментозного лікування.

Як лікувати розацеа?

На самому початку захворювання, коли спостерігається тільки епізодичне почервоніння шкіри, допоможе обробка цих ділянок розчином трав (календула, звіробій, ромашка). Вони мають протизапальну дію і сприяють звуженню судин на обличчі. Для лікування гнійних папул використовують антибактеріальні препарати. При важкому перебігу застосовують методи хірургічного лікування.

Як позбутися розацеа в домашніх умовах?

Під час домашнього лікування можна стримати прогресування хвороби і погіршення стану шкіри. При розацеа застосовують антибіотики місцевої або системної дії, ліки на основі метронідазолу та азелаїнової кислоти. Слід уникати або знизити ступінь впливу провокуючих чинників (різка зміна температур, стрес, алкоголь, ультрафіолетове випромінювання). Можна використовувати для догляду за шкірою обличчя тільки медичні косметичні засоби, рекомендовані лікарем.