Лібексин

Таблетки по 0,1 г в упаковці по 20 штук.

Діюча речовина: prenoxdiazine;

1 таблетка містить преноксдіазін гідрохлориду 100 мг;

Допоміжні речовини: гліцерин, магнію стеарат, тальк, повідон, крохмаль кукурудзяний, лактоза.

Придбати Лібексин (libexin) можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на таблетки Лібексин вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Протикашльовими препаратами, за активністю приблизно дорівнює кодеїну. Чи не пригнічує дихання і не викликає пристрасті (лікарській залежності).

Фармакодинаміка

Діюча речовина преноксдіазину гідрохлорид чинить протикашльову дію за рахунок:

- локальної анестезуючої дії: знижує збудливість периферичних сенсорних (кашльових) рецепторів;

- бронхолітичної дії: пригнічує барорецептори, які беруть участь у кашльовому рефлексі;

- незначного зниження активності дихального центру, але не спричиняє пригнічення дихання.

Полегшує дихання та впливає на кількість мокротиння.

Протикашльовий ефект триває понад 3-4 години.

Фармакокінетика

Діюча речовина абсорбується у кишечнику швидко та екстенсивно. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається протягом 30 хвилин після застосування; терапевтичний рівень може спостерігатися протягом 6-8 годин.

Він помірно зв’язується з білками плазми крові протягом першої години – на 55-59 %.

Час напіввиведення становить 2,6 години.

Значна частина прийнятої дози метаболізується у печінці, близько ¹/3 частини виводиться у незміненому стані. Крім того, він виводиться у вигляді 4 метаболітів.

Жовчовиділення має найбільш важливу роль у перші 12 годин метаболізму препарату. 93 % засобу екскретується протягом 24 годин після застосування. 50-74 % прийнятої дози виводиться з калом, а 26-50 % виводиться з сечею протягом 72 годин після застосування.

Гострий і хронічний бронхіт, бронхіальна астма, грип, емфізема легенів (підвищення легкості та зниження тонусу легеневої тканини), сухий і ексудативний плеврит (запалення оболонок легені, що супроводжується накопиченням між ними багатої білком рідини, що виходить з дрібних судин), плевропневмонія (поєднане запалення тканини легкого і його оболонок), інфаркт легкого, хірургічні втручання на плеврі. Підходить для ослаблення кашлю, який супроводжує захворювання з порушенням дихання та аерації, оскільки не втручається у діяльність респіраторного центру.

Допомагає Лібексин при сухому кашлі, у тому числі Лібексин можна приймати дітям при сухому кашлі. Лібексин призначають при бронхіті. Лібексин можна приймати при ларингіті, а також Лібексин при пневмонії.

Таблетку слід проковтувати цілою, не розжовуючи та не подрібнюючи, інакше може розвинутись тимчасове оніміння та нечутливість слизової оболонки рота.

Як приймати Лібексин до або після їди:

Дорослі

Середня доза становить 1 таблетку 3-4 рази на добу (від 3 до 4 разів по 100 мг).

У більш тяжких випадках дозу можна збільшити до 2 таблеток 3-4 рази на добу або 3 таблеток 3 рази на добу (від 3 до 4 разів по 200 мг або 3 рази по 300 мг відповідно).

Діти віком від 3 до 14 років

Залежно від віку та маси тіла пацієнта середня доза відповідно нижча: від ¼ до ½ таблетки 3-4 рази на добу (від 3 до 4 разів по 25 або 50 мг).

Для дітей віком від 3 до 6 років або з масою тіла від 10 до 20 кг: ½ таблетки 3 рази на добу (3 рази по 50 мг).

Для дітей віком від 6 до 14 років чи з масою тіла більше 20 кг: ½ таблетки 3-4 рази на добу (від 3 до 4 разів по 50 мг).

Медикаментозна підготовка до бронхоскопічного обстеження

Від 0,9 до 3,8 мг преноксдіазину гідрохлориду на 1 кг маси тіла у комбінації з 0,5-1 мг атропіну за 1 годину до початку проведення процедури.

Максимальна разова доза становить ½ таблетки для дітей та 3 таблетки для дорослих.

Максимальна добова доза становить 200 мг (2 таблетки) для дітей та 900 мг (9 таблеток) для дорослих.

Діти.

Дітям віком до 3 років у даній лікарській формі препарат застосовувати не рекомендується.

Невідома.

У разі наявності в’язкого мокротиння, що погано відходить, необхідно також застосовувати відхаркувальні та муколітичні засоби.

Препарат містить 38 мг лактози моногідрату. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбацією глюкози-галактози не слід приймати ці ліки.

Вагітність

Обмежений обсяг даних вказує на відсутність мальформаційної або фето/неонатальної токсичності преноксдіазину гідрохлориду. На даний час не існує інших відповідних епідеміологічних даних. Вагітним жінкам перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.

Годування груддю

Немає клінічних даних щодо проникнення препарату у молоко матері, тому у період годування груддю його слід приймати після ретельної оцінки співвідношення користь-ризик та за призначенням лікаря.

У високих дозах препарат може сповільнювати швидкість реакції, тому при застосуванні високих доз рішення щодо здатності керувати автомобілем та працювати зі складними механізмами визначається індивідуально.

Протягом кількох годин після застосування у дозі, що перевищує терапевтичну, можуть спостерігатися седативний ефект та відчуття втоми.

Побічні ефекти наведені відповідно до частоти їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до 1/1000), дуже рідко (1/10000), невідомо (не можуть бути оцінені на основі наявних даних).

З боку шлунково-кишкового тракту

Рідко: сухість у роті та горлі.

Невідомо: можуть виникнути шлунково-кишкові побічні ефекти (гастралгія, запори) (у 10 % випадків), які припиняються під час прийому їжі.

З боку імунної системи

Рідко: алергічні реакції.

З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння

Невідомо: бронхоспазм.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати контролювати співвідношення "користь/ризик" для цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про усі підозрювані побічні реакції у Державний експертний центр МОЗ України.

Рясне утворення секрету в • дихальних шляхах, особливо в післяопераційний період після інгаляційного наркозу.

Лібексин при вологому кашлі приймати не рекомендується. Перед застосуванням Лібексину при ковіді потрібно проконсультуватися з лікарем.

Захворювання, що супроводжуються значною бронхіальною секрецією; післяопераційні стани (після інгаляційної анестезії).

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці.

Лібексин: інструкція із застосування знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.