Анастасія Гончарук

Ми не конкуренти – робимо одну справу

Завідувачка Аптеки Оптових Ц… Вінниця 2 Анастасія Гончарук допомагає нашій аптечній мережі розв’язувати кадрову проблему. Працівники, які пройшли Настин майстер-клас, у колег на вагу золота. На її «рахунку» вже понад 30 фармацевтів, яких вона стажувала для аптек свого міста, і навіть 3 завідувачки!

В березні 2021 року Анастасія Гончарук прийшла працювати в Аптеку Оптових Ц.., яка знаходиться на території Вінницької  центральної районної лікарні. А на початку повномасштабного вторгнення дівчина стала завідувачкою. Саме тоді Анастасії довелося взяти на себе навчання і адаптацію працівників, бо через війну колектив «штормило» — одні колеги виїжджали, приходили нові. Вони не мали досвіду роботи в лікарняній аптеці, тому натовп пацієнтів та їхніх родичів із довжелезними списками лякав їх настільки, що завідувачка, прощаючись увечері з таким новачком, до ранку розмірковувала: прийде людина на роботу чи надішле їй у телеграм повідомлення типу «Вибачте! Не змогла».

І ви вирішили взяти цю справу під контроль?

— Ну, а що було робити? Я добре пам’ятаю свої перші дні роботи, коли я йшла додому після зміни і плакала: нічого не знаю, не вмію і ніколи не навчуся. Дякую своїм тодішнім колегам, які підказували і допомагали. Тепер моя черга віддавати борг (сміється).

Вам вистачило сміливості розповісти колегам про свої страхи, але ж не кожен працівник на це наважиться. Як дізнаєтеся, що саме потрібно новачку і яких знань і навичок йому не вистачає?

— В мене є власна методика пошуку чарівного ключика. З огляду на те, що я не так уже й давно сама була на їхньому місці, добре пам’ятаю свої емоції та відстежую стан нових колег за невербальними проявами: жестами, мімікою, позою, рухами, виразом обличчя, тоном та інтонацією голосу, швидкістю реагування на запит відвідувача. Завдяки цьому проблему легко зчитати і запропонувати допомогу в потрібний момент. А коли вже встановили довірчі стосунки, то запитую, як то кажуть, в лоба: «Чого не знаєш?» Зазвичай людина чесно визнає, що не дуже розбирається, приміром, в онкологічних препаратах, чи плутається в лікарських речовинах… 

Як тільки видається вільна хвилинка, тобто ми залишаємося сам на сам з колегою, без відвідувачів, я стисло даю їй потрібну інформацію та прошу вдома ввечері її опрацювати. А за ранковою кавою наступного дня приймаю «іспит».

І часто буває так, що в аптеці немає відвідувачів?

— Не часто (зітхає). Попри те, що на території нашого медмістечка є ще аптечні установи, більшість відвідувачів приходять до нас. І не лише з нашої Першої лікарні, а й з Подільського регіонального центру онкології, з пологового будинку. 

У вас, певно, є якісь секрети?

— Головний секрет – попереджувати запит пацієнта і завжди мати ліки, які вже потрібні або можуть такими стати. Я уважно аналізую приписи наших лікарів і коли замовляю препарати, роблю акцент саме на них. Крім того, ми завжди беремо в онкохворих номери телефонів, щоб попередити про надходження їхніх лікарських засобів. Вони досить дорогі, тому інші аптеки не дуже охоче їх замовляють. А ми замовляємо, адже точно знаємо – їх придбають, ще й подякують.

Оце й усі мої секрети. Хоча правильно було б сказати – наші, бо я ділюся зі своїми «учнями» і цим досвідом. Бо ми робимо одну справу.

Дата створення: 14.06.2025                   Дата оновлення: 13.07.2025