Тор-Луп

• Лікування набряків, спричинених застійною серцевою недостатністю, захворюваннями нирок або печінки.
• Лікування есенціальної гіпертензії як монотерапія або у комплексній терапії з іншими гіпотензивними засобами.

• Гіперчутливість до компонентів препарату або до похідних сульфанілсечовини.
• Ниркова недостатність, яка супроводжується анурією.
• Ниркова недостатність з прогресуючою азотемією.
• Значне порушення сечовипускання, наприклад внаслідок гіпертрофії передміхурової залози.
• Ниркова недостатність після прийому препаратів, що викликають ураження нирок.
• Печінкова кома або прекома.
• Артеріальна гіпотензія, гіповолемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія.
• Аритмія.
• Період вагітності та годування груддю.
• Рідкісна спадкова непереносимість галактози, лактазна недостатність або порушення всмоктування глюкози-галактози.
• Одночасне застосування з аміноглікозидами або цефалоспоринами.

З боку системи крові та кровотворної системи.

Частота невідома: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірних тканин.

Дуже рідко: алергічні реакції (включаючи свербіж, висипання), реакції фоточутливості.

Частота невідома: серйозні побічні реакції з боку шкіри (включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).

Порушення метаболізму та розлади харчування.

Часто: порушення водно-електролітного балансу (включаючи гіповолемію, гіпонатріємію).

Нечасто: гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, полідипсія.

Частота невідома: посилення метаболічного алкалозу, гіпертригліцеридемія.

З боку нервової системи.

Часто: головний біль, запаморочення, сонливість.

Нечасто: судоми нижніх кінцівок (особливо на початку лікування).

Частота невідома: церебральна ішемія, парестезії, сплутаність свідомості.

З боку органів зору.

Частота невідома: порушення зору.

З боку органів слуху і лабіринту.

Частота невідома: дзвін у вухах, втрата слуху.

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: екстрасистолія, відчуття серцебиття, тахікардія, почервоніння обличчя.

Частота невідома: гострий інфаркт міокарда, ішемія міокарда, стенокардія, синкопе, церебральна ішемія, емболія, гіпотензія.

З боку органів дихання.

Нечасто: носові кровотечі.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: шлунково-кишкові розлади (включаючи втрату апетиту, біль у шлунку, нудоту, блювання, діарею, запор).

Нечасто: біль у животі, метеоризм.

Частота невідома: сухість у роті, панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Нечасто: підвищення концентрації деяких печінкових ферментів (гамма-глутаміл-транспептидази) у крові.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини.

Часто: спазми м’язів.

З боку нирок та сечовивідних шляхів.

Часто: збільшення частоти сечовиділення, поліурія, ніктурія.

Нечасто: невідкладні позиви до сечовипускання, затримка сечі, розтягнення сечового міхура (при гіпертрофії передміхурової залози підвищене утворення сечі може призвести до її затримки та надмірного розтягування сечового міхура).

Рідко: збільшення рівня сечовини та креатиніну у плазмі крові.

Загальні порушення і реакції в місці введення лікарського засобу.

Часто: підвищена втомлюваність, загальна слабкість.

Нечасто: астенія, спрага, підвищена активність, нервозність.

Зміни лабораторних показників.

Нечасто: підвищення рівня тромбоцитів, підвищення концентрації сечової кислоти, глюкози та ліпідів (тригліцериди, холестерол) у крові.

Частота невідома: тромбоцитопенія, лейкопенія.

Інші побічні реакції можуть проявлятися у вигляді гіпокаліємії, гіповолемії, артеріальної гіпотензії, імпотенції, тромбозів шунта.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Торасемід застосовується у період вагітності лише за життєвими показаннями та в мінімально можливій ефективній дозі.

Застосування торасеміду в період лактації протипоказано.

Діти

Не слід застосовувати торасемід дітям у зв’язку з відсутністю достатнього клінічного досвіду.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Навіть при застосуванні у рекомендованих дозах торасемід може впливати на швидкість реакції пацієнта та спричинити значний негативний вплив на здатність керувати автотранспортом або виконувати роботу з іншими механізмами. Це значною мірою стосується початку лікування, збільшення дози препарату, заміни лікарського засобу або призначення супутньої терапії. Тому під час застосування торасеміду необхідно бути дуже обережним при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Типова симптоматика невідома. Передозування може спричинити сильний діурез, у тому числі ризик надмірної втрати води та електролітів, сонливість, аментивний синдром (одна з форм порушення свідомості), симптоматичну артеріальну гіпотензію, серцево-судинну недостатність і розлади з боку травної системи.

Лікування передозування. Специфічний антидот невідомий. Симптоми інтоксикації зникають зазвичай при зменшенні дози або при відміні лікарського засобу і при відповідному заміщенні рідини та електролітів (треба проводити контроль рівня електролітів у крові). Торасемід не виводиться із крові за допомогою гемодіалізу. Лікування у випадку гіповолемії: заміщення об’єму рідини. Лікування у випадку гіпокаліємії: призначення препаратів калію. Лікування серцево-судинної недостатності: перевести пацієнта у положення лежачи та, у разі необхідності, призначити симптоматичну терапію.

Анафілактичний шок (негайні заходи). При появі шкірних реакцій (таких як кропив’янка або почервоніння шкіри), збудженого стану хворого, головного болю, підвищеної пітливості, нудоти, ціанозу слід проводити катетеризацію вени; пацієнта покласти у горизонтальне положення, забезпечити вільне надходження повітря, призначити кисень. У разі необхідності застосовувати введення епінефрину, розчинів, що заміщують об’єм рідини, глюкокортикоїдних гормонів.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25ºС.