Ліпітин

Склад

діюча речовина: аторвастатин;

1 таблетка містить аторвастатину кальцію в перерахуванні на аторвастатин 10 мг або 20 мг

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, целюлоза; мікрокристалічна магнію стеарат натрію кроскармелоза; крохмаль кукурудзяний гідроксипропілцелюлоза; гідроксипропілметилцелюлоза; поліетиленгліколь; титану діоксид Е171.

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою (по 10 таблеток у блістерах, по 3 блістери в коробці).

Основні фізико-хімічні властивості

Білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакодинаміка

Селективний конкурентний інгібітор 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А-редуктази ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А в мевалоновую кислоту, яка є попередником стеролів, включаючи холестерин. Ліпітином знижує рівень холестерину і ліпопротеїдів у плазмі крові за рахунок пригнічення 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А редуктази та синтезу холестерину в печінці, а також збільшення числа рецепторів ЛПНЩ на поверхні гепатоцитів, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ЛПНЩ. Ліпітином знижує рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, аполіпопротеїну В і тригліцеридів, викликає підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності та аполіпопротеїну А. Ці результати реєструються у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією і змішаною гіперліпідемією, включаючи хворих з інсулінозалежним цукровим діабетом.

Фармакокінетика

Аторвастатин швидко всмоктується після прийому; максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години. Ступінь всмоктування підвищується пропорційно дозі аторвастатину. Біодоступність становить 95-99%. Біодоступність аторвастатину становить близько 12%, а системна доступність інгібуючої активності відносно 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А-редуктази - близько 30%. Низька системна біодоступність обумовлена ​​пресистемним кліренсом у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і / або біотрансформацією при первинному проходженні через печінку. Середній обсяг розподілу аторвастатину становить приблизно 565 л. Аторвастатин зв'язується з білками плазми крові більше ніж на 98%, метаболізується під дією цитохрому Р450 3 А4 з утворенням орто- і парагідроксілірованіх похідних і різних продуктів β-окислення. Ефект аторвастатину відносно 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим редуктази приблизно на 70% визначається активністю циркулюючих метаболітів. Виводиться з жовчю після печінкової і / або позапечінкових біотрансформації. Препарат не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції. Середній період напіввиведення аторвастатину становить майже 14 годин. Інгібуюча активність щодо 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А-редуктази триває приблизно 20-30 годин завдяки наявності активних метаболітів. Дані з фармакокінетики препарату у дітей відсутні.

Як доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, аполіпопротеїну В і тригліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, комбінованою (змішаною) гіперліпідемією і гетерозиготною і гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією у тих випадках, коли дієта та інші немедикаментозні методи не забезпечують очікуваного ефекту .

З метою зниження ризику серцево-судинних захворювань у хворих на діабет, мають і додатковий фактор ризику.

Дітям 10 - 17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

Аторвастатин протипоказаний при гіперчутливості до компонентів препарату активних захворювань печінки або невстановленого генезу персистирующего підвищення активності трансаміназ, що втричі перевищує норму; вагітним, жінкам, які годують груддю, або в разі ймовірного зачаття дитини внаслідок недостатніх заходів запобігання вагітності. Аторвастатин може бути призначений жінкам дітородного віку лише тоді, коли вони категорично відкидають це протипоказання і добре поінформовані про можливий ризик для плоду.

Перед початком терапії Ліпітином А слід визначити рівень гіперхолестеринемії на фоні відповідної дієти, призначити фізичні вправи та заходи, спрямовані на зменшення ваги у пацієнтів з ожирінням, і провести лікування інших захворювань. Під час лікування Ліпітином А пацієнтам слід дотримуватися стандартної дієти з низьким вмістом холестерину. Препарат призначають в дозі 10 - 80 мг один раз на добу щодня, в будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Стартова і підтримуюча доза може бути індивідуалізована відповідно до вихідного рівня ХС ЛПНГ, завдань терапії і її ефективності. Через 2 - 4 тижні від початку лікування та / або корекції дози Ліпітину А слід визначити ліпідограму і відповідним скорегувати дозу.

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія. У більшості випадків достатньо призначити 10 мг один раз на добу. Результат лікування стає помітним через 2 тижні, максимальний ефект спостерігається через 4 тижні. Позитивні зміни підтримуються шляхом тривалого застосування.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. У більшості випадків у пацієнтів з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією результат досягається застосуванням 80 мг Ліпітину А 1 раз на добу, що забезпечує зниження рівня ХС ЛПНЩ більше 15% (18 - 45%).

Гетерозиготна родинна гіперхолестеринемія в педіатричній практиці (10 - 17 - річні пацієнти). Рекомендується призначати Ліпітином А у стартовій дозі 10 мг один раз на добу щодня. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг один раз на добу щодня (дози, що перевищують 20 мг, не вивчались у пацієнтів цієї вікової групи). Доза може бути індивідуалізована відповідно до завдань терапії, корекція дози може проводитися з інтервалом 4 тижні та більше.

При передозуванні можливий розвиток рабдоміолізу, порушення функції печінки. Специфічного антидоту не існує. У разі передозування проводять симптоматичне і підтримуюче лікування. З огляду на активну зв'язування препарату з білками плазми крові, гемодіаліз малоефективний.

Аторвастатин взагалі добре переноситься. Найбільш частими побічними реакціями є запори, метеоризм, диспепсія, біль у животі.

Найчастіше (≥2%) побічні реакції аторвастатину (надається прописом) і <2% були такими:

• загальні розлади: біль у грудній клітці, набряк обличчя, лихоманка, астенія, ригідність м'язів шиї, слабкість, реакції фоточутливості, генералізовані набряки.
• неврологічні розлади: безсоння, запаморочення, парестезії, сонливість, амнезія, порушення сну, зниження лібідо, емоційна лабільність, порушення координації, периферична нейропатія, парестезії, кривошия, параліч лицьового нерва, гіперкінезія, депресія, гіпестезія, гіпертонія;
• шлунково-кишкові розлади: гастроентерит, порушення функції печінки, коліти, блювання, гастрит, сухість у роті, геморагії прямої кишки, езофагіт, глосит, виразки ротової порожнини, анорексія, підвищений апетит, стоматит, хейліт, виразки дванадцятипалої кишки, дисфагія, ентерит, мелений, кровоточивість ясен, виразки шлунка, тенезми, виразковий стоматит, гепатит, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, діарея, біль в животі, диспепсія, запор, метеоризм;
• зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, свербіж, контактний дерматит, сухість шкіри, пітливість, акне, кропив'янка, екзема, себорея, виразки шкіри, висипання.
• порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артрит, міопатія, міалгія, міозит, судоми м'язів; бурсит, тендосиновіїт, міастенія, контрактура сухожиль.
• порушення з боку сечовидільної та репродуктивної систем: інфекція сечовидільної системи, гематурія, альбумінурія, часте сечовипускання, цистит, дизурія, камені в нирках, ніктурія, епідидиміт, мастопатія, геморагії піхви, маткова кровотеча, збільшення грудних залоз, метрорагія, нефрит, нетримання сечі, затримка сечі, гостра затримка сечі, імпотенція, порушення еякуляціі;
• органи чуття: амбліопія, шум у вухах, сухість очей, порушення рефракції, катаракта, крововиливи в очі, глухота, глаукома, паросмія, втрата смаку, спотворення смаку;
• порушення з боку дихальної системи: бронхіт, риніт, пневмонія, задишка, астма, носова кровотеча;
• порушення з боку серцево-судинної системи: серцебиття, вазодилатація, синкопальні стани, мігрень, постуральна гіпотензія, флебіт, аритмія, напад стенокардії, гіпотензія
• порушення обміну речовин, метаболізму: периферичні набряки, гіперглікемія, підвищення рівня КФК, подагра, збільшення маси тіла, гіпоглікемія
• порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: екхімози, анемія, лімфаденопатія, тромбоцитопенія, петехії.

Педіатричні пацієнти (10 - 17 років). У пацієнтів, які отримували аторвастатин, відзначали побічні ефекти, подібні проявів у пацієнтів групи плацебо. Найбільш загальним побічним проявом, який спостерігався в обох групах, не рахуючи причинний зв'язок, були інфекції.

У постмаркетинговомуу періоді виникали такі побічні ефекти: тромбоцитопенія алергічні реакції (включаючи анафілаксії) ангіоневротичнийнабряк, збільшення маси тіла гіпестезія, амнезія, запаморочення, дзвін у вухах синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив'янка; рабдоміоліз, розрив сухожиль, артралгія, біль у спині біль в грудній клітці, периферичні набряки, нездужання, втомлюваність.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Ліпітином А протипоказаний у період вагітності. Жінки дітородного віку повинні застосовувати відповідні контрацептивні заходи. Ліпітином А може бути призначений жінкам дітородного віку лише тоді, коли вони категорично відкидають це протипоказання і добре поінформовані про можливий ризик для плоду. Якщо під час лікування пацієнтка вирішить завагітніти, вона повинна припинити прийом препарату не пізніше, ніж за місяць до запланованої вагітності.

Ліпітином А протипоказаний у період годування груддю. Невідомо, чи виділяється Ліпітином А з грудним молоком. Оскільки існує потенційний ризик для немовлят, які отримують грудне молоко, при лікуванні Ліпітином А слід припинити годування груддю.

Діти

Препарат протипоказаний дітям з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією у віці до 10 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає повідомлень про вплив препарату на здатність керувати автомобілем і використовувати технічні пристрої.

Ризик виникнення міопатії під час лікування аторвастатином та подібними до нього препаратами збільшується при одночасному застосуванні циклоспорину, фиброевой кислоти та її похідних, еритроміцину, протигрибкових препаратів групи азолів і ніацину.

Антациди. Одночасне застосування аторвастатину і суспензії пероральних антацидів, яка містить гідроксиди алюмінію і магнію, зменшує концентрацію аторвастатину в плазмі приблизно на 35%, однак це не впливало на зменшення рівня Х-ЛПНЩ.

Антипірин. Оскільки аторвастатин не змінює фармакокінетику антипірину, взаємодія з іншими препаратами, які метаболізуються за допомогою цього ж цитохрому (такими як терфенадин, толбутамід, триазолам, пероральні контрацептиви), є малоймовірною.

Холестипол. Концентрація аторвастатину в плазмі зменшується на 25% при одночасному застосуванні колестипола. Однак частота серцевих більш виражений при одночасному застосуванні аторвастатину і колестипола, ніж при застосуванні одного з цих препаратів.

Дигоксин. При тривалому застосуванні дигоксину та одночасному застосуванні 10 мг аторвастатину рівень дигоксину в плазмі не змінювався. Однак концентрація дигоксину збільшувалася приблизно на 20% при одночасному застосуванні 80 мг аторвастатину на добу. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які отримують дигоксин.

Еритроміцин / кларитроміцин. Одночасне застосовування еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) або кларитроміцину (500 мг двічі на добу), які інгібують цитохром Р450 ЗА4, супроводжувалося підвищенням рівня аторвастатину в плазмі (див. «Особливості застосування. Вплив на скелетні м'язи.»).

Азитроміцин. Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) і азитроміцину (500 мг щодня) не змінювало концентрацію аторвастатину в плазмі.

Терфенадин. Одночасне застосування аторвастатину і терфенадину не спричиняло суттєвих змін фармакокінетики терфенадину.

Ітраконазол Одночасне застосування аторвастатину (20-40 мг) та ітраконазолу (200 мг) призводить до збільшення рівня аторвастатину в крові.

Дилтіазему гідрохлорид. Одночасне застосування аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) призводить до збільшення рівня аторвастатину в плазмі крові.

Оральні контрацептиви. Одночасне застосування з пероральними контрацептивами, які містять норетиндрон і етинілестрадіол, збільшує AUC цих двох препаратів приблизно на 30 і 20%. Цей ефект слід враховувати при виборі контрацептиву для жінок, які приймають аторвастатин.

Варфарин і циметидин. Не виявлено суттєвих ефектів взаємодії між цими препаратами та аторвастатином амлодипін. При одночасному застосуванні 80 мг аторвастатину і 10 мг амлодипіну не виявлено змін фармакокінетики аторвастатину.

Інгібітори протеаз. Одночасне застосування аторвастатину та інгібіторів протеаз, які пригнічують дію цитохрому Р450 ЗА4 (таких як ритонавір або саквінавір), супроводжується збільшенням концентрації аторвастатину в плазмі.

Індуктори цитохрому Р450 ЗА4. Одночасне застосування аторвастатину з індукторами цитохрому Р450 ЗА4 (ефіваренц, рифампіцин) може призвести до змінних знижень концентрації в плазмі аторвастатину. В результаті подвійного механізму взаємодії рифампіцину рекомендується одночасне застосування аторвастатину та рифампіцину, пізніше застосування аторвастатину після застосування рифампіцину пов'язане з визначеним зниженням концентрації аторвастатину в плазмі крові.

Інша супутня терапія. Під час клінічних досліджень аторвастатин застосовувався одночасно з антигіпертензивними засобами та естрогензамінніми препаратами без суттєвих ефектів взаємодії. При взаємодії з циметидином рівень аторвастатину не змінювався. Взаємодія зі специфічними агентами не вивчалася.

Грейпфрутовий сік призводить до пригнічення цитохрому Р450 ЗА4 і може призводити до збільшення концентрації аторвастатину, особливо при надлишковому вживанні грейпфрутового соку (> 1,2 л на добу).

Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 °C.

Термін придатності - 3 роки.