Юлія Цибуленко
Поруч з нашою аптекою в Нікополі прилітає постійно
«Аптека оптових ц..» Нікополь 2 розташована дуже близько до берегової лінії Дніпра, і коли окупанти починають звідти запускати дрони, шахеди та гатити з артилерії, в аптеці не тільки дзвенить скло у вітринах, а й здригаються стіни. Невже не страшно? «Страшно, особливо коли біжиш під обстрілами додому пішки, бо транспорт не ходить. Але я вже звикла і намагаюся не думати про ризики. Ми тут усі в небезпеці, як кинути людей? Аптека має працювати завжди, особливо в такі складні часи».
Вночі Нікополь вимирає
Артилерійський снаряд долає відстань від Нікополя до захопленої ворогом Запорізької АЕС менше ніж за 40 секунд. Тому в місті створили власну систему оповіщення, яка попереджає саме про загрозу артилерійських обстрілів. Однак чекати, поки вона закінчиться, не варто. Прильоти бувають і після її відміни. Взагалі в Нікополі більшість часу тривога – артилерійська та загальна. Часто доводиться ігнорувати, бо інакше ні до роботи, ні додому не дістанешся.
Місцева влада закликала жителів за можливості не ночувати в місті. «Ми теж мешкаємо за містом – нам пощастило, бо маємо будинок. А іншим доводиться домовлятися з родичами та знайомими, щоб їх прихистили, жити на дачах. Дехто навіть намети встановлює та разом з дітьми там ночують. Тому життя в Нікополі вже після 17-ї години стає на паузу. Якщо хтось забігає в аптеку ввечері, то в більшості випадків це знак того, що сталося якась непередбачувана ситуація або потрібно забрати замовлення. А вночі в місті темно – ні вікна не світяться, ні ліхтарі на вулицях».
Деякі райони Нікополя закриті для проїзду транспорту, адже чимало випадків, коли дрони влучили в автобуси і гинули люди. Юлія з колегами щодня бачить черги містян, які намагаються виїхати з міста, бо аптека знаходиться на центральному ринку. «Взагалі-то місце в нас прохідне, але здебільшого вранці. І місцеві, і ті, хто приїхав торгувати, зазвичай приходять за ліками одразу після відкриття. Бо хто знає, що буде далі? Отак і живемо не просто одним днем, а однією годиною».
Постачання регулярне, а от колектив змінюється
Попри складну ситуацію в місті, товар привозять регулярно. Юлія вдячна постачальникам і водіям, які доставляють все необхідне з харківського складу. Каже, по них можна звіряти годинник.
«Наші відвідувачі знають, що тут завжди все є, навіть з препаратами за програмою «Доступні ліки» проблем не виникає. До нас приходять дуже багато стареньких – ми вже знаємо, що і кому потрібно, тому іноді дістаємо упаковки ліків з полиць, як тільки побачимо знайоме обличчя в черзі. Багатьом допомагаємо заощадити і замовляємо на нашому сайті, там дешевше. В пенсіонерів кожна копійчина на вагу золота, а комп’ютером вони користуватися не вміють, та й смартфон є далеко не в усіх. Люди дуже цінують таке ставлення і йдуть саме до нас попри те, що з 8 нікопольських аптек наша знаходиться в найнебезпечнішому місці, та ще й в кутовому приміщенні».
Прильоти навколо аптеки відбуваються часто, щоб не сказати постійно. «Після кожного такого «подарунку» до нас біжать люди з панічними атаками та нервовими зривами. Ми навіть звернулися до керівництва, щоб нам дозволили додати в нашу службову аптечку «Корвалол» та інші заспокійливі, бо коли в людини трясуться губи та руки, якось незручно надати їй допомогу, а потім змусити платити за використаний препарат.
Та й фармацевтам іноді доводиться пити заспокійливі – ми ж не залізні. Тривалий тест на стійкість проходять не всі колеги. За час мого завідування колектив змінювався багато разів. Зараз працюємо втрьох. Щодня відчиняємося, бо страх – не виправдання. Хвороби під час війни нікуди не зникли, хто ж допоможе людям одужувати, коли всі перелякаються і залишаться вдома?»
Дата створення: 17.09.2024 Дата оновлення: 28.10.2024