Метилергобревін

Розчин для ін'єкцій по 1 мл в ампулах, по 5 ампул в контурній чарунковій упаковці, по 10 блістерів, поміщених в картонну коробку.

1 мл розчину для ін'єкцій метилергобревіну містить:

• Метилергобревіну малеата - 0,2мг;
• Додаткові речовини.

Метилергобревіну - ін'єкційний препарат групи похідних алкалоїдів ріжків. Метилергобревіну малеат, активний компонент препарату, напівсинтетичне похідне ергометрину. Препарат підвищує тонус гладеньком'язового шару матки та збільшує скоротливу активність міометрія. Дія препарату призводить до інтенсивних скорочень матки. Найбільш чутливі до дії препарату жінки в період вагітності. При застосуванні низьких доз метилергобревіну відзначається розвиток ритмічних скорочень матки, змінюються періодами розслаблення. Високі дози метилергобревіну викликають скорочення, що супроводжуються підвищенням базального тонусу. Крім впливу на матку препарат також викликає скорочення гладеньком'язового шару кровоносних судин, що може викликати підвищення артеріального і центрального венозного тиску. Вплив метилергобревіну на артеріальний тиск менше виражено, ніж аналогічний вплив ергометрину.

У післяпологовому періоді препарат знижує продукцію пролактину, а також секрецію молока.

При тривалому застосуванні у пацієнтів можливий розвиток ерготизму.

В акушерській практиці метилергобревіну дозволяє скоротити третій період пологів і зменшити втрату крові. Після внутрішньовенного введення терапевтичний ефект препарату розвивається миттєво, після внутрішньом'язового введення - протягом 2-6 хвилин. Тривалість терапевтичної дії після внутрішньовенного введення становить близько 2 годин, після внутрішньом'язового введення - близько 3 і більше годин.

Близько 35% метилергобревіну зв'язується з білками плазми.

Активний компонент метаболізується в печінці. Метилергобревіну проникає в грудне молоко. Виводиться кишечником і нирками.

При тривалому застосуванні препарату відзначається розвиток хронічної інтоксикації метилергобревіну.

Метилергобревіну призначений для профілактики та лікування кровотеч, які викликані атонією матки після пологів і аборту.

Крім того, розчин для ін'єкцій застосовують для терапії субінволюції матки (застосовують тільки в умовах стаціонару під акушерським контролем), а також для скорочення другого періоду пологів (застосовують тільки після появи передньої частини плеча дитини або народження дитини при тазовому передлежанні).

Метилергобревіну призначений для внутрішньовенного введення. У разі, коли немає можливості провести внутрішньовенну ін'єкцію препарат вводять внутрішньом'язово. Заборонено вводити препарат періартеріального і внутрішньоартеріально. Перед застосуванням препарату слід провести уважний огляд ампули, заборонено використовувати розчин при порушенні цілісності ампули під час зберігання, а також при появі осаду в розчині або зміні прозорості розчину. Внутрішньовенно препарат слід вводити протягом хвилини. При проведенні внутрішньовенної ін'єкції слід контролювати артеріальний тиск. Тривалість терапії та дози метилергобревіну визначає лікуючий лікар.

При пологах зазвичай призначають внутрішньовенне введення 0,1-0,2мг метилергобревіну. Вводити препарат слід тільки після появи головки та передньої частини плеча плода при головному передлежанні та після народження дитини при тазовому передлежанні. При багатоплідній вагітності вводити метилергобревіну можна тільки після народження останньої дитини. При пологах під наркозом рекомендується вводити 1 мл розчину для ін'єкцій метилергобревіну.

Якщо при пологах немає можливості ввести препарат внутрішньовенно, зазвичай призначають внутрішньом'язове введення 0,2-0,4мг метилергобревіну.

При кесаревому розтині зазвичай призначають внутрішньовенне введення 0,05-0,1 або внутрішньом'язове введення 0,2 мг метилергобревіну після народження дитини.

При атоническом матковій кровотечі після аборту або пологів зазвичай призначають внутрішньовенне введення 0,1-0,2мг або внутрішньом'язове введення 0,2 мг метилергобревіну. При необхідності ін'єкцію повторюють через 2 години.

Максимальна рекомендована добова доза становить 0,6 мг метилергобревіну.

При аборті зазвичай призначають внутрішньовенне введення 0,1-0,2мг метилергобревіну після розширення каналу шийки матки.

При викидні зазвичай призначають внутрішньовенне введення 0,05-0,1 метилергобревіну.

При лікуванні субінволюції матки зазвичай рекомендується призначення 0,1-0,2мг метилергобревіну підшкірно або внутрішньом'язово до 3 разів на добу.

При менорагії і метрорагії зазвичай призначають 0,1-0,2мг метилергобревіну внутрішньом'язово.

Максимальна рекомендована тривалість терапії препаратом метилергобревіну становить 6 днів.

Під час терапії препаратом у пацієнтів відзначали розвиток небажаних ефектів, які викликані метилергобревіну, в тому числі:

• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, біль у животі.
• З боку центральної нервової системи: вертиго, головний біль, запаморочення, шум у вухах.
• З боку серця і судин: кардіалгія, почуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, порушення серцевого ритму, інфаркт міокарда, спазм периферичних судин, інсульт, апоплексія.
• Алергічні реакції: кропив'янка, шкірний висип.
• Інші: диспное, набряк легенів.

Крім того, при застосуванні в період лактації метилергобревіну може зменшувати секрецію молока.

Метилергобревіну не призначають пацієнтам з індивідуальною підвищеною чутливістю до активного компонента препарату і інших засобів групи алкалоїдів ріжків.

Заборонено введення препарату в першому і другому періоді пологів.

Не слід призначати розчин для ін'єкцій пацієнтам, що страждають на артеріальну гіпертензію різного генезу, захворюваннями периферичних судин і серця, в тому числі нестабільною і вазоспастичну стенокардію.

Метилергобревіну протипоказаний пацієнтам з сепсисом і токсемией.

Препарат не призначають вагітним і годуючим жінкам.

Метилергобревіну не призначений для застосування в педіатрії.

Обережність необхідно дотримувати, призначаючи препарат пацієнтам з порушенням функції печінки та нирок.

У період терапії препаратом метилергобревіну слід дотримуватися особливої обережності при керуванні автомобілем та потенційно небезпечними механізмами.

Заборонено призначення метилергобревіну малеата в період вагітності у зв'язку з його дією на гладку мускулатуру матки.

Активний компонент препарату виділяється з грудним молоком. Якщо уникнути застосування препарату в період лактації не можна, слід вирішити питання про тимчасове переривання грудного вигодовування. Відновлювати грудне вигодовування можна після закінчення курсу терапії метилергобревіну, попередньо проконсультувавшись з лікарем.

Метилергобревіну при одночасному застосуванні може посилювати вираженість терапевтичного ефекту вазоконстрікторних препаратів, а також препаратів групи похідних ріжків.

У профілактиці та терапії атонічних маткових кровотеч допускається одночасне призначення метилергобревіну і окситоцину.

Заборонено змішувати розчин для ін'єкцій метилергобревіну з іншими лікарськими засобами для парентерального введення.

Застосування завищених доз метилергобревіну може привести до розвитку у пацієнтів нудоти, блювоти, генералізованої болю в животі, відчуття оніміння кінцівок, а також артеріальної гіпертензії. При тяжких формах захворювань метилергобревіну у пацієнтів розвивається важка артеріальна гіпертензія, що супроводжується підвищенням температури тіла, головним болем, пригніченням дихання і конвульсіями. Крім того, при введенні препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані можливий розвиток коми.

Специфічного антидоту немає. При передозуванні відміняють препарат і проводять симптоматичну терапію. При інтоксикації метилергобревіну важливо контролювати дихальну функцію та функцію серцево-судинної системи, в разі необхідності проводять заходи, спрямовані на підтримку дихання, артеріального тиску і серцевого ритму.

Препарат метилергобревіну придатний протягом 2 років за умови зберігання в приміщеннях з температурою, яка не перевищує 25 градусів Цельсія.

Заборонено застосовувати розчин для ін'єкцій в разі зміни його прозорості, а також при появі в розчині осаду.