Віталіна Глущенко

Фармацевт «Аптеки оптових ц..»
Віталіна Глущенко

На моєму місці так вчинив би кожен працівник аптеки

В Тростянець на Сумщині російські війська зайшли 24 лютого. Понад місяць люди жили в окупації. Ворог постійно обстрілював місто. Місцевих мешканців виводили на вулицю і змушували сидіти вночі під будинками — у цей час окупанти виносили з осель все, що впадало їм в око.

Мародерство процвітало, тому фармацевт «Аптеки оптових ц..» Віталіна Василівна Глущенко, яка залишилася сама, потроху виносила і ховала лікарські засоби, аби їх не розікрали. «Я жила поряд, тому все, що могла винести — ліки, зокрема інсуліни, та виручку намагалася забрати додому».

Аптека працювала до 26 лютого, але потім ситуація в місті стала надто напруженою, і довелося зачинитися. 3 березня дівчина прийшла в аптеку
і побачила, що замок зірваний, вітрини потрощені, а всередині російські військові. Вони поводилися, як вдома — курили та пили каву, всюди рилися, викидали все з ящиків. Видно, що вони хазяюють так не перший день.

Віталіна попросила дозволу забрати ліки. Спочатку дівчину намагалися вигнати, але потім погодилися на компроміс — вона дає їм «Пасту Теймурова», а потім нехай робить, що хоче.

Коли окупанти пішли, вона зібрала препарати, які ще залишилися. Намагалася робити все якнайшвидше, адже ворог міг передумати і повернутися. Дівчина забрала додому не тільки ліки, а й 111 000 гривень виручки, щоб за нагоди передати кошти куратору.

Вранці до її будинку вдерлися російські військові, наставили на неї автомат і закомандували: «Даем сутки, чтобы освободить квартиру. Придем и увидим вас тут — расстрел на месте!».

Віталіна запакувала в сумки документи і гроші та переїхала жити до знайомих. У цей будинок наступного дня влучив снаряд. На дівчину обвалився дах. Віталіна отримала серйозну травму голови. Коли сусіди її витягали, вона попросила обов'язково забрати сумки — без них категорично відмовилася їхати в лікарню.

Віталіні зупинили кровотечу і наклали 12 швів на голові. До того ж з'ясувалося, що в неї струс мозку. «Світла в лікарні в Тростянці не було, коли я туди потрапила. Лікарі обробляли мої рани під світлом ліхтарика».

Її відвели в палату, розташовану в підвалі, адже лікарню цілу ніч обстрілювали. О 6-й ранку жінка разом із сусідкою з палати вирішили тікати.

Йшли лісом понад 10 кілометрів. Дорогою було всяке — часом втрачала свідомість, але сумки з документами та грошима з рук не випускала. Так дісталися села Мащанка, де на них натрапили волонтери. Вони й відправили Віталіну та її супутницю до лікарні в Полтаву.

Довелося зняти шви, промити рани та накласти шви знову. В лікарні дівчина провела багато часу. Дуже хвилювалася, щоб дорогоцінний «скарб» нікуди не подівся, тому навіть на перев'язки ходила з сумками. Зателефонувала колезі в Тростянець і попросила забрати ліки, коли місто звільнили.

Після виписки передала врятовані гроші полтавським колегам і повернулася на роботу. Зараз дівчина працює в своїй аптеці, хоча травма голови досі дається взнаки.

«Це було тяжке випробування, але я зберегла все, за що відповідала. І ліки, і кошти. Я не вважаю це героїзмом. На моєму місці так вчинив би кожен працівник аптеки».

Дата створення: 07.07.2022                Дата оновлення: 25.08.2022

Промокод скопійовано!
Завантаження