склад:
1 таблетка містить: екстракт печінки ВРХ N (гідролізат печінки, що містить не менше 1,5 мкг ціанокобаламіну) 70,00 мг, L-цистеїну гідрохлориду 21,50 мг в перерахунку на L-цистеїн 16,57 мг, холіну гидроген тартрат 100, 00 мг, міо-інозитол 25,00 мг.
Допоміжні речовини: гранулят пшеничного борошна і лактози, кремнію діоксид колоїдний, тальк, високов'язкий парафін, желатин, магнію стеарат, цетилпальмітат.
Форма випуску:
Пігулки покриті оболонкою
Упаковка - 100 або 50 шт.
Прогепар сприяє збереженню та відновленню структури гепатоцитів, гальмує формування сполучної тканини в печінці, сприяє регенерації тієї частини паренхіми, яка піддалася руйнуванню. Препарат прогепар також сприяє поліпшенню місцевого кровотоку в печінкової тканини, збільшує діурез і покращує функціональні показники роботи печінки.
Застосування препарату прогепар показано в складі комплексної терапії при хронічних гепатитах, жировій дистрофії печінки різного генезу, токсичних гепатитах в тому числі алкогольних, цирозі печінки, гепатопатіях різного генезу.
Препарат надає підтримує і захисне терапевтичну дію при лікарських інтоксикаціях, променевої хвороби, псоріазі, під час проведення курсів терапії цитостатиками.
Гіперчутливість до компонентів препарату, дитячий вік.
Якщо лікар не назначется іншу схему лікування, то препарат приймають по 1-2 таблетки тричі на день щодня, ковтаючи його цілком, не розжовуючи, і запивати достатньою кількістю рідини. Курс лікування індивідуальний.
Можливі алергічні реакції.
Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з фахівцем.
При температурі не вище 25 °C, в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки.
Опис препарату Прогепар на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.