Сечокислий діатез

Сечокислий діатез — це стан, що супроводжується підвищенням рівня сечової кислоти (точніше, її солей — уратів) у крові. У нормі її концентрація повинна становити 6 мг/дл для жінок і 6,8 мг/дл для чоловіків. 

Високий рівень сечової кислоти призводить до утворення кристалів, які, осідаючи в суглобах, викликають подагру. Якщо вони накопичуються в нирках, розвивається кам’яна хвороба. Дослідження також довели зв’язок сечокислого діатезу нирок із серцево-судинними захворюваннями, діабетом 2-го типу, підвищеним кров’яним тиском і неалкогольною жировою хворобою печінки. 

Причини захворювання

Сечова кислота — це речовина, яка утворюється у процесі розщеплення пуринів. Більша її частина розчиняється у крові, проходить через нирки й виводиться з організму разом із сечею. Збільшення рівня сечової кислоти може відбуватися з таких причин:

1. нирки перестають ефективно відфільтровувати й виводити сечову кислоту із крові;
2. людина споживає багато продуктів із великим вмістом пуринів (червоного м’яса, бобових, печінки, морепродуктів, алкогольних напоїв, особливо пива);
3. організм виробляє занадто багато сечової кислоти.

В останньому випадку причиною підвищення рівня продуктів метаболізму пуринів найчастіше стають генетичні розлади.

Симптоми сечокислого діатезу в чоловіків, жінок і дітей

Часто стан ніяк не проявляється, але за відсутності лікування може призвести до розвитку деяких захворювань.

Сечокислий діатез у чоловіків зустрічається частіше, ніж у жінок (17,3% порівняно з 10%). Це може бути пов’язано з рівнем естрогенів. Відомо, що ці гормони сприяють виведенню сечової кислоти з організму. Симптоми сечокислого діатезу в жінок найчастіше з’являються в період менопаузи, що також обумовлено зниженням рівня естрогену. Основними проявами стійкого підвищення сечової кислоти у крові є:

• Подагра. Це захворювання також називають подагричним артритом. Воно зустрічається приблизно в 20% хворих на сечокислий діатез. Подагра може вражати будь-який суглоб людського тіла, але частіше зачіпає великий палець ноги, ступні, щиколотки, коліна й лікті. Напади хвороби виникають раптово, часто вночі. Суглоб набрякає, шкіра над ним червоніє. З’являється різкий біль. У важких випадках суглоби можуть деформуватися.
• Камені в нирках. Кристали сечової кислоти, що осідають у нирках, часто призводять до формування каменів. Невеликі конкременти (пісок) виводяться із сечею. Однак великі камені можуть блокувати сечовивідні шляхи. Цей стан характеризується сильним болем у попереку чи боку, нудотою, частими позивами до сечовипускання, появою крові в сечі. Утруднений відтік створює сприятливі умови для розмноження бактерій — розвивається інфекція нирок.

Сечокислий діатез у немовлят — зовсім не рідкісне явище. Головна ознака, на яку потрібно звернути увагу, — занадто яскраві плями сечі на пелюшках, оскільки захворювання характеризується інтенсивним її забарвлюванням. 

У дітей більш старшого віку діагноз «сечокислий діатез» може ставитися на тлі підвищеного вироблення сечової кислоти. Це відбувається за наявності певних генетичних захворювань, таких як синдром Леша – Ніхена, Келлі – Сигміллера та інші.

Як діагностується захворювання

Як правило, лікар призначає аналізи крові й сечі для вимірювання рівня креатиніну й сечової кислоти. Кров береться з вени. У разі анормальних результатів проводиться добовий аналіз сечі. Як правило, він також показує підвищений рівень сечової кислоти. Потім пацієнтові прописується дієта з обмеженням пуринів, після чого проводиться повторний аналіз сечі. Такий підхід допомагає визначити, чи викликаний сечокислий діатез:

• уживанням великої кількості пуринів разом з їжею;
• гіпервиробленням сечової кислоти в організмі;
• недостатньо ефективним виведенням продуктів метаболізму пуринів із тіла. 

За наявності симптомів подагри лікар рекомендує аналіз внутрішньосуглобної рідини. Її зразок береться за допомогою тонкої голки. Якщо в рідині будуть виявлені кристали сечової кислоти, ставиться діагноз «подагра».

Як лікувати сечокислий діатез

Вибір методу терапії залежить від причини захворювання. Якщо воно протікає безсимптомно, лікування не потрібне, оскільки користь від ліків, що знижують рівень сечової кислоти, не доведена. У всіх інших випадках лікується основне захворювання.

Для зниження виявлення симптомів подагри призначаються:

• нестероїдні протизапальні препарати;
• Колхіцин;
• Алопуринол.

У разі каменів у нирках розміром менш ніж 5 мм лікар може порадити пити багато води й приймати безрецептурні знеболювальні, поки камені не вийдуть самостійно. Іноді також призначаються препарати, що нормалізують пуриновий обмін і полегшують виведення ниркових каменів з організму, такі як Реструкта Про Ін’єкціоне С та Уролесан.

У разі більших каменів призначається екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія чи хірургічна операція.

Список використаної літератури

1. ВООЗ;
2. The New England Journal of Medicine;
3. JAMA.

Поширені запитання про сечокислий діатез