Латанофарм Плюс

Склад

діючі речовини: latanoprost, timolol;

1 мл Латанопросту 50 мкг тимолола малеата еквівалентно тимололу 5 мг

Допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат дигідрат, натрію фосфат додекагідрат, натрію хлорид, бензалконію хлорид, натрію гідроксид, кислота соляна 1М, вода очищена.

Форма випуску

Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості

Розчин практично прозорий і практично вільний від видимих частинок.

Фармакодинаміка

До складу препарату Латанофарм Плюс входять дві діючі речовини: латанопрост і тимололу малеат. Обидва компоненти знижують підвищений внутрішньоочний тиск за допомогою різних механізмів дії, адитивний ефект призводить до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску у порівнянні з таким при монотерапії кожним з цих компонентів. Латанопрост, аналог простагландину F _2α, є селективним агоністом простагландинових FP-рецепторів, знижує внутрішньоочний тиск шляхом посилення відтоку водянистої вологи. Основний механізм дії полягає в підвищенні увеосклерального відтоку. Крім того, повідомлялося про що посилений відтік (зниження опору до відтоку в трабекулами) у людей. Латанопрост не проявляє істотного впливу на вироблення водянистої вологи та на гематоводній бар'єр або на внутрішньоочну циркуляцію крові. Тривале застосування латанопроста у мавп, яким було проведено екстракапсулярної екстракцію кришталика, не впливало на судини сітківки ока, за даними флуоресцентної ангіографії. Латанопрост НЕ індукував витоку флуоресцин в задньому сегменті ока у пацієнтів з псевдофакіей протягом короткого курсу лікування.

Тимолол є блокатором (неселективних) бета-1 і бета-2 адренорецепторів, що не робить значимого прямий симпатомиметической дії, не виявляє прямого депресивного впливу на міокард і мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує внутрішньоочний тиск шляхом зменшення утворення водянистої вологи в циліарного епітелію. Точний механізм дії не встановлено, але є ймовірним придушення посиленого синтезу АМФ, викликане ендогенної стимуляцією адренергічних бета-рецепторів.

Тимолол не має значного впливу на проникність гематоводного бар'єру по білків плазми крові. У кроликів тимолол не впливав на місцевий кровотік очі після тривалого застосування.

В ході досліджень підбору дози Латанофарм Плюс виявляв значно більше зниження показника середнього денного внутрішньоочного тиску у порівнянні з монотерапією латанопростом або тимололом при призначенні 1 раз на добу. У двох добре контрольованих подвійних сліпих шестимісячних клінічних дослідженнях ступінь зниження внутрішньоочного тиску при застосуванні препарату Латанофарм Плюс порівнювали зі ступенем зниження при застосуванні монотерапії латанопростом і тимололом у пацієнтів з показником внутрішньоочного тиску менше 25 мм рт. ст. Після початкового періоду із застосуванням тимололу протягом 2-4 тижнів (середнє зниження внутрішньоочного тиску становило 5 мм рт. Ст. Від показника, зафіксованого на момент включення в дослідження), додаткове зниження середнього добового показника внутрішньоочного тиску на 3,1, 2,0 і 0,6 мм рт. ст. спостерігалося через 6 місяців лікування Латанофарм Плюс, латанопростом і тимололом (2 рази на добу) відповідно. Ефект зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при застосуванні препарату Латанофарм Плюс зберігався протягом наступних 6-місячних відкритих розширених досліджень.

Існуючі дані показують, що застосування препарату ввечері може бути ефективним щодо зниження внутрішньоочного тиску, ніж при застосуванні вранці. Однак при розгляді рекомендацій щодо застосування препарату вранці або ввечері слід брати до уваги спосіб життя пацієнта і можливу згоду.

Слід пам'ятати, що в разі недостатньої ефективності комбінованого препарату може бути ефективним призначення окремо тимолола 2 рази на добу і Латанопросту 1 раз на добу, що було підтверджено в ході досліджень.

Початок дії препарату Латанофарм Плюс настає протягом 1:00, а максимальний ефект триває від 6 до 8:00. Ефект адекватного зниження внутрішньоочного тиску триває до 24 годин за умови багаторазового застосування.

Фармакокінетика

Латанопрост. Латанопрост є пропрепаратом изопропилового ефіру, який по суті є неактивним, але після гідролізу ефірами в рогівці стає біологічно активної кислотою Латанопросту. Пропрепаратом добре абсорбується через рогівку і, як всі препарати, що надходять в рідку воду, гідролізується при проходженні через рогівку. Дослідження за участю добровольців показали, що максимальна концентрація рідкої вологи (близько 15-30 нг / мл) досягається через 2:00 після місцевого застосування латанопроста в якості монотерапії. Після місцевого застосування у мавп латанопрост розподіляється головним чином в передньому сегменті ока, кон'юнктиві та століттях.

Кліренс з плазми крові кислоти латанопроста становить 0,4 л / год / кг об'єм розподілу незначний - 0,16 л/кг, що призводить до швидкого періоду напіввиведення з плазми (17 хвилин). Після місцевого застосування в офтальмології системна біодоступність латанопроста становить 45%. Кислота латанопроста зв'язується з білками плазми крові на 87%.

Метаболізм кислоти латанопроста в ці практично відсутня. Основний метаболізм відбувається в печінці. Головні метаболіти (1,2-Дінор і 1,2,3,4-тетранор) не мають або мають лише слабке біологічну активність (дослідження на тваринах) і виводяться переважно з сечею.

Тимолол. Максимальна концентрація тимололу у водянистій волозі досягається приблизно через 1:00 після місцевого застосування очних крапель. Частина дози абсорбується системно, максимальна концентрація в плазмі крові становить 1 нг / мл і досягається через 10-20 хвилин після місцевого застосування однієї краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). Період напіввиведення тимололу з плазми крові становить приблизно 6:00. Тимолол екстенсивно метаболізується в печінці. Метаболіти виводяться із сечею в незміненому вигляді тимололу.

Латанофарм Плюс. Фармакологічних взаємодій між латанопростом і тимололом не спостерігалося, незважаючи на підвищення концентрації кислоти латанопроста в рідкої вологи майже в 2 рази після застосування препарату Латанофарм Плюс.

Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою і підвищеним внутрішньоочним тиском при недостатній відповіді на лікування бета-блокаторами або аналогами простагландину місцевої дії.

• Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату;
• реактивні захворювання дихального тракту, включаючи бронхіальну астму або бронхіальною астмою в анамнезі, тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень,
• синусова брадикардія синдром слабкості синусового вузла; синусно-аурикулярних блокада блокада II або III ступеня, що не піддається контролю за допомогою водія ритму; серцева недостатність кардіогенний шок
• період вагітності та годування груддю.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку.

Рекомендована доза - 1 крапля в уражене око (очі) 1 раз на добу.

Якщо дозу пропущено, лікування слід продовжувати наступної запланованої дозою. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око / очі 1 раз на добу.

Контактні лінзи необхідно зняти перед закапуванням очних крапель. Лінзи можна одягати тільки через 15 хвилин після закапування крапель.

Якщо пацієнту призначено більше одного офтальмологічного лікарського засобу, препарати слід застосовувати як мінімум з 5-хвилинним інтервалом.

При використанні пацієнтом оклюзії носослезного каналу або якщо пацієнт закриває повіки на 2 хвилини, системне поглинання препарату знижується. Це може привести до зниження інтенсивності системних побічних ефектів і збільшення ефективності місцевого дії препарату.

Немає даних щодо передозування препаратом Латанофарм Плюс людини.

Симптоми при системному передозуванні тимололу: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, припинення серцевої діяльності. Якщо виникають такі симптоми, слід проводити симптоматичну і підтримуючу терапію. Дослідження показали, що тимолол не виводиться повністю при діалізі.

Крім подразнення очей і гіперемії кон'юнктиви, інших побічних ефектів з боку органів зору при передозуванні латанопросту не спостерігалося.

Якщо латанопрост випадково взяли всередину:

Лікування. У разі необхідності проводити промивання шлунка. Симптоматичне лікування. Латанопрост значній мірі метаболізується під час першого проходження через печінку. Інфузії в дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не виникало ніяких симптомів, але застосування дози 5,5-10 мкг/кг супроводжувалося нудотою, абдомінальної болем, запамороченням, втомлюваністю, припливами та підвищеною пітливістю. Ці прояви були від легких до помірних по тяжкості та зникали без проведення лікування протягом 4:00 після завершення інфузії. У пацієнтів з помірною бронхіальною астмою бронхостеноз не було викликано латанопростом при застосуванні локально в очі семикратної клінічної дози Латанопросту.

Є повідомлення про ненавмисному передозування розчином тимолола малеата, що призвело до системних ефектів, подібних до тих, які спостерігалися з системними бета-адренорецепторами агентами, такі як запаморочення, головний біль, задишка, брадикардія, бронхоспазм і зупинка серця.

При застосуванні латанопроста більшість побічних ефектів виникає з боку органів зору. Дані розширеної фази основного дослідження застосування препарату Латанофарм Плюс свідчать, що в 16-20% пацієнтів виникло посилення пігментації райдужної оболонки, може бути постійним. В ході відкритого 5-річного дослідження безпеки застосування латанопроста в 33% пацієнтів виникла пігментація райдужної оболонки (див. Розділ «Особливості застосування»). Інші побічні ефекти з боку органів зору, як правило, короткочасні та залежать від введеної дози. При застосуванні тимололу серйозні побічні ефекти є системними, включаючи брадикардію, аритмію, застійну серцеву недостатність, бронхоспазм і алергічні реакції.

Як і інші офтальмологічні препарати місцевої дії, тимолол абсорбується в системний кровотік. Це може привести до виникнення системних побічних ефектів, аналогічних тим, які виникають при застосуванні бета-блокаторів системної дії. Частота виникнення системних побічних ефектів після місцевого застосування офтальмологічних препаратів нижче, ніж при системному введенні. Перераховані небажані реакції відповідають характерним для офтальмологічних препаратів бета-блокаторів.

Побічні ефекти, пов'язані із застосуванням препарату Латанофарм Плюс, які спостерігалися в ході клінічних досліджень, наведені нижче.

Побічні ефекти згруповані за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000) і дуже рідко (<1/10000).

З боку нервової системи: нечасто - головний біль.

З боку органів зору: дуже часто - посилення пігментації райдужної оболонки; часто - подразнення очей (включаючи печіння, запалення і свербіж), біль в очах; нечасто - почервоніння очей, кон'юнктивіт, нечіткість зору, посилення сльозовиділення, блефарит, порушення стану рогівки, кон'юнктивальні порушення, помилкова рефракція.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто - висип, свербіж, гіпертрихоз, розлади шкіри.

Судинні розлади: гіпертензія.

Інфекції та інвазії: інфекції, синусит і інфекції верхніх дихальних шляхів.

З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини та кісток: артрит.

Під час клінічних досліджень в спонтанних повідомленнях і публікаціях повідомлялося про окремі побічні ефекти, специфічні для окремих компонентів препарату Латанофарм Плюс.

Для Латанопросту.

Інфекції та інвазії: герпетичний кератит.

З боку нервової системи: запаморочення.

З боку органів зору: зміни століття і Пушкова волосся (збільшення довжини, товщини, кількості та посилення пігментації) плямиста епітеліальна ерозія; періорбітальний набряк ірит / увеїт; макулярної набряк (у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією і відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку) сухість слизової оболонки очей кератит, набряк рогівки та ерозії; неправильний напрямок вій, що може привести до подразнення очей, кісти райдужної оболонки; світлобоязнь; зміни періорбіталі та очного століття як результат поглиблення очної борозни, відчуття чужорідного тіла, піску в оці.

З боку серцево-судинної системи: погіршення перебігу стенокардії, серцебиття.

З боку дихальної системи, органів середостіння та грудної клітини астма, загострення астми, задишка.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: потемніння шкіри ділянки століття і локалізована шкірна реакція на століттях.

З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини та кісток: біль в суглобах, біль в м'язах.

Порушення загального стану: біль в грудній клітці.

Для тимолола.

З боку імунної системи: системні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, локалізовані та генералізовані висипання, свербіж, анафілактичні реакції.

Розлади метаболізму і травлення: гіпоглікемія, анорексія.

З боку психіки: депресія, погіршення пам'яті, безсоння, кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості, галюцинації, тривога, дезорієнтація, нервозність, зниження лібідо.

З боку нервової системи: непритомність, порушення мозкового кровообігу, ішемія головного мозку, посилення симптоматики та ознак міастенії, запаморочення, парестезії, сонливість, головний біль.

З боку органів зору: симптоми та ознаки роздратування очей (пекучі відчуття, поколювання в очах, свербіж, сльозотеча, почервоніння), блефарит, кератит, помутніння зору, а також відшарування судинної оболонки очей після трабекулоектоміі (див. Розділ «Особливості застосування»), зниження чутливості рогівки, сухість очей, ерозія рогівки, птоз, зміни рефракції, диплопія, гіперемія кон'юнктиви, транзиторні точкові епітеліальні ерозії, набряк повік, дістіхіаз.

З боку органів слуху: шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, біль у грудях, серцебиття, набряки, аритмія, застійна серцева недостатність, предсердно-шлуночкова блокада, припинення серцевої діяльності, серцева недостатність, погіршення стенокардії.

З боку судинної системи: артеріальна гіпотензія, феномен Рейно, відчуття холоду в кистях і стопах.

З боку респіраторної системи, органів середостіння та грудної клітини: бронхоспазм (переважно у пацієнтів з існуючою бронхоспастического хворобою), задишка, кашель, набряк легенів, порушення дихання.

З боку шлунково-кишкового тракту: дисгевзія, нудота, диспепсія, діарея, сухість у роті, біль в животі, блювота, ретроперитонеальний фіброз.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, псоріатичні висипання або загострення псоріазу, висипання на шкірі, псевдопемфігоід.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини міалгія, системний червоний вовчак.

З боку статевої системи та молочних залоз: розлади статевої функції, зниження лібідо, імпотенція, хвороба Пейроні.

Порушення загального стану та пов'язані зі способом застосування препарату: астенія / стомлюваність, біль у грудях, набряк.

Повідомлялося про поодинокі випадки кальцифікації рогівки при застосуванні очних крапель, що містять фосфат, у деяких пацієнтів зі значним ушкодженням рогівки.

Застосування в період вагітності та годування груддю

вагітність

В ході досліджень на тваринах не було виявлено здатності латанопроста або тимололу впливати на репродуктивну функцію самців або самок.

латанопрост

Немає адекватних даних щодо застосування латанопроста вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

тимолол

Адекватних даних про застосування тимололу вагітним жінкам не існує. У разі відсутності необхідності цей препарат не слід призначати в період вагітності. Шляхи зниження системної абсорбції см. В розділі «Спосіб застосування та дози».

В ході епідеміологічних досліджень не було виявлено мальформатівніх ефектів, однак було показано, що існує ризик затримки внутрішньоутробного розвитку при внутрішньому застосуванні бета-блокаторів. Крім того, у новонароджених, матері яких приймали бета-блокатори під час вагітності, спостерігалися ознаки та симптоми блокади бета-адреноблокатори (наприклад брадикардія, гіпотонія, респіраторний дистрес і гіпоглікемія). У разі застосування препарату Латанофарм Плюс вагітним жінкам в III триместрі вагітності, в період попередній народженню дитини, слід ретельно контролювати стан новонародженого протягом перших днів його життя.

Тому Латанофарм Плюс не слід застосовувати в період вагітності.

Період годування грудьми

Тимололу малеат був виявлений в грудному молоці людини після орального і очного застосування. Бета-блокатори проникають в грудне молоко. Однак терапевтичних доз тимололу в очних краплях недостатньо для того, щоб кількість, яка проникла в грудне молоко, могла викликати клінічні симптоми блокади бета-блокатори у новонародженого. Шляхи зниження системної абсорбції см. В розділі «Спосіб застосування та дози».

Латанопрост і його метаболіти можуть проникати в грудне молоко, тому Латанофарм Плюс не слід застосовувати годують груддю.

Діти

Безпека і ефективність застосування препарату Латанофарм Плюс дітям (віком до 18 років) не встановлена.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Закопування очних крапель може викликати короткочасне порушення зору. Поки зір не нормалізується, не слід керувати автотранспортом і працювати з механізмами.

Спеціальні дослідження взаємодії препарату Латанофарм Плюс з іншими лікарськими засобами не проводилися.

Повідомлялося про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного застосування двох препаратів-аналогів простагландину. Тому застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландину або похідних простагландинів Не рекомендується.

Існує можливість адитивного ефекту, результатом якого є розвиток артеріальної гіпотензії і / або вираженої брадикардії, коли бета-блокатори у формі очних крапель призначають одночасно з пероральними блокаторами кальцієвих каналів, катехоламін-які виснажують лікарськими засобами або блокаторами бета-блокатори, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодарон) , глікозидами наперстянки, парасимпатоміметики, гуанетидином.

Посилення системної бета-блокади (зокрема зниження частоти серцевих скорочень, депресія) спостерігалося під час комбінованого застосування інгібіторів CYP2D6 (наприклад хінідин, флуоксетин, пароксетину) і тимололу.

Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної бета-блокади можуть посилюватися при одночасному призначенні препарату Латанофарм Плюс пацієнтам, які вже застосовують бета-блокатори перорально. Застосування двох або більше бета-блокаторів місцевої дії не рекомендується.

В окремих випадках повідомлялося про розвиток мідріазу в результаті одночасного застосування офтальмологічних бета-блокаторів і адреналіну (епінефрину).

Застосування бета-блокаторів може призвести до посилення гіпертензії у відповідь на раптове відміну клонідину.

Бета-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект протидіабетичних препаратів. Прийом бета-блокаторів може маскувати симптоми гіпоглікемії.

Зберігати при температурі 2-8 °C у захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Після розкриття флакон зберігати при температурі не вище 25 °C і використати протягом 4 тижнів

Термін придатності - 2 роки.