Банер в категорію ЗЗ - жовтень

Цефорал

На сайті немає в наявності товарів з торговою назвою «Цефорал»
Редакторська група
Дата створення: 27.04.2021       Дата оновлення: 23.11.2024

Склад і форма випуску

табл. дісперг. 400 мг блістер, № 1, № 5, № 7, № 10

  • Цефиксим 400 мг
  • Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, ароматизатор полуничний (FA 15757 & PV 4284), магнію стеарат, сахарин кальцію, барвник оранжево-жовтий S (E 110).

Фармакологічна дія

фармакодинамика

Механізм дії. Напівсинтетичний антибіотик групи цефалоспоринів III покоління для прийому всередину. Володіє бактерицидною дією. Механізм дії пов'язаний з пригніченням синтезу клітинної стінки бактерій. Цефиксим стійкий до дії β-лактамаз, які продукуються багатьма грампозитивними та грамнегативними бактеріями.

Спектр активності. Грампозитивні бактерії: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae. Грамнегативнібактерії: Neisseria gonorrhoeae, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Pasteurella multocida, Providencia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter amalonaticus, Citrobacter diversus . Стійкими до препарату є Pseudomonas spp., Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, більшість стафілококів (в тому числі метіціллінорезістентние штами), Bacteroides fragilis і Clostridium spp. Активність щодо Enterobacter spp. і Serratia marcescens вариабельна.

В умовах клінічної практики цефіксим активний відносно грампозитивних бактерій Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативнихбактерій Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Neisseria gonorrhoeae.

Фармакокінетика

Абсорбція. При прийомі всередину біодоступність становить 30-50% і не залежить від прийому їжі. Cmax у дорослих після перорального прийому в дозі 400 мг досягається через 3-4 ч і складає 2,5-4,9 мкг/мл, після прийому в дозі 200 мг - 1,49-3,25 мкг/мл.

Прийом їжі на абсорбцію препарату зі шлунково-кишкового тракту істотно не впливає.

Розподіл. Після разового в / в введення 200 мг цефіксиму обсяг розподілу становив 6,7 л, при досягненні стабільного рівня концентрації - 16,8 л. З білками плазми крові зв'язується близько 65% препарату. Найбільш високі концентрації препарат утворює в сечі та жовчі. Цефиксим проникає через плаценту. Концентрація в крові пупкового канатика досягала 1/6-½ концентрації препарату в плазмі крові матері; в грудному молоці препарат не визначався.

Метаболізм і виведення. T½ у дорослих і дітей становить 3-4 ч. Препарат не метаболізується в печінці; 50-55% від прийнятої дози виводиться з сечею в незміненому вигляді протягом 24 год. Близько 10% цефіксиму виводиться з жовчю.

Фармакокінетика в особливих клінічних ситуаціях. При наявності у пацієнта ниркової недостатності можна очікувати збільшення T½, а отже, більш високої концентрації препарату в плазмі крові та уповільнення його елімінації з сечею. У пацієнтів з кліренсом креатиніну 30 мл/хв при прийомі 400 мг цефіксиму T½ збільшується до 7-8 год, Cmax в плазмі становить в середньому 7,53 мкг/мл, а виведення з сечею за 24 год - 5,5%. У пацієнтів з цирозом печінки T½ зростає до 6,4 год, час досягнення Cmax - 5,2 год; одночасно збільшується кількість препарату, яке виводиться нирками. Cmax в плазмі крові та AUC не змінюються.

Показання

  • інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами:
  • інфекції дихальних шляхів;
  • інфекції ЛОР-органів;
  • гострі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
  • гостра неускладнена гонорея.

Дозування

для дорослих і дітей у віці> 12 років добова доза препарату Цефорал Солютаб становить 400 мг за 1 або 2 прийоми.

Таблетку можна проковтнути цілою, запиваючи достатньою кількістю води, або розчинити у воді та випити одержаний розчин відразу після приготування. Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Пігулка може бути розділена на 2 дози. Тривалість лікування залежить від характеру перебігу захворювання та виду інфекції. Після зникнення симптомів інфекції та / або лихоманки доцільно продовжувати прийом препарату протягом не менше 48-72 годин.

З метою запобігання ускладнень застосування цефіксиму при лікуванні інфекцій верхніх дихальних або сечовивідних шляхів зазвичай триває 5-10 днів, а при інфекціях нижніх дихальних шляхів - 10-14 днів.

Лікування запалення середнього вуха зазвичай триває 10-14 днів.

При інфекціях, викликаних β-гемолітичним стрептококом групи А, з метою запобігання виникненню пізніх ускладнень (гострого суглобного ревматизму, гломерулонефриту) лікування повинно тривати не менше 10 днів.

При неускладненій гонореї препарат призначають в дозі 400 мг одноразово.

При неускладнених інфекціях нижніх сечових шляхів у жінок препарат може застосовуватися протягом 1-3 днів.

Пацієнтам з нирковою недостатністю препарат слід призначати з обережністю; при кліренсі креатиніну ≤20 мл/хв необхідно зниження добової дози препарату до 200 мг.

Для пацієнтів похилого віку немає застережень до дозування, пов'язаних з віком.

Протипоказання

гіперчутливість до цефіксиму або інших компонентів препарату, інших цефалоспоринів або пеніцилінів; хворі порфірією.

Цефорал Солютаб не слід приймати пацієнтам зі схильністю до алергії в анамнезі (наприклад, хворі, які мають в анамнезі кропив'янку або висипання на шкірі) або з БА.

Побічні дії

побічні реакції класифіковані в групи відповідно до частоти виникнення: дуже часто (більше 10%), часто (1-10%), іноді (0,1-1%), рідко (0,01-0,1%), дуже рідко ( менше 0,01%), невідомо (для встановлення їх частоти даних недостатньо).

З боку системи крові та органів кровотворення: дуже рідко (<0,01%) - транзиторна лейкопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, тромбоцитопенія або еозинофілія. Відзначалися окремі випадки порушень згортання крові.

Алергічні реакції: рідко (0,01-0,1%) - алергічні реакції (наприклад кропив'янка, свербіж шкіри); дуже рідко (<0,01%) - синдром Лайєлла (в цьому випадку препарат слід негайно відмінити); інші алергічні реакції, пов'язані з сенсибілізацією (зокрема лікарська лихоманка, сивороткоподобний синдром, гемолітична анемія і інтерстиціальнийнефрит, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).

З боку центральної нервової системи: іноді (0,1-1%) - головний біль, запаморочення, дисфорія.

Реакції з боку травної системи: іноді (0,1-1%) - біль в животі, порушення травлення, нудота, блювання, діарея, метеоризм; дуже рідко (<0,01%) - псевдомембранознийколіт.

З боку гепатобіліарної системи: рідко (0,01-0,1%) - підвищення рівня ЛФ і трансаміназ; дуже рідко (<0,01%) - окремі випадки гепатиту та холестатичної жовтяниці.

З боку сечостатевої системи: дуже рідко (<0,01%) - невелике підвищення рівня сечовини або креатиніну в плазмі крові, гематурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко (0,01-0,1%) - генітальний свербіж, вагініт, кандидоз.

Особливі вказівки

в зв'язку з можливістю виникнення перехресних алергічних реакцій з пеніцилінами рекомендується ретельно оцінювати анамнез пацієнтів. При виникненні алергічної реакції застосування препарату слід негайно припинити. При розвитку анафілактичного шоку вводять адреналін, призначають системні глюкокортикоїди та антигістамінні препарати.

При тривалому застосуванні препарату можливе порушення нормальної мікрофлори кишечника, що може служити причиною спалаху зростання Candida albicans і, як результат, кандидозу слизової оболонки рота.

Легкі форми коліту можуть проходити після відміни препарату, помірні або тяжкі випадки можуть потребувати спеціального лікування. При тривалому прийомі препарату можливе порушення нормальної мікрофлори кишечника, яке може привести до надмірного розмноження Clostridium difficile і розвитку псевдомембранозного коліту. У цих випадках застосування препарату слід припинити та провести відповідне обстеження.

При застосуванні β-лактамних антибіотиків можливий розвиток нейтропенії та агранулоцитозу, особливо протягом тривалого періоду лікування. При тривалому застосуванні препарату (більше 10 днів) слід проконтролювати аналіз крові, а при розвитку нейтропенії необхідно припинити лікування.

У разі застосування препарату Цефорал Солютаб одночасно з аміноглікозидами, полимиксином B, колістином, петльовими діуретиками (фуросемід, етакринова кислота) в високих дозах необхідно особливо ретельно контролювати функцію нирок. Після тривалого періоду лікування препаратом Цефорал Солютаб слід перевіряти стан функції гемопоезу.

Таблетки, які диспергують, слід розчиняти лише у воді. Під час лікування можлива хибнопозитивна пряма реакція Кумбса і хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу при використанні деяких тест-систем для експрес-діагностики.

Застосування в період вагітності та годування груддю. На сьогодні накопичено лише невеликий досвід застосування препарату Цефорал Солютаб в період вагітності та годування груддю. Тому застосування препарату під час вагітності небажано і можливо тільки в тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. При необхідності застосування Цефорала Солютабу в період лактації годування груддю слід припинити.

Діти. Цефорал Солютаб в формі таблеток, які диспергують, застосовують у дітей віком> 12 років (для дітей молодшого віку рекомендується прийом суспензії для точного визначення дози).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Досліджень щодо впливу препарта Цефорал Солютаб на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилось. У зв'язку з можливими побічними реакціями (наприклад, запаморочення) слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія

поєднане застосування з:

  • пробенецидом (і іншими блокаторами канальцевоїсекреції) - підвищує Cmax цефіксиму в плазмі крові, сповільнюючи виділення цефіксиму нирками, що може привести до симптомів передозування;
  • саліцилової кислотою - підвищує вільний цефіксим на 50% внаслідок переміщення цефіксиму з місць зв'язування з протеїнами; цей ефект залежимо від концентрації;
  • карбамазепіном - може викликати підвищення його концентрації в плазмі крові, тому доцільно контролювати його рівень в плазмі крові;
  • ніфедипіном - підвищує біодоступність цефіксиму;
  • фуросемидом, аміноглікозидами - підвищує нефротоксичність препарату;
  • розчинами Бенедикта або Фелінга або тест-таблетками сульфату міді - може дати хибно позитивну реакцію на глюкозу сечі (але не з тестами, заснованими на ферментативних глюкозо-оксидазний реакціях);
  • цефалоспориновими антибіотиками - може дати хибнопозитивний прямий тест Кумбса;
  • антацидами, які містять магнію або алюмінію гідроксид, - уповільнює всмоктування цефіксиму;
  • варфарином та антикоагулянтами - може збільшити протромбіновий час с / без клінічних проявів кровотеч;
  • іншими цефалоспоринами - підвищує протромбіновий час, що було відзначено у кількох пацієнтів.

Таким чином, слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів, які отримують терапію антикоагулянтами.

Потенційно, подібно до інших антибіотиків, при застосуванні Цефорала Солютаб може виникати зниження реабсорбції естрогенів та ефективності комбінованих пероральних контрацептивних лікарських засобів.

Передозування

при прийомі препарату в дозі, яка перевищує максимальну добову, можливе підвищення частоти побічних ефектів, описаних вище.

Лікування: промивання шлунка; симптоматична і підтримуюча терапія. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз неефективні. Специфічного антидоту немає.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °C.

Зверніть увагу!

Опис лікарського засобу/медичного виробу Цефорал на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.

Промокод скопійовано!
Завантаження